Усний журнал: "Торгівля людьми в сучасному світі"

 

КРИВОРІЗЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

Головньова Оксана Вікторівна

 

ТЕМА: ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

 

МЕТА: ознайомити студентів із різними формами сучасного рабства;

застерегти юнаків і дівчат від небезпечних ілюзій розбагатіти на заробітках за кордоном;

попередити про особливу небезпеку, що чатує на дівчат і жінок, які виїжджають за кордон на роботу чи за шлюбним оголошенням;

підвищити рівень правових знань студентів

 

Актуальність:

Нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих регіонів світу привела до того, що (в контексті торгівлі людьми) всі країни можна поділити на дві групи: країни-реципієнти і країни-донори “живого товару”. Окрім цього, можна виділити і країни-транзити. Україна сьогодні є країною-донором і країною-транзитом. Особливо загрозливою в нашій країні стає ситуація з торгівлею жінками та дітьми, які потрапляють в тенета работоргівців. Незважаючи на всі заходи правового характеру ситуація продовжує погіршуватись. Отже, даний виховний захід є актуальним, оскільки воно стосується тих явищ, які відбуваються в нашій державі і в цілому світі.

 

Завдання:

1. Розкрити суть торгівлі людьми як однієї з сучасних форм работоргівлі.
2. Провести історико-правовий аналіз норм міжнародного права.
3. Проаналізувати причини погіршення ситуацій у сфері торгівлі неповнолітніми.
4. Прослідкувати основні шляхи транспортування “живого товару”.
5. Ознайомити з основними принципами порятунку та захисту людей
6. Обговорити, закріпити отриману інформацію та підвести підсумки щодо побаченого і почутого

 

Епіграф:

“Кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканість”

Загальна Декларація прав людини, стаття 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступне слово

 

Шановні студенти та усі присутні! Сьогодні наша зустріч присвячена темі торгівлі людьми в сучасному світі. Можливо, хтось і вас заперечить, що в наш час немає работоргівлі. Але це далеко не так. У засобах масової інформації все частіше з’являються матеріали про сучасне рабство – про торгівлю людьми. У наш сучасний час ми повинні самі потурбуватися про себе, бути юридично грамотними, знати, де на них може чекати небезпека, учитися гіркому досвіду інших, уміти себе страхувати і, у разі потреби захищати. Недарма говорить народна мудрість: “Попереджений – наполовину захищений”.

 

Розпочати я б хотіла з такої історії, яка може трапитися з кожним із нас:

 

Інга – 16-річна дівчина. Директор модельної агенції запропонував Інзі поїхати до Об’єднаних Арабських еміратів працювати моделлю. Він відзначив, що Інга дуже гарна і зможе зробити успішну кар’єру. Пообіцяв, що Інга буде жити і відпочивати на віллі разом  подругами, а поїздка буде безкоштовною, тому що всі витрати за проїзд, оформлення візи, проживання, харчування покриє модельна агенція. За роботу ще пообіцяли платити 300 доларів США на місяць.

Інга погодилася. Директор агенції оформив всі необхідні документи та придбав авіаквиток.

Коли Інга та інші дівчата прилетіли в Об’єднані Арабські Емірати, м. Дубаї, їх зустріли двоє чоловіків, місцеві мешканці та відвезли на віллу одного багатого господаря, де їх прийняла Ольга дівчина з України. Представивши себе їх начальницею, Ольга забрала у Інги та інших дівчат паспорти. На наступний день Ольга пояснила, що за кожну дівчину заплатити по 1000 доларів США і що дівчата мають жити на віллі і вдовольняти всі бажання господаря, а саме надавати сексуальні послуги гостям, що приїжджають на віллу. Якщо дівчата комусь розкажуть про це, їм пригрозили, що посадять в тюрму або їх вб’ють.

Інга та інші дівчата були у відчаї, хотіли повернутися додому, але боялися за своє життя і тому надавали сексуальні послуги проти своєї волі. Крім того, без паспортів та грошей, вони не могли повернуться в Україну. А вийти за межі вілли, щоб втекти. Не могли, бо навколо були охоронці, які слідкували за ними. Так Інга і дівчата працювали. Грошей їм не платили зовсім, лише годували, примушуючи «відпрацьовувати борг» – гроші, які агенція витратила на їх перевезення. Телефонувати і виходити за територію вілли забороняли. Час від часу погрожували розправою за непокору і навіть били.

 

 В рамках Всеукраїнської акції “16 днів протидії ґендерному насильству”, яка щорічно проходить з 25 листопада по 10 грудня, особливою увагою відзначається 2 грудня – Всесвітній День проти рабства. В цей день суспільство активно виступає проти такого нелюдського явища як торгівля людьми.

 Сьогодні ми більш детально ознайомимося зі станом справ щодо даної проблеми в Україні. Цю проблему (торгівлі людьми у сучасному світі) вивчали студенти групи СС 9-2-2. Матеріал, який вони підготували – саме для Вас. Поважаючи Ваш власний вибір, ми маємо надію, що це буде вибір добре проінформованої людини. Тож надамо їм слово.

 

 

Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми

Студент 1.

Як свідчить історія, проблема торгівлі людьми має глибоке коріння і суспільство на різних етапах свого розвитку по-різному ставилось до неї. Але лише на початку 90-х років ХХ століття Україна зустрілася з серйозною проблемою – торгівлею людьми і розпочинається міждержавна робота, в рамках якої, світове співтовариство розглядає торгівлю людьми як проблему боротьби із злочинністю.

 Історичні та літературні джерела воскрешають давні події, коли українських дівчат та молодих жінок брали у часи татарських або турецьких набігів. Звідси поява в українському народному епосі і художній літералі образу “дівки-бранки”. У ХV-ХVІІ ст. українці були основним джерелом надходження рабів на татарські невільничі ринки в Криму, звідки їх розвозили по всьому Середземномор’ю.

 

Студент 2

 Це було колись? Ні. І зараз у світі процвітає работоргівля… І це не згадка про страшний період рабства у прадавні часи. У сучасному світі торгівля людьми є одним з найбільш брутальних масових порушень прав і свобод людини.

 Однією з перших спроб запобігти торгівлі людьми була декларація, прийнята на Віденському конгресі 1815р., яка містила спроби обмежити торгівлю невільниками.

 Важливими кроками по вдосконаленню міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми стали Міжнародна Конвенція про боротьбу з торгівлею білими рабинями від 4 травня 1910 року; Міжнародна Конвенція про Заборону торгівлі жінками й дітьми від 30 грудня 1921 року з поправками, внесеними Протоколом, затвердженим Генеральною Асамблеєю ООН 20 жовтня 1947 року; Міжнародна Конвенція про Заборону торгівлі неповнолітніми жінками від 11 жовтня 1933 року із змінами, внесеними в неї вищезгаданим Протоколом.

Першим самостійним міжнародно-правовим документом, що містить норми про торгівлю дітьми, стала Женевська декларація прав дитини, прийнята Лігою Націй у 1924 році. Ці норми стосувалися боротьби з торгівлею людьми та закабаленням їх в непосильні праці.

Започаткування ефективного міжнародного механізму було закладено у 1949 році Генеральною Асамблейою ООН шляхом прийняття Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами, яка набрала чинності в Україні 15 лютого 1955 року.

Сучасним міжнародно-правовим документом щодо протидії торгівлі людьми є Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює її. У грудні 2000 року в м. Палермо (Італія) Україна, спільно з іншими 124 країнами світу, підписала ці міжнародні документи і ратифікувала 4 лютого 2004 року на сесії Верховної Ради України.

 

Студент 3.

Правоохоронні органи України зіткнулись зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми на початку 90-х років минулого століття.

З метою посилення боротьби з цим видом транснаціональної організованої злочинності, у березні 1998 року Верховна Рада України приймає Закон “Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України”, у зв’язку з яким, Кримінальний кодекс України було доповнено статтею, яка передбачала покарання  за торгівлю людьми (ст.124-1 КК України).

У квітні 2001 року Верховна Рада України приймає новий Кримінальний Кодекс України, який набув чинності з 1 вересня 2001 року, до складу якого увійшла стаття 149 “Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини”.

У 1999 році створено Координаційну Раду  по боротьбі з торгівлею жінками та дітьми при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

У 2000 році в структурі Департаменту карного розшуку МВС України та в обласних управліннях внутрішніх справ створено спеціалізовані підрозділи по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми.

Указом Президента України від 18.02.2002 року №143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” визначено, що боротьба з торгівлею людьми є одним із пріоритетних напрямків діяльності правоохоронних органів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року №410 затверджено Державну програму протидії торгівлі людьми на період до 2010 р.

З метою ефективного попередження торгівлі людьми в Україні успішно діють ряд міжнародних організацій та мережа  громадських об’єднань.

Зокрема, було завершено роботу над договорами з Лівією про правові відносини і взаємну правову допомогу в цивільних і кримінальних справах; з Таїландом про правову допомогу у кримінальних справах; з Російською Федерацією, Білорусією, Туркменистаном і Бразилією про передачу засуджених осіб; з Єгиптом та Індією про правові відносини і правову допомогу в цивільних справах.

 Але незважаючи на розмаїття нормативно-правових актів, покликаних боротися з торгівлею людьми, ситуація у цій сфері продовжує погіршуватися.

 

Студент 4

 Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми».

 Отже, ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – це одна із сучасних форм рабства, що включає в себе домашнє рабство, примусові шлюби, боргову кабалу, примусове зайняття проституцією чи участь у виготовленні порнографічної продукції, нестерпні форми праці.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року дає визначення поняття торгівлі людьми шляхом перелічення діянь, що входять до її складу. Так, відповідно до статті 149 КК під торгівлею людьми розуміється:

1. продаж чи інша оплатна передача людини. Продаж – це договір (угода), відповідно до якої одна особа (продавець) передає обумовлену річ ( а в даному випадку – людину) у фактичну незаконну власність іншої особи (покупця), а остання зобов’язується сплатити за неї певну грошову суму, передбачену угодою сторін. Під іншою оплатною передачею слід розуміти фактичне незаконне передання права власності на людину іншій особі внаслідок договору міни, застави чи інших договорів, за якими людина надається для експлуатації за матеріальну винагороду у вигляді цінностей чи послуг матеріального характеру;
2. здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі. До таких угод можна віднести ті угоди, внаслідок яких людина передається іншій особі безплатно (дарування, безоплатна експлуатація), а також дій, що виникають з боку особи, яка отримує “живий товар”, – купівля, одержання людини внаслідок міни, найму, застави чи іншої угоди. Для цієї форми торгівлі людини обов’язковою є мета: подальший продаж чи інша передача іншій особі. Причому винний повинен усвідомлювати, що людина передається ним іншій особі саме з такою метою.

 

Студент 5

Окрім цього, кінцевою метою даної форми торгівлі людьми є сексуальна експлуатація людини, використання її в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатація її праці.

Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах.

Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.

Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному ч кількох злочинах. При цьому можуть використовуватись різноманітні способи впливу.

Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної рабської залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій “борг” (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням).

 Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності).

 Використання у збройних конфліктах – використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав

 

Студент 6

 Торгівлею людьми в більшості випадків займаються добре організовані злочинні угрупування, транснаціональний характер яких робить ці злочини майже безкарними з практичної точки зору, а наявність обов’язкової мети наступного продажу чи іншої передачі іншій особі (при переміщення через державний кордон України) і необхідної вимоги усвідомлення винним подальшої мети такої діяльності (сексуальної експлуатації, залучення у злочинну діяльність, використання у порнобізнесі та інших, передбачених у ст. 149 КК України) ще більше ускладнює процес доказування.

Торгівлю людьми, залежно від мети, можна поділити на:

1. торгівлю жінками і дітьми з метою використання їх в сексуальних цілях (для виробництва порнографічних матеріалів чи зайняття проституцією);
2. торгівля людьми з метою експлуатації їх праці;
3. торгівля людьми з метою залучення в боргову кабалу;
4. торгівля людьми з метою використання у збройних конфліктах;
5. торгівля з метою втягнення у злочинну діяльність;
6. торгівля дітьми з метою усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

Залежно від місця проживання “покупця” можна виділити два види торгівлі людьми:

1. внутрішньодержавна (продаж чи інша оплата передача людини);
2. міждержавна або транснаціональна (здійснення стосовно людини будь-якої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України з визначеною в ст.149 метою).

Торгівля жінками та чоловіками

 

Студент 7

 Історично увага міжнародного співробітництва була привернута до найбільш поширеного явища в різних куточках світу, а саме – торгівлі жінками з метою примусового використання в проституції. Це один із найприбутковіших видів бізнесу, який нині посідає третє місце після торгівлі зброєю й наркотиками. Щороку такий “бізнес” приносить більші прибутки, ніж продаж крадених автомобілів.

 Метою торгівлі жінками можуть бути:

• примусовий шлюб;
• примусова праця;
• сервітюд (робота офіціантки);
• насильницьке використання в домашньому господарстві;
• насильницьке використання в промисловому або сільськогосподарському секторах;
• народження дитини примусово або на замовлення;
• використання в легальному та нелегальному сексуальному бізнесі.

 

Студент 8

 Про українських жінок, яких продають за кордон, написано дуже багато. Але не стало менше ні жінок, що потрапляють у цю халепу, ні торговців, які ці пастки організовують. Залишаються без відповіді одвічні запитання “Хто винен?”, “Що робити?”

 Торгівля жінками відома світовій громадськості як проблема “білого рабства”.

 Хто ж ті дівчата, які потрапляють до тенет торговців живим товаром? Якого віку та соціального походження? Яку мають освіту? Перша спроба намалювати демографічний портрет жінок, які стають жертвами торгівлі та міжнародного сексуального бізнесу, була зроблена під час дослідження, що проводилося в Україні в січні-червні 1998 року Міжнародною організацією з міграції. Дослідження показало, що це жінки 14-29-річного віку з середньою неповною освітою або професійною освітою, здебільшого з невеликих міст України.

 

Студент 9

Там, де зітхає світанок

Чахне краса молода

В незакосичених бранок

Із гіркотою сльоза…

Хоч занесла вас недоля

У чужинецькі краї,

Та повертайтесь додому

Горлиці блудні мої

Тут, в смерековім розмаї,

Небо карпатських плаїв

Вічно вас мати чекає

Із перемитих шляхів

Може загубите втому,

Радощам втратите лік,

Тугу до рідного дому

Вам не згоїти повік.

Море зітхне і завиє

В час грозової біди?

   (Володимир Присяжний)

 

Студент 10

Що ж штовхає українців залишати свій дім, сім’ю? Можна виділити наступні причини:

1. скрутне економічне становище;
2. ріст попиту на послуги сексуального характеру в розвинутих країнах;
3. практична неможливість отримати гідну роботу в Україні;
4. збільшення числа користувачів мережі Internet.

 

 

 

 

Існує певний ланцюжок злочинних дій торгівців людьми:

ВЕРБУВАННЯ

 

ПЕРЕВЕЗЕННЯ

 

ПЕРЕДАЧА АБО ПРИЙОМ ЛЮДЕЙ

 

ПРОДАЖ: СПРАТА АБО ОТРИМАННЯ

 

ВИКОРИСТАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКИХ МЕТОДІВ

 

ЕКСПЛУАТАЦІЯ

 

Студент 11

Сьогодні робляться певні шляхи для розірвання ось такого ланцюга злочинних дій. Зокрема організовуються комітети, національні ради, уряд розробляє Національну програму протидії торгівлі людьми.

 Навіть російська співачка Валерія стала послом доброї волі Міжнародної організації з питань міграції (МОМ).

 “Ми дуже раді тому, що Валерія стала послом доброї волі МОМ. Ми хотіли бачити Валерію в цій ролі не тільки через її досягнення як співачки, артистки та успішної жінки, але і також завдяки її сильному характеру та материнської ніжності, які роблять її зразком для наслідування” – заявив генеральний директор МОМ Брансон МакКінлі.

 В свою чергу, Валерія виразила готовність боротися с торгівлею людьми доступними їй методами і намагатися привернути до цієї проблеми увагу людей.

 

(показується кліп Валерії “По дорозі любові”)

 

ТОРГІВЛЯ ДІТЬМИ

Студент 12

Об’єктами торгівлі стають не лише дорослі, а й діти. Торгівля дітьми здійснюється з метою подальшого їх використання у виробництві порнографічних матеріалів, як правило, здійснюється добре організованим злочинними групами. У більшості випадків ті, хто працює над створенням порносайту, не знають організаторів даного злочину.

Хоча за офіційними даними в Україні реєструється незначна кількість випадків дитячої порнографії, проте об’єктами її часто стають саме українські діти. Сьогоднішні “діти вулиць” являють собою прекрасну приманку, що притягує іноземних педофілів, злочинні організації, продюсерів і дистриб’юторів (розповсюджувачів) порнофільмів, які прагнуть використати дітей для отримання злочинних доходів.

Як правило, дитяча порнографія виготовляється для жителів індустріально розвинутих країн (Нідерланди, Бельгія, Австрія, Німеччина, Швейцарія, США, Італія, Ізраїль, Греція, Туреччина), а об’єктами сексуального домагання стають діти з країн, що характеризуються низьким рівнем соціально-економічного розвитку (Китай, Таїланд, Росія, Україна, країни Балтії та Східної Європи). У мережі Інтернет розповсюджується до 75% усієї дитячої порно продукції.

 

Студент 13

Також торгівля дітьми здійснюється у вигляді усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях.

Структуру організації дій щодо торгівлі дітьми з метою усиновлення дітей-сиріт іноземцями, спираючись на факти, можна представити так:

1. вербувальники – переважно це посадові особи (директори дитячих будинків, представники відділів освіти), які мають безпосередній доступ до інформації про дітей сиріт. Саме вони і “виставляють товар на продаж”.
2. посередники – це переважно колишні директори дитячих будинків, які, спираючись на досвід попередньої роботи і використовуючи різноманітні шляхи в обхід закону, знаходять доступ до цих дітей. В їх обов’язки входить: виявити дітей, які можуть бути замовлені, “узгодити” цей список з місцевою владою і адміністрацією дитячих закладів і доповісти про це організації, що займається торгівлею дітьми. Якщо ж мова йде про випадки усиновлення новонароджених (усиновлення яких є незаконним), то посередники повинні вийти на вербувальників, (переважно це лікарі пренатальних центрів) і узгодити з ними кількість, вік, строки передачі “живого товару”;
3. торговці – це організації чи окремі особи, які займаються торгівлею дітьми. Ці особи організовують торгівлю дітьми, підбирають посередників і керують їх діяльністю, розпоряджаються отриманим “товаром”. Справи дітей не можна назвати ні справою лікарів, ні справою чиновників. Слідству майже ніколи не вдається вийти на організаторів всеукраїнського бізнесу на немовлятах. Вони завжди захищені сіткою корумпованих зв’язків з представниками державної влади.

Іноді у цьому злочинному ланцюгу присутній так званий перевізник – стороння особа, яка за плату перевозить дітей за кордон – до держави-реципієнта.

З іншої сторони в цьому ланцюгу знаходяться замовники – особи, для потреб яких і привозиться дитина. Іноді потреби замовників відповідають інтересам дитини, але частіше вони носить явно злочинний характер. Факти підтверджують, що існує ціла дитяча порноіндустрія, в яку залучаються діти, всиновлені іноземцями. У цьому немає нічого дивного: при незаконності дій посередників відсутні гарантії законності наслідків угоди. І є вже випадки, коли іноземці одразу ж після усиновлення використовували дітей в корисливих цілях.

 

Студент 14

Виходи з вище зазначеного можна визначити основні причини втягнення дітей та підлітків в експлуатацію взагалі:

1. примус батьків чи опікунів;
2. безпритульність
3. нарко- й алкогольна залежність
4. уявлення про легкість і швидкість заробітку та непотрібності здобуття освіти
5. недбале та безвідповідальне ставлення батьків, які не задовольняють основні життєві потреби дитини;
6. жорстоке поводження в сім’ї, сексуальне насильство, психологічний тиск або побої.

 

Слово викладача:

Як підтвердження вище сказаному пропоную вам подивитися навчальний відеофільм з протидії торгівлі людьми “Станція призначення – ЖИТТЯ” створений Всеукраїнською громадською організацією “Жіночий консорціум України” за підтримки Представництва міжнародної організації з міграції в Україні.

(перегляд відеофільму “Станція призначення – ЖИТТЯ”)

 

Слово викладача:

Ми переглянули з вами невеликий відеофільм з проблеми торгівлі людьми у сучасному світі. Прикро, що нині доводиться говорити про рабство і торгівлю людьми в Україні і в світі. Але знати про це треба. А закінчити я би хотіла словами Дмитра Павличка:

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став

На стежині сонце я зустрів

Привітав його і запитав:

Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

Сонце посміхнулося здаля:

Правда, все я бачу з висоти

Всі народи рівні. А земля

Там найкраща. Де вродився ти!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Гриценок Л.І., Лунченко Н.В., Ерстенюк О.В. Профілактична робота в навчальних закладах з протидії торгівлі людьми: Методичні рекомендації з використання навчальних матеріалів (фільм «Станція призначення – ЖИТТЯ» для дітей та молоді 16-19 років, посібник тренера, посібник учасника «Як підвищити рівень усвідомлення проблеми торгівлі людьми»). – К.: Видавничий дім «АДЕФ – Україна», 2008. – 56с.
2. Державна програма протидії торгівлі людьми на період до 2010 року (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007р. № 410.)
3. Навчально-методичний посібник / Заг. ред. К.Б.Шевченко та О.А.Удалової. – К.: “Версо 04”, 2005. – 210 с.
4. Левченко К.Б.Торгівля людьми як проблема сучасності (соціально-правовий аналіз новітніх тенденцій) // Український соціум. – 2004. – № 2 (4). – C.34-39