В.Короленко "Сліпий музикант" Пошук П.Попельським свого місця у світі

 

Тема: Пошук Петром Попельським свого місця у світі

(В. Короленко. «Сліпий музикант»).

Мета: Показати духовне становлення обділеної долею людини, скласти сходинки тернистого шляху Петра Попельського до усвідомлення ним свого місця у житті, розвивати навики початкового аналізу мови художнього тексту, допомогти усвідомити житейську мудрість повісті, виховувати милосердя, терпимість, наполегливість у досягненні мети.

Обладнання: портрет В. Короленка, записи на дошці, презентація до «Диктанту без слів», додатки

Тип уроку: урок - дослідження з елементами аналізу мови художнього тексту

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя (на фоні легкої музики)

На попередньому уроці ми з вами познайомилися з цікавою людиною, російським письменником українського походження Володимиром Галактіоновичем Короленком. Він прожив довге життя, в якому були смерть батька і боротьба за кусок хліба, переслідування і арешти, незворушна стійкість під ударами долі і величезне бажання писати.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Учитель. А ще Володимир Короленко подарував нам зустрічі з незвичайними героями, які вміють любити, дружити, ділитися найдорожчим і давати життєві уроки своїм читачам. Один із них - Петро Попельський, головний герой повісті «Сліпий музикант». Саме дослідженню шляху його духовного зростання присвячений наш сьогоднішній урок.

Запис в зошити дати і теми уроку.

ІІІ. Робота по темі уроку

1. «Диктант без слів».

Учитель. Для того, щоб переконатися, що ви знаєте зміст повісті «Сліпий музикант», я покажу вам ілюстрації до твору, а ви підберете до них заголовки і запишете в зошити. (Презентація)

Приблизний запис у зошитах:

1 – Петро і дядько Максим.

2 – На прогулянці.

3 – Наодинці з природою.

4 – Вечір зі Ставрученками.

5 – Евеліна втішає Петруся.

6 – Зустріч зі сліпцями.

7 – Тріумф музиканта.

 

2. Аналіз назви повісті «Сліпий музикант»

• Поясніть значення слова сліпий (людина, позбавлена зору, яка потребує допомоги).
• Яке значення слова музикант? (творча, талановита людина, яка знайшла своє призвання в музиці)
• Допустимо, що ви не знаєте змісту повісті. Судячи з назви, про що вона може розповідати? (Про долю сліпої людини, яка зуміла стати музикантом, про ті випробування, які довелося пережити цій людині у пізнанні світу)
• Боротися з життєвими негараздами доводиться кожній людині. Чому ж Короленко звертається до образу людини з фізичною вадою, до образу сліпого? (Напевно для того, щоб показати читачам, що коли сліпа людина може досягти мети, то і кожен з нас не повинен пасувати перед труднощами)

 

3. Робота по аналізу змісту І і ІІ частини із І розділу повісті.

• Хто із сім’ї першим зрозумів, що з новонародженою дитиною не все гаразд? Аргументуйте свою думку рядками тексту.

(«Мати не могла заспокоїтися, вона здригалася щоразу, коли чула новий крик дитини», «Серце матері почуло, що разом з новонародженою дитиною прийшло на світ темне, непозбутнє горе, яке нависло над колискою, щоб іти в парі з новим життям до самої могили», «Сльози просочувалися крізь густі вії і тихо котилися по блідих, як мармур, щоках»)

• Чому автор так детально описує страждання матері? (Дитина і мати – це нерозривне ціле)
• Як мати сприйняла звістку лікаря про ваду сина? («Мати вислухала цю звістку зі спокійним смутком. «Я знала давно», - сказала вона тихо»)

 

4. Дослідження міри впливу людей, які оточували Петра, на формування його характеру. Складання схеми.

Учитель. Народження сліпої дитини – це трагедія, біль і матері, і всієї сім’ї, і, звичайно, самої дитини. Що буде з нею в цьому жорстокому світі? Як складеться життя? Дуже багато залежить від самої людини, а ще від тих людей, які зустрінуться на її перехрестях долі.

• Давайте дослідимо, як Петро пізнає життя і хто ж допомагає йому у цій нелегкій справі.

 

А) Колективне складання схеми:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б) Аналіз структурних елементів схеми

Учитель. У центрі нашої схеми сам Петро. І це справедливо, бо ж від кожної людини значною мірою залежить те, як складеться її життя. Давайте з допомогою тексту дослідимо, як проходило знайомство Петра Попельського з навколишнім світом.

 

 

Виразне читання частини 5 із першого розділу.

Який висновок можна зробити? Як відбувається пізнання навколишнього світу? (дитина пізнає світ через звуки, запахи, на дотик)

Які почуття викликає цей світ? (Цікавість, страх)

Знайдіть у 6 розділі частини І цитату про те, як Петро сприйняв весну. («На хлопчиковому обличчі це оживлення природи відбивалося болісним нерозумінням. Він з зусиллям зсував свої брови, витягав шию, прислухався і потім, ніби стурбований незрозумілою шамотнею звуків, раптом простягав руки, розшукуючи матір, і кидався до неї, міцно пригортаючись до її грудей») 

Учитель. Хлопчик болісно сприймає оточуючий світ, він стривожений і підсвідомо шукає допомоги. На наступних уроках ви детально будете аналізувати образи тих, хто прийшов на допомогу Петру, а сьогодні ми поділимось на групи і дослідимо, яку допомогу отримує хлопчик від тих, хто поруч. Отож завдання для груп.

1 група: Показати роль матері у становленні Петра як особистості.

2 група: Що спільного між Петром Попельським і Максимом Яценком? Довести, що між ними існує взаємовплив.

3 група. Дослідити, чи правий В. Короленко стверджуючи, що Евеліна для Петра – «дарунок прихильної долі».

4 група. Підготувати коротке повідомлення «Уроки Іохіма».

5 група. Про що задумався Петро після зустрічі із дзвонарями?

6 група. Які горизонти відкрили Петрові сліпці?

Учитель. На виконання цієї роботи вам дається 5 хвилин. Обговоріть отримане завдання, знайдіть оптимальний варіант відповіді, аргументуйте його (1-2 хв.).

 

Очікувані відповіді.

1 група. Мама – не тільки добрий ангел – охоронець для Петра, а й мудрий вчитель і порадник Вона відчуває біду з моменту появи дитини на світ, допомагає йому робити перші кроки, переживає разом із сином все, що він відчуває, реагує на найменші зміни в його настрої. Мама зуміла передати синові майстерність гри на піаніно. А ще вона поборола у своїй душі ревнощі до Максима, Іохіма, Евеліни і сліпу материнську любов, тому стає Петрові справжнім другом.

2 група. Петро Попельський і його дядько Максим Яценко обоє ображені долею. Один - без ноги, а другий – сліпий. «Цей малий теж інвалід. Як скласти нас докупи, то, гляди, вийшла б одна сяка – така мізерія». На перший погляд може видатися, що дядя жорстокий до племінника, але це не так. На власному прикладі він знав, що таких людей не потрібно жаліти і оберігати від життєвих негараздів. Потрібно допомогти їм знайти своє місце в житті. Таким чином, старий воїн прагнув бачити Петра щасливим, знайомив його з ровесниками і жорстоким світом, вчив бути мужнім, іти до своєї мети., допоміг зрозуміти, що кожна людина повинна боротися за своє право бути щасливим. Виховання Петра стало сенсом життя старого вояки, тому взаємовплив між ними безперечний.

3 група. Евеліну можна назвати справжнім дарунком долі, адже з подруги дитинства вона змогла стати для Петра коханою дружиною, яка допомагає долати негаразди і утверджуватися у житті, яка розділила з ним радість тріумфу музиканти і подарувала сина. Кохання Евеліни сповнило душу Петра особливим сенсом, допомогло зрозуміти, що він теж здатен на глибокі почуття, здатен любити. «Він стис її маленьку руку у своїй. … Сам він здавався собі могутнім і дужим, а вона уявилась плакучою і слабкою. Тоді, під впливом глибокої ніжності, він пригорнув її однією рукою, а другою став гладити шовковисте волосся. … І йому здалося, що все горе стихло в глибині серця». Найніжніші спогади Петра пов’язані саме з Евеліною.

4 група. Тому, що музика починає займати значне місце в долі хлопчика, в значній мірі сприяв Іохім – конюх, якому талант подарувала сама природа. Музика Іохіма вразила Петра тим, що була сповнена живих почуттів, в ній звучала біль душі простої людини і всього українського народу, який мріяв про краще життя. Невибаглива дудка Іохіма перемагає витончене піаніно, яке спочатку лякає хлопчика і ніяк не вписується в його замкнутий світ. Він годинами слухає Іохіма, бо в музиці простого конюха відкрив для себе життя простого народу, красу рідної землі. Таким чином, головний урок Іохіма – це прилучення Петра до народної музики, усвідомлення своєї приналежності до щирого душею українського народу.

5 група. Рішення запросити молодих Ставрученків до маєтку Попельських прийняв Максим Яценко. Він вирішив «розірвати коло, відчинити двері теплиці, щоб у неї міг ринути свіжий струмінь повітря ззовні» (розділ 5, частина 1). І це йому вдалося. Перша зустріч зі Ставрученками принесла Петрусю страждання, бо він помітив, що «жива хвиля котиться повз нього і їй до нього нема діла» (частина 5, розділ 5). Хлопець гостро відчув свою самотніть, відстороненість від життя. І це породжує страх. Він втікає на своє улюблене місце, до млина, і знову йому на допомогу приходить Евеліна. А згодом з допомогою молоді юнак відкриває історію свого народу, його героїчне минуле і розуміє, що в певний момент життя кожен опиняється перед вибором власного шляху. Без постійної боротьби гідно пройти цей шлях неможливо.

6 група. Зустріч із дзвонарями розбурхала нові почуття у юнака. Один із них, Єгор, зовні дуже подібний до Петруся. Та й народився він теж сліпим. І тепер це була зла, жовчна людина, в голосі якої «чути було розпач стражденної і глибоко змученої людини» (розділ 6, частина 3). Петро зустрів брата по нещастю (Єгора) і Романа, який осліп у дитинстві. Але Роману можна було позаздрити, бо він бачив світ і свою матір, він уявляє її молодою, такою ж вона йому сниться. Петро і Єгор цього позбавлені. Ця зустріч, на нашу думку, озлобила Петруся, він в черговий раз задумався про жорстокість світу. Його душевна біль вилилася у протест проти світу: я такий, тому що і цей дзвонар такий, тому що ми всі повинні бути такими.

7 група. Ми переконані, що зустріч із дзвонарями перетворила душевну біль Петра на гостре страждання, до нього повернулися тривожні сни його дитинства. «В душі Петра було холодно і похмуро» (частина 6, розділ 6). Він хотів бачити хоч коротку мить життя, хоч найрідніших. Але… Не дано. І Максим Яценко вирішує показати племіннику, що страждає не лише він. Зустріч зі сліпцями стає потрясінням для молодої душі. Він розуміє, що є люди, які страдають набагато більше від нього, на зміну злобі приходить співчуття до стражденних людей і бажання допомогти їм. Помандрувавши, він очистився від душевних мук, душа його зцілилась, «ніби кошмар зник назавжди». Згодом Петро зумів використати ті шанси, які дав йому Бог.

5. Колективне складання «Сходинок духовного зростання Петра Попельського»

Учитель. Давайте знову повернемося до назви твору. Між словами «сліпий» і «музикант» - довгий і тернистий шлях боротьби скаліченої людини за своє щастя, своє місце під сонцем. Петро Попельський цей шлях зумів пройти. І цей шлях – це шлях зростання. Давайте всі разом складемо «Сходинки духовного зростання Петра Попельського».

 

Музикант!

Одруження, син

                                                                   Мандри зі сліпцями

                                Дзвонарі

                                            Знайомство з однолітками

               Дружба з Евеліною

Сопілка, піаніно – музика

                      Знайомство з природою

                  Знайомство з сім’єю і рідним домом

Народження сліпого

6. «Кольорова палітра»

Учитель. Ми зуміли разом справитися із завданням. Але ще на один момент я хочу звернути вашу увагу. Наше життя різнобарвне. Є в ньому похмурі і яскраві сторінки, сірі, чорні і барвисті. Дай Боже, щоб барвистих сторінок було більше. Давайте до наступного уроку кожен самостійно, слідуючи за складеними нами життєвими сходинками, складемо кольорову палітру життя Петра Попельського. Для прикладу, яким кольором ви зобразите народження сліпої дитини? (Сірим, барв мало, бо ж дитина народилася калікою, але не чорним, бо ж народилася Людина). У цій роботі вам допоможе  картка «Символіка кольорів».

Символіка кольорів

Червоний — боротьба, пристрасть, кохання, гнів.

Оранжевий — (поєднання червоного і жовтого). Діяльна творча радість, поставлена на практичну основу.

Жовтий — безумовна енергія, радість, сила, сміх.

Зелений — спокій, нейтральність, зцілення, співчуття.

Блакитний — споглядальний стан, відчуженість.

Синій — манить, кличе, але холодний, втілює активний мислячий процес, сильні емоції духовного порядку, висоту.

Чорний — зло,  небуття, підсвідомість, руйнування...

Запис домашнього завдання у щоденники

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Учитель. Діти, поміркуйте і дайте відповідь на запитання: про що повість В. Короленка?

про складний процес пізнання світу;

про спосіб перемоги над важкою недугою;

про те, що людина повинна боротися за право бути людиною, не звертаючи уваги на обставини;

про долю людини.

 

Що допомогло Петру повернутися до повноцінного життя?

(Любов близьких, милосердя тих, хто оточує, власна воля)

Чого ж навчає нас приклад Петра Попельського?

(Приклад Петра навчає, що потрібно не пасувати перед перешкодами, а наполегливо йти до мети, не зациклюватися на власних невдачах, бути милосердним до людських страждань, прагнути жити достойно і справедливо)

Учитель. Життя – це вічний рух і перешкоди. Це щоденний подвиг боротьби з обставинами по дорозі до поставленої мети. Короленко стверджував, що сенс життя полягає в боротьбі за щастя. Кожен із героїв здійснює свій подвиг в ім’я щастя – Петро, Евеліна, Максим – і цим заслуговує нашої пошани. Щиро хочу, щоб їх уроки стали вам у пригоді і допомогли реалізувати задумане, стати щасливими.

 

 

 

 

1 група: Показати роль матері у становленні Петра як особистості.

 

 

2 група: Що спільного між Петром Попельським і Максимом Яценком? Довести, що між ними існує взаємовплив.

 

 

3 група. Дослідити, чи правий В. Короленко стверджуючи, що Евеліна для Петра – «дарунок прихильної долі».

 

 

4 група. Підготувати коротке повідомлення «Уроки Іохіма».

 

 

5 група. Про що задумався Петро після зустрічі із дзвонарями?

 

 

6 група. Які горизонти відкрили Петрові сліпці?