Узагальнення педагогічного досвіду .Найефективніші інтерактивні методи і прийоми на заняттях української літератури.

            Інтерактивні методи навчання

     на заняттях української літератури

Метою освіти на сучасному етапі є формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні технології особистісно-зорієнтованого, розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не подання студентам готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань і творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

Отже, сучасний педагог – це насамперед творча особистість. То ж актуальною є на сьогоднішній день настанова В. Сухомлинського про те, що робота викладача -  це творчість, а не буденне “ заштовхування ” в голови дітей знань. Тому на своїх уроках намагаюся поставити в центрі процес знаходження кожним істини, адже ще О. Потебня наголошував: “ Знання відносне, тим часом як пошук істини нескінченний ”. Радість від шукання і пізнання істини називається інтелектуальним почуттям, яке необхідно плекати з самого дитинства. Для мене не існує нормативної, однозначної істини. Тому на уроках мови намагаюся діяти за принципом імпровізації.

Відомо, що сучасний урок тяжіє до технологізації, то ж його технологічна модель обов’язково має передбачити надання “простору індивідуального вибору” ( за Г. Токмань ), тобто забезпечення можливості неординарних підходів і з боку викладача-словесника, і з боку студентів. Використовую у своїй роботі такі інноваційні технології,щоб на заняттях та в позаурочних час відбувалося дослідження, проводився творчий пошук – і думка, і уява, і творча-інтуїція студента-дослідника закономірно виходила за межі стереотипу, шаблону.

Хочу поділитися власним досвідом з практики використання інтерактивних методів і форм роботи на заняттях української літератури  літератури.

Наприклад, для з’ясування емоційної готовності до заняття рекомендую:

1. За допомогою дієслова визначити свій емоційний стан (хвилююся, сподіваюся, тривожуся, радію, очікую)
2. «Обміняймось компліментами»
3. «Побажай собі удачі»
4. Обмін побажаннями у парі
5. «Я хочу, щоб мій твір був…» тощо

Дуже важливо для відновлення попередніх знань проводити  «мозкову атаку»

1. Обрана нами тема чи проблема записується на дошці чи папері, щоб під час роботи цей запис був перед очима.
2. Усі учасники штурму висувають ідеї щодо вирішення проблеми. Вони можуть бути будь – якими, навіть фантастичними.
3. Студент записує на дошці всі пропозиції однокурсників.
4. Коли присутні будуть вважати кількість поданих ідей достатньо, їх висування припиняється.
5. Після того, як ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вдосконалюють.
6. Вибирають ті, які, на думку групи, допоможуть вирішити поставлену проблему.

При опрацюванні навчального матеріалу і усвідомлення змісту використовую таку  форму інтерактиву як групове навчання. На таких заняттях студенти виробляють уміння спілкуватися  між собою, автором, текстом, один з одним (слухати, ставити запитання, відповідати на них, дискутувати, створювати спільні проекти).

• Керована діяльність – читання з передбаченням. Для цього потрібно поділити текст на частини і запропонувати студентам передбачити, що станеться в наступній частині, або здогадатися, про що вони дізнаються в інформаційному тексті. Для передбачення використовую заголовок або фрази.
• Вільне письмо - студенти вільно пишуть все, що вони знають, відчувають, чому дивуються щодо теми заняття – до того, як почнеться її опрацювання.

Щоденник подвійних нотаток. Розділивши аркуш зошита навпіл, студенти зліва записують інформацію, що видалася їм цікавою, справа – коментарі до неї.

Взаємні запитання – найпростіша технологія, яку можна застосовувати в будь-якій групі. Алгоритм його проведення такий:

1. Студенти читають текст (чи якусь частину і придумують максимально можливу за відведений час (3-5 хвилин) кількість запитань, щоб по черзі задавати їх один одному.
2. Урізноманітнити роботу можна, запропонувавши студентам сформулювати запитання до тексту (2-3 абзаци), які викладач читає вголос (у студентів такого тексту немає).
3. Студенти формулюють запитання до викладача, записують на окремих картках, а на зворотному боці карток дають письмові відповіді. Викладач, перемішавши картки, витягає з них одну й відповідає на запитання сам і зіставляє свою відповідь із записаного на звороті.

Для прикладу наводяться ставляться такі питання:

а) до змісту твору:

- Яка роль наступного епізоду в новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

- Як ви розумієте смисл назви «Украдене щастя» Івана Франка.

- Що змінилося б у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко, якби Маруся покохала Івана Іскру?

б) до героя:

- Чи змінився Сивоок протягом твору? У чому саме? Що призвело до змін?

- Що дало йому змогу досягти поставленої мети?

- Чого Сивоок навчився, блукаючи різними країнами? А чи навчилися у нього чогось ви?

- Визначте риси характеру героя. Як ви гадаєте, що змінилося б у його житті, коли б він не мав якихось із них?

в) до автора:

- Яку мету ставив автор, пишучи цей твір?

- Як він досягає поставленої мети?

- Чи в усьому ви згодні з авторськими оцінками?

- Чи був у творі якийсь момент, коли ви думали й відчували не так, як автор?

Передбачення. Викладач виписує з твору, що вивчатиметься, 10-14 ключових слів (виразів) пов’язаних з героями, місцями, де відбуватимуться події, сюжетом тощо. Наприклад, з поеми Миколи Вороного: євшан-зілля, літопис, малий хлопчина, половецький хан, князь Володимир, ясир, полон, похід, гудець, рідний край, воля, приворотне зілля. На занятті слова озвучуються й студенти в парах обмінюються припущеннями щодо можливого змісту твору, асоціаціями, які ці слова викликали в них (3-4хвилини). Далі читається текст чи уривки з подальшим обміном думок. Якщо твір великий, його починають читати на занятті, а закінчують удома. Аналізуючи твір, студенти повертаються до передбачень

• Чи збулися ваші передбачення?
• Якщо ні, то чи добре це чи не зовсім?
• Як ви до цього ставитесь?
• Чому вам вдалося,(не вдалося) вгадати хід подій?

Мозковий штурм. Це ефективний метод обговорення, пошуку рішень, що спонукає учасників до творчості. Сприяє вільному вираженню думок усіх учасників і допомагає розв’язувати конкретні проблеми. Викладач називає проблему і запрошує взяти участь у її обговоренні, шляхом колективного обдумування – «мозкового штурму».

Ось, до прикладу такі проблемні запитання:

• Прокоментувати цитату з твору: «В цій війні не буде переможців і переможених, а будуть загинулі і вцілілі» (кіноповість О. Довженка « Україна в огні»)
• Кіноповість «Україна в огні» - трагедійний твір. Чи є в ньому надії оптимізму, в чому вони?

Цей метод організовується за такими етапами:

1. Обрана тема чи проблема записується на дошці, щоб під час роботи цей запис був перед очима.
2. Усі учасники штурму висувають ідеї щодо вирішення проблеми. Вони можуть бути будь-якими, навіть фантастичними.
3. Студент записує на дошці всі пропозиції однокурсників.
4. Коли присутні вважатимуть кількість поданих ідей достатньою, їх висування припиняється.
5. Після того, як ідеї зібрано, їх групують, аналізують, вдосконалюють.
6. Вибирають ті, які на думку групи, допоможуть вирішити поставлену проблему.

Мікрофон - дає змогу кожному щось сказати з приводу  обговорюваного питання, висловити свою думку чи позицію. Правила застосування цієї технології такі:

• Говорити має той, у кого символічний мікрофон;
• Подані відповіді не коментуються й не оцінюються;
• Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, викрикувати з місця.

На сьогоднішньому занятті я зрозумів… А тепер я хочу почути думку про… Що мені сподобалось… Що не сподобалось…

Наприклад:

• Актуальність проблеми кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» в наш час, на мій погляд полягає в тому…
• Для себе із «Зачарованої Десни» я взяв (взяла)...

Важливу роль відіграє і наочність на уроці, складання блок-схеми, які допомагають обґрунтувати словесні докази і твердження. При вивченні творчості Григорія Косинки, при розгляді аналізу новел, використовую такий метод Навчаючись – учи (робота в малих групах).

Кожному студентові роздаються картки для оцінювання своєї власної роботи в складі групи та найактивніших її учасників, які вони повинні заповнити і здати в кінці заняття. Група отримує підготовлену викладачем коротку характеристику однієї з новел і запитання для її аналізу. Кожна група обирає спікера, посередника, доповідача. Завдання, яке стоїть перед ними – представити певну новелу, опираючись на отриманий літературознавчий матеріал та результати здійсненого аналізу. Після прослуховування відповідей, представник отримує картку із завданням, на яке потрібно письмово дати відповідь, попередньо обговоривши її в групі. Відповіді обговорюються на наступному занятті.

Наприклад: Картка 1. Які теми, на вашу думку, були улюбленими для Г.Косинки?

Картка 2. Що таке імпресіонізм як мистецька течія і стиль? Які стильові тенденції переважають в індивідуальному стилі письменника Григорія Косинки?

При вивченні біографії письменника, для кращого розуміння його особистості, його характеру, уподобань, життєвого та творчого кредо, сфери діяльності, складаємо таблиці-схеми, як заповнюються студентами під час заняття.

На заняттях літератури використовуємо і такі форми та методи: поєднуємо читання уривків з розглядом живописних полотен, слухання музичних творів, тому що серед українських літераторів багато всебічно обдарованих особистостей, які крім письменницького таланту мали й інші здібності: малярські, музичні, акторські.

Практикуємо і такі ігри як Малюнок на скелі. Студенти зображують тільки одну річ, що символізує художній твір, пояснюють свій вибір.

Наприклад, «Лісова пісня» Лесі Українка – сопілка, «Кам`яний хрест» В.Стефаника – хрест на горбі.

Живі малюнки – ця гра передбачає використання акторських здібностей у якості ілюстративного матеріалу до твору, сприяє глибокому психологічному аналізу, характеру героя.

• Інсценувати за допомогою пантоніми;
• Інсценувати за допомогою підібраних викладачем цитат до літературних образів.

 Таких вправ може бути безліч, але важливо враховувати склад і можливості конкретної групи студентів. Проводячи такі ігри, творчі завдання змушують студента думати, мріяти, творити, робити висновки.

Я зупинилась  на деяких методах інтерактивного навчання, які, на мою думку, є запорукою успішного, практично зорієнтованого навчання. Такі форми навчання підвищують ефективність навчального процесу, сприяють досягненню високого інтелектуального розвитку студентів, забезпечують оволодіння навичками саморозвитку особистості. Доказом цього є твердження:

Скажи мені і я почую!

Покажи мені і запам’ятаю!

Залучи мене і я зрозумію!