Методична мета: проєктна діяльність на уроках української мови
Предмет:«Українська мова»
Професія: 8331 «Тракторист-машиніст с\г виробництва (кат. «А1», «А2»), електрозварник ручного зварювання, водій автотранспортних засобів (кат. «С»)».
Тема програми: «Поняття норми в сучасній українській літературній мові»
Тема уроку. Уживання слів у фразеологізмах Мета (формування компетентностей): предметні: засвоєння основних груп фразеологізмів, їх багатозначності, синонімії й антонімії; ключові: збагачення мови учнів образними виразами; комунікативні: вміння використовувати фразеологізми у спілкуванні; інформаційні: розвиток умінь добувати, обробляти та раціонально використовувати інформацію; загальнокультурні: розуміти засоби образності в різних сферах життєдіяльності людини.
Тип уроку: урок формування компетентностей; урок-конференція з елементами уроку-проєкту та гри .
Методи навчання, прийоми: інтерактивні вправи: інсценування, складання проєктів та діалогів за темою, слово викладача, бесіда, робота в парах, тести, гра «Відгадай фразеологізм»
Форма уроку: урок з інтерактивними формами і методами навчання
Межпредметні зв’язки: українська література, спецтехнологія, будова автомобіля, народознавство, художня культура, музика.
КМЗ: таблиці з мови: «Фразеологізми», «Стилістичні функції фразеологізмів», презентації, реквізит до інсценування, підручник «Українська мова» 10клас (автори Авраменко О.; К.; «Генеза» - 2018); мультимедійна презентація; фразеологічні словники, ілюстрації з фразеологізмами, записи мелодій сучасних композиторівЮ, «Пісні водія», комп’ютер.
Епіграф.
Фразеологізми –це скарби нашої
мови й народного досвіду
І.Я.Франко
Хід уроку
І. Організація класу.
1. Привітання з учнями.
2. Перевірка готовності учнів до уроку.
3. Створення сприятливої атмосфери на уроці.
Вправа «Емоційне сонечко»
- Погляньте один на одного, посміхніться, побажайте один одному успіхів і налаштуйтеся працювати.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова барвиста і прекрасна, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Наша мова втілює в собі український характер, нашу пам'ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.
Тож давайте на сьогоднішньому уроці ще раз припадемо вустами до цього невичерпного джерела, наберемось життєвої сили, наснаги і знань, відчуємо радість спілкування.
Після уроку ви зможете:
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
А ось чи чули ви щось про фразеологізми? Маєте ви тут якийсь досвід? Зверніть увагу на дошку.
На дошці записано речення:
Я люблю своє рідне місто, свій ліцей, бо тут живуть і навчаються мої друзі, з якими я не один пуд солі з’їв.
-Чи є в цьому реченні фразеологізм? Підкреслить його.
-Отже, ви вже маєте досвід. А зараз пропоную продовжити роботу.
«Бліц – опитування»
1.Що таке фразеологізми? (Стійкі словосполучення, які за значенням дорівнюють одному слову)
2.Як називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми? (Фразеологія)
3.В яких стилях використовують фразеологізми? (Художній, публіцистичний, розмовний)
4.Яку синтаксичну роль відіграє фразеологізм? (Одним членом речення)
5. Наведіть приклади відомих вам фразеологізмів
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
Викладач: Сьогодні ми говоритимемо про «влучні зразки слів» - фразеологізми, їх джерела виникнення, функції у мовленні. Ще ми повинні з’ясувати, чи пов’язані фразеологізми з вашою професією; визначити, яку роль вони відіграють у мові. І відповісти на проблемне питання: Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
Робота над епіграфом.
Викладач:
- Зверніть увагу на епіграф нашого уроку.
- Яке справжнє прізвище Каменяра?
Постановка проблемного питання: «Чи потрібно людині поповнювати своє мовлення фразеологізмами?»
V. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь викладача
2. Робота з таблицею «Фразеологізми»
3. Робота з презентацією
Фразеологізм – одиниця мовлення, що складається з двох або більше компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та будови.
Фразеологія – це розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.
4. Виступи учнів із проєктами
У нас на уроці присутні 3 міні-групи: мовознавці, водії, перукарі. Вони отримали додому завдання дослідити фразеологізми. Прослухаємо їх.
1. Виступи мовознавців
2. Робота зі словником «Рятівник »
Етимологічна хвилинка
Усна народна творчість
3 релігійних висловів (Біблія)
Прислів'я й приказки (УНТ)
Крилаті вислови видатних осіб, філософів, учених, політичних діячів,
письменників
“Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”
“Караюсь , мучуся, але не каюсь” /Т.Шевченко/
Бути чи не бути? / В. Шекспір/
Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку (Л. Глібов).
Бути чи не бути; Ромео і Джульєтта (У.Шекспір).
Пропаща сила (Панас Мирни).
Любовний трикутник (Г.Ібсен)
Афоризми
Друзі пізнаються в біді.
Хто шукає ,той знайде.
Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
Один за всіх – усі за одного.
З професійно-технічних висловів
Синтаксична хвилинка. Робота біля дошки.
Викладач. Українські майстри художнього слова, журналісти, публіцисти використовують стійкі сполучення у своїй творчості. Запишемо речення із творів Нечуя –Левицького.
Записати речення, знайти фразеологізми, пояснити значення і синтаксичну роль.
Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість (замовкла, присудок).
Джеря обходив панський двір десятою вулицею (далеко, обставина).
Висновок (діти). Фразеологізми вживаються в художньому стилі.
3. Проєкти учнів
Виступи учнів групи №3 (перукарі)
Усім козак , тільки чуб не так
Чуб підстригався так: над лобом, на скронях і на потилиці волосся голилося чи стриглося налисо, і тільки серед голови залишали на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Його розчісували на всі боки і підстригали кругом — вище над лобом, а нижче на потилиці.
Таким чином голені місця прикривались чубом і здавалось, що голова вся у волоссі; тільки коли чуб закочувався вітром, то лису голову було видно, і від того обличчя людини робилось войовничим. Чуба носили пани, городові козаки і посполиті; тільки пани підстригали його вище, на польський лад.
Питалися козака:
«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»
«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну»
Чесати під один гребінець
Чесати під один гребінець — прирівнювати всіх у чомусь; зводити до одного рівня.
У нас всі колгоспи під одну гребінку причісували . Де і двадцять центнерів урожай, так змусять відстаючих виконати хлібопостачання .
Намилити шию
Покарати кого-небудь за якусь провину.
— Погано! — Якщо дізнається генерал, тобі намилять шию.
— Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються, зроблять .. висновки і намилять вам шию .
Без мила поголити
Завдавати кому-небудь неприємностей; бути причиною чиїхось важких, складних обставин.
— Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче
Виступи учнів групи №4 (водії)
Роль фразеологізмів у професійному мовленні
Для початку визначимо що ж таке фразеологізм.
Фразеологізм - це пов’язане сполучення слів, яке на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих правил, а відтворюється у вигляді сталої, неподільної, цілісної конструкції. Ще фразеологізми називають - “Крилатим висловом”.
Для чого вони потрібні ?
Це елементарно ! Фразеологізми використовуються в професійному мовленні для спрощення розмови, і для того щоб зекономити час на розмові, ну і звісно щоб надати розмові певного шарму.
Професійні фразеологізми
Брати на буксир - допомогти, підтримати.
Входити в колію - повертатися до старого.
Спустити на гальмах - зупинити, припинити, не давати чомусь або комусь ходу.
Закручувати гайки - завершувати справу або більш зосереджуватись в роботі.
Натискати всі педалі - прикладати всі зусилля, використовувати всі можливі змоги для виконання мети.
Виконання тренувальних вправ
1. Робота в парах:
Завдання: Складіть професійно–спрямований діалог, вживаючи фразеологізми. (Звучить інструментальна музика. Учні виконують завдання протягом 3 -х хвилин).
Двоє учнів з кожної міні-групи інсценують діалоги.
Діалог № 1
- Привіт, Євгене!
- Привіт, Толю!
-А чого сумний такий?
-Та не впорався вчасно із завданням на виробничому навчанні. Акумулятор відремонтував останнім.
- А я маю плечі за собою – мого друга Миколу. Він мені допоміг. І ми впоралися із завданням першими.
- Отож, недарма говорять, що ви друзі – водою не розіллєш!
Діалог №2 Телефона розмова
- Ало, Сашко?
- Так, це я. Вітаю тебе!
- Врешті-решт я тебе дістав. Телефоную тобі, телефоную, а ти не береш слухавку.
- Отож, нічого мені робити, як цілий день на телефоні висіти! Я працюю у майстерні і ніколи мені теревеньки точити з тобою!
Діалог №3
- Я познайомився вчора з чудовою дівчиною!
- Так ти ж зустрічаєшся з Галиною…
- Ну, то й що. Може я хочу і з тою, і з тою зустрічатися. Вони мені обидві подобаються!
- Дивись, бо залишишся один, - за двома зайцями поженешся - жодного не спіймаєш!
Діалог №4
- Артеме, ти бачиш на якій машинах нові українці їздять?
- А мені більше подобаються вітчизняні марки! Бо вони більш пристосовані до наших умов.
- А я, як закінчу училище, добре попрацюю у,,Автосервісі’’ та придбаю собі,,Опеля’’, бо в нього найсильніший двигун.
- Ну, що ж. на любов і смак - товариш не всяк!
Викладач: А які види автомобілів українських виробників ви знаєте? А іноземних? А яка марка цього автомобіля? А цього? А який більше тобі подобається? Бачите, як багато фразеологізмів ви вжили в своїх діалогах.
Робота з підручником
2. Метод театральної педагогіки (інсценування вірша, вибір фразеологізмів)
Режисер: А це перукар : Гребінець Алла.
Учень:
Ми учні ГПЛ
Гави не ловили.
І зачіски розбирали,
І голови мили
Учень:
А зараз треба перукарську
Старанно вивчати,
Щоб працюючи з клієнтом
Облизня не спіймати!
Учень:
Як не важко – не пасую,
Зроду задніх не пасу я.
У руках горить робота, -
До роботи є охота!
3. Гра «Ромашка». Учні по черзі відривають пелюстку квітки, де записано фразеологізм. Необхідно визначити професію, розтлумачити вислів.
Два чоботи пара (чоботар) – схожі, варті один одного.
Як по нотах (музикант) – правильно.
Зміна декорацій (актор) – зміна обставин.
Стріляний птах ( мисливець)- бувалий, досвідчений.
Гірка пілюля (медик) – щось неприємне.
Нюхати порох (військовий) – набиратися досвіду.
Знімати стружку (тесля) – лаяти.
Кинути якір (моряк) – залишитися, зупинитися.
Під один гребінець (перукар) – однаково, прирівняти несумісне.
Відпускати гальма (водій) – давати волю почуттям, діяти.
Змотувати вудки (рибалка)- утікати.
Орати свою ниву (хлібороб) – робити свою справу.
Розбити глек (професійне – гончарство);
Розмотати клубок ( пряля) – розплутати справу, вирішити питання
4 . Гра «Впізнай фразеологізм»
Уважно розгляньте малюнки. Які фразеологізми на них зображені?
(Море по коліна; літати в небесах; мухи не скривдить; водити за носа.)
5. Творча хвилинка. Гра «Хто більше?»
Викладач. Стержневим словом фразеологізмів найчастіше є іменник.
Ділимося на три команди і працюємо у парі. До поданих іменників дібрати фразеологізми.
|
|
|
|
|
|
6. Перегляд фільму .
7. У конкурсі«Фразеологічний детектив» ми за допомогою опису спробуємо знайти, так би мовити, «героя» декількох фразеологізмів.
1.На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він міститься у голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)
2. Він коневі не товариш і дружній череді нестрашний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі, як його боятися, то в ліс краще не ходити. (Вовк)
3.Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; іноді він схожий він на лопату, особливо у балакучих. (Язик)
4.Через них пролітають, як через отвір, вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі. (Вуха)
5.Його послугою називають невдалу спробу допомогти; він винний, якщо хтось не має музичного слуху; його звинувачують у тому, що він неповороткий. (Ведмідь)
8. Я редактор. Виправте помилки у вживанні фразеологізмів. Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, товкти воду в мисці, тиха хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають, дала гарбуза на кашу, крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить, мовчати як рибонька об лід, пропав як Пилип з конопель.
9. Інтерактивна вправа « Фразеологічні антоніми»
10. Пантоміма ( передати значення стійких сполук за допомогою жестів)
11. ТОП-10 фразеологізмів на ЗНО, або відчуй себе стріляним горобцем
Найуживаніші фразеологізми та їх значення:
1. Бачити смаленого вовка - бути обізнаним.
2. Бити лихом об землю - не журитися й не зважати на прикрі обставини.
3. Вилами по воді писано - невідомо, як буде.
4. Вискочити як Пилип з конопель - несподівано й недоречно.
5. Гордіїв вузол - заплутані обставини, складнощі.
6. Дамоклів меч - неминуча або постійна небезпека.
7. Накрити мокрим рядном - докоряти, сварити.
8. Ні за цапову душу - даремно.
9. Прокрустове ложе - ложне, хибне мірило.
10. Як за гріш маку - дуже багато.
12. Робота з підручником. Опрацювати ст.113
Назвати фразеологізми та пояснити їх значення
1. Пекти раки
2. Підкласти свиню
3. Сім мішків гречаної вовни
4. Повісити носа
5. За холодну воду не братися
6. Виносити сміття з хати
7. Плювати в стелю
14. Робота з флешкартками
Пояснити значення фразеологізмів
V. Підсумок уроку
1. Відповідь учнів на проблемне питання : «Чи потрібно людині поповнювати своє мовлення фразеологізмами?» (Заслуховування кількох відповідей.)
- Свої відповіді коротко запишіть на стікерах і допоможіть заповнити фразеологічну торбину. (Учні прикріплюють на намальованій торбині стікери (на дошці).
2. Слово вчителя.
- Отже на сьогоднішньому уроці ви ще раз переконалися , що фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності. Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит. Фразеологія української мови – це її багатство і окраса. Тож вміло користуйтеся фразеологічними скарбами у своєму житті.
3. Рефлексія.
Викладач: Тепер, я думаю, ви всі запам’ятали, що таке фразеологізми? А які джерела їх винекнення? Назвіть професійні фразеологізми, в якому стилі вони вживаються?
Опишіть свій стан роботи на уроці фразеологізмом:
VI. Оцінювання
Детектор брехні.Самооцінювання.
Розв’язати тестові завдання
1. Фразеологія – це…
а) вільні сполучення слів;
б) стійкі сполучення слів;
в) сполучення слів, якими користуються жителі певної місцевості;
г) застарілі слова.
2.Позначити рядок, у якому подано значення фразеологізму йти на муху з обухом:
а) набридливо й уїдливо когось діймати, дратувати;
б) витрачати великі зусилля на щось незначне, не варте уваги;
в) бути задеркуватим, гордовитим, пихатим;
г) виявляти незадоволення, роздратування кимось або чимось.
3. Розбити глека – це…
а) критикувати;
б) посваритися;
в) обдурювати;
г) нашкодити.
4.Позначте фразеологізм, що є синонімом до слова визволятися:
а) пройти і Крим, і Рим, і мідні труби;
б) ставати на диби;
в) встромляти палиці в колеса;
г) рвати кайдани.
5.Позначте фразеологізм, що є антонімом до слова ледарювати:
а) мозолити руки;
б) починати з нуля;
в) відставляти губу;
г) бити лихом об землю.
6.Позначте рядок із фразеологізмами, що є синонімічними до виразу «байдики бити»:
а) зуби їсти, побувати в бувальцях, пройти крізь вогонь і воду;
б) ловити гав, давати горобцям дулі;
в) купатися в золоті, жити, як вареник у маслі;
г) продавати зуби, справляти смішки.
7.Позначте рядок із фразеологізмом, що є антонімічним до виразу опускати руки:
а) влипнути в халепу;
б) сміятися на кутні;
в) держати хвіст бубликом;
г) змішати з болотом.
8.Позначте рядок із фразеологізмом, що походить із мовлення спортсменів:
а) чекати біля моря погоди;
б) грати першу скрипку;
в) честь мундира;
г) удар нижче пояса.
9.Позначте рядок із фразеологізмом, що походить із мовлення водіїв:
а) між молотом і ковадлом;
б) тріщати по швах;
в) відпускати гальма;
г) хід конем.
10.Фразеологізм нести свій хрест походить із:
а) Біблії;
б) античної міфології;
в) художньої літератури;
г) народного побуту.
11.Позначте речення, що містить фразеологізм, який походить з античних джерел:
а) Яка це іродова душа кидається глеками?
б) А стара скупенькою була, взявшись в боки, лазаря завела.
в) Це була його ахіллесова п’ята!
г) Розбивають вчені між собою глеки: хто ж таки древніший – ми чи давні греки?
12. У реченні фразеологізм:
а) не є членом речення;
б) є одним членом речення;
в) кожне слово фразеологізму є окремим членом речення;
г) може бути або може не бути членом речення залежно від свого походження.
Взаємоперевірка!
Ключ до тестів: 1-Б; 2-Б; 3-Б; 4-Г; 5-А; 6-Б; 7-В; 8-Г; 9-В; 10-А; 11-В; 12-Б.
VII. Домашнє завдання (на вибір)
1. Скласти гумористичне оповідання, використовуючи фразеологізми.
2. Написати есе «Чи знадобляться мені фразеологізми у майбутньому?».
3. Виписати з роману П.Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» стійкі сполучення слів.