Великодні традиції «Писанка мальована

   Великодні традиції «Писанка мальована

1 частина

00.15  заставка 1
Мета: Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят:  Вербна неділя, Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

(Зал прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. Діти одягнені в українські костюми.)

Ведуча: Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історії мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Ведучий   Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Вчитель  В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, караєть­ся людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем, або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа,

Учень. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

 І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

 Учениця. Великдень всіх нас на гостини просить,

                   Малює сонце полотно небес,

                   І крашанку, як усмішку підносить,

                    Христос воскрес!

Учень.       Воістину воскрес!

Дівчина. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Вихователь. До Великодня готуються заздалегідь.Остання перед Великоднем неділя називається Вербною або Квітною. Цього дня святять вербу. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали, ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.

 

Ведучий 2

Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Під кінець відправи священик кропить його свяченою водою, а діти намагаються якнайшвидше дістати гілочку й тут таки проковтнути кілька «котиків» – «щоб горло не боліло».

 

Ведуча 1

Господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, не заходили до хати,  а відразу йшли на город і садили там гілочки або, якщо були близько, – то в полі «на вжиток». Решту ставили на покуті під святими образами.

 

00.21  заставка верба

Сценка.

Дівчинка: Діти стоять, а до них підбігає хлопчик з прутиками верби і легенько б’є дітей по плечу, промовляючи:
Хлопчик: Провісник. Не я б'ю, верба б'є.

Через тиждень — Великдень.

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна.

Дівчинка. Хто ти?

Провісник. Я весняний провісник, прийов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка. А чого мене б'єш?

Провісник. Хіба це я ? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо: Жарт б'є, не я б'ю-

За тиждень - Великдень! (Легенько вдарити вербичкою).

 

Ведуча 1

І не випадково з вербою в нашого народу пов’язано так багато. Верба є одним із символів України. У ній і дівоча туга, і жіноча доля,  і доля всієї нашої багатостраждальної України.

 

Розповідь І дівчини

Легенда про вербу

Весняна повінь затопила село. Буйна зелень переплелася з соковитим цвітом весняних бростей. Чому ж похилені ці віти?

Жила в одному селі дівчина Соломія. Знала мати, що нема кращої дівчини за її доньку ні в своєму селі, ні в сусідньому. Весняний ніжний трояндовий рум’янець, витончений ніс, різьблене мармурове підборіддя, а сама струнка, мов молоді тополька. Але постійна туга в її очах ятрила материнське серце. Соломія була наречена, її коханий, козак Максим, пішов на турецьку війну і від нього вже давно не було звістки. Соломія довгими вечорами сиділа під хатою і співала, співала… І всім серцем прагнула, щоб її спів долинув до коханого. Одного вечора до двору зайшов кобзар. Соломія завела його до хати, пригостила та й запитала: «Можливо, Ви щось чули про мого нареченого, козака Максима?»

Кобзар мовчки взяв кобзу до рук та й заспівав думу про турецьку неволю, а потім подав дівчині хустку. Все зрозуміла Соломія… Не судилося їй дочекатися Максима, не судилося стати його дружиною. У риданні побігла дівчина до ставу, підняла рук і мовила: «Якщо мені не бути з Максимом, нехай моя руса коса зіллям зеленіє!» І стала Соломія вербою.

 

3.Пісня " Вербо рясна»

 

Вербо рясна, вербиченько,

Не лий сльози на личенько

Коханої, жаданої

Дівчини довгожданої.

Тече вода, мріє верба,    |

Човном пливе тиха журба.  | (2)

 

Вербо рясна, вербиченько,

Поглянь на ясне личенько

Коханої, жаданої

Дівчини довгожданої.

Тече вода, шумить верба,  |

Човен пливе, веселка гра. | (2)

 

Вербо рясна, вербиченько,

Цілує миле личенько

Коханої, жаданої

Дівчини довгожданої.

Тече вода, цвіте верба,   |

Човен пливе веслами гра.  | (2)

 

Вербо рясна, вербиченько,

Не лий сльози на личенько

Коханої, жаданої

Дівчини довгожданої.

Тече вода, мріє верба,    |

Човном пливе тиха журба.

 

04.32  заставка великодні звичаї

 

Вчитель: Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутись один одному і залишати у себе в душі тільки добрі почуття.

Ведуча 1 У християн існував звичай: Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще вдосвіта до схід сонця селяни чистили в стайнях, коморах. На подвір’ї, у хатах все повинно бути чистим і виглядати по-святковому.

Ведуча 2 Існує повір’я, що в чистий четвер до схід сонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто покупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі – «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Отже,треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі.

Ведуча 1 У п'ятницю чи суботу (в деякій літературі написано, що в п'ятницю) пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

 Ведучий 2. Колись був звичай пекти паски – сонцю, покійним, живим. Першу пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу.
До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь . А як це відбувається розкаже наша господиня.

Господиня.
Цього дня господині хвилюються особливо:
-  бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;
-  нічого в цей день не можна позичати;
-  не можна бути на печі, щоб не була паска горбата ( запала у формах паска – віщування біди);
-  садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;
-  якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;
v садовлячи паску, приказують: «паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати».

Сценка

Мати. Наталко, неси ринки, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Дмитрику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай. ( Дмитрик зліз із печі, приніс віника, а Наталя поставила ринки)

Мати (обмахує віником всі кути хати). Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блошиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

( Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить у піч) Господи, поможи!

Ведуча: За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. ( Мати виймає паски з печі).

Наталя. Моя рум'яніша!

Дмитрик. Зате моя з сиром!

Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом).Дай. мамо, покуштувати.

Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Наталя. Ох і гарна! Ох і гарна! Пасочка рум'яна..

 

Ведучий   А тепер відгадайте загадку. У фарбах катається до церкви    збирається. (Яйце)

 

 Яйце - символ весняного відродження,

Вчитель  Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки.

Учениця: Яйце - це символ весняного відродження, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль. З давніх давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою - писачком. За чергою занурюють яйце у різні фарби, дають їм висохнути і утворюється справжнє диво - Великодня писанка. Розфарбоване яйце є символом свята. З писанкою зустрічають весну, готуються до Великодня. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, даруюють рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть у гості, роздають жебракам. Зі свяченим обідом поспішають із церкви додому. Хто першим повернеться додому після Пас­хальної всенощної, тому Бог допомагатиме у всіх справах.

Існує чотири основних види: крапанки, дряпанки, крашанки та писанки. Кожен вид має свої особливості та правила виготовлення.

Крашанки. Це найпростіший спосіб виготовлення фарбованих яєць. Раніше для їх приготування господині збирали лушпиння від цибулі та варили в ньому яйця (інколи для декору до яйця прив’язували листочки петрушки чи дрібні листочки смородини, які залишали на готовому яйці білі відбитки-листочки). Також як барвники використовувались відвари трав, кори дерев.

 

Крапанки

Крапанки. На яйце наносять писачком воскові краплі та занурюють у світлу фарбу, потім знов ставлять цятки і занурюють в фарбу темнішого кольору. Коли на крапанці вже будуть цятки всіх бажаних кольорів, загальне тло вкривають темною фарбою (найчастіше темно-вишневою, темно-зеленою або чорною). Після цього віск розтоплюють над свічкою та обережно обтирають яйце від залишків воску м’якою тканиною.

 

Дряпанки

Дряпанка. Якщо у вас немає під рукою писачка, то можна по експериментувати драпанками. Берете крашанку темного кольору та занурюєте її в темну фарбу. Як яйце висохне наносите олівцем орнамент та продряпуєте його голкою (шилом чи цвяхом – що є в господарстві).

 

Писанки

Писанка. Це найскладніший у виготовленні варіант кольорових яєць, адже потребує майстерності, терпіння та часу. Спочатку олівцем промальовуються основні орнаменти, потім по цим лініям наносять писачком віск, після цього яйце занурюють у фарбу, розтоплюють віск, видаляють його та, за бажання, розписують орнаменти іншими кольорами (можна залишати й білими).

 

08.50  заставка великодні звичаї

мотиви орнаментів в писанці

 

     Вчитель.    А що означають різні кольори на писанці?

Найпопулярніші мотиви орнаментів в писанці (яких раніше було більше ста):

Сонце на писанці символізує джерело тепла та світла, «всевидяче око». Хрест означає Всесвіт, чотири сторони світу, пори року. Дерево – символ дерева життя, воно поєднує небо та землю, майбутнє та минуле.

Птахи на писанці – знак об’єднання земного та небесного. Вони позначають вознесіння святих до Бога та їхні чесноти. Півень – символ добра, яке перемогло зло. Із його голосом розпочинається день та саме він охороняє світло від темряви. Риба – символ води, а отже, здоров’я, благополуччя, довгого віку, також риба символізує новохрещених. Кінь – рух вперед, вісник віри, що нічого не боїться та ні перед чим не зупиниться.

            Кривулька, або безкінечник – означає вічність руху Сонця, нитку життя.

Роза, Тригвер, зірка, квадратний хрест – це символи сонця, що знаменують чотири сторони світу. Тригвер (інакше трінінг, існує в культурі ще з часів трипілля) – значить символи життя: землю, небо і повітря, або вогонь, повітря і воду.

Сорок клинів – це сорок точок в житті, достаток і успіх в господарстві, достаток і порядність людини.

Павучок, або ж круторогими, розетки, млини, павутина – найдавніший солярний знак.

Точки позначають сльози Божої Матері, небесні світила.

Рослини, ялинові гілки – юність в її вічності, здоров'я, буйство природи, краса.

Колоски пшениці – урожай.

 

12.30   заставка розмалюй писанку

Вчитель- Друзі! Група дітей-художників підготувала малюнки з пасхальними яйцями.
1 учень:
- Я намалював крашанки – це яйця одного кольору, але кожний колір має своє значення: червоний – це радість життя;
жовтий – місяць і зорі;
блакитний, голубий – небо, повітря, здоров’я;
зелений – весняну природу, врожай.

2 учень:
- Я намалював писанку – це яйце, розмальоване різними кольорами і знаками:
баранці, олені, коні – це небесні посланці;
рослинний орнамент – весна, відродження природи;
дерево – це дерево життя, родовід;
риби – символ душі Христа;
клинці-драбинки – прагнення до вищого.
3 учень:
- А я намалював писанку на якій зображено:
метелика - символ сонця і вогню;
хрест - символ Ісуса Христа;
кучері - символ вічне життя.
Вчитель:
- Молодці діти! А чи знає хто з вас казки, легенди, перекази про свячене
яйце ?

Учениця.

Існує багато легенд про виникнення писанок. Ось одна з них. Після свого Воскресіння Христос переміг диявола та закував його у 12 ланцюгів та зачинив за 12 дверима з 12 замками. Проте диявол не втратив свою силу та намагався вибратися. Ось залишилася йому остання перепона (11 уже було подолано). Але саме у цей момент задзвонили дзвони у церкві та люди почали дарувати один одному писанки та вітатися : «Христос Воскрес!» Тоді з’явилися нові ланцюги та перепони на шляху диявола. І вони будуть до тих пір, доки люди розписують писанки та вітають один одного.

2 уч.: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

3 уч.: (Діана)

Уч.:Символ Великодня, началом усього живого у свято Воскресіння Христового стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

         Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. У передхристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками – символами.

Учні:

     1. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

    2. А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.

     З.Ая від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкарлупи прикріплю­ють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.

4 .  А ще єй таке прислів'я: "Великдень - славне свято, та без писанки не обійдеться".

 

Вчитель: - А народні повір*я, загадки? 
Діти наводять приклади:
Повір’я:
З писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній сім'ї.
Освячену писанку клали до першої купелі маленької дитини.
Не можна товкти ногами рештки фарбованого яйця, бо Бог покарає хворобою.
Дівчатка умивалися водою, в яку опускали писанку чи крашанку, щоб бути рум'яними.
Загадки:
В одній бочці - два тіста, а не змішуються. (Яйце)
У фарбах купається, до церкви збирається. (Писанка)
А що святіше за хліб ? (Паска)
Розколеш лід - візьмеш срібло, розколеш срібло - візьмеш золото. (Яйце)
Без обручів, без дна, повна бочка вина, якщо хто розіб’є, то вже не відремонтує. (Яйце)

 

8.Пісня «Писала мати писанки»

 

Писала мати писанки

Під образами у світлиці,

З її щасливої руки

Злітали писані жар-птиці,

Понад смерекові верхи

Летіли птиці на околі,

Та й сіли писані птахи

На рушничок моєї долі!

 

Приспів:

В шатах писаної хати

Колисала мене мати,

А коли ще колисала

Мені долю написала.

Написала мати долю -

Кущ калини окрай поля,

А калина-ягідка,

Що солодка, не гірка.

 

Просила мати в солов'я

Для мене пісню на світанку,

Щоб доля писана моя

Благословилась на співанку,

Світилась мати, мов свята,

Писала чаром очі й брови

Та й написала, щоб вуста

Були солодкі до любови.

Приспів. (2)

 

 16.21   заставка великі муки

Ведуча: Пройшов лише тиждень після вербної неділі і все змінилось. Великі муки й терпіння переніс Ісус Христос. Його обмовили фарисеї перед римським намісником Пилатом, що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опиратися судові та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню.

Міні вистава

Учень

(Декламує під музичний супровід).

То ж не була вузесенька стежина.
Там цілі юрми сунули туди.
І плакала Марія Магдалина,
що не подав ніхто йому води.

Спішили верхи. їхали возами.
Похід розтягся на дванадцять верст.
І Божа Мати плакала сльозами —
та поможіть нести ж йому той хрест!

Чи ви не люди?! Що за чудасія,
дають старцям, підсаджують калік.
А тут же йде, ну, добре, не Месія,—
людина просто, просто чоловік!

Юрба гуде, і кожен пнеться ближче.
Хтось навіть підбадьорює: терпи,
вже он Голгофа, он Череповище! —
хрущали під ногами черепи.

Сказати б, зброя, це хіба єдине?
Так що б зробили стражники юрбі?
А в юрмах тих малесенька людина
тягла хреста важкого на собі.

І хоч би хто! Кому було до того?
Всі поспішали місце захопить.
Воно ж видніше з пагорба крутого,
як він конає, як він хоче пить.

І він упав. І руки аж посиніли.
Тоді знайшовся добрий чоловік:
наморений, ідучий з поля Симон,
що йшов додому, в протилежний бік.

Коли ж звершилась вся ця чорна справа,
і люди вже розходилися ті,—

от парадокс: заплакав лиш Варава,
розбійник, не розп'ятий на хресті.

Чи пожалів, чи вдячен був Пілату,
чи втямив, темний, раптом щось нове:
що Божий Син таки іде на страту,
а він, розбійник,— він таки живе.

 

Дівчинка. Вже три дні, як хмари стали,

Потемнів Єрусалим.

Як Ісуса поховали,

Вкрили каменем важким.

 Вже три дні, як суд ворожий

 На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,

 За всіх нас терпів, страждав.

Підем, діти, підем живо

На могилі приплакнем...

 Але що там? Що за диво? Гріб увесь горить вогнем...

Гляньте, діти, гріб порожній! Хтось там камінь відвалив!

Ангел. Се вчинив Господь Все можний!

              Він воскрес! Діти. О, диво з див!

Ангел. Не лякайтесь! Приступайте!

             Я посланник із небес!

 Дівчинка. То є ангел з неба, діти!

Ангел. Так, я ангел. Христос воскрес!

Діти. О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!

Ангел. Чудо се добро віщує: правда в світі запанує!

Всі. Всіх нас нині звеселяє  диво з див святе, чудесне!

       Вже нас горе не здолає, наша доля ще воскресне

 

І знову все на повні груди

Дихнуло, збуджене життям.

І кожне серце чує чудо,

І світ увесь, неначе храм.

Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві до небес…

–                     Христос Воскрес! – лунають дзвони,

–                     І спів: Воістину Воскрес!

І лине музика весіння,

Зринає пісня в унісон:

–                     Христос Воскрес! – бо Воскресіння –

Природи вічної закон.

Весна – це сонця перемога!

У Великодній світлий час

Ми наближаємось до Бога,

Бог наближається до нас.

      

Пісня Великдень світлий

 

Знову золотаво сонце сяє

Розквітає писанково світ

Радість неземна усе єднає

І надія кличе у політ

 

Торжествує воскесіння диво

У вінку зворушливих пісень

Урочисто сонячно щасливо

Йде великдень, йде великий день

 

Великдень світлий, сонця перемога

Пробудить душі і очистить знов

Хай в кожнім серці воскресає віра в Бога

І до землі батьківської любов

 

Гріє душі соняне проміння

І весна дарує білий цвіт

В небо лине пісня воскресіння

Хай її почує цілий світ

 

Великдень світлий, сонця перемога

Пробудить душі і очистить знов

Хай в кожнім серці воскресає віра в Бога

І до землі батьківської любов

 

 19.38   заставка Паска

Ведуча. В ніч перед паскою намагалися не спати. Адже, Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

Ведучий У давнину вважали, що на Великдень має гріти сонце, а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці, щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Вчитель   Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі і печива.

Ведуча, Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла:

Мати, батько. Свята паска у хату.

Дочка, син. Вся нечисть із хати.

Мати. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко. ( У череп'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду.

Ведучий Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Батько. Візьми Улянко, щоб красива була.

Ведуча. Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько. Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті і здоров'ї.

Ведучий. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали та водили хороводи.  Ось і ми з вами затанцюємо.

 

Танок «Писанка-зорянка

2 частина

00.08   заставка Великодні ігри

 

Ведуча. Жодне свято не обходилось без ігор.

Учитель. Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».
Гра «Музична писанка».
Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук в руки писанку. Мелодія раптово зупиняється і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, виходить із кола. Гра продовжується до тих пір, доки не залишиться переможець. Він і бере собі писанку.

 

Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра "У котка".

З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.

Гра в знахідку.

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв. (В такі ігри грали переважно хлопчики) Гра "Подоляночка" (для дівчаток)

Хлопчик:
-А я можу розповісти про гру «В блудька». На землю клали крашанку, а гравцю зав’язували очі і обертали навколо себе. Потім гравець робив п ять кроків і
розв’язував очі. Якщо міг дістати крашанку, то забирав її собі.

Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювались писанками. Цей день називали волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

Сценка

Дмитро (ллє воду на Ганнусю). Будь здорова, як вода, весела, як весна.

Ганнуся. Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро. А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганусі. Вона втікає),

Ганнуся (стріпує воду з кіс). То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик). Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс. (Дівчата підбігають до Петра. Одні його тримають, інші ллють на нього воду. )

Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду три рази). Один дощ, другий дощ, третій дощ!

 Петро. Досить з мене одного. Бр - р - р!

Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять три роки голодні".

Петро. На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

 

Вчитель. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізнались на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: " Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!"

 

13.Пісня «я бажаю вам добра»

 

Одна земля, одна надія
І сонечко на всіх одне,
Воно усіх теплом зігріє,
Воно нікого не мине.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать.

Приспів:
А я бажаю вам добра,
А я бажаю вам тепла,
Любові завтра і сьогодні.
А я бажаю вам добра,
Щоб, наче сад, душа цвіла,
Щоб зорі падали в долоні.

Коли біда простягне руки,
Прийдуть печалі і жалі,
Згадай крізь терени розлуки,
Що є кохання на землі.
І буде знов весна на світі
Надію людям дарувать,
І будем ми на світі жити,
І про добро пісні співать.

 

Вчитель.Щиро вітаємо вас із наступаючим святом Воскресіння Христового. І хай світлий Великдень принесе у ваш дім добробут і радість. Нехай Господь збереже вас і вашу родину. Добра вам і щастя!