29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Усний журнал "Тарас Шевченко - великий син українського народу"

Про матеріал

Сценарій усного журналу покликаний розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка. Розвивати мислення, творчу уяву, активність, працювати над виразністю читання. Виховувати пошану до героїчного минулого, любов до свого народу.


Перегляд файлу

 

Тарас Шевченко -

великий син українського народу

 

Сценарій усного журналу.

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г. Шевченка. Розвивати мислення, творчу уяву, активність, працювати над виразністю читання.  Виховувати пошану до героїчного минулого, любов до свого народу.

 

Вчитель. Розпочинаємо усний журнал, присвячений Т.Г. Шевченку.

 

1   сторінка   «Життя   і   творчість Т.Г. Шевченка».

Навесні, коли тануть сніги

І на рясті заграє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам'ять

Шевченка.

Вчитель. Т.Г. Шевченко — великий український народний поет. Життя на­шого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою.

 

1-й учень. Дата 9 березня  1814 року пам'ятна у історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгарда, блиснув єдиний на все село вогник: народилася нова па­нові кріпацька душа, а Україні — її Великий співець — Тарас Шевченко.

 

2-й учень.

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю,

У тій хатині, у раю

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

 

3-й учень. Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і ко­зачком, тобто слугою у пана.

 

4-й учень. Коли Тарас був юнаком забрав його пан, як свого слугу, аж у Петербург. Знущався над ним і над йо­го талантом художника. Ось як згадує Т.Г. Шевченко про своє дитинство.

 

5-й учень.

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло.

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало.

 

6-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11, помер батько.

 

7-й учень. Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві. 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною люди­ною. 13 років волі...

 

8-й учень. Ще з дитинства Т.Г. Шевченка тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальову­вав усе, що бачив. Та саме тут по­щастило Шевченкові — його та­лант до малювання помітили ви­датні художники.

 

9-й учень. Т.Г. Шевченко перебу­вав у кріпацькій неволі. Художни­ки зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шев­ченкові звільнитися від кріпацької неволі  та  відкрили  перед  ним шлях до науки і мистецтва.

На все життя зберіг він у серці любов   до   благородних  діячів російської і української культу­ри, що вирвали його з кріпаць­кого пекла.

 

10-й учень.  Т.Г.  Шевченко навчається у Академії мистецтв, читає    твори    російських   поетів Пушкіна, Ю.Лєрмонтова ,  М. Некрасова. У цей час він усе більше задумується над гіркою долею рідного краю, над безправним становищем покріпаченого люду.

 

11-й учень. Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук — все це виливалося на папері у хвилю­ючих поетичних рядках.

 

          Думи мої, думи мої,

          Лихо мені з вами!

          Нащо стали на папері

          Сумними рядками?

 

12-й учень. Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого лю­ду, але добре знав, що за це треба боротися.

 13-й учень.

         ... Вставайте, кайдани порвіте,

             І вражою злою кров'ю

              Волю окропіте, — закликав поет.

 

14-й учень. За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Най­тяжчою карою була заборона писати і малювати.

 

15-й учень. Відправили Т.Г. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос великого поета, який писав вірші.

 

16-й учень. У 1861 році на Україну страшним громом. чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка — у Петер­бурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.

 

 Вчитель.   Поховали  Т.Г.   Шевченка  в  Україні  на Дніпром, поблизу Канева. Мрія поета про нове життя здійснилася. Ми шануємо пам'ять поета. Волею історії він ніби ототожнений з Україною, представляє нас, ук­раїнців, народам світу. Він є нашою гордістю, честю славою. І нам, дітям, потрібно знати його твори, йог життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назва книгу всього  свого життя    «Кобзар».   Пам'ять про Т.Г. Шевченка живе у серцях людських. Його іменем наз­вані вулиці, театри, школи. Пам'ятники Шевченку стоять у багатьох містах України, у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Парагваї, Росії, Білорусі.

 

Уявно перегорнемо 2 сторінку нашого журналу, яка має назву «Поезія Т.Г. Шевченка».

 

Вчитель. Поезія Т.Г. Шевченка стала нетлінною части­ною духовного буття українського народу. Т.Г. Шевченко для нас — це не тільки те, що вивчають, а й те, чим жи­вуть. З чого черпають сили й надії. «Тече вода з-під яво­ра», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя», «Заповіт», «Якби ви знали, паничі» та інші. Послухайте ці твори у виконанні учнів.

(Учні читають напам'ять свої улюблені вірші),

На 3 сторінці нас чекає вікторина «З якого твору?».

 

... Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

(«Садок вишневий коло хати») .,

 

 Село неначе погоріло,

 Неначе люди подуріли,

Німі на панщину ідуть

І діточок своїх ведуть!

(«І виріс я на чужині»)

 

... Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

 І сонце гріло, не пекло!

(«Мені тринадцятий минало») ...

 

Ще треті півні не співали,

 Ніхто ніде не гомонів,

 

Сичі в гаю перекликались

Та ясен раз у раз скрипів.

(Поема «Причинна, Уривок «Реве та стогне Дніпр широкий»)

 

... А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми,

... І усміхнулася небога.

Проснулася — нема нічого...

 На сина глянула, взяла

Його тихенько сповила...

(«Сон»

 

... Пишається калинонька,

 Явір молодіє,

 А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

(«Тече вода з-під явора»)

 

Вчитель. А зараз я пропоную вам доповнити ці рядки потрібними за змістом словами.

Неначе сонце засіяло,

Неначе, все на світі стало

 Моє... лани, гаї, сади!

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до ... (води).

 

Дивлюся, аж світає,

Край, неба палає,

 Соловейко в темнім гаї

Сонце .,. (зустрічає).

 

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у ... (гаї).

 

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

 Червона ... (калина).

 

На панщині пшеницю жала,

 Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

 Івана сина ... (годувать).

 

В лиху годину,

Якось недавно довелось

 Мені заїхать в .,, (Україну).

 

 Перегораємо останню сторінку нашого журналу.

4 сторінка нашого уроку «Твори Т.Г. Шевченка в малюн­ках».

 

Вчитель. Перед вами виставка малюнків до творів Т.Г, Шевченка, їхніми авторами є учні нашої школи. Давайте доберемо до цих малюнків рядки з віршів.

Вчитель, Ось і перегорнули ми останню сторінку нашо­го журналу,

Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка живе і вічне, Вивчаймо його, думаймо над його істиною, вико­нуймо його заповіти, які посилав він синам свого народу. 1 серед них найперший і найголовніший:

Свою Україну любіть,

Любіть її.., Во время люте,

 В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

docx
Додано
13 червня 2018
Переглядів
611
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку