Весна прийшла – красу й тепло принесла

                           Весна прийшла – красу й тепло принесла     

         Весняна природа, а це  залежить від періоду,  може по-різному виглядати. Ми залюбки милуємося її ніжною красою, коли сніг уже розтанув, а дерева й чагарники вбралися у свої смарагдові  шати. Саме такий колір має молоде листя.

У весни є одна  важлива  й  дуже хороша якість - це сонячне світло та тепло. Рослини відчувають їх, тож як тільки небезпека повернення холоду минає, починають зявлятися бруньки. Незабаром вони розкриваються у вигляді маленьких смарагдових пластиночок. Крізь ще рідкісне листя сонячні промені досягають і землі, з якої пробиваються перші квіти - первоцвіти. На сонячних ділянках з’являються цілі галявини мати-й-мачухи, кульбаби, інших рослин.

        Уся природа щиро радіє весні й намагається не пропустити жоден погожий і сонячний день. Вирушаючи до весняного лісу, не потрібно шуміти. І тоді, крім природи, що оживає, можна побачити велику кількість лісових птахів. Ці птахи полохливі, тому в місті їх не зустріти. Але в природних умовах вони дозволяють на себе подивитися, насолодитися їхнім чудовим співом. І це варто того! Адже що може бути красивіше, ніж природа навесні!

        Весна приходить зі своїм яскравим сонечком, із теплом, із ясними небесами, рожевими світанками та кучерявими хмарами. Приходить і солодко  ароматними гілками верб, що розпускаються, жене зиму геть. З приходом весни снігові хмари зникають, сонце лагідно блищить у ясному небі. У його осяяній синій вершині жайворонок співає вічно стару, вічно нову пісню. У голос весни свою пісню додає навіть  прозора бурулька. І нехай її пісня монотонна, мотив невигадливий, але вона теж бере участь у весняному акорді неповторних приємних звуків.

       З настанням весни  зимові вітри пройдуть, знесилять морози тріскучі з хуртовинами та завірюхами й помчать далеко-далеко за опівнічну сторону. Розтануть снігові гори, утече сніг, потемніє, розіб’ється на річці лід та понесе його у велику річку, а там ще далі - у синє море.

       Незабаром хлопці візьмуться виправляти стару, але таку потрібну шпаківню і, майстерно прилаштувавши її на високій жердині, приставлять до зовсім нової,   дуже  міцної  й надійної конструкції.

        Усміхнулася весна своїми прозорими сльозами, ніжно підморгнула квітам. Знову зашепотіли ліс і трави. Звуки весни пробуджують метеликів, коників. Усе радіє, тріумфує та співає. Навесні дерева та кущі зацвітають почергово: спочатку з’являються сережки на берізках, через кілька днів видно крилате насіння на кленах, а згодом можна побачити й цвітіння бузку.

        Весна - це така пора року, коли тріумфують світло та тепло, коли душа рветься до свободи; коли воскресла природа манить у своє тепле квітуче царство.

У далекому гаю заливається від захоплення весняною красою, співає золотий голос лісів та парків – невгамовний соловейко. Теплий і вологий весняний вітер дихнув на квіти й трави та поспішив помчати їх аромат далеко-далеко. Летять волохаті бджілки, вони збирають із квітів перший солодкий пилок. В осяяному ясному небі чутні співи жайворонків. У квітучих луках радіє широкій і густій  траві деркач. Килим розкиданих фіалок, покритих свіжою росою, яскраво блищить у сонячному сяйві. Свіжа роса схожа на алмазну сльозу. Черемха ллє свій особливий, неповторний свіжий  аромат. Навкруги зеленіють поля, за ними синіє великий густий ліс.

        Плакучі берези занурилися  в роздуми. А поруч пурхають  весняні співаки-голосисті птахи та  майстерно   виконують  гімн  молодої  весни!

        Отже, природа навесні радісно переживає період розквіту своєї неповторної мальовничої краси.

         У памяті відтворюються  незабутні  рядки поезії Ліни Костенко:

                                      І все кружляє в дивній круговерті,

                                      Саме в собі шукає опертя.

                                      І є природа. І немає смерті.

                                      Є тільки різні стадії буття…