Вибіркове читання. Персонажі твору: мотиви поведінки,причини переживань та емоцій, стосунки між ними. Значущі частини основи слова:префікс, корінь, суфікс. Створення власного висло

Тема:Вибіркове читання. Персонажі твору: мотиви поведінки,причини переживань та емоцій, стосунки між ними. Значущі частини основи слова:префікс, корінь, суфікс. Створення власного висловлювання. Види речень за метою висловлювання.

Очікувані результати:аналізуватимуть емоційний стан персонажа,пояснювати причини відповідних переживань; створювати власні письмові висловлювання;обговорювати письмові роботи.

1.Емоційне налаштування

Сядьте, дітки, всі рівненько, 
Усміхніться всі гарненько, 
Настрій гарний ми взяли. 
Працювати почали.

   Емоційне налаштування. 
_ Сьогодні на наше заняття я пропоную взяти усмішку, гарний настрій та серце наповнене добротою. 

2.1Основна частина

- Діти давайте розглянемо хмару слів. та поміркуємо про що у нас піде мова на уроці.

ЗЕРНИНА  КОЛОСОК   ХЛІБ  ПШЕНИЦЯ  ПЕКАР    БЕЗХЛІБНИЙ    ХЛІБИНА

- Так правильно, сьогодні ми будемо говорити про чарівну силу життєдайного хліба. З давніх часів і до наших днів в усіх народів вважалося найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Почесне місце посідає хліб у звичаях і обрядах українців. Так заведено, що дорогих гостей зустрічають з хлібом, проводжаючи сина у далеку дорогу мати завжди благословляла свою дитину хлібом. Такі звичаї збереглися і до сьогодні. Український народ над усе цінує хліб, сіль і честь. Хліб – достаток, сіль – гостинність і щирість.

В українців говорять:» Каліграфічно писати – себе поважати»

Тож розгорнемо свої зошити та запишемо число та класна робота.

 

2.3Каліграфічно прописуємо літеру Х х хл хб хі хліб

Прописуємо літеру ха , яка складається з двох елементів лівого та правого півовала.

У тлумачному словнику слово хліб пояснюється ось так:

Хліб — це зерно, яке перемелюють на борошно.

Хліб — це випечений виріб із борошна. Продукт харчування.

Хліб — це зернові сільськогосподарські рослини.

 

А чи можемо ми свої знання порівняти з зернинами?

– Адже наші знання теж, як ті зернинки, що перетворюються в колосок. Давайте пригадаємо з якими знаннями ми прийшли до першого класу?

А зараз ви вже маєте міцні знання які допомагають вам рухатися вперед та покоряти нові вершини знань впродовж всього вашого життя.

-  У хмарі слів  знайдіть  споріднені слова до слова хліб та визначте корінь префікс, суфікс та закінчення.

Підбір прикметників до слова ХЛІБ:

Хліб   (який?)   духмяний,   золотий,   рум'яний,   свіжий, черствий,сонцесяйний, пшеничний, прекрасний, смачний, дорогий, сухий, сонячний черствий.

Інформація

Науково доведено, хліб є єдиним продуктом, який їдять і цінують люди всіх релігій і національностей у всьому світі. Людство в день з’їдає майже десять мільйонів буханців хліба.

Цей продукт уперше з’явився в Стародавньому Єгипті приблизно 8 000 років тому, про що свідчать настінні малюнки й записи на папірусі.

Причому цей винахід стався випадково. Один з жителів Стародавнього Єгипту, вирушаючи спати, просто забув у печі юшку з пшеничного борошна. А на ранок він побачив у мисці рум’яний хлібний корж.

Найдовший хліб спекли в Мексиці, у місті Акапулько. Зареєстрували цю подію в 1996 році. Булка мала понад 9 метрів у довжину.

• Чи сподобалася вам інформація?
• Що найбільше вам запам’яталося?
• Де з явився перший хліб?
• В наслідок чого?
• Скільки буханців ми з’їдаємо вдень?
• Яка довжина дайдовшого хліба?

 

• Діти, давайте пригадаємо які є речення за метою висловлювання.?

( розповідні, питальні спонукальні)

- Що таке розповідні речення?

- Що таке питальні речення?

- Що таке спонукальні речення?

- Давайте складемо речення?

Перша групка складає розповідне речення зі словом зерно.

Друга групка складає питальне  речення зі борошно.

Третя групка складає спонукальне речення зі словом хліб.

Четверта групка робить звуко- буквений аналіз слова хлібина та поділить його на склади для переносу.( 7б; 7 зв; з скл. Хліби-на хлі-бина)

 

3.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Чи хотіли б ви, діти, на якийсь час побути зернятками з колоска?

   Давайте уявимо з вами, що кожен з нас маленьке зернятко, яке посадили в теплу землю. Діти присідають і далі виконують рухи

    Зернятко спало в землі, а коли прокинулося – заворушилося, позіхнуло, озирнулося навкруги, але в темній землі йому стало самотньо. І захотілося йому побачити, а що там нагорі над землею. Воно потягнуло свої зелені паростки до сонечка, до хмаринок. Але тут пролітав вітерець. Він захотів привітатися з маленьким паростком і погратися з ним. Вітерець нахиляв рослинку то вперед, то назад, то вперед, то назад; то праворуч, то ліворуч, то праворуч, то ліворуч…

   А потім прилетіла хмарка і захотіла також привітатися з росточком. Вона полила його водичкою. Росточок умився, потягнувся вгору і став справжнім колосочком.

  Діти, ви теж, наче ті колосочки, підросли.
Чи сподобалося вам бути зернятком?  А що ви відчули?  Що цікавого побачили, коли були зернятками? (Діти діляться своїми враженнями.)

• Що потрібно для рослин аби вони росли та давали урожай?(сонячне тепло, повітря, вода, поживні речовини та грунт).
• Так ми отримаємо щедрий урожай. Який принесе розвиток нашій державі, адже наша Україна славиться по всьому світі своїми родючими грунтами, пшеничними ланами.
• Цікава інформація про хліб

-А чи знаєте ви, що в одному колоску навіть може бути до  100 зернин.

-А в п’яти таких  колосках скільки буде зернин?(500). Якою дією ми це дізналися? (множення)

4. Робота з текстом

 

Послухайте про це оповідання В. Сухомлинського   «Жменя пшениці».

- Як ви вважаєте про що може йтися мова у цьому творі? 

ХЛІБОРОБ   МЛИН  ЗЕРНО  дід КАРПО

  Старий хлібороб дід Карпо привіз до млина мішок пшениці. Ось уже й черга його підійшла. Приніс дід Карпо мішок до коша, в який засипають зерно, розв’язав і став пересипати з долоні на долоню добірну пшеницю. В його очах сяяла радісна усмішка. Тоді висипав зерно у кіш і аж зітхнув, немов розлучався з дорогим другом.

  Коли пшениці в коші було вже мало, дід узяв жменю й висипав собі в кишеню.

       Дома скопав грядку, висіяв ту пшеницю з кишені й сказав зернятам:

• Живіть…

Бесіда

• Чи справдилися наші припущення?
• До якого жанру ми відносимо  твір?
• Чому?
• Про кого розповідається у творі?
• Діти , а чи знаєте ви, що українська мова споріднена з польською та білоруською мовами. І пшениця на польській мові буде звучати як пшеніца , а на білоруській пшаніца.
• Куди привіз дід Карпо пшеницю?
• З чим автор порівнює зерно?
• Знайдіть в тексті відповідь на таке питання.
• Навіщо дід Карпо залишив собі жменю пшениці?
• Як ставився дід Карпо до пшеничних зернят?
• які чарівні перетворення будуть відбуватися з зернятами коли вони повернуться назад до землі?

Робота з таблицею емоцій.

Пригадати з чого складається текс.

 

 

 

Частина тексту	Власні емоції	Що в тексті викликають ці емоції?
Зачин	смайлик	Тому що зібрав урожай
Основна частина		Тому що змолов зерно або сум
Кінцівка		Гордість турбота

• де відбувалися події
• А що відчував Карпо, коли привіз до млина мішок пшениці?
•  Коли висипав зерно в ківш?
• Коли висіяв пшеницю з кишені?

 

2.Продовж речення.

Коли в мене залишається хліб, який я вже не буду їсти, я ___________________________________________________________________  

5.Робота в групі

5.1Пригадати правила роботи в групі

5.2 Гра « Будівельник»

- І так, як проростає зерно, ростуть і наші з вами знання.

- Кожна група отримає конверт у якому будуть розсипані прислів’я. Ваше завдання скласти прислів’я та пояснити їхнє значення.

 

Земля – трудівниця аж парує та людям хліб дарує.

Найсмачніший хліб від своєї праці.

Землі кланяйся низько – до хліба будеш близько.

Хочеш їсти калачі -  не сиди на печі.

Нестрашна біда коли є хліб та вода.

На чорній землі білий хліб родить.

Презентація роботи.

7.Підсумок уроку

Рефлексія з пшеничними зернятками

 

 

 

 

«Жменя пшениці».

Старий хлібороб дід Карпо привіз до млина мішок пшениці.

Ось уже й черга його підійшла. Приніс дід Карпо мішок до коша, в який засипають зерно, розв’язав і став пересипати з долоні на долоню добірну пшеницю. В його очах сяяла радісна усмішка.

Тоді висипав зерно у кіш і аж зітхнув, немов розлучався з дорогим другом.

Коли пшениці в коші було вже мало, дід узяв жменю й висипав собі в кишеню.

Дома скопав грядку, висіяв ту пшеницю з кишені й сказав зернятам:

• Живіть…