Виховна годинаАндріївські вечорниці 8 клас

                         АНДРІЇВСЬКИ ВЕЧОРНИЦІ  8 кл

 

1В.  Є  багато країн  на землі

В них – озера,  річки і долини.

Є  країни великі й малі,

Та найкраще завжди  Батьківщина

 

2В.  I тому найдорожчою нам

       Є i буде у кожну хвилину

       Серед  інших країн  лиш одна —

       Дорога нам усім Україна!

.3В.   З давніх давен наша Україна славилася величними традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

4В.   Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем памяті одного з дванадцяти апостолів –Андрія Первозванного.

1В.   За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав: “Чи бачите гори ці! Повірте мені, на них засяє благодать Божа. Згодом там, де було поставлено хрест споруджено Андріївську церкву”.

2В.    Так на честь Андрія Первозванного і з’явилося це свято. Взимку, коли завершувались роботи у полі, частішали парубочо – дівочі гуляння. З часів християнства в Україні на Андрія (13 грудня) проводяться святкові вечорниці. І в нашій оселі сьогодні вечорниці..

3В.  Українські вечорниці

       Починаєм вже не раз.

        Хай і сміх і пісня ллється

        В серці кожного із нас.

4В.        Обійдіть весь світ безмірний

              І скажіть в який країні

              Так зберігся скарб безцінний.

              Як у нас на Україні?

1дівч.       Просим всіх у нашу хату,

                 Превелику, пребагату!

                 Від зірниці до зірниці

                 Хай лунають вечорниці!

Господиня:

Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли  це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой – ой - йой! Куди все поділося?

(чути сміх …Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина :

 Добрий вечір вашій хаті,

Уклін  господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

2 дівчина :

 Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

 

3 дівчина:

Будем з вами добрі, щирі,

То і  будем  жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

 

Господиня:

 Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

(Дівчата співають пісню)

Господиня.

 Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю. Дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня:

Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. Колись щоб знати. Котра з нас швидше вийде заміж. Ми складали чоботи до порога. Чий першийна поріг стане, та і заміж швидше вийде. Ану дівчата спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Капчик за капчиком переставляйте вперед і так аж до порога.

( дівчата міряють, оголошують 1-2-3, сідають)

(Вбігає ще одна дівчина)

Дівчина. Дівчата, а я щойно з сестрою ворожила…

Дівчата. Як? Що?

Дівчина. Ми «сіяли конопель». Обійшли хату, розсіваючи насіння, говорили:

                                 Андрію, Андрію,

                                 Я на тебе коноплю сію,

                                 Нехай буду знати

                                 З ким буду збирати.

Спробуємо?

Дівчата. Так, так! ( сіють насіння, збирають в пригорщі, рахують зернята)

Дівчина. Ой, у мене 10. значить доля знайдеться.

Дівчина. А у мене ні. Треба чекати до наступного Андрія - добродія.

Дівчина. А я теж з подругою ворожила. Піймала я у курнику когута і курку. Зв’язала їм хвости і випустила. У мене курка швидше перетягнула- буду верховодити чоловіком. А у моєї подруги швидше перетягнув когут – значить чоловік верховода. Вона розстроілась. Вередує. Оце й зі мною не пішла на вечорниці.

(чути стук у двері)

Дівчина. Ой, хтось стукає! ( виглядає за двері) Хлопці! Заходьте! Просимо! (хлопці заходять) (співають пісню « У ха-ха, моя чорнобрівая…»)

1хлопець: Добрий вечір, добрим людям!

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

2 хлопець: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

3 хлопець: А давайте, хлопці, небилиць розкажемо , тільки  не перебивати і не казати «брешеш». 

4  хлопець: В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче - рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану -  бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати.  Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього -  таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: « Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?»А він - луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався? »

- Та звісно,  хлібороб.  А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать».

5  хлопець: Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло!  Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Давлюся: сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі абак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою  вариться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить.  «За що вам така кара?» - питаю. « А через те, що колись брехали, уроки в школі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріш до вас, на вечорниці.

 

6 хлопець: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

(пісня «Наші хлопці вареників хочуть»)

Господиня: Милі гості, просим сісти,

1 дівчина: Вареники будем їсти.

2 дівчина: Вареники непогані,

3 дівчина: Вареники у сметані.

4 дівчина: Вас чекають у макітрі

5 дівчина: Вареники дуже ситні.

6 дівчина: Білобокі, круглолиці,

7 дівчина: З української пшениці.

8 дівчина: Їжте, їжте, просим щиро

9 дівчина: Вареники наші з сиром

10 дівчина: Вареники непогані

11 дівчина: Вареники у сметані.

 Господиня:

Дівчата, почастуйте хлопців.

 (Бере дівчина пиріг і підходить до хлопця) 

Дівчина

З’їж ,  Андрійку, пиріжок

Він дуже смачненький,

А у нього всередині

Сирочок  дрібненький.

5 хлопець: (кусає пиріг і кривиться)

Чи ти,  дівча, з роду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги

Клоччям начинила 

1дівчина:

 Чи я не хазяйка, чи на господиня,

Сім днів в хаті не мела, печі не топила.

Сватай мене, хлопче, премудрую швачку.

Рушник на кілочку, сміттячко в куточку.

Туди – хить, сюди – хить ,за сміттячко вісім кіп.

А дев’ята кіпка, щоб вимела тітка.

Ідуть люди з міста та й з мене сміються,

Що на моїх подушках ворони несуться!

Не смійтеся, люди, якось воно буде,

Обскубаю вороння, ще й перина буде.

Хлопці.(співають)             

                                                 Ой кувала зозуленька,

                                                 Та й сіла на дубі.

            Були б ви дівчата файні,

  Як мали б всі зуби.

   Дівчата    

                                                  Ой кувала зозуленька

                                                  В селі Вороняки.

                                                 Є у всіх нас файні зуби,

                                                  Ну, а вам подяка.

                                                  Ви хлоп’ята гонорові,

                                                  файно виводили.

                                                  Все одно ми переможем

                                                     Щоб ви не робили.

 

Хлопеці машуть руками і звертаються до господині:

Хлопець. Ви б нам , тітко, розказали, звідки пішов отой звичай - гадати на Андрія. 

Господиня. Розкажу, як від старих людей чула. Андрій – один з апостолів Христа, його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Петра Ісус зробив своїми першими учнями. Обидва були рибалками. Обидва без вагань прийняли вчення Христа, обидва мали дар сцілення. З роками народ почав звертатися до Андрія , як до свого зцілителя. Люди вірили. Що саме в ніч народження апостола збудуться омріяні бажання. Особливо дівчата. Але все загадане збудеться, якщо вірити. Без віри гадання не має сили.

                                                               

Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам макітри, оце вам і перстені.
Наливайте воду і губами дістаньте перстень з макітри. Хто швидше!
Поки вони будуть бавитися, ви дівчата ідіть і принесіть дров.

(Дівчата приносять).

А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

11 дівчина: А я принесла ось оцей віночок. Бабця казала, що вони  колись віночок  підкидали в гурті дівчат вгору. На кого віночок впаде, той заміж перший піде.(двічата стають гуртом, підкидають віночок)

Господиня. А давайте погадаємо на імена. Кожна дівчина загадує імя хлопця на предмети на столі., пускають перстень, до якого перстень покотится, так буде зватися й суджений. Ну, хто перший?(гадають)

Дівчина. А давайте до ворожіння пісню заспіваємо( співають , а потім гадають)

Ой, Андрію, Андрієчку,

Дай мені надієчку.

Скажи мені, Андрієчку

Чи Василь, чи Миколочко,

Чи Степан, чи Михайлечко? (пускають перстень)

Дівчина. Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках. Мені бабця розказувала. Під тарілку кладуть різні предмети (Лялька, перстень, ключ, мірт), потім витягують один а вгадують свою долю.

Дівчина. Давайте я все це під тарілку покладу. А ви не підглядайте. А тепер ідіть і вгадуйте свою долю.( мірт – дівувати ще, лялька – зрадить милий, ключ – бути господинею, перстень – скоро весілля)

Хлопець. А чи спекли ви паляницю?

Дівчата. Так, так.

Хлопець.А тепер давайте паляницю ділити.

(підвішують калиту на зріст людини, дівчата хороводом навколо калити співають)

Ой, калита. Калита.

Із чого ти вилита?

Ой я з жита оповита,

Ой, я сонцем налита,

Для красного цвіту,

По білому світу.

1Хлопець.  А хто ж буде Калитинський?

2Хлопець.  Хай Андрій буде вартовий, а ……… писар.

3Хлопець. Добрий вечір, пане Калитинський

4Хлопець. Добрий вечір, пане Коцюбинський.

1Хлопець. Я приїхав калиту їсти..

2Хлопець. Їж

3Хлопець. Я кусну..

І я, і я і я…( хлопці кусають калиту, паляницю одержує той, хто вкусить і не засміється. Всіх , хто засміється мажуть сажою)

Господиня. Хлопці дівчата, заколядуймо! Сьогодні вже можна.(Колядують «Небо і земле»)

хлопець: Дякуємо господині за теплу хату,

                 молодим дівчатам  за стіл багатий.

                   Нехай на свята у вашій хаті

                   буде гостей багато.

 Дівчата: Ми гуляли, веселились,

                Усім весело було.

                Вечорниці завершились

                І здається все пройшло.

 Хлопці:

Ні, так  просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про шкільні ці вечорниці

Спомин в серці буде жить.

 Ведуча:

Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!