Великодні свята в Україні

Виховна година Тема: Великодні свята в Україні

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках; розвивати фантазію, пам’ять, мислення; виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.

Слово вчителя:

В Україні здавна
Є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Борошно з ярої пшениці,
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити!
Тож привітаємо наших гостей.

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом.

Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.

Давайте пригадаємо, хто ж такий Ісус?

Де і коли він народився? Хто його мати? (місто Віфлеєм,6 грудня)

Яким був Ісус?

Чи любили його люди? За що?

Скільки років було Ісусу, коли він взяв на себе усі гріхи людства і був розіп’ятий на хресті ?

Екскурс у минуле

Коли виникло і що означає слово Великдень? Це свято дуже-дуже да­внє. В Святому Писанні Христос називається агнцем божим, пасхою. Саме слово «пасха» грецького похо­дження і в перекладі означає «страждати».
За тиждень до Пасхи люди святкують Вербну неділю. Це пам'ятна да­та урочистого в'їзду Ісуса Христа до Єрусалима. Десятки тисяч людей ви­йшли йому назустріч: бідні стелили свій одяг на дорозі, інші ламали паль­мові віти й кидали перед Ісусом, а діти співали. Урочистий в'їзд Христа в Єрусалим, те, що він вигнав крамарів із храму, його розповіді проте, що Бог один та зростаю­чий вплив на людей викликали великий гнів первосвящеників та фарисеїв. Зрозумівши, що духом Христос сильніший, вони в домі Каяфи і вирішили хитрістю взяти Христа і вбити його.
Розпочинався тиждень перед Пасхою великим святом єврейського на­роду. Ще у вівторок Христос відкрив учням, що через два дні його розі­пнуть, а в четвер виявив бажання востаннє на землі відзначити Пасху разом з ними (Тайна вечеря). Приготувавши все необхідне,учні зібрались у вказа­ному Христом місці. Ісус благословив за вечерею хліб і вино та роздав їх своїм 12 учням.
Після вечері Христос, щоб зміцнитися душею, молився у Гетсиманському саду. Тут його і схопили вартові, приведені учнем Іудою, що продав учителя за 30 срібних монет і вказав на нього ворогам поцілунком. Римсь­кий прокуратор Юдеї Понтій Пілат, під тиском підбуреного первосвяще­никами народу, затверджує рішення про розп'яття Христа.
У п'ятницю Ісус у терновому вінку поніс свій хрест на Голгофу, де й був розіп'ятий поруч із розбійниками.

Після довгих знущань до розп'яття та страждань на хресті Спаситель помер і був похований у новому склепі. Вхід до склепу завалили каменем і приставили варту.

Із суботи на неділю стався великий землетрус, і ангел Божий зійшов із неба й відкрив камінь від входу до гробниці Ісуса. Вигляд ангела був, мов блискавиця. Сторожа від страху перед ним заклякла, як мертва. Спаситель воскрес третього дня по смерті Своїй.

Коли прийшли до гробу жінки-мироносиці, щоб намастити пахощами тіло Ісуса, то в гробниці Господа не було. Жінки дуже збентежилися. І з'явилися перед ними двоє чоловіків в осяйно-білих одежах і промовили: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема його тут, бо воскрес!»

Чудо сталося - Христос Воскрес і добро восторжествувало.

Христос Воскрес! Із цією радісною звісткою ми поспішаємо до тих, хто близький і любий нам, щоб з ними розділити цю радість у християнсь­кій любові.

Христос воскрес! Усе радіє,
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє,
Христос воскрес! Христос воскрес!

Пташки співають в полі, в лісі,
І лине дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розлилися,
Христос воскрес! Христос воскрес!

Сьогодні ми говоримо про Великодні свята. Вони починаються за тиждень перед Пасхою – Вербною неділею. Це свято дуже люблять діти. Цього дня в церкві освячують вербні гілочки. В Україні існує звичай «бити» ними дітей, щоб здорові були і слухняні:

3. Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень — Великдень!
Будь великий як верба,
А здоровий як вода,
А багатий як земля!

Кожен день останнього тижня пов’язаний з біблійними розповідями про Ісуса Христа. У ці дні до четверга всі члени родини прибирали в хаті, все треба було довести до ладу, тому й четвер називається Чистим. Цього дня намагалися вранці до схід сонця викупатися, щоб жити довго і щоб тіло було чистим.

З цього дня починали пекти паски та фарбувати яйця. Лише в п’ятницю яєць не фарбували. Вважалося, що вони будуть швидко псуватися.

У календарі українського народу є багато свят. Кожне свято має свої символи.

Складання асоціативного куща.

– Прочитайте подані 10 слів і виберіть ті, що мають відношення до Великодня. Поясніть свій вибір. (На дошці подані слова: ялинка, верба, зима, весна, рушник, кутя, писанка, щедрівка, вертеп, обжинки).

(На дошці навколо слова Великдень вивішую слова верба, весна, рушник, писанка)

Олександр Довженко говорив, що писанка – це неповторне багатство, яке треба берегти мов безцінний скарб.

Сьогодні ви більше дізнаєтеся про цей безцінний скарб, адже ви навчились писанки створювати у класі, та і вдома, я впевнена, ви працювали над ними.

– А чи знаєте ви що означає слово «писанка»? Прочитайте тлумачення цього слова.

ПИСАНКАЦЕРОЗМАЛЬОВАНЕСИМВОЛІЧНИМИЗНАКАМИЯЙЦЕ

(Писанка – це розмальоване символічними знаками яйце)

4.Великодні писанки – справжнє диво:
Все так чітко, правильно й красиво.
На них диво-лебеді випливають
І квітки чарівнії розцвітають.

5.Кожна наша писанка – то перлина,
Бо старалась-малювала кожная дитина,
Всі писанки-мальованки барвисті,
Як дівчата-красуні в намисті.

А чи знаєте ви, чому саме розфарбовують яйця?

Яйце, як і сонце, – символ життя, всього живого, бо з яйця народжується нове життя. «Доля світу залежить від того, скільки писанок розмальовують люди на землі щороку. Доки пишуть писанки світ існуватиме», – так говорить легенда. Тож давайте писати писанки.

6. Я писанку казкову намалюю,
На ній яскраве сонечко блищить,
Веселий дощик бубонить,
Земля квітує рястом голубим,
У чистім полі – журавлиний спів.

7. Розмалюю писанку я сама,
Хоч іще маленькая, та дарма.
На звичайній крашанці жовтенькій
Намалюю смужечки синенькі,
Червоні цяточки, зелені листочки,
Рожеві й блакитні пелюсточки.
Вийде моя писанка кольорова,
Ніби крапля сонячна веселкова.

Малюнок на кожній писанці наповнений символічним значенням. І перш ніж почати розфарбовувати яйце, треба знати ще символічні орнаменти, що вони означають.

(Діти демонструють зображення найпоширеніших символічних орнаментів)

Звучить пісня «Писанка»

Знайомство з іграми

А які ж Великодні свята без розваг і забав молоді та дітей! Після церкви вони збиралися на левадах, вигонах, співали, грали в різні ігри. Чому б і нам не спробувати?

Гра «Набитки»

Двоє дітей стукаються яйцями з двох боків. У кого крашанка розіб’ється – той програв.

Гра «Дзиґа»

Двоє дітей розкручують яйця.
В кого довше буде крутитися, той і виграв.

Гра «Відгадка»

Береться кілька шапок. Під одну кладеться писанка. Потрібно відгадати з першого разу, під якою шапкою яйце.

Тиждень після Великодня називають Світлою седмицею або Поминальним тижнем. Згідно з давнім народним повір’ям померлі радіють, коли їх поминають, згадують добрим словом живі родичі та ще й приходять до них на могилу. Цієї неділі разом з батьками ви підете на могили своїх родичів. Поводьтеся, будь ласка, чемно, спокійно, виховано, не кричіть, не бігайте.

Хочу побажати нам усім добра, любові та ще й на той рік дочекатися світлого свята Пасхи в щасті й здоров’ї!

Підсумок.

Гра «Інтерв’ю»

У вчителя в руках мікрофон.

Що нового ви дізналися?

Чого навчилися на занятті?