Узагальнення знань з теми «Будова слова»

Тема: Узагальнення  знань з теми «Будова слова»

Мета: Закріпити знання учнів про будову слова, знаходити вивчені орфограми, пояснювати їх за допомогою правил, удосконалювати навички правильної вимови та написання слів. Розвивати в учнів зв’язне мовлення, самостійність, ключові компетентності: комунікативну та соціальну (уміння працювати в парах, групах, знаходити спільне розв’язання проблеми). Виховувати любов і пошану до природи, бажання берегти і любити навколишній світ.

Обладнання: підручник, планшети, індивідуальні картки, мультимедійна дошка, ноутбуки.

Тип уроку: закріплення вивчених знань

Форма проведення: урок-казка «Подорож по підводному царстві Нептуна»

Хід уроку

І. Організаційно-мотиваційний блок

1.Організація класу

- Добрий день, діти!

2.Психологічна підготовка учнів до сприймання матеріалу

1)Розповідь учителя. (на мультимед. Пристрої малюнок моря)

На дні моря стояв палац морського царя Нептуна. Рибки дуже любили подорожувати до Русалоньки, до сусідньої країни. Але, в цій країні був закон: «Ворота в королівстві відкриті тільки для слів!». Тому рибки об’єдналися в слово підводний. Але по дорозі рибки посварилися і переплуталися місцями. І біля воріт королівства охорона Русалоньки їх не впустила. Рибки вирішили попросити допомоги  в учнів 5 класу. А для того, щоб рибкам було легше долати шлях, ви протягом уроку будете збирати мушлі за правильно виконане завдання.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

-Ну що, діти, допоможемо рибкам. А також повторимо матеріал про будову слова.

ІІІ. Узагальнюючо-систематизуючий блок

(на мультимедійні малюнок води)

- Діти, як ви думаєте, чому буде присвячений наш сьогоднішній урок?

- Чого ви очікуєте від уроку?

- Давайте розпочнемо нашу роботу. Відкриваємо зошити, пишемо число та кл. робота, словниковий диктант.

1.Словниковий диктант

Прибій, прибережний, придорожній, прехороший, придніпровський, прибережжя, згадати, розказати, безводдя, зневоднення..

2.Робота з тлумачним словником

- Діти, давайте з’ясуємо значення слова: 1команда «Водограй»      шукає у словнику тлумачення слова безводдя; 2команда  «Словограй»  зневоднення; 3команда «Капітошки»– прибережжя. (кожна команда зачитує  по черзі значення слова).

- Молодці, за це завдання всі команди отримують 1 мушлю.

- Тепер зверніть увагу на дошку. На ній зображене сонечко, яке буде супроводжувати весь урок. Щоб це сонечко нам засіяло і посміхнулося, треба буде виконати завдання.

- Рибки мені подарували скриню-мушлю, з якої я буду діставати завдання.

3.Пояснювальний диктант

- Дістаю першу мушлю, на якій завдання називається «Пояснювальний диктант».

- Подивіться на мультимедійну дошку. На ній ви бачите невеликий текст, який називається «Мандрівка Дніпром». Ваше завдання: списати, вставити пропущені букви.

- Списали. Тепер давайте поглянемо на правильний варіант (на дошці з’являється правильний текст). Чи правильно всі виконали?

- Далі вийде 1 представник з  1команда «Водограй» і на дошці зроби синтаксичний розбір першого речення. В цей час1команда «Водограй»   також працює над цим же завдання, що і її представник.  2команда  «Словограй»  до слова вітерець добирає якомога більше спільнокореневих слів;     3команда «Капітошки»     слово навесні розбирає за будовою.

Перевірка завдань і нагородження мушлями.

ІV. Фізкультхвилинка

- Діти, давайте перепочинемо, щоб нам далі гарно працювалося.

4. Слотвірна матриця

- Давайте перейдемо до наступного завдання.

Завдання з 3 скрині-мушлі. Словотвірна матриця «Водяна лілія»

- Ви бачите на дошці гарну квітку, яка покоро закрита, щоб вона відкрилася, треба виконати завдання. Я зараз роздам кожній команді конверт, у якому є питання. Так, як наш урок присвячений воді, вам треба буде дати відповідь на поставлене питання, але щоб був спільний корінь –вод-.

- Команди по черзі зачитують питання і дають відповідь, якщо відповідь правильна, то пелюстка квітки відкриється.

1.Як називається той, який знаходиться, росте або живе під водою?

2.Спортсмен, який займається підводним спортом?

3.Як називається економія води?

4.Міфічна істота, яка живе в озерах та річках?

5.Відсутність, нестача води у водоймищах?

6.Міфічна істота, яка живе в озерах та річках?

(відкрилися всі пелюстки)

- Ми на початку уроку з’ясували, що таке безводдя. Отже, що треба робити, щоб у водоймах не було безводдя? А  що треба робити , щоб економити воду?

Тепер підрахуємо скільки правильних відповідей дала команда. Даю мушлі.

5.Робота з підручником (індивідуальна робота)

Завдання з 4 скрині-мушлі

- Давайте з вами звернемося до нашого підручника. Відкриваємо ст..181, Вправа 406 (усно). Зараз кожен про себе прочитає текст, визначте його тип і стиль мовлення і які з виділених слів є спільнокореневими.

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Графічний диктант. Завдання з 5 скрині-мушлі

(на мультимедійному пристрої показано по 2 схеми для кожної команди).

До схем командам треба дібрати слова.

2.Заклик-поради за картинками. Завдання із 6 скрині – мушлі

(на мультимедійній дошці 3 теми для кожної групи)

• Скласти заклик-поради за картинками на 5-6 речень за певними темами:

1.Вийшов ти на бережок? Не брудни його, дружок!

2.Допоможемо річкам разом!

3.Економія водних ресурсів!

Перевірка порад. Нагородження.

3.Тестові завдання з 7 скрині-мушлі

- Давайте звернемося до тестових завдань, які у вас на ноутбуках.

Результат. Нагородження мушлями.

VІ.Підсумок уроку

• Ну що, діти, ми допомогли рибкам помиритися і всі слова стали на місця.
• Чи справдилися ваші очікування від уроку?
• Тепер підрахуйте кількість мушлей у своїй групі.

Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання

Вправа 411, подані слова розібрати за будовою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Узагальнення й систематизація вивченого із лексикології і фразеології

 Цілі уроку:

навчальна: учні узагальнюють і систематизують вивчене з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалюють навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні: визначають лексичне значення слова, роз-різняють однозначні й багатозначні слова, багатозначні слова й омоніми; буду-ють антонімічні пари, синонімічні ряди, використовуючи у мовленні синоніми для уникнення невиправданих повторів; знаходять у тексті фразеологізми, порів-нюють їх звучання в українській та російській мові; відпрацьовують практичні навички користування різними видами словників;

розвивальна: розвивають усне й писемне зв’язне мовлення, пам'ять, логічне мислення, уміння доречно використовувати синоніми, антоніми, фразеологізми в усному та писемному мовленні;

виховна: виховувати любов і повагу до українського слова, до фольклорної спадщини  нашого народу, захоплення красою рідної землі, шанобливе ставлення до своєї батьківщини.

Тип уроку: узагальнення й систематизація вивченого.

Обладнання: картки із завданнями, словники, мультимедійний проектор.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

До класу заходить учень і за допомогою жестів та міміки хоче щось сказати. Діти висловлюють свої припущення. Учень озвучує те, що хотів сказати.

Робимо висновок, що без мови немає повноцінного спілкування, але варто гово-рити грамотно, правильно й доречно вживати слова.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Учні намагаються самостійно сформулювати цілі уроку.

ІІІ. Робота над матеріалом уроку.

1. Бесіда за запитаннями.

- Що таке лексичне значення слова?

- Які слова називаються однозначними, а які багатозначними?

- Яке значення називається прямим, а яке переносним?

2. Підкресліть у тексті багатозначні слова, поясніть їх лексичне значення.

Весна цього року повелась спочатку суворо, усе чогось хмурилась, сльозилась, а потім пом’якшала. По густій блакиті вийшло золоте сонце.

У прямому чи в переносному значенні вжито ці слова?  Доведіть свою думку.

Визначити стиль тексту. Вказати, що слова в переносному значенні вжива-ються в художньому, публіцистичному й розмовному стилях. Для наукового та офіційно-ділового стилю такі лексеми не характерні.

3. Відгадаємо загадку і скажемо, що нам робити, якщо ми не можемо пояснити лексичного значення слова. (Звертатися до тлумачного словника).

Незчисленна ми родина,

У нас на всіх – одна хатина,

Але в ній і мир, і лад,

І сусід сусіду рад.

Ну а хто із нас, що значить –

Кожен сам вам розтлумачить.

4. На дошці статті із “Тлумачного словника”, у яких пояснюється лексичне значення однозначного й багатозначного слова.

Астрономія, ї, ж. Наука про рух, будову і розвиток небесних тіл та їх систем.

Золотий, а, е. 1. Зроблений із золота, виготовлений із золота. 2. Кольору золота, блискучо-жовтий. 3. перен. Який відзначається цінними властивостями, вартий найвищої оцінки. 4. у знач. ім., ч., іст. Червінець, золота монета.

5. Поясніть орфограми у реченнях, що тлумачать значення слів.

6. Які слова називаються омонімами? Чим вони відрізняються від багатозначних?

Наведіть приклади омонімів ( пара, мул).

Слово ключ багатозначне чи омонім?

І варіант складає речення, у яких слово ключ є омонімом.

ІІ варіант складає речення, у яких слово ключ є багатозначним.

7. Різновиди омонімів.

Омоформи – це слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі. Наприклад: три - числівник у формі називного відмінка, три – дієслово в наказо-вому способі. При зміні граматичних форм омонімічність цих слів зникає.

Омофони – це слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному: мене (займенник) – мине (дієслово).

Омографи – це омоніми, що пишуться однаково, але мають різні наголоси: замок– замок.

Прочитайте вірш та речення, з’ясуйте, які різновиди омонімів у них є.

У стоніжок

По сто ніжок.

Всі сто

милися,

Всі стомилися. (омофони).

Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле. (омоформи).

Натерпівся ледар муки, доки змолов муки. (омографи).

Отже, омофони, омоформи, омографи – різновиди омонімів.

8. Фізкультхвилинка.

Діти, підведіться, будьте ласкаві, підніміть руки вгору, опустіть вниз, поверніться направо, а тепер наліво, сідайте.

Яка група слів за значенням прозвучала під час нашої фізкультхвилинки? (антоніми)

9. Уведіть у речення антоніми.

Сонце на літо, а _____________ на мороз. З малої хмари_____________ дощ буває. Знайти друга легко, _______________ - вберегти. Мала праця краща за _______________ безділля.

10. Веселий, радісний, щасливий.

Що об’єднує ці слова?

Які слова називаються синонімами?

11.Підберіть синоніми до слова іти. ( нейтральні, емоційно забарвлені).

12. Підкресліть у реченнях синоніми, визначіть, якою частиною мови вони є.

Після кількаденного свисту вітру прибляк степ, притьмарився, прижухнув.

Якраз тоді маки цвіли, розцвітали.                                                                    Спіють яблука, і зріє виноград, стигнуть сливи золотисті.                               Горить, палає і втоми не знає.                                                                                    .

13. Запишіть речення, вибравши із дужок потрібні синоніми.

Куняє (спить, дрімає) земля під глибоким снігом. __________земля під глибоким снігом.

Дівчина хитро регоче (сміється, посміхається). Дівчина хитро _______________.

Учні вели розмову (говорили, розповідали) про канікули. Учні ________________ про канікули.

На батьківських зборах багато базікали (говорили, розповідали, мололи) про дисципліну. На батьківських зборах багато ___________________про дисципліну.

Отже, навіщо потрібні синоніми?

(Вони роблять мовлення красивішим, багатшим, дають можливість уникати неви-правданих повторів. Але синоніми слід вживати доречно, залежно від стилю і мовленнєвої ситуації).

14. Підберіть синонім до слова радісний, антонім до слова сумний (веселий).

Підберіть синонім до слова лютий, антонім до слова добрий (злий).

15. Діти, уважно прослухайте рекламне оголошення і зробіть висновок, чи всі слова вжито у властивому їм лексичному значенні.

Любі господині, наша торгова марка пропонує Вам придбати майонез в економічній упаковці.  

Отже, упаковка може бути економною, а не економічною, а слова економний – економічний – це пароніми. Таким чином, слід розрізняти лексичне значення паронімів, щоб уникати лексичних помилок.

16. Що таке фразеологізм?

А  сьогодні на уроці нам уже траплялися  фразеологізмами?

Навіщо вони потрібні у нашому мовленні?

17. Поясніть лексичне значення фразеологізмів (усно).

Бити байдики – ________________________________________________________

Держати язик за зубами - ________________________________________________

Накивати п’ятами - _____________________________________________________

18. Доберіть до цих фразеологізмів  синоніми й антоніми (письмово).

19. Перекладіть подані фразеологізми українською мовою.

Делать из мухи слона - __________________________________________________

Мастер на все руки - ____________________________________________________

Бить баклуши - _________________________________________________________

Строить глазки - _______________________________________________________

Отже, для фразеологізмів характерна й синонімія, й антонімія. Одні фразеологізми ми перекладаємо дослівно, інші звучать в українській мові зовсім не так, як  у російській.

 

ІV. Підсумок уроку.

1. Бесіда за запитаннями:

• Що таке лексикологія?
• Що таке лексика?

 

2. Що ми знаємо про слово?

 

(У пелюстки ми  вписуємо (лексичне значення, однозначне, багатозначне, пряме значення, переносне значення, омоніми, омоформи, омофони, омографи, синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізм, власне українське, запозичене, загальновживане, діалектне, професійне, застаріле, неологізм).

 Скласти сенкан із словом ФРАЗЕОЛОГІЗМ

Фразеологізм

Влучний, дотепний

Повчає, зацікавлює, надихає

Образно й стисло висловлює думку

Мудрість.

V. Оголошення й коментування оцінок.

Чому ж наше слово посміхається? Мабуть, тому, що ви гарно працювали на уроці.

V1. Домашнє завдання.

1. Повторити параграфи до теми.

2.Завдання на вибір:  виконати вправи або скласти твір-мініатюру з використанням синонімів, антонімів, фразеологізмів.

 

 

 

Урок 56. Євген Гуцало. «Лось». Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва.

 

Мета:

•  Навчальна: ознайомити учнів із фактами біографії автора; визначити міру порушення теми добра і зла у творі, опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів,
•  Виховна: виховувати співчуття та милосердя до інших, невідступність
• від гуманних перконань.
•  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати власну думку. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

                                                       ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
3. Актуалізація опорних знань

•  Чи любите ви тварин? Чи доводилось вам їх коли-небудь рятувати?
•  Пригадайте з вивченого матеріалу твори, у яких людина допомагає тварині.
•  Як, на вашу думку, порушено в оповіданні тему боротьби добра і зла?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)
Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. У дитинстві захоплювався читанням, бо йому цікаво було довідуватись про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє буття — звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка — це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання згодом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою «Червоний прапор» вмістила шкільна стінгазета, чим пишався хлопець. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті «Сільські вчителі», «Шкільний хліб», «У гаї сонце зацвіло». Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що завжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми.
1959 р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому певний час працював у редакціях газет, видавництві «Радянський письменник», а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань «Люди серед людей». Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: «Яблука з осіннього саду» (1964), «Скупана в любистку» (1965), «Хустина шовку зеленого» (1966), «Запах кропу» (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об'єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально ницу — викрити перед людьми.
Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: «Олень Август» (1965), «З горіха зерня» (1969), «Денис-ко» (1973), «Саййора» (1980), «Пролетіли коні» (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми. Невичерпну «країну дитинства» письменник осмислює в різних жанрово-стильових формах, щоразу — в новому баченні, про що свідчать цикл «Оповідання з Тернівки» (1982) і книжка «Княжа гора» (1985).
1981 р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала «Письмо землі». Далі з'являються книжки віршів «Час і простір» (1983), «Живемо на зорі» (1984), «Напередодні нинішнього дня» (1989).
Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження він виклав у публіцистичній праці «Ментальність ясиру». Книга побачила світ після смерті автора.
4 липня 1995 року на 58 році життя не стало українського письменника-сподвижника Євгена Гуцала.
2. Робота над оповіданням «Лось»
2.1. Додатковий матеріал щодо змісту твору.
Лось — ссавець, найбільший представник родини Оленевих. Довжина тіла самця може бути близько 3 м, маса 360-600 кг, самиці дрібніші за самців. За зовнішнім виглядом лось помітно відрізняється від інших оленів. Тулуб і шия у нього короткі, загривок високий, у вигляді горба. Ноги сильно витягнуті, тому, щоб напитися, лось вимушений заходити глибоко у воду або ставати на коліна передніх ніг. Голова велика, горбоноса, з нависаючою м'ясистою верхньою губою. Під горлом — м'який шкірястий виріст. Шерсть груба, буро-чорна; ноги світло-сірі, майже білі. У самців є величезні (найбільші у сучасних ссавців) роги, нерідко лопатоподібні за формою; їхній розмах досягає 180 см, а маса — 20-30 кг. Роги лось скидає щорічно в листопаді-грудні і ходить без них до квітня-травня.
2.2. Тема: зображення боротьби добра і зла в протистоянні світу людей та світу тварин.
2.3. Ідея: уславлення мужності, хоробрості, співчуття, бажання допомогати іншим та охороняти дику природу; обурення жорстокістю та користолюбством.
2.4. Сюжетна лінія.
В оповіданні «Лось» зображено історію про те, як двоє хлопчиків, не вагаючись, прийшли на допомогу лосеві, що тонув у річці. Хлопцям вдалося врятувати нового друга, але біда прийшла з іншого боку — врятовану тварину підстрелив їх рідний дядько Шпичак. Мисливець злякався, що племінники повідомлять у заповідник про його браконьєрство, тому навіть пропонував їм хабар за мовчання — м'ясо й роги, але діти не стали з ним про це розмовляти. Оповідання завершується тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це нещодавно було з дітьми, страшенно хочеться, щоб «лось підняв голову, звівся на свої стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як він ще недавно біг, поки дороги йому не перетнула куля». Але лось так і не ворухнувся.
2.5. Виразне читання оповідання.
2.6. Аналіз оповідання «Лось» у формі бесіди за питаннями.

•  Кого можна вважати головним персонажем твору? Обґрунтуйте свою думку.
•  Які почуття викликало у вас оповідання «Лось»? Чому?
•  За яких обставин лось потрапив у халепу? Хто прийшов йому на допомогу?
•  Як автор описує поведінку лося в ополонці?
•  Знайдіть у тексті описи братів і дядька Шпичака. Як автор ставиться до цих персонажів?
•  Чим переймався Шпичак над тілом вбитої ним тварини? З чим були пов'язані його хвилювання? Чим зумовлені ці переживання? Чи шкодував він про свій вчинок?
•  Чому діти не сперечалися з дядьком, нічого не відповіли на його обіцянки поділитися з ними здобиччю? Як би ви вчинили на їхньому місці?

3. Характеристика дійових осіб твору
Дійовими особами твору є: Лось (головний персонаж); брати-підберезовики, дядько Шпичак (другорядні персонажі). 3.1. Характеристика головних персонажів: Лось. 3.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика): а «Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. Його роги нагадували осінній низькорослий кущ, з якого обнесло листя»;

•  «Лось був старий і бувалий самець»;
•  «Неквапно попрямував до тієї поляни, на якій любив найчастіше бувати... в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини»;
•  «Лось опустив голову, принюхуючись до ополонки, далі, з витягнутою шиєю, ступив ще трохи, ось-ось маючи торкнутися губами до осклілого блакитного шумовиння, ніздрі затремтіли в передчутті холодної води»;
•  «...лось вжахано відчув, що дедалі глибше занурюється в льодяну кашу»;
•  «Ревнув, кличучи на допомогу, і його очі все густіше набрякали кров'янистим смутком, аж горіли червоним розпачем»;
•  «...Намагався поводитися обачно... сили поступово покидали його; він поводився смирно»;
•  «...лось виявився дужий і життєлюбний...»;
•  «Він пробуватиме безперервно, доти, доки дихатиме»;
•  «Лось уже зовсім знесилився і байдуже спостерігав, як наближаються діти. Усе нижче осідав у воду, і роги похилитувались над крижаним місивом, як незвичайний кущик. Під цим кущиком червоний розпач трохи вгомонився, але був тепер такий безмежний, що очі для нього були замалі, і той розпач струменів із них увсібіч»;
•  «Лось не боявся людей».

Лось зображується автором як тварина, яка звикла до умов заповідника та почувається там так само, як і в тайзі. Він не боїться людей, тому що часто бачив, як вони працюють, та, окрім цього, якось мисливці врятували його від вовків. Тому коли хлопці кинулись його рятувати, він поводився сумирно, не відчуваючи небезпеку з їхнього боку. Але, як виявилось трохи згодом, не всі люди приязно ставились до нього. Деякі, на кшталт дядька Шпичака, дивились на нього лише як на здобич на джерело прибутку. Саме це і погубило Лося, який тільки-но почав довіряти людям та вірити в їхні добрі наміри.
3.1.2. Аналіз образу Лося у вигляді бесіди за питаннями. ? Чи можна стверджувати, що життя в заповіднику змінило сутність Лося і нашкодило його природним інстинктам? т Як ви вважаєте, чи зумів би Лось врятуватись без сторонньої допомоги? Чи був би у нього, в цьому випадку, шанс не потрапити до рук Шпичака? т Що робив Лось для власного порятунку? Чи була в ньому жага
до життя? т Чи підвела Лося віра в людей?
- Як ви вважаєте, що перемогло в оповіданні — добро чи зло? Обґрунтуйте свою відповідь.
4. Діалогоманїя Укладіть діалоги за темами:

•  Вдячність Лося дітям;
•  Вибачення Шпичака перед Лосем;
•  Бесіда між братами після порятунку.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Тестове опитування
1.  Що нагадували роги лося?
А Стару корягу;                           Б низькорослий кущ;
В молоде деревце;                        Г  розвалений пень.
2.  У який час доби відбувається дія твору?
А Увечері;                                     Б опівдні;
В на заході сонця;                        Г у досвітніх сутінках.
3.  Звідки лось потрапив до заповідника?

А Із тайги;
Б він народився в неволі;
В його привезли з іншого заповідника;
Г  його подарували заповіднику, коли він був ще маленький.
4.  Чого злякався лось?
А Пострілів рушниці;
Б людських голосів;
В тріщання старої гілляки;
Г  звуків інших тварин.
5.  Хто, на думку автора, жив на річці?
А Мисливці;                                 Б жаби;
В хлопці;                                      Г дух примерзлого болота.
6.  Навіщо лось попрямував до поляни?
А Щоб поласувати смачною травою;
Б щоб помилуватися сходом сонця;
В щоб зустрітися з друзями;
Г  щоб сховатися від мисливців.
7.  Що знаходилось на іншому березі річки?
А Село;                                          Б інший лось;
В мисливець;                                Г хлопчик.
8.  Яка халепа трапилась на ополонці?
А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;
Б на річці були рибалки, які сполохали лося;
В лося підстрелив мисливець;
Г лось провалився під кригу.
9.  Що згадав лось про події минулої осені?
А Мисливці поранили його, але він утік;
Б на нього було відкрито полювання;
В мисливці врятували його від зграї вовків;
Г  в нього з'явились нові роги.
10.  Хто прийшов на допомогу лосеві?
А Мисливці;                                 Б маленькі хлопчики;
В ніхто;                                         Г  інший лось.
11.  Що зробив дядько Шпичак?
А Допоміг хлопцям врятувати лося;
Б покликав селян на допомогу;
В розгубився та стояв як вкопаний;
Г  підстрелив лося.
12.  Чим завершилась ця історія?
А Лось помер;
Б хлопці вилікували лося;
В мисливець пожалів лося;
Г лосю допомогли робітники заповідника.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. В оповіданні «Лось» Є. Гуцало пропонує читачам самим замислитись над тим, що буде далі. Поміркувавши, можна припустити, що брати все ж таки повідомлять у заповідник, бо зрозуміли, що Шпичак не шкодує про вчинене, а значить, якщо його не покарати, буде продовжувати полювати на заповідних тварин. На відміну від хлопців. Шпичак (у кінці оповідання) хотів би побачити лося живим тільки тому, що боїться покарання, а не тому, що зрозумів жахливість скоєного злочину. У цьому невеличкому творі Є. Гуцало зумів поставити низку дуже важливих проблем: те, що людина вважає себе царем природи, не дає їй права знищувати тварин для своєї розваги. Навпаки, люди мають усвідомити, що їхнє завдання — оберігати та захищати природу, турбуватись про неї, бути милосердним.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Читати оповідання «Лось», звертаючи увагу на характеристики образів братів та Шпичака, описи природи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 57. Є. Гуцало. «Лось». Характеристика образів. Великий світ природи, місце в ньому людини

 

Мета:

•  Навчальна: продовжувати аналіз програмного твору, охарактеризувати другорядних  персонажів.
•  Виховна: виховувати шанобливе ставлення до світу тварин,
•  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння виразного читання.
• Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
• Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
2. Перевірка домашнього завдання
Тестове опитування
1.  Що нагадували роги лося?
А Стару корягу;                           Б низькорослий кущ;
В молоде деревце;                        Г  розвалений пень.
2.  У який час доби відбувається дія твору?
А Увечері;                                     Б опівдні;
В на заході сонця;                        Г у досвітніх сутінках.
3.  Звідки лось потрапив до заповідника?

А Із тайги;
Б він народився в неволі;
В його привезли з іншого заповідника;
Г  його подарували заповіднику, коли він був ще маленький.
4.  Чого злякався лось?
А Пострілів рушниці;
Б людських голосів;
В тріщання старої гілляки;
Г  звуків інших тварин.
5.  Хто, на думку автора, жив на річці?
А Мисливці;                                 Б жаби;
В хлопці;                                      Г дух примерзлого болота.
6.  Навіщо лось попрямував до поляни?
А Щоб поласувати смачною травою;
Б щоб помилуватися сходом сонця;
В щоб зустрітися з друзями;
Г  щоб сховатися від мисливців.
7.  Що знаходилось на іншому березі річки?
А Село;                                          Б інший лось;
В мисливець;                                Г хлопчик.
8.  Яка халепа трапилась на ополонці?
А Лось не міг напитися води, бо ополонка замерзла;
Б на річці були рибалки, які сполохали лося;
В лося підстрелив мисливець;
Г лось провалився під кригу.
9.  Що згадав лось про події минулої осені?
А Мисливці поранили його, але він утік;
Б на нього було відкрито полювання;
В мисливці врятували його від зграї вовків;
Г  в нього з'явились нові роги.
10.  Хто прийшов на допомогу лосеві?
А Мисливці;                                 Б маленькі хлопчики;
В ніхто;                                         Г  інший лось.
11.  Що зробив дядько Шпичак?
А Допоміг хлопцям врятувати лося;
Б покликав селян на допомогу;
В розгубився та стояв як вкопаний;
Г  підстрелив лося.
12.  Чим завершилась ця історія?
А Лось помер;
Б хлопці вилікували лося;
В мисливець пожалів лося;
Г лосю допомогли робітники заповідника.
 

 

•  Про що йде мова в оповіданні «Лось»?
•  Які епізоди твору вам найбільше запам'ятались?

3. Актуалізація опорних знань

•  Хто є персонажами оповідання? Як ви можете їх охарактеризувати?
•  Яке місце, на ваш погляд, посідає у творі природа? Обґрунтуйте свою думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступне слово вчителя
— Людина має безліч чеснот: доброту, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити та багато інших. Усі вони засновані на любові людини до людини та людини до природи. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. Для того щоб бути милосердним, потрібно вміти прощати та бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до переможеного. Герої оповідання «Лось» яскаво демонструють нам це, але — по-різному: брати мають усі ці чесноти, незважаючи на юний вік та відсутність життєвого досвіду, а Шпичак — зовсім позбавлений цих якостей.
У творі зображено дивовижний світ заповідної природи, ще не зіпсованої людиною. Саме тому Лось почувається тут, як удома. У заповідниках люди зустрічаються рідко — це здебільшого туристи, які хочуть помилуватися красою природи або мислівці, які нелегально полюють на тварин. І якщо перші не становлянь ніякої загрози, то другі, часом, стають справжніми ворогами дикої природи. Кого з них зображує у творі Є. Гуцало?
2. Характеристика дійових осіб твору
2.1. Характеристика другорядних персонажів: брати-підбере-зовики.
2.1.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):
□  «Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями, і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда»;

•  «Вони охопили зором ріку, і їхні лиця ще більше пом'якшали од навколишнього простору...»;
•   «Але старший брат був розсудливий та відважний, і сокира в його руках не закуняла. Узявся рубати лід, прокладаючи хід до берега, а молодший тупцяв біля нього і, не знаючи, чим допомогти, тільки зітхав та нетерпляче бив себе долонями по стегнах та по боках»;
•   «Озиралися, намагаючись побачити мисливця, проте не запримітили і, набравши в груди гіркого повітря, чимдуху погнали туди, де лежав лось»;
•  «Менший підберезник одвернувся, приховуючи сльози. Старший брат узяв його за руку й, не кажучи більше ні слова, повів до саней».
•  «Діти нічого не сказали — вони ніяк не могли відірвати очей од лося, який ні разу й не поворухнувся, хоча вони й чекали на це». Автор не дає братам імен, а лише називає їх «підберезовиками». Це дає нам змогу зрозуміти, що ці персонажі мають узагальнюваль-не значення — вони втілюють в оповіданні сили добра. Незважаючи на юний вік, вони без вагань приймають рішення врятувати Лося, хоча він в декілька разів більший за них. Це їм вдається, але захистити тварину від жорстокості іншої людини виявляється нездійсненим. Трагічний фінал повісті наштовхує на думку про те, що людина — не тільки цар природи, але й, інколи, її найбільший ворог.

2.1.2. Аналіз образу хлопців у вигляді бесіди за питаннями:

•  Як ви вважаєте, чи врятували б хлопці хижу тварину, наприклад — вовка? Обґрунтуйте свою думку.
•  Які мотиви для порятунку Лося вони мали?
•  На вашу думку, які риси характеру притаманні братам?
•  Що відчували хлопці, зрозумівши, що лось помер?
•  Чому вони не погодились домовитись із дядьком?
•  Поміркуйте, чи зроблять хлопці щось для покарання Шпичака. Чому ви так вважаєте? Як би ви вчинили на їхньому місці?

2.2. Характеристика другорядних персонажів: дядько Шпичак.
2.2.1. Авторське бачення персонажа (цитатна характеристика):
□  «Вони й не помітили, як підійшов до них рідний дядько Шпичак. Кругленький, як підпалок, з підпалкуватим, добре випеченим обличчям, в розтоптаних, з довгими халявами, чоботях, в яких тонув мало не по пояс, дядько зупинився поряд із дітьми»;

•  «Мабуть, також був здивований, що оцей могутній звір лежить на землі. Дядько тримав у руці рушницю, але з таким виглядом, ніби збирався від когось захищатись. На губах у нього запеклась біла смага,— мабуть, од якогось раптового, скороми-нущого переживання»;
•  «Шпичак, обійшов навколо вбитого звіра й носаком ткнув між роги»;
•   «Ану замовчіть мені,— ще дужче розгнівався дядько,— бо дістанеться вам од мене й од батька вашого! Будете розумні, то матимете й собі м'яса, не скривджу»;
•   «...треба думати про те, щоб якось його заховати, замівши сліди, бо діти таки подалися в заповідник, щоб заявити охороні,— в цьому не сумнівався»;
•  «Тепер дивився на звіра й хотів вірити, що лось оживе. Так, як ще недавно дітям, йому дуже кортіло, щоб лось підвів голову, звівся на стрункі міцні ноги і неквапно побіг до лісу, як іще недавно біг, поки дорогу йому не перетнула куля».

□ «Шпичак давно вистежував того лося,— він помітив його одночасно з дітьми і, присівши у виямку, тільки посміювався, коли взялися визволяти його з ополонки. Не вірив, що то їм вдасться, він думав, що лось таки знесилиться і його раніше чи пізніше затягне під лід»;
Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та черствий. Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м'ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти повідомлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності.
2.2.2. Аналіз образу хлопців у вигляді бесіди за питаннями:

•  Що, на вашу думку, могло вплинути на Шпичака, щоб він не стріляв у Лося?
•  Який приклад він дав своїм племінникам?
•  Як ви вважаєте, чи будуть хлопці надалі спілкуватись з таким дядьком?
•  На яке покарання заслуговує Шпичак?
•  Як ви ставитесь до Шпичака? Чи змінили б ви власну думку, якби він підстрелив Лося не після порятунку, а іншого разу, на чесному полюванні?

3. Цифровий диктант «Пригадай-но!»
   Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.
   1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя. (1)
   2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу. (0)
   3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду. (0)
   4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього. (1)
   5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз. (1)
   6. Брати покликали дядька на допомогу. (0)
   7. Лось злякався хлопчаків. (0)
   8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись. (1)
   9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей. (0)
   10.  Дядько пропонував братам поділити здобич. (1)
   11.  Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника. (1)
   12.  У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив. (0)
   4. Детективна гра «Лісовий лабіринт»
   Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:
   1.  «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» (Заповідник)
   2.  «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? (Поляна)
   3.  «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?» (Стежка)
   4.  «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» (Річка або ополонка)
   IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
   Робота з картками у парах (групах)
4.  Картка № 1
   1.  Охарактеризуйте Лося за допомогою 5-7 епітетів.
   Картка № 2
   1.  Охарактеризуйте братів за допомогою 5-7 епітетів.
   2. Пригадайте, чому брати опинились у лісі. (Приїхали за хмизом)
   3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці Лося.
   Картка № З
   1.  Охарактеризуйте Шпичака за допомогою 5-7 епітетів.
   2. Пригадайте, чому Шпичак опинився в лісі. (Полював на Лося)
   3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці братів.
   Картка № 4
   1.  Охарактеризуйте зображену у творі природу лісу за допомогою 5-7 епітетів.
   2. Пригадайте, чому Лось пішов на річку. (Хотів напитися)
   3. Поміркуйте, який фінал для твору був би найкращим.
   Картка № 5
   1. Охарактеризуйте зображену у творі річку за допомогою 5-7 епітетів.
   2. Пригадайте, що пропонував Шпичак племінникам за мовчання. (М'ясо і роги Лося)
   3. Поміркуйте, як розвивались би події після закінчення оповіді.
   V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
   Учитель. Оповідання «Лось» допомагає нам виховати в собі дбайливе ставлення до природи, вчить ніколи не кривдити тварин та давати відсіч тим, хто цього не розуміє.
   VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
   Пригадати біографію Є. Гуцала, підготуватись до опитування. Ознайомитися з лірикою автора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку. Відокремлені означення

 

Мета:

• поглибити знання учнів про відокремлені означення, ознайомити  з основними способами морфологічного вираження відокремлених означень, їх місцем у реченні відповідно до означуваного слова;
• формувати вміння знаходити у тексті відокремлені й невідокремлені означення, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими означеннями, правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом;
• розвивати творчі вміння трансформувати речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими означеннями;
• виховувати любов і шану до рідної природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                                    Хід уроку

Організація початку уроку

Перевірка домашнього завдання.

1) Розповідь про відокремлені члени речення на основі узагальнюючої таблиці з використанням власних прикладів.

2)Актуалізація опорних знань учнів.

Словниковий диктант.

Яснозорий, синьоокий, біло-блакитний, блідо-рожевий, жовтогарячий, золотисто-срібний, швидкоплинний, веселково-сонячний, життєдайний, старий-престарий, пишно-зелені, червонобокий.

 

Два прикметники введіть у речення, щоб вони виконували роль означення.

Метод незакінчених речень.

Закінчіть думку.

Означення – це…

Узгоджені означення – це…

Дієприкметниковий зворот – це…

Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

На письмі дієприкметниковий зворот виділяється комами, а у вимові…

Повідомлення теми, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

 ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Проблемне завдання.

— Простежте, за яких умов узгоджене означення відокремлюється, а за яких —не відокремлюється. Сформулюйте правила відокремлення у реченні узгоджених означень.

1. Стоптана копитами коней дорога проходила ліворуч. 2. Дорога, стоптана копитами коней, проходила ліворуч. 3. Стоптана копитами коней, ліворуч проходила дорога. 4. Дорога стоптана копитами коней, вона проходила ліворуч.

Означення відокремлюється, якщо:

1) відноситься до особового займенника;

2) стоїть після означуваного слова і є:

а) поширеним узгодженим;

б) складається з двох чи більше непоширених узгоджених однорідних означень;

3) стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне значення;

4) виражене іменником у непрямому відмінку і стоїть поряд з узгодженим означенням.   Привітна, вона всім подобалась.

Дорога, вкрита снігом, виблискувала проти сонця.

Дорога, рівна й широка, пролягла серед поля.

Знесилений, хлопчик зупинився.

Дівчина, висока, струнка, з карими очима, поспішала до нас.

Я –дослідник.

Дослідження-аналіз тексту "Соняшники”.

Прочитайте текст. Зверніть увагу на слова, написані жирним. Чому у реченні вони відокремлені комами? Якого значення вони надають реченням? Зробіть власний висновок про відокремлення означень.

Соняшники

         Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі а круглі кобзи, які земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю усмішкою, широкою, незгасаючою.

         Скільки того сміху на городі! Усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені. Кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього, уважного і доброзичливого (Є. Гуцало).

Мовне спостереження.

Робота з підручником с. 206.

1. Чи співпали ваші висновки з тим, що написано в підручнику?

У епіграфі уроку знайдіть відокремлене означення. Чим воно виражене?

Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

— Визначте умови відокремлення означень у реченнях. Розставте пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, розкрийте дужки. Перебудуйте речення, замінивши відокремлені означення невідокремленими і навпаки.

Картка 1

1. Вели до школи поліцаї вчительку, як утуман, сповиту в сивину. (А.Бортяк) 2. На стр..мкім пр..гірку відділеним від інших страшними дебрями порослім густо величезними буками було віддавна головне легов..ще медведів. (За І. Франком) 3. Згодом від ріки на гору простягнулася велика валка саней з діжками, повними води. (Я. Качура) 4. Натомлена важкими думками голова нездужала до-слуханням справлятись, натруджене болістю серце забажало спочинку. (Панас Мирний)_

Картка 2

1. Мотря помітила на кущі калини червоний кетяг, не скльований горобцями, і протягнула руку, щоб зірвати. (Є. Гуцало) 2. Пригнічена такими думками ходила Олена як побита (не)обзивалась ні до кого й словом. (Г. Тютюнник) 3. На возі, накритому брезентом, сиділи в брезентових плащах двоє дядьків. (М. Вінграновський) 4. Солодко пахло втоптаним в землю набубнявілим житом. (Г. Тютюнник)

Картка З

1. Мокрі, стомлені, але радісно усміхнені, ми входимо в ліс. (М. Стельмах) 2. Марина мовчки дивилася на чоловіка променистими оч..ма сповнен..ми бе..межного щастя. (А. Шиян) 3.1 день спадає стиглим овочем в мої долоні, знесені у простори. (Ю. Клен) 4. Скинута з голови шапка лежала долі. (А. Кащенко)

Картка 4

1. На передньому возі їхав Явтух з Миколою, високим гарним парубком, і пильно дивився вперед. (В. Винниченко) 2. Софія впала на землю пр..тулила ч..ло до сплетеш.их вузлом рук і (не)втішно (по)дитячому заридала. (М. Стельмах) 3. Сполохані Віктором, троє змовників почали тікати. (Д. Яворницький) 4. Нагрітий за літо яр ди-хав Сашкові в обличчя перецвілими будяками. (М. Вінграновський)

Коментоване письмо ( робота біля дошки).

Записати речення. Розібрати його за будовою. Визначити відокремлені означення.

І хмарки плямами розбризканої туші стають на обрії, подібному до скла (М.Рильський).

Дзвіночки конвалій, білі і ніжні, світань покриває прозора роса (В.Сосюра).

Я експериментую (Творча робота)

Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими

Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку. (За Панасом Мирним)

Рефлексія.Отже, означення у реченні можуть відокремлюватися, а можуть  і не відокремлюватися. Від чого це залежить? (від місця означення у реченні). За допомогою чого відокремлюються означення (розділових знаків (на письмі) та інтонації (усне мовлення))

4. Перетворити речення з відокремленими означеннями на речення з невідокремленими.

Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало.

5. Перетворити речення з невідокремленими означеннями на речення з відокремленими.

1. Посеред села на горі майдан, на майдані обнесена зелено мальованим штахетом дерев'яна церковця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою кни­жечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки.

 Плутанина (Робота в парах)

Речення "переплутали” свої відокремлені члени речення. Поверніть означення у "свої” речення.

У спортивній залі знаходився великий більярдний стіл, запряжений  в наповнений яблуками віз.

Великі карі очі, порослі зеленим очеретом, дивилися наполохано.

Сад спускався до річки, стривоженої побаченим.

На зеленій галявині спокійно паслася пара коней, завішаних важкими червоними шторами.

Великі вікна, застелені зеленим сукном, тьмяно світилися.

Я – редактор.

Виправте помилки вживання відокремлених означень.

Михайлик весело і завзято котив по зеленій траві величезний гарбуз, переповнений радістю.

Увечері мандрівники вийшли на наш вогонь, втомлені від виснажливого походу по гірських стежках.

Усі лісові мешканці поспішали до джерела, спраглого від пекучого літнього сонця.

Рефлексія.Зробіть висновок про вплив місця відокремленого означення на зміст речення. (Зміст речення безпосередньо залежить від місця відокремленого означення у ньому. Відокремлене означення у реченні має стояти біля того члена речення, який воно пояснює).

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Евристична бесіда.

1. Які члени речення називаються відокремленими?

2. Які члени речення можуть відокремлюватися?

3. Коли означення відокремлюється у реченні?

4. За допомогою чого відокремлюються означення у реченні?

5. Яка роль відокремлених означень у реченні?

VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Чим корисний був для вас цей урок?

Домашнє завдання

 Виписати з художньої літератури 5 речень з відокремленими означеннями.