18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Вашингтонська конференція та нестабільність міждержавних відносин

Про матеріал
Урок на тему : " Вашингтонська конференція та нестабільність міждержавних відносин " + роздатковий матеріал
Перегляд файлу

Вашингтонська конференція

Дата12 листопада 1921 – 6 лютого 1922 р.

Метаобмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Учасники: США, ВБ (домініони та Індія), Японія, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Португалія, Китай.

УРОК № 6

Тема: Вашингтонська конференція та нестабільність міждержавних відносин

Мета:

Навчальна: пояснити суть міждержавних суперечностей на Далекому Сході й у Тихоокеанському регіоні, охарактеризувати хід Вашингтонської конференції, проаналізувати її рішення, розкрити сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи;

Розвиваюча: вдосконалювати вміння порівнювати, оцінювати й пояснювати історичні події, розвивати навички групової роботи під час обговорення історичних проблем, формувати в учнів історичний світогляд через знання про систему міжнародних відносин у міжвоєнний період;

Виховна: виховувати в учнів толерантність та тактовність до думок інших, розуміння необхідності вирішення протиріч та конфліктів мирним шляхом.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи: евристичний, груповий, методика «Випереджаючи вчуся», «Прес», проблемний.

Міжпредметні зв’язки: правознавство, географія.

 

ХІД УРОКУ

 

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  •           Історичний диктант.
  1.               Коли розпочала свою роботу Паризька мирна конференція? (18 січня 1919 р.)
  2.               Напишіть представників «великої трійки». (Велика Британія, Франція, США)

3. Визначте склад «Ради чотирьох». (Пр.-мФр. Ж. Клемансо (голова), президент США В. Вільсон, пр.-м ВБ Д. Ллойд Джордж, пр.-м. Іт. В. Орландо.)

4. Вкажіть дату підписання Версальського мирного договору? (28 червня 1919 р.)

5. Яка з провідних країн світу відмовилася стати членом Ліги Націй? (США)

6. Хто був ініціатором створення Ліги Націй? (В. Вільсон, США)

Впізнай історичного діяча

Про кого з історичних діячів йдеться?

а) сучасники називали його «батьком перемоги, руйнівником міністерських кабінетів, тигром в політиці». Він був головою Паризької мирної конференції; (Жорж Клемансо)

б) він запроваджував якісно нові принципи в міжнародних відносинах, був одним із засновників Ліги Націй, але його країна не увійшла до її складу;(Вудро Вільсон)

в) автор гасла на Паризькій мирній конференції: «Німці за все заплатять!»; (Девід Ллойд-Джордж)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Версальський договір став основою післявоєнної системи мирного врегулювання. Однак його умови, зачіпаючи суверенітет Німеччини як держави, мали небезпеку поширення ідей реваншу в майбутньому. Не менш важкими за своїми умовами були мирні договори із союзниками Німеччини, а «рівновага» між державами надзвичайно не стійкою.

Вчитель оголошує проблемне запитання уроку

Чи могла Версальсько-Вашингтонська система стати основою для тривалого миру?

Запитання до учнів

Подумайте, які протиріччя між великими державами залишилися невирішеними після створення Версальської системи.

(Війна була світовою, інтереси країн стикались у багатьох регіонах, у тому числі в Азійсько-Тихоокеанському)

Азіатсько-Тихоокеанський регіон був серйозним центром міждержавних протиріч. Основними суперниками у цьому регіоні виступали США, Велика Британія та Японія.

Основними питаннями, що викликали протиріччя між цими державами були:

 Контроль над Китаєм;

 Недоторканість колоніальних володінь;

 Баланс морських озброєнь.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення теми

1. Вашингтонська конференція.

2. Сильні та слабкі сторони Версальсько-Вашингтонської системи.

Метод «Мозковий штурм»

Чому, на вашу думку, США ініціювали проведення Вашингтонської конференції? Яку мету вони переслідували?

Пояснення вчителя

(супроводжується роботою зі схемою)

Суперечності, що загострилися між провідними країнами світу стосовно розмежування сфер впливу на Тихому океані, на Далекому Cході та щодо морських озброєнь, покликана була усунути Вашингтонська конференція (листопад 1921 – лютий 1922 р.).

 

Вашингтонська конференція

Дата12 листопада 1921 – 6 лютого 1922 р.

Метаобмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Учасники: США, ВБ (домініони та Індія), Японія, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Португалія, Китай.

 «Синтез думок» (Робота з історичними текстами у групах).

1-га група характеризує - «Договір чотирьох»

2-га група характеризує – «Договір п’яти»

3-я група характеризує - «Договір дев’яти»

Результатом роботи має стати таблиця.

Методика «Навчаючи вчуся. Виступи учнів з випереджальним завданням на тему: «Історичні особи Вашингтонської конференції». У цей час інші учні уважно слухають доповідь та з’ясовують лідерів країн які підписували договори га Вашингтонській конференції.

Слово вчителя:

Усі договори, укладеніпісля І св.в. утворили систему післявоєнногооблаштуваннясвіту:

Паризька м/к + Вашингтонська м/к = ВВс.

Отже, сформулює мопоняття:

Версальсько-Вашингтонська система– система міжнародних відносин, яка склалася в 20-х рр. ХХ ст. після підписання Версальського договору та проведення Вашингтонської конференції та укладення інших договорів між державами переможницями у Першій світовій війні.

Метод «Я вважаю»

Визначте сильні і слабкі сторони Версальско-Вашингтонської системи

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

«Так» або «Ні»

1. Конференція, яка мала за мету обмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азійсько-Тихоокеанському регіоні проходила у Версалі. –

2. Договір п’яти держав був укладений того ж дня, що й договір дев’яти. +

3. Договір п’яти укладено з Китаєм. -

4. Договір дев’яти проголошував незалежність і цілісність Китаю. +

5. Вашингтонська конференція працювала протягом листопада 1919 – лютого 1920. +

6. Договір чотирьох підписано 13 листопада 1921 р. +

VІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання учнів.

Після І світової війни людство прийшло до розуміння необхідності вирішувати найбільш гострі міжнародні суперечності мирним шляхом через скликання міжнародних конференцій. Під час активізації міжнародних відносин у 20-ті роки підсумки таких конференцій впливали на розв’язання повоєнних проблем Європи і втілення ідеї колективної безпеки. У цей період міжнародно-правові норми вперше проголошували відмову від війни як засобу врегулювання міждержавних суперечностей і обґрунтовували необхідність їх вирішення мирними засобами.

Заповнення листа самооцінки на уроці.

VІІ. Домашнє завдання:

Вчитель робить інструктаж щодо виконання домашнього завдання:

1. §9 (П.Б.Полянський)

2. Підготуватись до контрольної роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вашингтонська конференція

Дата12 листопада 1921 – 6 лютого 1922 р.

Метаобмеження воєнно-морських озброєнь та врегулювання відносин в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Учасники: США, ВБ (домініони та Індія), Японія, Франція, Італія, Бельгія, Голландія, Португалія, Китай.

 

 

Угоди, укладені на конференції

«Договір чотирьох»

США, Велика Британія, Франція, Японія

«Договір п’яти»

США, Велика Британія, Франція, Японія, Італія

«Договір дев’яти»

США, Велика Британія, Франція, Японія, Італія, Бельгія, Голландія, Португалія, Китай.

 

Таблиця

Назва

Дата

Держави-учасниці

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Версальско-Вашингтонська системи

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1.               Завершила процес повоєнного мирного врегулювання.
  1.               Посилилася боротьба в таборі переможців, бо вона закріпила провідну роль:
  •              Фр – у Європі;
  •              ВБ – на Бл.Сх;
  •              США – у світі;
  1.               Підготувала умови для тимчасової стабілізації у сфері міжнародних відносин.
  1.               Вона не створила міцних мирних відносин.
  1.               Послабила суперечності у 20-х рр.. між провідними державами світу.
  1.               Поглибила суперечності між переможцями та переможеними:
  •              Весь тягар післявоєнних змін був покладений на переможені народи, що стало основою нових конфліктів;
  •              Встановлено високі репарації, не враховуючи реальних можливостей переможених країн.
  1.               Провідні держави світу відмовилися від війни як засобу вирішення конфліктів.
  1.               Закріпила принципи колоніалізму, запровадила мандатну систему;
  1.               Було визнано право націй на самовизначення.
  1.               За межами ВВс опинилася радянська Росія.
  1.               Створено ЛН.
  1.               Було визнано незалежність багатьох європейських держав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прізвище, ім’я  __________________

Оцініть себе за кожним напрямком роботи від 0 до 2 балів.

 

Запитання Кількість балів

1. Я брав (ла) активну участь у роботі класу на уроці___________

2. Я  брав(ла) активну участь у роботі групи, надавав(ла) підтримку її членам, заохочував їх__________

3. Я відповідав(ла) правильно і змістовно_________ 

4. Я добре орієнтуюсь в історичних подіях і датах________ 

5. Я вдало узагальнював(ла) думки інших, правильно відповідав на додаткові питання вчителя__________

Усього балів:________________ 

 

 

Прізвище, ім’я  __________________

Оцініть себе за кожним напрямком роботи від 0 до 2 балів.

 

Запитання Кількість балів

1. Я брав (ла) активну участь у роботі класу на уроці___________

2. Я  брав(ла) активну участь у роботі групи, надавав(ла) підтримку її членам, заохочував їх__________

3. Я відповідав(ла) правильно і змістовно_________ 

4. Я добре орієнтуюсь в історичних подіях і датах________ 

5. Я вдало узагальнював(ла) думки інших, правильно відповідав на додаткові питання вчителя__________

Усього балів:________________ 

 

 

 

Прізвище, ім’я  __________________

Оцініть себе за кожним напрямком роботи від 0 до 2 балів.

 

Запитання Кількість балів

1. Я брав (ла) активну участь у роботі класу на уроці___________

2. Я  брав(ла) активну участь у роботі групи, надавав(ла) підтримку її членам, заохочував їх__________

3. Я відповідав(ла) правильно і змістовно_________ 

4. Я добре орієнтуюсь в історичних подіях і датах________ 

5. Я вдало узагальнював(ла) думки інших, правильно відповідав на додаткові питання вчителя__________

Усього балів:________________ 

Трактат між Сполученими Штатами Америки, Британською імперією, Францією, Італією та Японією щодо обмеження морських озброєнь („Договір п`яти”). Вашингтон,

 6 лютого 1922 р.

(Витяг)

Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті...

Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий,   що може підлягати заміні, не повинен перевищувати: для Сполучених Штатів — 525 000 тонн, для Британської імперії — 525 000, для Франції — 175 000, для Італії — 175 000, для Японії — 315 000 тонн.

Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будувати й дозволяти у межах своєї території будівництво лінійних суден, що становлять більше ніж 35 000 тонн водотоннажності.

Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, що домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)...

Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель держав, що домовляються, не матиме гармат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри).

 

Трактат між Сполученими Штатами Америки, Британською імперією, Францією, Італією та Японією щодо обмеження морських озброєнь („Договір п`яти”). Вашингтон,

 6 лютого 1922 р.

(Витяг)

Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті...

Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий,   що може підлягати заміні, не повинен перевищувати: для Сполучених Штатів — 525 000 тонн, для Британської імперії — 525 000, для Франції — 175 000, для Італії — 175 000, для Японії — 315 000 тонн.

Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будувати й дозволяти у межах своєї території будівництво лінійних суден, що становлять більше ніж 35 000 тонн водотоннажності.

Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, що домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)...

Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель держав, що домовляються, не матиме гармат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри).

 

Трактат між Сполученими Штатами Америки, Британською імперією, Францією, Італією та Японією щодо обмеження морських озброєнь („Договір п`яти”). Вашингтон,

 6 лютого 1922 р.

(Витяг)

Стаття 1. Держави, що домовляються, погоджуються обмежити свої озброєння на морі відповідно до обумовленого в цьому трактаті...

Стаття 4. Загальний тоннаж лінійних суден як такий,   що може підлягати заміні, не повинен перевищувати: для Сполучених Штатів — 525 000 тонн, для Британської імперії — 525 000, для Франції — 175 000, для Італії — 175 000, для Японії — 315 000 тонн.

Стаття 5. Жодна з держав, що домовляються, не буде намагатися придбати, або збудувати, або доручати будувати й дозволяти у межах своєї території будівництво лінійних суден, що становлять більше ніж 35 000 тонн водотоннажності.

Стаття 6. Жодне лінійне судно будь-якої з держав, що домовляються, не буде озброєне гарматами калібру більшого ніж 16 дюймів (406 міліметрів)...

Стаття 12. За винятком лінійних суден, жоден військовий корабель держав, що домовляються, не матиме гармат калібру більшого ніж 8 дюймів (203 міліметри).

 

Вашингтонська угода щодо Китаю („Договір дев`яти”). 6 лютого 1922 р.

(Витяг)

Стаття 1. Інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, згодні:

1) Поважати суверенітет, незалежність, територіальну та адміністративну недоторканність Китаю...

Стаття 3. З метою найдієвішого застосування принципу "відкритих дверей", тобто рівних можливостей у Китаї для торгівлі й промисловості всіх націй, інші, крім Китаю, держави, що домовляються, згодилися в тому, що вони не шукатимуть, а також не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках:

а) угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного чи еконо­мічного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;

б) таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права здійснювати в Китаї законну торгівлю чи промисел або можливості брати участь спільно з китайським урядом чи з будь-якою місцевою владою у громадських підприємствах усякого роду чи підприємствах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним становищем були б розраховані на паралізацію практичної можливості застосування принципу "рівних можливостей".

Установлено,  що постанови,  які передують цій статті,  не повинні розумітися в значенні заборони придбання власності або прав, що необхідні для ведення особливого роду комерційного, промислового чи фінансового підприємництва або для заохочення досліджень та розробок.

Китай зобов’язується керуватися принципами, встановленими у викладених вище постановах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права й переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав, незалежно від того, є вони учасниками нинішнього трактату чи ні.

 

Вашингтонська угода щодо Китаю („Договір дев`яти”). 6 лютого 1922 р.

(Витяг)

Стаття 1. Інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, згодні:

1) Поважати суверенітет, незалежність, територіальну та адміністративну недоторканність Китаю...

Стаття 3. З метою найдієвішого застосування принципу "відкритих дверей", тобто рівних можливостей у Китаї для торгівлі й промисловості всіх націй, інші, крім Китаю, держави, що домовляються, згодилися в тому, що вони не шукатимуть, а також не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках:

а) угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої зверхності у правах щодо торговельного чи еконо­мічного розвитку в будь-якому певному районі Китаю;

б) таких монополій або переваг, що могли б позбавити громадян будь-якої іншої держави права здійснювати в Китаї законну торгівлю чи промисел або можливості брати участь спільно з китайським урядом чи з будь-якою місцевою владою у громадських підприємствах усякого роду чи підприємствах, що за своїми завданнями, діяльністю або географічним становищем були б розраховані на паралізацію практичної можливості застосування принципу "рівних можливостей".

Установлено,  що постанови,  які передують цій статті,  не повинні розумітися в значенні заборони придбання власності або прав, що необхідні для ведення особливого роду комерційного, промислового чи фінансового підприємництва або для заохочення досліджень та розробок.

Китай зобов’язується керуватися принципами, встановленими у викладених вище постановах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права й переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав, незалежно від того, є вони учасниками нинішнього трактату чи ні.

 13 грудня 1921 р. делегації США, Великої Британії, Франції та Японії підписали Договір чотирьох держав про спільний захист своїх територіальних «прав» у Тихому океані. Він гарантував збереження його учасниками своїх колоніальних володінь на островах басейну Тихого океану. Сторони давали взаємні зобов’язання недоторканності колоній на десять років. Британсько-японський договір 1902 р. оголошувався недійсним. Передбачалося, що в разі воєнної загрози правам учасників договору вони можуть розпочати взаємні консультації для здійснення «найбільш дієвих заходів» для свого захисту. Загалом Договір чотирьох держав сприяв стабілізації позицій держав у басейні Тихого океану.

 

 13 грудня 1921 р. делегації США, Великої Британії, Франції та Японії підписали Договір чотирьох держав про спільний захист своїх територіальних «прав» у Тихому океані. Він гарантував збереження його учасниками своїх колоніальних володінь на островах басейну Тихого океану. Сторони давали взаємні зобов’язання недоторканності колоній на десять років. Британсько-японський договір 1902 р. оголошувався недійсним. Передбачалося, що в разі воєнної загрози правам учасників договору вони можуть розпочати взаємні консультації для здійснення «найбільш дієвих заходів» для свого захисту. Загалом Договір чотирьох держав сприяв стабілізації позицій держав у басейні Тихого океану.

 

 13 грудня 1921 р. делегації США, Великої Британії, Франції та Японії підписали Договір чотирьох держав про спільний захист своїх територіальних «прав» у Тихому океані. Він гарантував збереження його учасниками своїх колоніальних володінь на островах басейну Тихого океану. Сторони давали взаємні зобов’язання недоторканності колоній на десять років. Британсько-японський договір 1902 р. оголошувався недійсним. Передбачалося, що в разі воєнної загрози правам учасників договору вони можуть розпочати взаємні консультації для здійснення «найбільш дієвих заходів» для свого захисту. Загалом Договір чотирьох держав сприяв стабілізації позицій держав у басейні Тихого океану.

 

 13 грудня 1921 р. делегації США, Великої Британії, Франції та Японії підписали Договір чотирьох держав про спільний захист своїх територіальних «прав» у Тихому океані. Він гарантував збереження його учасниками своїх колоніальних володінь на островах басейну Тихого океану. Сторони давали взаємні зобов’язання недоторканності колоній на десять років. Британсько-японський договір 1902 р. оголошувався недійсним. Передбачалося, що в разі воєнної загрози правам учасників договору вони можуть розпочати взаємні консультації для здійснення «найбільш дієвих заходів» для свого захисту. Загалом Договір чотирьох держав сприяв стабілізації позицій держав у басейні Тихого океану.

 

 13 грудня 1921 р. делегації США, Великої Британії, Франції та Японії підписали Договір чотирьох держав про спільний захист своїх територіальних «прав» у Тихому океані. Він гарантував збереження його учасниками своїх колоніальних володінь на островах басейну Тихого океану. Сторони давали взаємні зобов’язання недоторканності колоній на десять років. Британсько-японський договір 1902 р. оголошувався недійсним. Передбачалося, що в разі воєнної загрози правам учасників договору вони можуть розпочати взаємні консультації для здійснення «найбільш дієвих заходів» для свого захисту. Загалом Договір чотирьох держав сприяв стабілізації позицій держав у басейні Тихого океану.

docx
Додано
21 січня 2019
Переглядів
1546
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку