Вчитею образотворчого мистецтва початківцю

   У дитинстві людина має здатність яскраво і цілісно сприймати довколишній світ. При цьому маленька дитина наділена вродженим талантом не просто чути музику або бачити колір, але й переживати їх моральний вплив. Такий дар може з часом втратитись, якщо не надати їй можливість гармонійно жити у світі кольорів, звуків і запахів,  не вчити мистецтву пензлика та олівця від душі і творити його для душі.                                                                                                                                       Світ, який нас оточує, багатий фарбами, і кожна фарба розмовляє з нами своєю особливою мовою, проявляючись у тільки їй притаманній дії і маючи свої індивідуальні якості.

    Образотворче мистецтво - це художній предмет. А викладання художнього предмета має свою специфіку. Усі завдання, вправи, усі роботи з образотворчого мистецтва виконуються в різних техніках і матеріалах: олівцем, гуашшю й аквареллю, восковою крейдою, видряпування , найпростішими прийомами друкування й ін.

У ході організації практичної діяльності використовую основний принцип – принцип наочності навчання.

    Педагогічний малюнок – Показ вчителем виконання малюнка будь – якою технікою, пояснення чи іншого прийому роботи, конструктивної побудови предмету тощо. Виконується педагогічний малюнок крейдою на дошці чи аркуші паперу фарбами  з детальним поясненням.

    Схематичні малюнки та таблиці – на яких показано основні етапи виконання малюнка та інші методичні вказівки, їх використовують при поясненні законів перспективи, понять «холодні» та «теплі» кольори. Таблиці можуть замінити педагогічний малюнок.

    Екранні наочні посібники – використання послідовності виконання роботи. Екранні посібники можна зупиняти, розглядаючи один і той же кадр декілька разів, що дає можливість детально проаналізувати та охарактеризувати зображення.

     Основними складовими моїх уроків є такі методи навчальної діяльності:  словесні ( розповідь – пояснення, бесіда, лекція);

 наочні (ілюстрація, демонстрація, перегляд фільму – слайдів, інструктажу);

 практичні ( навчальна праця).

      Вважаю необхідними на уроці методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності:

створення ситуації інтересу ( пізнавальні ігри, цікаві пригоди тощо);

     заохочення учнів до навчання;

     міжпредметні зв’язки;

     використання казкових ситуацій і малювання ілюстрацій до казки,

     хвилинки – веселики –які покращують настрій , спонукають до роботи;

     використання ребусів, загадок, кросвордів;

неправильно підібрані малюнки або з помилками , на яких діти вчаться не просто змальовувати, але й аналізувати;

     нетрадиційні техніки виконання тощо.

Успішно використовую різні виховні моменти: підбадьорюю дітей під час творчої роботи; збагачую уроки ігровими моментами; нагадую дітям пам’ятку маленького художника.

Пам’ятка маленького художника.

1. Товаришуй з олівцем, не дави на нього, щоб не задушити свою творчість.
2. Не кидай олівці під час розфарбовування, вони стануть невидимками.
3. Не забувай закрити фломастери, бо прийдеться купувати нові
4. Малюй пензликом так, щоб ворсинки не плутались. «Хвостиком» пензлика  допоможи йому розфарбувати твою роботу.
5. Гуаш перед малюванням добре розмішай, а після малювання нею вимий ретельно пензлик.
6. Подаруй акварелі водичку.
7. Під час малювання тампоном не змочуй його водою. Набирай фарбу лише на вологий тампон.

( Пам’ятка може збільшуватись залежно від теми уроку)

Особливо люблять мої учні нетрадиційні техніки виконання завдань з образотворчого мистецтва:

Малювання жорстким пензликом (Для роботи потрібний жорсткий пензлик, силует пухнастої тваринки. Дитина,тримаючи вертикально, б’є жорстким пензликом , вмоченим в гуаш, по аркушу паперу.Пензлик при цьому не любить воду.)

Малювання зім’ятим папером.

      Малювання воском, потім аквареллю + крейдою.

Малюнок сіллю. (Малюємо малюнок, покриваємо аквареллю, доки фарба не висохне посипаємо сіллю. Головна умова – багато води і солі.)

          «Знайома форма – незнайомий образ» ( Обвести буд –який предмет, домалювати елементи.)

Малюнок клеєм ( Намалювати предметний малюнок, обвести контур клеєм, домалювати деталі, дати висохнути, розфарбувати фарбою. В кінці роботи пройтися вологою кісточкою.)

Малюнок по мокрому контуру.

Ниткографія.

Кляксографія ( з допомогою коктельної трубочки)

Різні форми друкування:

трафаретом,

паралоном,

     гумкою,

ковпачком,

     пінопластом тощо.

Аплікація зі м’ятого паперу, пакету.

Методом точкування .

Забризкування ( зубна щітка + пензлик).

Пальцевий живопис ( малювання елементів квітів, винограду, калини)

Малювання гелевою ручкою, фломастером  з доопрацюванням пензликом та водою.

Воскографія, гратографія ( використання свічки).

Психомалювання  ( Під час прослуховування музики діти із заплющеними очима зображують свої уявлення, потім відкривають очі і допрацьовують кольором).

Малювання крейдою.

       Створюють сприятливі умови для співпраці, що є надзвичайно важливим елементом для школи, нестандартні уроки.

1. Бінарні уроки  (заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі – предметними, кожен із яких проводить етап ( блок ) уроку стосовно того предмета, який викладає.)
2. Віршовані уроки (нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, пояснення – римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими ( систематизуючими ), їх структура подібна до структури уроків узагальнення знань.

Важливо зазначити, що римовані уроки максимально зосереджують, увагу школярів, бо матеріал подається стисло – віршами, і не можна пропустити основне, треба зуміти його чітко виділити й зробити певні висновки. Такі нестандартні уроки стають справжнім святом для учнів і вчителя.

3. Інтегровані (ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Діти розглядають якесь явище, поняття з різних боків.)
4. Урок – змагання.
5. Урок – дослідження.
6. Урок – мандрівка.
7. Урок - картинна галерея.

    Термін «нестандартний урок» дещо втратив своє первинне значен­ня. Проте набув нового, бо конструювання «специфічних форм проведення уроків», безумовно, є свідченням спроби вчителя вийти за межі шаблону в побудові методичної структури заняття. Вийти за межі будь-чого можливо лише за умов осмислення принципів його побудови. Таким чином, використання, а тим більше створення нестандартних форм уроків є проявом учительської творчості

    Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й ме­тоди роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.

Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання. Пізнавальна діяльність учнів переважно має ко­лективний характер, що створює передумови для взаємодії суб'єктів навчання, дає можливість для обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.

    Проведення нестандартних уроків робить процес навчання інтенсивним, бо створює атмосферу змагання, вихо­вує вміння співпрацювати. Такі уроки сприяють розвитку творчості, формуванню власних поглядів на проблеми, які треба  вирішити. Під час таких  занять школярі вчаться зіставляти, узагальнювати, систематизувати, розвивають мовлення.

    Введення дидактичних ігор та ігрових ситуацій дозволяє учням у більш доступній формі пізнавати красу навколишнього світу, розширювати і поглиблювати свої пізнавальні інтереси, оволодівати основами образотворчої грамоти, сприяє створенню атмосфери невимушеного творчого пошуку, емоційного комфорту.

    Практика роботи вчителем образотворчого мистецтва дає мені право робити висновки, що використання нестандартних методів і форм роботи є ефективнішими за традиційні, що мистецтво має йти від душі і творитися для душі. Ці методи покращують процес засвоєння знань, уроки є ефективними, цікавими, заохочують дітей до навчання. Ці заняття дають можливість учителю визначити рівень знань та індивідуальні можливості кожного учня.       Уроки, проведені у нестандартній формі, викликають у дітей інтерес до навчання і бажання навчатися. Скільки нових ідей школярі вносять у процес навчання.

     Зараз достатньо літератури і засобів інформації , де можна побачити багато нового та цікавого. Треба не боятися  експериментувати, бути чарівником для своїх дітей. Внести в процес навчання різні інтерактивні форми роботи – це цікавість, неповторність і незабутність самого уроку.     Відчуття того, що дитина змогла зробити самостійно малюнок і робила це нетрадиційно,  приносить величезний результат.

      Девізом для мене є слова  Пауло Коэльо «П’ять  якостей олівця,  які необхідні тобі»

1. Ти можеш бути генієм, але ніколи не забувай про право спрямовуючої тебе  руки.
2. Щоб написати, олівець час від часу потрібно точити.. Ця операція болюча, але олівець пише тонко. Звідси, вмій терпіти біль: покращуй себе.
3. Завжди можна витерти те, що вважаєш помилковим. Виправляти себе не завжди погано. Частіше за все це єдиний спосіб затриматися на правильному шляху..
4. В олівцеві значення має не дерево  та його форма, а графіт всередині. Замислюйся над тим, що відбувається всередині тебе.
5. Олівець завжди залишає свій чіткий відбиток. Думай про те , який відбиток залишиш ти.

«Все залежить від того, як дивитися на речі» (П. Коэльо).

Використана література

1. Калошкін В.Ф. Розвиток творчості учнів. Методичний посібник. – К.: основа, 2008
2. Масол Л.Концепція художньо – естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогічна газета, 2001, №12, с.6 -7