Науковий стиль, особливості якого є предметом дослідження для лінгвістів, - це сукупність специфічних мовленнєвих прийомів, що використовуються переважно в науковій, науково-технічній, науково-популярній сфері для вираження та оформлення різноманітних за змістом і призначенням ідей, гіпотез, досягнень. Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.
Вимоги до переказів:1. У переказі повинно звучати живе мовлення, а не завчений зразок.2. Потрібно використовувати лексику, мовленнєві звороти й окремі синтаксичні конструкції зразка.3. У тексті повинен зберігатись стиль зразка.4. Має бути дотримана послідовність оригіналу, причинно-наслідкові зв’язки, передані всі основні факти, описи.5. У переказі повинно відображатися почуття через виразність та мовлення.
Пам’ятка1. Прочитайте текст.2. Визначте його тему і головну думку.3. Обміркуйте тему, запропоновану для вибіркового переказу.4. Визначте головну думку переказу.5. Продумайте тип тексту-переказу (опис, розповідь).6. Складіть план переказу.7. Продумайте використання авторських мовленнєвих засобів.8. Доберіть слова для зв’язку частин тексту-переказу.9. Напишіть переказ.10. Перевірте переказ.
2. Прочитайте текст і виконайте завдання. Спостереження за тваринами з космосу. Колись науковцям, щоб дізнатися, скільки буйволів блукає прерією або скільки мавп живе в тропічному лісі, потрібно було поїхати туди й порахувати. Завдяки досягненням супутникових зображень сучасні дослідники можуть установлювати чисельність деяких видів, не ризикуючи дістати укус отруйної змії або обмороження ніг.
Сет Степлтон з Міннесотського університету (США) опублікував дослідження, у якому описав нові способи спостереження за популяціями білих ведмедів, зокрема з використанням супутника, який забезпечує зображеннями Google. Earth. Білі ведмеді — найбільший вид сучасних ведмедів, а також один із найбільш досліджених видів великих ссавців на Землі, однак про їхнє знаходження в більшій частині Арктики ми знаємо мало.
Щоб знайти білих ведмедів на тлі криги, Степлтон та його колеги звузили коло пошуку до більш темних островів, де ведмеді часто перебувають наприкінці літа, після того як тане лід. За допомогою супутників дослідники успішно ідентифікували близько ста білих ведмедів. Шляхом проведення аерофотозйомки з вертольота вони переконалися, що це дійсно були ведмеді (а не каміння чи піна). Нові досягнення в автоматизації та підвищенні роздільної здатності супутникових знімків одного дня можуть дати можливість рахувати білих ведмедів незалежно від того, де вони перебувають.
Переглядаючи супутникові знімки, Фретвелл та його колеги збільшили кількість відомих колоній імператорських пінгвінів більше ніж удвічі.2013 року Фретвелл також очолював дослідження, за допомогою якого виявляв із космосу китів. Замість того, щоб сканувати весь океан для виявлення китових хвостів чи плавців, його дослідження було зосереджене на Гольфо-Нуево (Аргентина) — затоці, у яку південні кити припливають для розмноження в період з липня по листопад. Такі місця ідеально підходять для підрахунку китів через супутник, оскільки багато видів вибирають спокійні, чисті води, де вони можуть погрітися біля поверхні води зі своїм потомством.