В.Сухомлинський "Покинуте кошеня"

Літературне читання                     Дата 18.12

Тема. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ «ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ». АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ «ХВОСТАТА МОВА».

Мета:

формування предметних компетентностей: продовжити формувати в учнів навичок свідомого виразного читання, уміння уважно слухати; простежувати при­чиново-наслідкові зв’язки, аналізувати проблемні ситуації та робити висновки, ар­гументувати правильність власної думки; розвивати творче мислення, смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зв’язне діалогічне і монологічне мовлення; збагачувати лексичний запас школярів; виховувати любов до тварин, відповідальне ставлення до тих, кого приручаємо; спонукати робити добро, приносити радість іншим;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність сприймати мету, яку ставить учитель, відпо­відно до неї планувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати;

комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спілкування, уміння налагоджувати взаємодію під час роботи в групі;

інформаційної: розвивати вміння здобувати з підручника необхідну інформацію;

соціальної: формувати здатність працювати в групі, з усіма в колективі;

загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил по­ведінки на уроці.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

Пролунав і стих дзвінок.

Починається урок.

Всі за парти посідаймо.

Працювати починаймо,

Зараз сядуть всі дівчата,

А за ними і хлоп’ята.

2. Артикуляційні вправи

1) Мовленнєва зарядка.

— Як гуде джміль? (Дж-ж-ж)

— Прилетів комарик. (Дз-з-дз-з)

— Дмухнемо на кульбабку.

— Панує тиша.

— На вдих наберіть повітря, на видих промовте голосні звуки [а], [о], [у], [е], [и], [і].

2) Робота над скоромовкою.

Гнав по небу вітерець

Білочубеньких овець.

А ті вівці не прості –

То хмаринки кочові.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Етап дотекстової діяльності та підготовки учнів до сприймання змісту тексту

1) Робота над загадкою. Актуалізація життєвого досвіду учнів.

    В хаті я мишей ганяю,

Вуса ще з дитинства маю,

Лапкою миюся щодня.

Я — пухнасте... (кошеня).

— У кого вдома є кіт чи кішка, чи, можливо, кошенятко?

— Як ви за ними доглядаєте?

  — Як ви гадаєте, чи подобається вашому улюбленцю жити у вас?

— Якщо у вас мешкають ваші улюбленці, ви відповідаєте за них, повинні турбуватися і дбати про них, бо вони маленькі й беззахисні.

2) Повідомлення теми та завдань уроку.

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, у яких ситуаціях можуть опинитися брати наші менші, як ми можемо їм допомогти. Допоможуть нам у цьому опо­відання Василя Сухомлинського і вірш Анатолія Костецького.

3) Робота із заголовком оповідання та малюнком до нього (с. 63).

— Прочитайте заголовок. Що означає слово покинуте?

— Розгляньте ілюстрацію до тексту. Кого ми бачимо на ньому?

— Що робить дівчинка?

— Який у неї вираз обличчя? Що відчуває кошенятко?

— Спробуйте за заголовком та малюнком передбачити, про що йтиметься в оповіданні.

Фізкультхвилинка

2. Етап первинного сприймання змісту оповідання В. Сухомлинського «Покинуте кошеня»

Виразне читання оповідання вчителем.

3. Етап перевірки первинного сприймання змісту твору

1) Перевірка емоційного сприймання змісту.

— Який настрій у цього оповідання ?

— Які почуття охопили вас, коли ви слухали це оповідання?

   — Чи справдилися ваші передбачення щодо розвитку подій?

2) Словникова робота.

- Якими словами чи висловленнями можна замінити дані: виніс із хати і пустив на дорогу (прогнав), кошенятко (маленька кицька,)зайшло сонце (звечоріло) нявчить(подає жалібні звуки).

Прочитайте слова на одному диханні: маленьке, пригорнулося, замуркотіло, раде радісіньке.

4. Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту

1) Вправа «Рибки» (самостійне мовчазне читання оповідання учнями).

2) Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.

а) Бесіда за змістом прочитаного тексту з елементами вибіркового читання.

— Де сиділо кошеня? Як воно там опинилося?

— Чи випадково це трапилося?

— Чому кошеня нявчало? Прочитайте.

— Як перехожі ставилися до кошеняти? Чи допомогли йому?

— Скільки часу минуло від початку подій?

— Куди поверталася Наталочка? Що вона зробила?

— Знайдіть і прочитайте слова, що показують, як змінювався стан (настрій) кошеняти.

— Хто виявився добрим, а хто — жорстоким?

б) Робота над структурою тексту.

— Знайдіть і прочитайте речення, що є зачином. Про що в ньому повідомляється?

— Прочитайте кінцівку. Про що йдеться в ній?

— Яка частина найбільша?

— Про які події в ній розповідається?

в) Вправа «Ствердьте чи заперечте». Гра «Дослідники»

— Ствердьте або заперечте твердження рядками з тексту.

Ніхто з людей не звертав на кошеня уваги. (Ні. Весь 2-й абзац)

Кошеня нявчало, бо хотіло гратися. (Ні. «Сидить кошеня, нявчить. Бо хоче додому, до матусі».)

Рано-вранці Наталочка поверталася зі школи. (Ні. «Настав вечір. Повер­талася додому Наталочка».)

Дівчинка забрала собі кошеня. (Так. «Вона не сказала ані слова, а взяла ко­шеня й понесла додому».)

3) Виразне читання оповідання учнями.

— Які речення слід прочитати з почуттям тривоги, а які — з почуттям удячності й радості?

4) Вправа «Крісло автора».

— Уявіть, що ви — автор. Як би ви продовжили це оповідання?

— Чи зміниться тоді його назва?

Фізкультхвилинка

5. Підготовка учнів до сприймання змісту вірша А. Костецького «Хвостата мова»

Робота над заголовком

— Прочитайте назву вірша Анатолія Костецького.

— Як ви розумієте цю назву?

— Як ви гадаєте, про що йтиметься у творі?

6. Етап первинного сприймання учнями змісту тексту

Читання заздалегідь підготовленим учнем вірша Анатолія Костецького (с. 64).

7. Етап перевірки первинного сприймання змісту тексту

1) Перевірка емоційного сприймання змісту.

— Чи сподобалося вам те, що почули? Що вас здивувало?

— Чи справдилися ваші передбачення щодо того, про що йтиметься?

2) Словникова робота.

— Чи трапилися у вірші незрозумілі слова чи вирази?

8. Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту

1) Вправа «Бджілки» (напівголосне читання вірша учнями).

2) Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.

а) Бесіда за змістом прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Хто є головним героєм вірша?

— Від чийого імені ведеться розповідь?

— Чому хлопчик зрозумів «хвостату мову»?

— Чи доводилося вам спілкуватися такою «мовою»?

— Прочитайте рядки, у яких передано впевненість хлопчика.

— Зачитайте рядки, у яких передано радість героя.

б) Читання вірша у спосіб «Диктор телебачення».

3) Виразне читання вірша вголос.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Етап рефлексивного аналізу змісту прочитаного

1) Дискусійний клуб.

— Добре чи погано вчинила Наталочка, забравши кошеня додому? Спро­буйте уявити, як могла відреагувати мама чи інші члени родини на такий учинок дівчинки.

— Яку пораду ви дасте дівчинці? Як вона могла б учинити у цьому ви­падку?

Презентація міркувань дітей.

(Доцільно підвести дітей до висновку, що перш ніж ухвалити певне рішення, слід порадитися з кимось із дорослих членів родини.)

2) Інтерактивний прийом «Мікрофон».

— Які твори читали на уроці?

— Хто їх написав?

— Що хотіли нам сказати автори цих творів?

     ВИСНОВОК

Бути другом природи – це значить дбайливо ставитися до тваринного та рослинного світу .

2. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

Переказувати оповідання (с. 63). Виразно читати вірш (с. 64).