Відбір і характеристика мобільних застосунків для уроків математики в початковій школі

Відбір і характеристика мобільних застосунків для уроків математики в початковій школі

Вибір застосунків для мобільного навчання M-learning є невід’ємною складовою цього процесу. Модель SAMR (Substitution, Augmentation, Modification, Redefinition) (The SAMR), розроблена доктором Рубеном Пуетєдура спрямована допомогти педагогам інтегрувати комп’ютерні технології в процес навчання. Вона включає чотири етапи, які часто називають рівнями використання комп’ютерних технологій.

Для кращої візуалізації моделі SAMR часто розглядають приклад трансформації кави: кава – кава з молоком (латте) – кава з молоком, карамеллю і шоколадом (мокаччино) – кава зі спеціями.

1 рівень: Substitution – Підміна. Згідно цього етапу, комп’ютерні технологію використовуються для виконання тих самих дій, що і раніше (до комп’ютерів). Тобто, це етап рутинного використання комп’ютерних технологій, коли вони використовуються як пряма заміна традиційного інструменту без будь-яких функціональних змін. Наприклад, здобувач освіти замість книги, читає електронну книгу або замість написання тексту від руки використовує редактор Word за допомогою якого набирає і роздруковує текст.

2 рівень: Augmentation – Покращення (Розширення). Функціональні можливості комп’ютерних технологій використовуються ширше, комп’ютерні технологію пропонують ефективні інструменти для виконання загальних задач. Наприклад, проведення тестування з використанням різних мобільних застосунків замість того щоб виконувати його на папері. У цьому разі виникають певні переваги: економія паперу, миттєва перевірка результату. На цьому етапі, починається поступове зміщення акцентів навчального процесу з педагога на учня, оскільки миттєвий зворотній зв’язок призводить до більш активної участі учнів у процесі навчання, що призводить до активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти.

3 рівень: Modification – Модифікація. Це перший крок відходу від традиційної системи, комп’ютерні технології замінюють традиційні засоби навчання, але при цьому їх функціональність істотно змінюється. Виникає суттєва функціональна зміна в роботі групи. На цьому етапі відбувається не просто вдосконалення процесу навчання, а його перетворення, що призводить до зміни типу заняття, методів та форм навчання, і як наслідок результатів навчання [43, с. 20]. Поставленні завдання виконуються з використання комп’ютерних технологій. Прикладом є використання он-лайн інструментів для спільної роботи (он-лайн дошок, Google документів тощо), публікація результатів у форумах, в мережі їх спільне обговорення і спільне покращення.

4 рівень: Redefinition – Переосмислення, Перетворення. На цьому етапі використання комп’ютерних технологій призводить до появи нових педагогічних задач, які не можна було вирішити раніше в рамках традиційних підходів. Наприклад, створення сайту, відео, електронної книги, блогу, цифрового журналу тощо. На цьому рівні завдання для групи і комп’ютерні технології існують не як мета, а як засіб навчання, в центрі якого знаходиться учень. Учні вивчають зміст і отримують навики, необхідні для розуміння і реалізації важливої концепції. Наприклад, групі учнів необхідно створити відео, що є відповіддю на важливе питання. Для цього клас ділиться на команди, кожна з команд бере на себе окрему задачу і співпрацює з іншими, щоб створити один кінцевий продукт.

В мережі велика кількість публікацій, що стосуються інтеграції моделі SAMR з таксономією Блума. На сьогодні найчастіше використовують так званий «переглянутий» варіант таксономії Блума, відмінність полягає в тому, що автори Л. Андерсон та Д. Кратвол перейшли у позначенні рівнів навчальних результатів від іменників до дієслів та переставили дві останні категорії з іншим трактуванням, аніж у Б. Блума, проте сутнісний смисл таксономії не змінився. В дослідженні буде орієнтуватися саме на «переглянутий» варіант таксономії Блума. М. Глотова і Є. Самохвалова [44] зазначають, що перші два рівні моделі SAMR (Підміна, Покращення) узгоджуються з низькими рівнями когнітивних умінь таксономії Блума (орієнтуються на «переглянутий» варіант) такими як запам’ятовування, розуміння, застосування, наступні два рівні (Модифікація, Переосмислення) узгоджуються з високими рівнями когнітивних вмінь: аналіз, оцінка, створення (див. рис. 1.2). Така цифрова трансформація таксономії Блума дозволяє враховувати вплив цифрових технологій на досягнення певних рівнів когнітивних умінь.

Рис. 1.2. Інтеграція рівнів моделі SAMR з рівнями таксономії Блума («переглянутий» варіант)

Коректно дібрати ефективні мобільні застосунки відповідно до цілей заняття визначених за таксономією Блума і моделі SAMR допоможе Падагогічне колесо Алана Керрінгтона (Падагогічне) [45].

При виборі мобільних застосунків необхідно враховувати і особливості математичної освітньої галузі.

В Державному стандарті початкової освіти [46], що затверджений 21 лютого 2018 року, визначено 9 освітніх галузей, серед яких виокремлена і математична.

Мета математичної освітньої є формування математичної та інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, а також здатності робити усвідомлений вибір [46].

Обов’язкових результатів навчання з математичної освітньої галузі визначаються в Державному стандарті початкової освіти за такими складовими:

•                 досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів;
•                 моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії (плани) дій для розв’язування різноманітних задач;
•                 критично оцінює дані, процес та результат розв’язання навчальних і практичних задач;
•                 застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу [46].

Здійснивши аналіз дієслів через які визначено загальні результати навчання за названими складовими математичної освітньої галузі в Державному стандарті початкової освіти [46], визначили рівні формування цілей навчання розглядуваної освітньої галузі відповідно Таксономії Блума:

•                 запам’ятовування: 1) розпізнає серед ситуацій з повсякденного життя ті, що розв’язуються математичними методами; 2) сприймає інформацію (почуту, побачену, прочитану); 3) розпізнає геометричні фігури за їх істотними ознаками;
•                 розуміння: 1) встановлює кількість об’єктів, читає і записує числа, порівнює та упорядковує їх; 2) визначає просторові відношення;
•                 застосування: 1) перетворює інформацію (почуту, побачену, прочитану), будує допоміжну модель проблемної ситуації; 2) володіє обчислювальними навичками, застосовує їх у навчальних та практичних ситуаціях; 3) вимірює величини; 4) використовує алгебраїчні поняття і залежності для розв’язування проблемної ситуації; досліджує задачі;
•                 аналіз: 1) прогнозує результат розв’язання проблемної ситуації; 2) аналізує об’єкти навколишнього світу та ситуації, що виникають у житті;
•                 оцінювання: 1) перевіряє відповідність одержаного результату прогнозованому; 2) досліджує, аналізує, оцінює дані та зв’язки між ними для розв’язання проблеми математичного змісту; 3) оцінює дані проблемної ситуації, необхідні і достатні для її розв’язання; 4) оцінює різні шляхи розв’язання проблемної ситуації, обирає раціональний шлях її розв’язання; 5) оцінює правильність розв’язання проблемної ситуації; виявляє та виправляє помилки;
•                 створення: 1) розробляє стратегії розв’язання проблемних ситуацій; 2) моделює процес розв’язання проблемної ситуації і реалізує його; 3) будує, конструює об’єкти.

Отже, як свідчить проведений аналіз цілей навчання математичної освітньої галузі, цілі сформовані для всіх рівнів Таксономії Блума, що може бути досягнуто тільки через наявність завдань різних рівнів.

В Типовій освітній програмі під керівництвом Савченко О.Я., для реалізація мети і завдань початкового курсу математики виділено такі змістовими лінії як: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження» [47; 48]. Реалізація мети і завдань початкового курсу математики в Типовій освітній програмі під керівництвом Шияна Р.Б. здійснюється за наступними змістовими лініями: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними» [47; 48].

В кожній із Типових освітніх програм визначено по п’ять змістових ліній, про те їх назви різняться. Не зважаючи на це можемо визначити, що початковий курс математики спрямований на вивчення таких розділів математики як:

•                 арифметика. Змістова лінії в Типовій освітній програмі під керівництвом Савченко О.Я. «Числа, дії з числами. Величини» (частина матеріалу змістової лінії, що пов’язана з числами і діями з числами); в Типовій освітній програмі під керівництвом Шияна Р.Б. дві змістові лінії – «Лічба», «Числа. Дії з числами»;
•                 алгебра. «Вирази, рівності, нерівності» – змістова лінія в Типовій освітній програмі під керівництвом Савченко О.Я., в програмі під керівництвом Шияна Р.Б. зміст цього розділу математики не відокремлюється в окрему змістову лінію, а включено в змістові лінії «Лічба», «Числа. Дії з числами»;
•                 геометрія, змістові лінії «Геометричні фігури» – в програмі під керівництвом О.Я. Савченко і «Просторові відношення. Геометричні фігури» – в програмі під керівництвом Р.Б. Шияна.

Порівняльний аналіз змістових ліній обох освітніх програм свідчить, що вони включать змістові лінії пов’язані із вивченням величин і в кожній з них є змістова лінія «Робота з даними», яка передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою [47]. Можна вважати, що ця лінія є наскрізною проходить через решту ліній, оскільки більшою мірою спрямована на формування метапредметниї умінь пов’язаних із роботою з даними. Метапредметні уміння, розгладають як універсальні вміння (набуті особистістю під час навчання й поза межами освіти), які визначають стратегію успішної поведінки індивідуума в освітньому й соціальному просторі, у досягненні результативності дій згідно з поставленими цілями [49].

У Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я. Савченко з даної змістової лінії для 1–4 класів визначено, що пропонованим змістом є виділення і впорядкування даних за певною ознакою [47; 48].

Ширше представлено пропонований зміст в другій Типовій освітній програмі під керівництвом Р.Б. Шияна, який визначається за циклами. Для 1 циклу (1–2 класи): збір, впорядкування, порівняння, групування даних; зчитування даних з таблиць, піктограм, схем; виконання простих завдань на основі зібраних (наявних) даних із застосуванням простих моделей [47]. Для 2 циклу (3–4 класи): зчитування даних з таблиць, схем, діаграм; використання інформації, яка представлена у різних формах, для відповіді на запитання, які виходять за межі безпосереднього зчитування даних; представлення даних за допомогою таблиць, схем, стовпчикових та кругових діаграм; дослідження різних шляхів розв’язування проблемної ситуації та добір доцільного; виділення і впорядкування даних за певною ознакою [48].

Відмінність в переліку змістових ліній в типових освітніх програмах визначена наявністю змістової лінії «Математичні задачі і дослідження» в Типовій освітній програмі під керівництвом О.Я. Савченко, в другій – така лінія відсутня. Проте вимоги щодо очікуваних результатів навчання, щодо опанування уміннями роботи над сюжетними математичними задачами зустрічаються в змістових лініях «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин» проте вони дуже розмиті.

Відповідно до нової державного стандарту початкової освіти, при вивченні математики формуються й інші ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях [46]. Нова освітня парадигма орієнтує також на розвиток soft skills учнів у процесі опанування основним змісту. Найчастіше увагу акцентують на необхідності в подальшому житті володіти таким з них як вміння спілкуватися, залученість до спільної справи, гнучкість/адаптивність, продуктивність (ефективність), вміння спостерігати, слухати і аналізувати.

З вище сказаного можна визначити, що діяльність на уроках математики в початковій школі з одного боку буде пов’язана із створенням середовища, ефективного для оволодіння змістом навчального предмета, а з іншого ключовими компетностями, метапредметними уміннями і soft skills.

При виборі застосунків для відповідного виду діяльності можна користуватися таблицею (табл. 1.1) в якій представлено питання, відповідь на які дозволить зрозуміти підходить застосунок для розвитку потрібних видів діяльності чи ні?

Таблиця 1.1

Вибір застосунків для уроку

На підставі проведеного аналізу і з урахуванням критеріїв відбору застосунків для навчання запропонованих в Падагогічному колесі Алана Керрінгтона [50] і рекомендаціями представленими в таблиці 1.1, відібрали ті які дозволять реалізувати мету і завдання математичної освітньої галузі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Відбір застосунків для уроку математики відповідно до цілей навчання за Таксономією Блума

Схарактеризуємо відібрані застосунки.

LearningApps.org (рис. 1.3) є сервісом для підтримки процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних модулів. Ці модулі можуть використовуватись безпосередньо як навчальні ресурси або для самостійної роботи. Метою роботи є створити загальнодоступну бібліотеку незалежних блоків, придатних для повторного використання та змін. Блоки (вони називаються Вправами) не включені в жодні конкретні сценарії чи програми, тому вони не розглядаються як цілісні уроки чи завдання, натомість їх можна використати у будь-якому доречному методичному сценарії [52].

Рис. 1.3. Початкове вікно сервісу LearningApps.org

Сервіс Learningapps є додатком Web 2.0 для підтримки освітніх процесів у закладах освіти різних типів. Learningapps призначений для розробки, зберігання інтерактивних завдань з різних предметних дисциплін, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їх пізнавального інтересу [51].

Позитивно, що в сервісі доступно декілька мов, серед яких є українська. Дуже зручним і зрозумілим є інтерфейс сервісу, який оснащений довідником, який знайомить з кожним елементом сервісу. Застосунок має велику бібліотеку вправ, що згруповані за категоріями. З використанням вбудованого фільтру швидко можна знайти вправу, що відповідає критеріям відбору.

Доступною є функція використання вправ з бібліотеки і створення власних вправ. Для реалізації другої функції, обов’язковою є реєстрація. Вправи можна створювати з використанням шаблонів, можна з нуля. Користувачу, що має власний профіль в сервісі надано можливість створювати категорії папок і колекції вправ.

Learningapps надає можливість генерування QR-коду і покликань на вправу чи колекцію вправ. Що дозволяє поділитися вправами в різний спосіб.

Kahoot – онлайн сервіс для створення інтерактивних завдань. Дозволяє створювати тести, опитування, вікторини. Платформу можна використовувати під час роботи з будь-якими віковими категоріями [53].

Сервіс оснащений декількома мова, проте в переліку відсутня українська мова, що може створювати певні не зручності.

Для вчителя ця платформа представляє собою конструктор, що дозволяє швидко створити навчальну гру за допомогою готових шаблонів. Для початку роботи вчителю необхідно зареєструватися на сервісі за посиланням kahoot.com в ролі вчителя. В безкоштовній версії доступним є створення двох типів запитань: вікторина (Quiz) (див. рис. 1.4) – для кожного питання 4 варіанти відповіді, одна з яких правильна; вірно–невірно (True or False) (див. рис. 1.5) – до кожного питання два взаємовиключних варіанти відповіді, правильна одна. В платних тарифах збільшено кількість варіантів типів запитань.

Рис. 1.4. Завдання типу вікторина (Quiz) створене в сервісі Kahoot

Рис. 1.5. Завдання типу вірно–невірно (True or False) створене в сервісі Kahoot

Учні можуть переходи до проходження гри в сервісі Kahoot за покликанням kahoot.it або за QR-кодом. Доступним є два режими проходження гри учнями: синхронно (тестування відбувається в режими реального часу, всі учні одночасно доєднуються до створеної гри, питання виводиться на екрані вчителя, а учні на своїх девайсах відповідають) і асинхронно (кожен учень самостійно проходить тест-гру у визначений час).

WordWall – багатофункціональний інструмент для створення інтерактивних дидактичних матеріалів. На даному сервісі можна створювати як інтерактивні вправи, так і їх друковані версії, що спрощує роботу вчителя, якщо нема комп’ютерів чи доступу до Інтернету (можна завантажити файли *.PDF) [55].

Для початку роботи необхідно зареєструватися на сервісі, можна авторизуватися через Google аккаунт. Зручним для користування є те, що є можливість налаштування україномовного інтерфейсу. Пропонується три варіанти підписки: базовий (безкоштовний), стандартний, про. В безкоштовному тарифі доступно 18 видів інтерактивних вправ (18 шаблонів) (див. рис. 1.6) і 5 ресурсів, що можна створити, про те можливість друку матеріалів не доступна.

Рис. 1.6. Окремі шаблони для створення інтерактивних вправ

у сервісі WordWall (базова підписка)

Сервіс надає вільний доступ до банку готових вправ (вкладка «Спільнота»), які можна використати в своїх роботі. На рис. 1.7 представлено одну із вправ банку «Повітряні кулі» (Математики 3 клас).

Рис. 1.7. Вправа «Повітряні кулі» з банку готових вправ сервісі WordWall

Для створення власних розробок необхідно для початку натиснути кнопку «Створи своє навчальне завдання». Усі завдання створюються за шаблонами і найважчим кроком є не створення самого завдання, а правильний вибір шаблону. Сервіс має велику кількість цікавих заготовок: від «анаграми» до «колеса фортуни». Позитивно, що наповнюючи свою гру, у процесі можна змінити шаблон, без втрати введених даних. Це дає змогу вчителю підібрати найбільш ефективний формат подачі для кожного класу або ж для кожного учня індивідуально. Також у ході створення гри можна знайти додаткові варіанти, щоб встановити таймер або змінити хід гри [55].

Поділитися завданням можна через покликання чи QR-код. Учні можуть виконати завдання або на уроці або ж вдома.

Quizlet – це онлайн-програма генератор карток, у якій можна створювати двосторонні флеш-картки з будь-яких предметів з використанням візуальної, текстової та звукової опори. Такі картки можуть бути на одній мові або на різних [56].

Цей онлайн-інструмент навчання створив 15-річний студент-другокурсник Ендрю Сазерлендом в Олбані, штат Каліфорнія у 2005 році. Ендрю розробив програму для вивчення 111 французьких термінів і навіть не припускав, що вона стане однією з найбільш швидкозростаючих безкоштовних освітніх платформ з 30 мільйонами щомісячних користувачів з 130 країн світу. Частина привабливості полягає в тому, що перед тим як користуватися Quizlet, сервіс створює прості флеш-карти з паперовим малюнком і надає їм сучасний сенс. Онлайн користувачі формують набори досліджень (терміни і визначення) або використовують створені іншими розробниками, в тому числі і своїми однокласниками [57].

Для початку роботи із сервісом необхідно зареєструватися, доступною є авторизація через Google аккаунт. Сервіс пропонує для інтерфейсу кілька мов, проте українська відсутня.

В Quizlet існує кілька способів вивчення інформації: віртуальні картки, введення відповідей на письмові або звукові підказки. Окрім цього є дві гри: матч – перенесення правильної відповіді і гравітація – введення правильної відповіді при падінні астероїдів. Формат онлайн є ключовим. Привабливість цифрового інструменту навчання полягає в тому, що він задає більш динамічні питання [57].

Програма має платну і безкоштовну версію. Безкоштовна має ряд функціональних обмежень. У платній версії існує режим Quizlet Life, що є колективною грою для використання на уроці, в безкоштовній така функція відсутня, можливою є тільки індивідуальна робота. Безкоштовно можна створити до восьми курсів, в які впорядковуються створені вчителем модулі (інтерактивні групи карток, які використовуються для створення всіх навчальних режимів та ігор). Картки можна роздрукувати, розрізати та склеїти. Доступно п’ять способів роздрукувати картки [56]. Поділитись створеним модулем можна через покликання.

Mentimeter – це застосунок, що дозволяє створювати презентації із зворотнім зв’язком у режимі реального часу, що дозволяє отримати миттєвий зворотній зв’язок з аудиторією [54].

Для початку роботи із сервісом необхідно зареєструватися, доступною є авторизація через Google аккаунт. Однією із не зручностей для вчителя при роботі з сервісом може стати відсутність україномовного інтерфейсу – сервіс англомовний. Для користувачів пропонується три тарифи користування: вільний (безкоштовний), основний, професійний.

Сервіс дозволяє створювати інтерактивні слайди, вікторини і слайди з текстом чи малюнками до яких можна додати різні реакції (лак, дизлайк, питання, сердечко). В безкоштовній версії можна використовувати тільки 3 слайди з інтерактивними елементами (див. рис. 1.8) і 5 слайдів з вікторинами (див. рис. 1.9). Слайдів з текстом і малюнками додавати можна в необмеженій кількості. Поділитися презентацією можна через покликання або QR-код.

Рис. 1.8. Приклад слайду з інтерактивними елементами в сервісі Mentimeter

Рис. 1.9. Приклад слайду з вікторинами в сервісі Mentimeter

Padlet – це мережевий сервіс для створення віртуальної дошки. Padlet –дошка для організації спільної роботи із різноманітним контентом із можливістю одночасного її редагування [59, с. 97]. Тобто її можна використовувати для організації як індивідуальної так і групової роботи. На віртуальну дошку можна додавати графічні, текстові і мультимедійні (відео ролики, презентації) файли, покликання на веб-сторінки, нотатки, знімки з веб-камери.

Для створення онлайн-дошки Padlet необхідною є реєстрація, проте для роботи з елементами дошки вона не є обов’язковою. В безкоштовному тарифі є можливість створити 3 дошки за одним із 7 шаблонів (див. рис. 1.10).

Рис. 1.10. Шаблони для створення онлайн-дошки Padlet

Сервіс має кілька мов, серед яких є й українська, що значно полегшує її використання. Однією із можливостей он-лайн дошки є налаштування коментарів до постів і реакцій. Доступ до дошки можна надати через покликання або QR-код.

Спираючись на Таксономію Блума і Падагогічне колесо Алана Керрінгтона, з урахуванням мети і змісту математичної освітньої галузі, відібрано застосунки для організації мобільного навчання на уроках математики в початковій школі. Представлено характеристику таких застосунків як LearningApps, Kahoot, WordWall, Quizlet, Mentimeter, Google, Padlet.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. 2016. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
2.               Заріцька С. І., Литвиненко Н. І., Савченко М. І., Сліпченко О. Ю. Методичні аспекти впровадження електронного навчання в закладах загальної середньої освіти. Методичний посібник. Київ, 2019. URL: http://www.irtc.org.ua/dep105/publ/2019/METOD_POSIBNYK_ZARITSKA_LITVINENKO_SAVCHENKO_SLIPCHENKO_2019_SCHOOL132.pdf
3.               Семеріков С. О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі : монографія. Кривий Ріг: Мінерал; К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. 340 с.
4.               Bates T. National strategies for e-learning in post-secondary education and training. UNESCO, 2001. 132 p.
5.               Trenholm S., Juan A., Simosa J., Oliveira A., Oliveira T. Long-Term Experiences in Mathematics E-Learning in Europe and the USA. Teaching Mathematics Online: Emergent Technologies and Methodologies. USA: Information Science Reference, 2012. P.238-257.
6.               Електронне навчання. Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронне_навчання
7.               Вовк О. Б. Системи електронного навчання – нові форми сучасної освіти. Математичні машини і системи. 2015. № 3. С. 79–86. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MMS_2015_3_10
8.               Вебстер Ф. Інформаційне суспільство. Теорії інформаційного суспільства. Cambridge: Routledge, 2002. Р. 255 – 266.
9.               Driscoll M., Heights N. Psycology of Learning for Instruction. MA: Allyn & Bacon. 2000. 273 р.
10.               Заріцька С. І., Пархоменко О. М. Використання веб-технологій у навчальному процесі. Комп’ютер у школі та сім'ї. 2014. №8. С. 39–43.
11.               Литвиненко Н. І., Заріцька С. І. Застосування веб-технологій для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання школярів. Збірник матеріалів Десятої міжнародної конференції «Нові інформаційні технологіі в освіті для всіх», 26-27 листопада 2015 р., Київ. С. 3–19.
12.               Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. К.: Атіка, 2009. 684 с.
13.               Золотарьова І. О., Труш А. М. Застосування мобільного навчання в системі освіти. Системи обробки інформації. 2015, випуск 4 (129). С. 147–150. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2015_4_32
14.               Кількість користувачів смартфонів в Україні зросла на 150%. Економічна правда. 2016. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2016/09/12/605197/
15.               Кількість користувачів смартфонів в Україні збільшилася до 85% – дослідження. 2018. URL: https://ms.detector.media/mediadoslidzhennya/post/21573/2018-08-03-kilkist-korystuvachiv-smartfoniv-v-ukraini-zbilshylasya-do-85-doslidzhennya/
16.               Білоус В. Мобільні навчальні додатки в сучасній освіті. Освітологічний дискурс. 2018. № 1-2 (20-21). С. 353–362. URL: https://www.researchgate.net/publication/336169775_MOBILNI_NAVCALNI_DODATKI_V_SUCASNIJ_OSVITI
17.               Семеріков С. О., Теплицький І. О., Шокалюк С. В. Нові засоби дистанційного навчання інформаційних технологій математичного призначення. Вісник. Тестування і моніторинг в освіті. 2008. №2. С. 42–50.
18.               Триус Ю. В., Франчук В. М., Франчук Н. П. Організаційні й технічні аспекти використання систем мобільного навчання. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2 : Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання. 2012. №. 12. С. 53–62. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_2_2012_12_8
19.               Guidelines for learning / teaching / tutoring in a mobile environment. MOBIlearn, 10 June 2003. 57 p.
20.               Мобільне навчання. Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Мобільне_навчання
21.               Куклев В. А. Становление системы мобильного обучения в открытом дистанционном образовании : автореф. дис … д-ра пед. наук: 13.00.01. Ульяновск, 2010. 46 с.
22.               Семеріков С. О. Фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у вищій школі: [монографія]. К.:НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. 340 с.
23.               Мазурок И. Е., Мазурок Т. Л. Использование мобильных коммуникационных устройств в образовательных целях. Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: Збірник наукових праць. Випуск V: В 3-х томах. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ. 2009. Т. 3. С. 175–179.
24.               Sharples M., Taylor J., Vavoula G. A. Theory of Learning for the Mobile Age. In R. Andrews & C. Haythornthwaite (eds.) The Sage Handbook of E-learning Research. London: Sage, 2007. pp. 21-47.
25.               Кісіль Я. В. Мобільне навчання як засіб удосконалення навчально-виховного процесу. Новітні інформаційно-комунікаційні технології в освіті (ІІСТЕ-2015). Полтава: ФОБ Болотін А.В., 2015. С. 154–156. URL: https://docplayer.net/80754404-Novitni-informaciyno-komunikaciyni-tehnologiyi-v-osviti-iicte-2015.html
26.                    Traxler J. Defining, Discussing, and Evaluating Mobile Learning: The moving finger writes and having writ. International Review of Research in Open and Distance Learning. 2007. June, Volume 8, Number 2.
27.                    Мазурок И.Е., Мазурок Т.Л. Использование мобильных коммуникационных устройств в образовательных целях. Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики: збірник наукових праць. Випуск V: В 3-х томах. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2005. Т. 3. С. 175–179.
28.                    Шокалюк С. В., Теплицький О. І., Теплицький І. О., Семеріков С. О. Мобільне навчання: завжди та всюди. Нова педагогічна думка. 2008. Грудень. С. 164–167. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/handle/0564/927
29.                    Теплицький І. О., Семеріков С. О., Шокалюк С. В. Основні елементи технології мобільного навчання. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці : матеріали VІ Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ–2008. Черкаси, 5-7 травня 2008 року. Черкаси : Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008. С. 106–107. URL: http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/748
30.               Семеріков С. О., Стрюк М. І., Моісеєнко Н. В. Мобільне навчання: історико-технологічний вимір. Теорія і практика організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів : монографія. Кривий Ріг, 2012. С. 188–242. URL: http://ds.knu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1030
31.               Weber Ch. M. Rapid Learning in High Velocity Environment : Dissertation to the Degree of Doctor of Philosophy In Management of Technological Innovation and Entrepreneurship. Massachusetts, 2003. 569 p.
32.               Білоус В. В. Мобільні додатки для навчання математики як засіб Підвищення мотивації учнів молодшої школи. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2017. № 3. С. 303–309. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2017_3_46
33.               Santos I., Bocheco O. Exploring BYOD usage in the classroom and policies. International Journal of Information and Communication Technology Education. 2016. 12 (4). С. 51–54. URL: https://doi.org/10.4018/IJICTE.2016100105
34.               Ballagas R., Rohs M., Sheridan J. еt al. BYOD: Bring your own device. Proceedings of the Workshop on Ubiquitous Display Environments. Ubicomp. 2004. P. 8.
35.               Евзикова О. В. Что такое мобильное обучение и BYOD. Teachtech.  2015. URL: http://teachtech.ru/teoriya-onlajn-obucheniya/chto-takoe-mobilnoe-obuchenie-i-byod.html
36.               Озолиньш К. М. Використання технології Bring You Own Device (BYOD) на уроках інформатики. URL: https://vseosvita.ua/library/vikoristanna-tehnologii-bring-you-own-device-byod-na-urokah-informatiki-3779.html
37.               Чхеайло І. І., Чхеайло А. А. Інформаційна етика як моральна регуляція сучасного суспільства. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2015. № 3 (26). С. 30–40. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/informatsiyna-etika-yak-moralna-regulyatsiya-suchasnogo-suspilstva
38.               Комп’ютерна етика. Вікіпедія – вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Комп%27ютерна_етика
39.               Ключовими завданнями 2021 року є продовження реформи «Нова українська школа» та подальша діджиталізація, – Сергій Шкарлет. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/klyuchovimi-zavdannyami-2021-roku-ye-prodovzhennya-reformi-nova-ukrayinska-shkola-ta-podalsha-didzhitalizaciya-sergij-shkarlet-pid-chas-platformi-osvita-ukrayini-2021-strategichni-cili-v-diyi
40.               Покоління Альфа. Як вчити дітей, які не можуть зосередитись. URL: https://intboard.ua/pres-sluzhba/blog/pokolnnia-alfa-iak-vchiti-dtei-iak-ne-mozhut-zosereditis/
41.               Діти покоління Альфа: хто це та як їх виховувати? URL: https://dity.in.ua/statti/rozvitok-i-vikhovannya/diti-pokolinnya-alfa-khto-ce-ta-yak-ikh-vikhovuvati
42.               Щербина А. Що необхідно поколінню Альфа: про нові тендеції освітніх проєктів. URL:  https://delo.ua/lifestyle/scho-neobhidno-pokolinnju-alfa-pro-novi-tendenci-380429/
43.               Друшляк М. Технологія SAMR впровадження засобів комп’ютерної візуалізації в освітній процес з метою формування візуально-інформаційної культури майбутніх учителів математики та інформатики. Open educational e-environment of modern University. 2020. № 8. С. 17–25. URL: https://www.openedu.kubg.edu.ua/journal/index.php/openedu/article/download/289/323/
44.               Глотова М. Ю., Самохвалова Е. А. Цифровая таксономия Блума и модель цифровой трансформации образования в учебном процессе вуза. Информатика и образование. 2019. № 6. С. 42–48. URL: https://doi.org/10.32517/0234-0453-2019-34-6-42-48
45.          Падагогічне колесо Алана Керрінгтона – як викладачам деталізувати освітні цілі та підібрати ефективні технології навчання. URL: http://gohigher.org/poster
46.               Державний стандарт початкової освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text
47.               Нова редакція типових освітніх програм для 1-2 класів НУШ. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/5d9d8feb1ce4f316467013.pdf
48.               Нова редакція типових освітніх програм для 3-4 класів НУШ. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/10/5d9d950e2e6d2068304471.pdf
49.               Андрієвська В. Формування метапредметних умінь молодших школярів на основі дисциплін мовознавчого циклу засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2017. Слов’янськ. Вип. 5. Ч. 2. С. 234–245. URL: http://pptma.dn.ua/files/2017/5-2/23.%20Andreevska%20s.%20234-245.pdf
50.               Критерии отбора приложений для образования. URL: https://designingoutcomes.com/assets/Padagogy_Wheel_Translations/Padagogy_Whl_V4_RUS_HD.pdf
51.               Інтернет-сервіс мультимедійних дидактичних вправ LearningApps. Блог «Інтернет сервіси в освітньому просторі». URL: http://internet-servisi.blogspot.com/p/learning-apps.html
52.               learningapps.org. URL: https://learningapps.org
53.               Тиркалова О. Що таке Kahoot! і чому його варто спробувати для організації дистанційного навчання. BUKІ. URL: https://buki.com.ua/news/shcho-take-kahoot-i-chomu-yoho-varto-sprobuvaty-dlya-orhanizatsiyi-dystantsiynoho-navchannya/
54.               Mentimeter почути думку аудиторії. URL: https://educationpakhomova.blogspot.com/2020/11/mentimeter.html
55.               Стечкевич О., Ткачук Ю. Створення дидактичних ігор у Wordwall. Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. С. 316–317. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/53888
56.               Покурар А. М. Сервіс Quizlet та мобільний додаток. На урок. URL: https://naurok.com.ua/metodichni-rekomendaci-servis-quizlet-ta-mobilniy-dodatok-111731.html
57.               Додаток Quizlet: як користуватися? URL: https://hi-news.pp.ua/kompyuteri/16989-dodatok-quizlet-yak-koristuvatisya.html
58.               Руденко Н., Широков Д. Застосування веб-квест-технології у підготовці майбутніх учителів початкової школи. Молодий вчений. 2020.10 (86). С. 151-157. https://doi.org/10.32839/2304- 5809/2020-10-86-33
59.               Хміль Н., Кисельова О. Формування у майбутніх учителів навичок використання інтерактивних дошок в освітньому процесі. Науковi записки. Серія: проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. № 7. Т. 2. 2016. С. 95–100.
60.               Умова. Словник української мови. URL: http://sum.in.ua/s/umova
61.               Словник. Філософія: мультимедійний навчальний посібник. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/filosofia-30012017/info/slovnyk.html#
62.          Философская энциклопедия. Академик. URL:  http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/7523
63.          Философский словарь. Энциклопедия философских терминов онлайн. URL: http://www.onlinedics.ru/slovar/fil/u/uslovie.html
64.          Конюхов Н. И. Справочник практического психолога. Прикладные аспекты современной психологии. Термины, законы, концепции, методы : справочное издание. М. 1992. URL: http://www.twirpx.com/file/15704
65.          Матійків І. М. Психологічні умови формування професійної компетентності учнів професійно-технічних навчальних закладів сфери обслуговування : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07.  Івано-Франківськ, 2008. 245 с
66.          Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. М. : Педагогика, 1973. 424 с
67.          Подласый И. П. Педагогика. Новый курс : учеб. для студ. пед. вузов : в 2 кн. М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. Кн. 1 : Общие основы. Процесс обучения. 576 с.
68.          Литвин А., Мацейко О. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 4. С. 43–63.
69.          Білявська Ю. Технологія BYOD, як інструмент SMART освіти. Smart-освіта: ресурси та перспективи. К., 2018. С.12–14. URL: https://knute.edu.ua/file/NjY4NQ==/4ce2164e98881e82955393871be6013d.pdf
70.          Осадченко Т. Створення здоров’язбережувального середовища початкової школи : практичний порадник. Умань : ВПЦ «Візаві», 2016. 234с.
71.          Кондратюк С.М. Особливості виховання у молодших школярів здорового способу життя. Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Кам’янець-Подільський : Зволейко Д. Г., 2009. Вип. 13, Кн. 2. С. 215–223.
72.          Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. М.: Педагогіка, 1971. 174 с.
73.          Боднар А. Я., Макаренко Н. Г. Шляхи формування пізнавального інтересу особистості в процесі професійного самовизначення. Наукові записки. Том 162. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. С. 32–37. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3929/Bodnar_Shliakhy_formuvannia_piznavalnoho_interesu.pdf?sequence=1&isAllowed=y
74.          Юрченко А. О. Про засоби візуалізації навчального матеріалу за допомогою хмар слів. Інформаційні технології в освітньому процесі. Чернігів : ЧОІППО імені К. Д. Ушинського, 2017. С. 139–143. URL: http://repository.sspu.sumy.ua/handle/123456789/3410
75.          Руденко Н. М., Донченко Ю. С., Широков Д. Л. Застосування онлайн дошки Padlet на уроках математики у початковій школі. Interdisciplinary research: scientific horizons and perspectives. Vilnius. 2021. Vol. 2. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/37329/1/N_Rudenko_Donchenko_Y_Shyrokov_D.pdf