Велике кохання Т.Г.Шевченка

Презентація на тему: « Велике кохання Т. Г. Шевченка»

Тяжко, тяжко в світі жить І нікого не любить … «І багата я …»

Перше кохання Тараса. Першим коханням молодого Шевченка була Оксана, його ровесниця. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Розлука була несподівана і довга. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.

Юнацька Захопленість. Другою юнацькою захопленістю та коханням Тараса Шевченка стала вільна польська дівчина, яка працювала швачкою,- Ядвіга або Дуня Гусиковська. Вона була схожа на його перше кохання – Оксану, така ж чорноброва і мила. Вона не лише навчила Тараса польської мови, а й дала відчути різницю між вільною людиною та кріпаком. Невідомо чим закінчилися би ці стосунки, якби під час польського повстання пан Енгельгард не втік до Петербурга, забравши з собою козачка Тараса, адже ці двоє були закохані один в одного.

Юна Натурщиця. Наступне кохання Шевченка - – Амалія Клоберг. Портрет молодої п’ятнадцятирічної дівчини-натурщиці, з якою Тарас познайомився ще будучи студентом Петербурзької Академії мистецтв, буде вперше і востаннє підписаний прізвищем Чевченко, а не Шевченко. Сам образ дівчини пізніше з’явиться у творі «Художник» під ім’ям Паші.

Заміжня паніНа одному з балів в селі Мойсівці Шевченко познайомився з дружиною поміщика Платона Закревського, Анной Закревськой. Між молодою дружиною господаря та молодим поетом спалахує палка пристрасть, але, коли Тарасу через справи довелося залишити садибу, зв'язок між ними увірвався.. Саме після знайомства з Анною в поета з’являється бажання, яке вже буде супроводжувати його все життя,- одружитися, мати свій дім та дітей, та - не склалося. Жінки Шевченка рано чи пізно йшли з його життя. Пізніше Ганні Закревській буде присвячений не один вірш.

Варвара Рєпіна. Познайомився Тарас Шевченко з Варварою Рєпіною влітку 1843 року, коли він завітав до Яготину, щоб зробити декілька замальовок. Вона одразу, ще на балу, покохала поета і, нехтуючи всіма забобонами, стала називати його генієм. Пізніше Шевченко присвятить їй поему «Тризна». Між ними розпочинається листування. Поет у листуванні з княжною більш стриманий, лише інколи відвертий. Насправді, і Варвара, і Тарас знали, що їхнє кохання залишиться нерозділеним, бо є батьки, оточення, різний суспільний статус… Розв'язка їхнього кохання, що не відбулося, хрестоматійна. Варвара Рєпніна не вийшла заміж і знайшла себе у релігії, Тарас Шевченко залишився одинаком…

Дочка попа. Коли Шевченко перший раз відвідував Україну, Кирилівку, як вільна людина, йому сподобалася донька місцевого попа – Феодосія Кошиць. Але під час сватання отримав гарбуза – не сподобався батькам попівни. Сама ж дівчина не витримала і, за місцевими переказами, збожеволіла та померла в 1884 році.

Кохання під час заслання. Під час тяжкого заслання, яке тривало десять років, Шевченко не залишився без жіночої підтримки. В цей час він закохується в дружину коменданта Новопетрівської фортеці, Агату Ускову. Агата здавалася йому вершиною досконалості, вона була його справжньою платонічною любов’ю. їхні стосунки були нетривалими. Шевченка чекало розчарування: розмови і плітки щодо їхніх частих прогулянок отруювали життя, і Агата вирішила припинити зустрічі. Тарас сприйняв це як зраду.

Катерина Піунова. Коли поету йшов 44ий рік, він зустрічає чудову дівчину. Вона підтримує ідею Тараса зіграти в українській виставі і захоплено вчить роль Тетяни з «Москаля‑чарівника». Задум поставити цю виставу підтримує близький друг поета актор Михайло Щепкін. Премьера проходить близкуче, і Шевченко вирішує написати листа з визнанням у коханні

Марія - кохана Муза Шевченка. Черговою музою для Тараса стала Марія Максимович, яка була дружиною давнього друга поета. Впродовж свого перебування в Москві, Тарас неодноразово бачився з Марією і саме їй був подарований автограф вірша Шевченка «адок вишневий коло хати…». Хоча вони й листувалися, але їхні розмови стосувалися вибору нареченої.

Наймичка. Чарівна Харитина Довгополенко - наймичка Варфоломія Шевченка, троюрідного брата і свояка Тараса, була однією з претенденток на шлюб з Тарасом. Познайомилися вони, коли Тарас приїхав із Петербурга в Україну, в місто Корсунь. Дев’ятнадцятирічна селянка дуже сподобалася Тарасові Шевченку, але відмовила йому на пропозицію одружитися, бо їй подобався молодий писар.

Останнє кохання Шевченка. Колишня наймичка, кріпачка, українка Лукерія Полусмак – останнє кохання поета. Лукерія уявлялася для Тараса, як особистий порятунок від самотності та надія на створення сімейного щастя, але, на жаль, все виявилося не так просто. Шевченко домовляється з друзями про звільнення Лукерії з кріпацтва, пропонує їй одружитися і переїхати в Україну, але Лукерія виходить заміж за Яковлева, який був звичайним перукарем

Дата смерті — Нд 10 Березня 1861 р. На момент смерті Тарасу Григоровичу Шевченко було — 47років…Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить «Мар’яна-черниця»