Тема: Утворення, називання і читання чотирицифрових чисел у межах 2000. Розв’язування задач.
Мета: ознайомити учнів з утворенням, назвою і читанням чотирицифрових чисел у межах 2000; повторити способи позатабличного множення двоцифрових чисел на одноцифрове число; розвивати вміння розв'язувати задачі, які містять збільшення (зменшення) числа у кілька разів і на декілька одиниць; вдосконалювати обчислювальні навички; виховувати любов до рідного краю, охайність, організованість.
Обладнання. Мультимедійне обладнання, презентація.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку.
( Тема Слайд 1)
І. Організація класу до уроку.
– Мої любі юні математик, я запрошую вас на урок. Перевірте, чи все приготували до уроку математики.
Діти записують в зошитах число.
2. Мотивація навчальної діяльності.
– Математика – це цариця наук. Вона присутня повсюди: у повсякденному житті, у поезії, музиці, архітектурі, історії та географії. Сьогодні за допомогою математичних знань ми дізнаємося багато нового та цікавого про чудове місто України. А яке саме – дізнаємося, розв’язавши приклади .
( Слайд 2)
– Молодці!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
– Наш урок – це маленька екскурсія по Києву. Ми не тільки познайомимося з його історією, але й дізнаємося як утворюються , називаються й читаються чотирицифрові числа, будемо розв’язувати задачі та приклади, працювати з геометричним матеріалом.
– Чого ви чекаєте від уроку?
1. Усний рахунок
– Проведемо розумову розминку і дізнаємося багато цікавого про Київ. (Слайд 3)
Як і кожне місто, Київ має свою емблему - герб. Перший герб був створений в 15 столітті, а 230 років тому Київ отримав новий герб з зображенням архангела Михаїла.
Я пропоную вам:
– А яка найбільша річка України протікає в Києві?
– Дніпро вважається річкою трьох народів, бо протікає не лише через Україну, а й Росію та Білорусію. Греки називали Дніпро Борисфеном, а ми , слов’яни, Славутою.
(Слайд 4)
– Перед вами зображення Києво-Печерської лаври. Це найдавніший храм міста. В ньому захоронено 117 святих. Вони мешкали у печерах, підземних келіях.
– Доповніть числа, які ви бачите, до 117.
100
50 117 17
90 80
110
– Як можна назвати числа 50, 80, 100, 90? (Круглі)
– Які числа зайві? Чому? (17, 117)
– У 988 році київський князь Володимир хрестив Київську Русь. На честь князя над Дніпром споруджено ось такий пам’ятник.
(Слайд 5)
– Щоб краще запам’ятати цю дату запишіть число 988.
– Які трицифрові числа можна скласти з цифр 9 та 8? Напишемо їх.
(998,989,898, 889, 899)
– Підкресліть однією лінією найбільше трицифрове число; двома лініями – найменше.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми уроку.
– Сьогодні ми починаємо знайомство з «Багатоцифровими числами». Як ви гадаєте чому числа називають багатоцифровими? Так. І на першій сходинці живуть чотирицифрові числа. Сьогодні на уроці ми почнемо знайомство саме з ними. Але спочатку:
– Назвіть найбільше трицифрове число.
– Яке число отримаємо, якщо додати 1?
– Скільки потрібно цифр для запису цього числа? Скільки сотень в цьому числі?
– Ми вміємо називати, читати і записувати числа до 1000. Однак є числа, більші від 1000. Якщо до тисячі додати одиницю, то отримаємо число тисяча один. За числом тисяча один йде число тисяча два, а потім — тисяча три, тисяча чотири, тисяча п 'ять. Назвіть наступні числа.
(Слайд 6)
– Розгляньте малюнок.
– Скажіть, яке число тут зображено за допомогою пучків з паличок і окремих паличок?
– Це число 1232. У ньому одна тисяча, дві сотні, три десятки і дві одиниці. Це чотирицифрове число.У чотирицифровому числі, крім розрядів одиниць, десятків і сотень, є ще розряд одиниць тисяч.
(Слайд 7)
– Розгляньмо запис чотирицифрових чисел у нумераційній таблиці. Прочитаймо ці числа. Числа починаємо читати з розряду тисяч.
– Назвіть найбільше з ним число, найменше.
– Спробуємо записати чотирицифрові числа. Їх починають записувати з розряду тисяч, тобто в такому ж порядку, як і читають. Наприклад, число 1348 так і записують 1348.
– Запишіть числа : 1897, 1903, 1400, 1040.
– Із скількох цифр складаються чотирицифрові числа?
– Запишіть ці числа у вигляді суми розрядних доданків.
2.Рухлива вправа «Утвори число»
До дошки виходять 4 учні з карточками числами. Хтось із дітей називає чотирицифрове число. Кожен з учнів біля дошки повинен показати цифру, яка показує кількість одиниць, десятків, сотень, одиниць тисяч в цьому числі.)
3. Робота в группах
– Попрацюємо в групах. У вас на столах картки із завданням. Напишіть в клітинках чотирицифрове число, назва якого складається з певної кількості слів: одного, двох, трьох, чотирьох.
з одного слова |
|
|
|
|
з двох слів |
|
|
|
|
з трьох слів |
|
|
|
|
з чотирьох слів |
|
|
|
|
(Слайд 7)
4. Фізкультхвилинка.
Ми по Києву гуляєм
Фізкультхвилинку починаєм
Справа – Лавра, тут – Хрещатик,
А внизу – Дніпро.
В синім небі сонце сяє
І за нами промовляє:
Раз, два, три, чотири, п’ять
Будем дружніми зростать.
На «відмінно» будем вчитись
І ніколи не лінитись.
ІV. Закріплення та осмислення знань.
1. Робота з підручником.
– Настав час попрацювати з підручником. Відкрийте його на с. 26, № 160 (усно, ланцюжком)
– Якщо ми додаємо до числа 1, то отримуємо …наступне число.
– Якщо ми віднімаємо від числа 1, то отримуємо …попереднє число.
2. Розвиток математичних умінь.
а) обчислення прикладів
– Обчислити добутки (приклади №162), користуючись правилом множення суми на число або переставною властивістю множення. (Колективно)
23 30= 23 3 10=69 10=690
15 40=15 4 10=60 10=600
33 20= 33 2 10=66 10=660
40 24= 24 4 10= 96 10=960
(Самостійно)
43 20=
30 33=
– Яким заканом множення ми скористалися? (Переставним)
б) колективна робота над задачею № 163
– Продовжимо подорож по місту Києву.
– Як називається головна вулиця Києва?
– Сьогодні Хрещатик красива і сучасна вулиця. А колись на місці Хрещатика була Хрещата долина. Російський поет-мандрівник В. Ізмайлов більш ніж 200 років тому писав, що вулиці Хрещатика вимощені, майже не було кам’яних будинків, і називав це місце селищем, а не містом.
– У явимо, що мандруємо Хрещатиком і розв’яжемо задачу:
(Слайд 9)
- Прочитайте умову задачі.
- Про кого розповідається в задачі?
- Скільки годин в дорозі був велосипедист?
- Яку відстань він долав за 1 годину?
- Скільки годин був в дорозі турист?
- Що сказано про відстань, яку вони подалали?
- Яке запитання задачі?
|
За 1 год |
Кількість годин |
Відстань |
Велосипедист |
12 км |
2 год |
Однакова |
Турист |
? |
6 год |
- Чи з- Чи можемо ми зразу дати відповідь на запитання задачі?
- Що треба знати, щоб відповісти на питання задачі?
- Чи можемо ми це знайти? Як?
- Що тепер знаходимо?
- Записати на дошці розв’язання задачі.
в) творча робота над задачею (робота в групах)
(Слайд 10, 11)
– В Києві велика кількість мостів. Тут є і пішохідні, і автомобільні, і велосипедні, і залізничні, і навіть метро. Вони мають різну довжину. Складіть задачу, користуючись наданими даними. Працюємо в групах.
Діти складають прості задачі, записують розв’язання, презентують.
г) робота з геометричним матеріалом
(Слайд 12)
– Мандруючи вулицями Києва, дивуєшся архітектурній красі цього міста. Розгляньте вікно одного з магазинів міста і скажіть які геометричні фігури ви бачите, порахуйте кількість прямокутників. (6)
V. Підсумок уроку
1.Підсумок уроку. Вправа «Мікрофон»
– Чого навчилися на уроці?
– Чи знадобляться отриманні знання вам у житті?
– Яким містом подорожували?
– Що цікавого запам’ятали?
2. Рефлексія
Оберіть «скриньку» відповідно до ваших вражень сьогодні на уроці.
VІ. Домашнє завдання:
Виконати задачу № 165.
https://www.youtube.com/watch?v=nbogofc3RR4
https://www.youtube.com/watch?v=fSxyXCtDurw
http://video.novashkola.ua/4-klas/matematika-4-klas/urok-01/