Лабораторія свідомих батьків
« Великий успіх маленької дитини.»
Хід зборів
Батьки діляться на групи за кольорами та розміщуються за відповідними столами.
ПРИВІТАННЯ
Батьки пишуть своє ім’я на обраних картках. Висловлюють свою думку, продовжуючи речення: «Навчання моїй дитині потрібне для того, щоб …»
Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими будемо працювати протягом нашої зустрічі.
Батьки обирають колір квітки відповідно свого настрою і прикріплюють їх на галявину, яка лежить у них на столі.
Червоний – активне прагнення до діяльності;
Жовтий – позитивний емоційний стан;
Зелений – спокійний стан;
Синій – байдужість;
Фіолетовий – стан хвилювання.
Демонстрація галявини – кожна група демонструє свою галявину.
Трохи відпочили, а тепер перейдем до теми наших зборів. В.О.Сухомлинський підкреслював, що головне завдання батьків учнів початкових класів, навчити дитину вчитися.
"Хiба школяр не вмiє вчитися? — дивуються деякi бiтьки. — Адже дитина ходить у школу, готує уроки. Невже цього недостатньо?” Виявляється, що так. Невмiння вчитися найчастiше є причиною того, що дiти вчаться нижче своїх можливостей або досягають певних результатiв цiною надмiрних зусиль. От і виникло питання: що потрібно для успішного навчання?
Вправа «Ромашка»
(Батьки отримують конверти з написами певних правил. Дані правила чіпляють на пелюстки ромашки.)
Для успішного навчання потрібно:
Успiшне навчання молодших школярiв тiсно пов’язане з організацією їх робочого мiсця. Дитина повинна вмiти вiдiбрати все необхiдне для заняття, правильно розташувати навчальне приладдя на столi, пiдтримувати порядок на робочому мiсцi протягом виконання домашнiх завдань. Це допомагає уникнути побiчних подразникiв, зосередитися, мобiлiзувати всi сили на роботу.
Щоб навчити дитину вчитися, важливо сформувати в неї умiння планувати майбутню дiяльність, тобто визначати мету роботи, вiдбирати необхiднi прийоми й виконання, встановлювати їх послiдовнiсть, здiйснювати контроль за ходом роботи згiдно з накресленим планом. Варто виробити в учнiв узагальнений пiдхiд до виконання будь-якого завдання: спочатку треба подумати, а потiм виконувати. Привчайте дитину мiркувати так: з чого почнеш роботу, що зробиш потiм, чим закiнчиш, як перевiриш. Не скупiться на похвалу, заохочуйте найменшi прояви самостiйностi: "Ти чiтко спланувала свою роботу, працювала за планом, нiчого не пропустила, тому i виконала завдання правильно. Я рада за тебе.”
Якщо дитинi важко передбачати послiдовнiсть виконання роботи, батьки з успiхом можуть використовувати прийом "роби, як я” ("Якби я це робила, — каже мама, — я б спочатку ...").
Обов’язковою умовою повноцiнного навчання є формування у молодших школярiв умiння контролювати виконану роботу. Вченi стверджують, що оволодiння контрольними умiннями здiйснюється двома шляхами: вихованням потреби в самоконтролi i озброєнням дитини конкретними способами контролю.
Таким чином, спонукання дорослих: "Перевiр роботу! Ще раз перевiр!” — малоефективнi. Важливо практично ознайомити дитину з тим, як переконатися, чому вiдповiдь правильна або в чому її помилковiсть.
Молодшi школярi порiвняно легко оволодiвають способом перевiрки завдань шляхом спiвставлення зi зразком (текстом пiдручника, словником). Батькам не варто поспiшати виправляти помилку. Важливо ще раз звернути увагу дитини на зразок: "Давай зiставимо зi зразком”, "Послухай уважно, як я вимовляю це слово... ”. Щоб зосередити увагу учнiв на складних у написаннi словах, варто попередньо пiдкреслити їх олiвцем у текстi, а потiм порадити побуквено звiрити цi слова.
З початкових класiв дитину варто привчати точно виконувати вказiвки дорослого. Адже, як правило, у процесi виконання домашнiх завдань часто виникають такi питання: «Переписувати у зошит вправу чи виписувати лише окремi слова?», «Задачу розв’язувати окремими дiями чи виразом?» та iн. Щоб цього уникнути, важливо, насамперед, навчити дитину уважно слухати вчителя, найважливiше записувати у щоденник.
Учасники гри витягають із скриньки обгортку з сюрпризом, на якій записані загадки. Розгадують ці загадки, залишають собі цукерку і передають скриньку далі, І так продовжується, поки не закінчаться сюрпризи. До дошки виходять ті батьки, яким дістались однакові загадки.
9. Перевірка настрою.
10. Гра «Повідомлення».
(На зворотній стороні квітки написати свої враження від зборів)
11. Рефлексія
Народна мудрiсть говорить: "Хто думає, той i розум має”. Тому частiше ставте перед своїми дiтьми запитання: "Чому ти так думаєш?”, "Як це можна довести?”, "Ти впевнений?”, "Чому ти вважаєш цей шлях правильним?” та iн. Не скупiться на похвалу, помiчайте найменшi успiхи у навчаннi: «Минулого разу ти допустив шiсть помилок у завданнi, а цього разу лише три”. "Молодець, ти вже навчився розв’язувати задачі на двi дiї”. Дитинi так потрiбна ваша підтримка!