Велика роль гумору в житті українців. Гумористичні твори

Гумористичне і сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки та ін.). Велика роль гумору в житті українців.

• Чому і над чим сміється людина?Людина починає сміятися у тримісячному віці, це природна емоційна реакція організму — зазвичай на позитивні, радісні, події. Зовнішньому вираженню сміху природно відповідають почуття щастя, радості, веселості. У той же час сміх може супроводжуватись в зовсім іншими емоціями. Сміх в уявленні народу не безвинні пустощі.• Який буває сміх? (Доброзичливий, жорстокий, гострий, злий). Правильно, а тому серед комічного можна виокремити жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатира (байка).

Одна з відмінностей людини від тварин, навіть розумних, полягає в тому, що тільки людина здатна жартувати й сміятися. Звичайно «серйозні люди» стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи: яка користь у простому жарті? Та гумор часом служить не тільки корисним, а життєво важливим цілям. Мабуть, всі чули приказки: «Сміх подовжує життя» або «Сміх — це найкращі ліки». Ці приказки виникли не просто так, адже ще цілителі Середньовіччя виписували хворим блазнівські клоунади, щоб прискорити одужання своїх пацієнтів. І сьогодні багато лікарів впевнені, що гумор сприятливо впливає на лікування хворого.

Гумор дуже сильно допомагає по життю. Він дозволяє відволіктися від проблем, подивитися на життя під новим кутом зору і побачити в ньому щось хороше тоді, коли це зробити дуже складно. Українці завжди мали гарне почуття гумору, вміли висміювати своїх ворогів і опонентів і змушували їх виглядати дурними і безглуздими. Думається, що даний прийом може використовуватися і сьогодні. Звичайно, наша армія не є достатньо сильною, але за допомогою сатиричної форми гумору ми можемо нанести всім нашим суперника відчутну поразку. Гумор важливий для кожного народу, звичайно, важливий він і для нас, українців. На щастя, багато українців володіють гумором досконально, а тому всі з нас можуть застосовувати його як у повсякденному житті для різноманітності, так і в різних екстремальних ситуаціях для повноцінного зняття напруги. Саме з цієї причини українці повинні цінувати свою здатність жартувати, веселитися, розважатися і робити це як можна частіше на славу себе самих і нашої держави в цілому.

Серед комічного можна виокремити такі два основні жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатиру (байка). Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо. Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Серед гумористичних творів широкою популярністю в українського народу користуються такі:• Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням. Н-д: Пряма мова— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!— Наприклад?— Я не вивчив уроку.

• Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків. ПЕРЛИ І СВИНІ (Л. Глібов)На дворі, якось опівдні,Заможний чоловік насипав на рядніЧимало Перлів просушити,Бо в скрині почали жовтіти.— Гляди! — озвався через тин. Кум Северин,—Як доберуться Свині — потокмачуть! —Хазяїн засміявсь, любив він шуткувать.— Їм не судилося сього добра вживать,Так хоч нехай побачуть.—Не в добрий час промовив неборак,Бо вийшло онде як: Добрались Свині, все порозкидали,З землею Перли помішали,Поживи не знайшли,Похрюкали й пішли,А другі їм назустріч: — Що, сестриці,Поласували добре там?Пожива буде й нам?— Та де там,— кажуть,— все дурниці: Насипано блискучих камінців;Нам тільки клопоту хазяїн наробив,Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця…Вертайтеся, бо нічим поживиться. Свята старовино! Про тебе я згадав;Правдивії слова твої не вмерли,І я промовлю їх, щоб світ не забував: Коли ти маєш Перли,То й розум майІ перед Свинями не розсипай.[1892—1893]

• Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Пізніше він писав: «Хоч „фейлетон“ уже й завоював у нас повне право на життя, та, на мою думку, слово „усмішка“ нашіше від „фейлетону“». Загалом, автор «Вишневих усмішок» зробив значний внесок у розвиток української сатиричної літератури та значно доповнив традиції жартівливого жанру в українській літературі розпочатого його попередниками — Тарасом Шевченком, Іваном Франком, та Лесем Мартовичем

• Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю. Тут сміх постає у вигляді доброзичливої, емоційно забарвленої естетичної критики в дотепній, парадоксальній, подеколи оксюморонній формі, в аспекті морально-етичних критеріїв, що унеможливлюють цинізм. У гуморесках письменник змальовує події та персонажів чудернацько, часом недоречно, і саме це є основою смішного. Типовими художніми прийомами, що використовуються в гуморесці є неправильне тлумачення якогось явища, події, предмета, уживання слів і виразів жартівливого характеру, пестливих слів. Неповороткий– Подивись на себе, сину,Як тобі не стидно?Із-за грязі на одежіГудзиків не видно!– Зрозумій мене, матусю,Я не встиг все зняти. Перед тим, як у калюжу. Вгрузнув аж по п'яти!

• Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві. Свиня свинею. Степан Руданський. Несе мужик у ночовках. Додому свячене: Яйця, паску, і ковбаси,Й порося печене.І порося, як підсвинок,Та ще й з хроном в роті. Несе, бідний, та й спіткнувся. У самім болоті. І схибнулись нові ночви,Затряслось свячене,І в болото покотилось. Порося печене. Глянув мужик на болото,Посвистав до лиха,Одвернувся, набік плюнув. Та й промовив стиха: «Та свиня таки свинею!Правду кажуть люди: Святи її, хрести її —Все свинею буде!»

Домашне завдання: Прочитати за підручником ст. 233-235(байка Л. Глібова «Муха і Бджола»). ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!