Узагальнюючі таблиці.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ ПОЄДНАНІ НЕПОВТОРЮВАНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ Із хати виходжу і йду за околицю. В.Гетьман. НЕ ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКАМИ ПОЄДНАНІ ПРОТИСТАВНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ А, АЛЕ, ТА ПОЄДНАНІ ПОВТОРЮВАНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ Сестра відійде, усміхнеться Г.Чубач. Усе пішло у свій не весняний, а осінній цвіт. Є.Гуцало. Були і річка, і дорога. В.Черепков КОМУ СТАВЛЯТЬ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВС – вставне слово СХЕМА РЕЧЕННЯ Може, буде гроза? (В.Сосюра). Навколо, будь ласка, скоріш подивіться. (А.Костецький). А як тебе зовуть, пробач? (Д.Луценко). ВС РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ ,…,………...(?)(!) ВС ….., ,……(?)(!) ВС ……………, . (?)(!) ВС

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ - звертання СХЕМА РЕЧЕННЯ Бабусенько! Скажи мені, де я? (Т.Шевченко). Мамо, ви чуєте? (А.Малишко). Не забудь, мій сину, жнивне поле (П.Перебийніс). Вставайте, батьку(В.Затуливітер). Ти чого задивився, юначе? (З.Кучерява). ЗВ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ …......,...... ? (!) ЗВ ….……, ….. ! ……(?) (!) ,..…,…(?) (!) ЗВ , ….. .(?) (!) ЗВ ЗВ ….. ЗВ .

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ УС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ОЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ СХЕМА РЕЧЕННЯ Ясніли осінні квіти: айстри, гвоздики, королів цвіт. (С. Васильченко) : , , . Лози, кручі, ліс – усе блищить. (О.Довженко). , , - . УС УС ОЧР ОЧР ОЧР ОЧР ОЧР ОЧР РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩО СХЕМА РЕЧЕННЯ частини складного речення з’єднанні без сполучника; , частини складного речення, з’єднані сполучником і, та, а, але, .проте, однак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін. або сполучним словом коли, який, хто, де та ін. ,ТА КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ - ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРА СХЕМА Я попросила в землі: “Дай мені квітку з поля”(М.Чумарна). : “ ”. Сурмлять ранкові голуби:“Життя люби!”(Д.Кремінь). : “ !” Я думав: “Де ж я прихилюсь?” (Т.Шевченко). : “ ?” “Спинись”, - кажу собі (Л.Процик). “ ”,- . “Добрий вечір!” – кажіть урочисто (Г.Чубач). “ !”- . “Що приніс мені сьогодні, тату?”- радісно питає дитинча (Д.Луценко). “ ?”- . ПМ СА РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ ПМ СА ПМ СА ПМ СА СА ПМ ПМ ПМ СА СА

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ - РЕПЛІКА - СЛОВА АВТОРА СХЕМА Учитель каже Миколі: - Ти знову спізнився. : - . (!?) - На мене напали озброєні бандити, - пояснює той. - , - . - Що вони у тебе забрали?- лякається вчитель. - ? - . - Домашнє завдання! – бідкається Миколка. - ! - . РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ РД СА РД СА СА СА СА РД РД РД

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ІМЕННИК ПРИКМЕТНИК ЗАЙМЕННИК САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ

БУКВЕНІ НЕБУКВЕНІ вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів ЧЕРГОВИЙ, БОРОТЬБА, СПИТАТИ НЕХТУВАТИ, СУЗІР’Я, СИНЬО-ЖОВТИЙ ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

ДІЄСЛОВО ДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? шо зробити? що роблять? що зроблять? що зробили? і под. ДІЄСЛОВО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ СТАН ВИЯВ ОЗНАКИ РЕАЛЬНУ ДІЮ ПРОЦЕС МИСЛЕННЯ МОВЛЕННЯ

ДІЄСЛОВО Ь Ь Дієслова на -ть, –ться пишуть із м’яким знаком: навчають,пишаються. Дієслова на –ш, -шся пишуть без м’якого знака: навчаєш, пишаєшся Х НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ

ДІЄСЛОВО ДІЙСНИЙ УМОВНИЙ НАКАЗОВИЙ Дієслова дійсного способу означають дію, яка відбувається, відбулась або відбудеться реально. Дієслова наказового способу виражають прохання, побажання, спонукання або наказ. Дієслова умовного способу означають дію не реальну, а бажану або можливу за певних умов. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ

ДІЄСЛОВО ФОРМИ ДІЄСЛОВА

ДІЄСЛОВО НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? ЩО ЗРОБИТИ? НАЗИВАЄ ДІЄ АБО СТАН ЯК ПРОЦЕС НЕ ВКАЗУЄ НІ НА ОСОБУ, НІ НА РІД, НІ НА ЧАС, НІ НА ЧИСЛО НА КІНЦІ МАЄ СУФІКС -ТЬ (-ТИ) Є ПОЧАТКОВОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА МОЖЕ БУТИ БУДЬ-ЯКИМ ЧЛЕНОМ РЕЧЕННЯ НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА

ДІЄСЛОВО ЗА ОСОБАМИ 1 ЗА ЧИСЛАМИ 2 ЗА ЧАСАМИ 3 У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ ЗА РОДАМИ 4 ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА У РЕЧЕННЯХ ОСОБОВІ ДІЄСЛОВА Є ПРИСУДКАМИ ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ ЗМІНЮЮТЬСЯ:

ДІЄСЛОВО ПИШЕТЬСЯ РАЗОМ ПИШЕТЬСЯ ОКРЕМО якщо без не дієслово не вживається: ненавидіти, нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префікс недо: недочувати, недобачати в усіх інших випадках: не цвісти, не встигати, не допомагати, не здужати,(не змогти) НЕ З ДІЄСЛОВАМИ

ДІЄСЛОВО ВИДИ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО МАЄ ДВА ВИДИ ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬ ВИДОВІ ПАРИ: ДІЄСЛОВА ДОКОНАНОГО ВИДУ означають вже завершену дію та відповідають на питання що зробити? що зробив? що зроблю? ДІЄСЛОВА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ означають дію, незавершену, необмежену в часі та відповідають на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? що робитиму?

ДІЄСЛОВО Дієвідміни І ІІ Закінчення дієслів у 3 особі множини (вони) -уть ,-ють. Н.: ведуть,пасуть, сіють, миють. Закінченя дієслів у 3 особі множини(вони) -ать,ять. Н.:косять,носять, бачать, мовчать.

ДІЄСЛОВО Дієвідмінювання Алгоритм визначення Поставити слово у Н.ф. Наявність суф. –и- , -і-, -ї- У І ос.одн.суфікс випадає ІІ відміна Н.:бачити-бачу-бачать.

ДІЄСЛОВО Перехідні і неперехідні дієслова ПЕРЕХІДНІ Р.в.—частина від цілого Означають таку дію, що переходить на інший предмет З.в. без прийменника Р.в. з часткою НЕ

виражає ознаку предмета за дією Дієприкметник Дієслово Прикметник ВИД (ДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙ), ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО Яке ? Яка? Який ? Синтаксична роль

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІ ПАСИВНІ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ -уч-, -юч-, -ач-,-яч- читаючий, лежачий -л- Згорілий, замерзлий -н-,-ен-,єн- -т- писаний, битий, саджений

Не з дієприкметниками окремо 1.Коли є заперечення 2.Коли є пояснювальне слово 3Коли виконує роль присудка Разом 1.Коли дієприкметник без не не вживається 2.Коли немає поясню- вального слова

ДІЄПРИСЛІВНИК Дієслово прислівник Що роблячи? Що зробивши? Синтаксична роль – обставина Вид, час, перехід- ність Школярі жартували, крокуючи вулицею. -учи -ючи -ачи -ячи -вши -ши

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ АКТИТВНІ ПАСИВНІ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ -уч-,-юч-, -ач-,-яч- читаючий, лежачий -л- Згорілий, замерзлий -н-,-ен-,єн- -т- писаний, битий, саджений

Дієприслівниковий зворот Дієприслівник разом із залежними словами утворює ДІЄПРИСЛІВНИКО-ВИЙ ЗВОРОТ Н.: Повільно згасаючи, зоря ховалася за обрій. Одиничний дієприслівник не виділяється комою, якщо стоїть після присудка і відповідає на питання як? яким способом? Н.: Вона пішла плачучи.

Прислівник Прислівник – самостійна незмінна частина мови, що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки рідше –ознаку предмета. СПОСОБУ ДІЇ РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ МІРИ І СТУПЕНЯ ЧАСУ МІСЦЯ ПРИЧИНИ МЕТИ

ПРИСЛІВНИК Ступені порівняння Вищий Найвищий Проста Складена Проста Складена Форми Форми Суфікси -ш- -іш Більш, менш Префікси Най-,що-, Як-. Найбільш, найменш Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше, найбільш важливо

НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ Р РАЗОМ 1.Якщо прислівник без не не вжива-ється(незабаром) 2.Якщо прислівник можна замінити близьким за значенням словом. (недалеко-близько) ОКРЕМО 1.Якщо є протиставлення (не близько,а далеко) 2.Якщо прислівник разом із часткою не виражає ступінь ознаки (не дуже , не зовсім) НІ з прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)

Прислівник ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ 1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И ПО-БРАТНЬОМУ, ПО-НАШОМУ, ПО-ВОВЧИ, ПО-ЛАТИНІ 2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є) ПО-ПЕРШЕ, ПО-ДРУГЕ, АЛЕ ПО ДВОЄ З ЧАСТКАМИ БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-, ХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИ БУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬ ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО 4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ СЛІВ ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-О-ПЛІЧ, АЛЕ ДЕНЬ У ДЕНЬ

СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ ПРИЙМЕННИК СПОЛУЧНИК ЧАСТКА

ПРИЙМЕННИК Виражає залежність іменника,числівника і займенника від інших слів у словосполученні й реченні Прийменник як частина мови Незмінність Не є членом речення Разом з іменником ,числівником або займенником У формі непрямих відмінків укзує на об’єкт дії,напрям, Час,місце,причину,мету та інші значення

ПРИЙМЕННИК ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ВІД ПРИСЛІВНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ПОЄДНАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З, ІЗ З ІНШИМИ ПРИЙМЕННИКАМИ ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ, УТВОРЕНІ ПОЄДНАННЯМ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ З НЕПОХІДНИМИ ПРИЙМЕННИКАМИ ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО ЧЕРЕЗ ДЕФІС РАЗОМ Поруч, навкруги, внаслідок Під час, згідно з, незалежно від З-під, з-над, із-за, із-над

ПРИЙМЕННИК Похідні Непохідні Складаються з кіль- кох непохідних прийменників : посеред– по+серед; З-за—з+за. Походження прий- меників визначити неможливо: в,на, від,до,при,під, з,за,над,через та ін. Переходять із одних частин мови в інші: Край,близько,коло. Утворені шляхом поєднання самостій- них частин мови з непохідними прийменниками : на відміну від

СПОЛУЧНИК УЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ Сполучник Як частина мови Незмінне слово Не має лексич- ного значення Не виступає в ролі членів речення

СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ПРОТИСТАВНІ РОЗДІЛОВІ ЄДНАЛЬНІ Протиставлення або зіставлення Поєднання або приєднання Чергування явищ або несумісність понять І(й),ТА(У ЗНАЧ І ) ТАКОЖ, НЕ ТІЛЬКИ…А Й, НІ…НІ А,АЛЕ,ТА(У ЗНАЧ. АЛЕ),ПРОТЕ,ЗАТЕ ОДНАК АБО,ЧИ,ТО..ТО, АБО..АБО, НЕ ТО..НЕ ТО, ЧИ..ЧИ

СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ПРИЧИНОВІ ЧАСОВІ МЕТИ УМОВНІ ДОПУСТОВІ ПОРІВНЯЛЬНІ З’ЯСУВАЛЬНІ ТОМУ ЩО,БО,ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО,У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО КОЛИ.ЩОЙНО,ЯК ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ,ПІСЛЯ ТОГО ЯК ЩОБ,ДЛЯ ТОГО ЩОБ, АБИ,З ТИМ ЩОБ ЯКЩО,КОЛИ,КОЛИ Б,ЯК ХОЧА,НАЗВАЖАЮЧИ НЕ ТЕ ЩО,ДАРМА ЩО,ХАЙ ЯК,ЩО ЯК,МОВ,МОВБИ,НЕМОВ,НЕМОВБИ,НІБИ,НАЧЕ,НЕНАЧЕБТО

СПОЛУЧНИК ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ Не розкладаються на частини : а, але, і, та, бо, як, поки. Утворені внаслідок об’єднання в одне слово двох частин мови: що + б = щоб, як + би=якби, не + мов + би = немовби Складаються з двох або більше слів : для того щоб, у зв’язку з тим що, через те що Щоб добре жити , треба чесно робити.. Кінь знає про те , який на нім вершник. Що б не намагалася вона починати робити , все випадало з рук. Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.

ЧАСТКА Розряди часток за значенням Словотворчі формотворчі модальні Формотворчі Частка -службова частина мови, яка надає словам або реченням додаткових смислових чи емо- ційних відтінків , а також служить для творення нових слів та граматич- них форм

ЧАСТКА Словотворчі СЛУЖАТЬ ДЛЯ ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ,ПРИСЛІВ НИКІВ,ЗВОРОТНИХ ДІЄСЛІВ, СПОЛУЧНИКІВ,ЧАСТОК БУДЬ-, НЕБУДЬ-, ХТОЗНА-, КАЗНА-, АБИ-,ДЕ-, -СЯ,-СЬ, -ЖЕ(-Ж), НЕ-,НІ-, Б-,(БИ-) Будь-хто, який-небудь, хтозна-що, казна-де, абиякий, атож, спуститись, невже, неначе, якби, ніколи, якийсь

ЧАСТКА Формотворчі Для творення форм Умовного способу та 3-ї особи наказового способу дієслова: Би (б), хай , нехай Хотів би, робив би, міг би, полетіла б, нехай зроблять

ЧАСТКА ПРИЄДНУВАЛЬНІ СПОНУКАЛЬНІ КІЛЬКІСНІ ВИДІЛЬНІ ОЗНАЧАЛЬНІ ВКАЗІВНІ ЗАПЕРЕЧНІ СТВЕРДЖУВАЛЬНІ ПІДСИЛЮВАЛЬНІ ПИТАЛЬНІ МОДАЛЬНІ

ЧАСТКА Правопис часток Окремо Через дефіс Разом 1.Чим би то , все ж таки, 2.Хоча б ,що за, навряд чи 3.Сказав би, хай цвіте, 4.Написав же, швидко й пішли Зробили-таки, такі-от, ходім-бо, казна-чий, хтозна-коли, будь-що, бозна-що, будь-де Якнайкраще, чимшвидше, абиколи, щоб, якби, отже,осьде, онде, немовбито

розмовний публіцистичний конфесійний офіційно- діловий художній Науковий Стилі мовлення

Правопис частки НЕ з різними частинами мови Разом 1.З усіма словами, що без не не вживаються: немовля, невід, неволити. 2.З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється нове слово, яке можна замінити синонімом без НЕ : недовіра-підозра, недобре-погано. 3.Коли частка входить до складу префікса НЕДО: недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний. 4.З дієприкметником без залежних від нього слів: Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря. 5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь якості : надзвичайно неправдива історія .

Написання НЕ з різними частинами мови Окремо З числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами : Не три, не такий, не який-небудь. 2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими прислівниками : Не хотів, не розуміючи, не гаразд. 3. З іменниками , прикметниками, прислівниками, дієприкметниками, при протиставленні: Він працював не швидко, а повільно. 4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на закінчення дії або додатковий процес: Не досолить – не доїсть. 5.Якщо в реченні є заперечення : Чи не рано я прийшов? 6. З прислівниками : не до лиця, не до смаку.

Написання НІ з різними частинами мови Разом У заперечних займенниках, якщо після НІ немає прийменника : Нічий,ніякий,ніхто. 2.У заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи. 3.У словах, які без НІ не вживаються : нівечити, нікчемний.

Написання НІ з різними частинами мови Окремо 1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета: ні людини, ні кроку. 2. У складі фразеологізмів: ні той ні цей; ні риба ні м’ясо; ні туди ні сюди. 3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник: немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання. 4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є займенники з прийменником: ні до чого, ні з ким , ні до кого.

Виражає почуття, емоції, волевиявлення, але не називає їх; звуконаслідування Розряди Емоційні Волевиявлення Звуконаслідувальні слова Етикетні Вид за походженням Непохідні Ох,ех,гей Похідні : Матінко,браво, леле,жах

Кома ! Якщо стоїть на початку або в середині речення: О, як горить душа моя тривожна Якщо стоїть на початку речення і вимовляється з підвищеною інтонацією: Ой! Як тут гарно. Розділові знаки у вигуках

Розділові знаки у вигуках КОМУ НЕ СТАВЛЯТЬ 1,Якщо вигук стоїть перед особовим займенником : Ой ти дівчино, з горіха зерня. Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитих для Підсилення та О,ОЙ перед звертаннями: Ну що б,здавалося, слова … Ой Музо! Ся пісня двосічна,мов зброя..