Відеоконцерт "Пісенне Шевченкове слово по-сучасному"

Про матеріал

Розробка сценарію відеоконцерту до дня народження Тараса Шевченка для учнів 9-11 класів. Даний сценарій можна використати як на загальному шкільному святі для старшокласників, так і для перегляду окремим класом. Для полегшення пошуку відеороликів у роботі дається посилання на них в You Tube. Деякі твори Шевченка, покладені на музику, мають кілька варіантів виконання і різними стилями: народним, рок-виконання або реггі. Тому вчитель може сам вибрати відеоролик до твору, користуючись сценарієм. Якщо вчитель або учні вміють редагувати відео, то можна вирізати з роликів зайве, тим самим зекономивши час.

Метою заходу є популяризація Шевченкової поезії, показ її актуальності в наш час; виховання патріотизму в сучасної молоді та повагу до здобутків великих українців, національних цінностей; формування громадянської позиції, осмислення ролі письменника в історії України та національному відродженні ; прищеплення любові до літературного та музичного твору.

Перегляд файлу

ПІСЕННЕ ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО ПО-СУЧАСНОМУ

Ведучий: Березень в Україні — це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме в таку березневу пору послав Всевишній нашому народові Генія і національного Пророка Тараса Шевченка. Господь Бог кожному народові дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Тарас Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.

ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...

Він був як полум'я. Його рядки —

Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —

Легкі, як небо, сині, наче квіти,

Що ними тільки правду говорити,

Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я. Тепер ідіть,

Мо' пощастить знайти в трухлявій шафі

Засохлу риму, клоччя біографій,

Анкетну сповідь і газетну їдь.

Він був як полум'я.

Леонід Кисельов (1968)

Ведуча: Т.Шевченко і музика – єдине ціле. Шевченко був від природи дуже музикальним, володів хорошим голосом, відмінною пам'яттю і тонким музичним слухом. Ще в дитячі роки, почувши нову пісню, він одразу без найменших зусиль запам'ятовував слова та мелодію. Не випадково вся його творчість характеризується перш за все зв'язком з народними піснями. В народній пісні Шевченко знаходив не лише розраду, в ній була мудрість народу та велика правда.

Так склалося у нашому сучасному світі, що стає все важче уявляти своє існування без музики. Ледь не щодня ми потрапляємо в ситуації, які, з нашої волі чи без неї супроводжуються музикою. І це свідчить про те, що жити без неї майже неможливо.

Ведучий: Сьогодні ми з вами прослухаємо кілька пісень на поезії Тараса Шевченка, покладених на музику в сучасній обробці і виконанні. Як показав час і життя, Шевченкове слово- невмируще, вічне, мелодійне, правдиве й завжди актуальне. Сучасні артисти звертаються до поезії Кобзаря все більше й більше, бо знаходять в ній невичерпне джерело натхнення. Бо його слова так легко й невимушено лягають на музику, демонструючи цим свій зв`язок з піснею, народом, мистецтвом.

Як увіковічнити слово Шевченка? Як зробити його поезію в сотні разів сильнішою і такою, аби зачепила душу? Відповідь на поверхні – додати справжньої музики.

«Зацвіла в долині червона калина» (відеокліп гурту «Гайдамаки»)

Ведуча: «Реве та стогне…» – це вступ до поеми «Причинна», її початок. З цих слів йде початок Шевченка, як поета. Такі прості, доступні і водночас геніальні рядки стали і відомою народною піснею, і символом України, її другим гімном, яку знають у Європі і в усьому світі. Яке натхнення присутнє у вірші, як драматично розгортаються події. Все починається з річки, що не має спокою ні вдень, ні вночі, а потім переходить до хвиль і місяцю, ніби автор хоче показати оці перепади захоплення, яке він відчував, коли писав ці рядки. А потім все помірно стихає, знову повертаючись до земного – півні, гаї, ясен… А як красиво описується хода місяця по небу, як човна, що виринає або, навпаки, потопає в морі-небі.

В маленькому вірші купа емоцій, що чекають на того, хто їх відчує. І ця поезія настільки стала людям близькою, що ці слова давно було покладено на музику. Прослухайте, будь ласка, виконання цієї пісні в сучасній обробці співаками музичного шоу «Голос країни» і відчуйте всю глибину й непідробну щирість їхнього виконання.

«Реве та стогне Дніпр широкий» ( у виконанні Чингіза Мустафаєва та Аняня Удогво. Ефір від 17.04» 2016)

Ведучий: Тема жіночої долі посідає важливе місце у творчості Тараса Шевченка. «Наймичка», «Катерина», «Тополя», «Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар’яна — черниця», «Марина», «Титарівна» — самі назви говорять про трагічні образи українських жінок. Великий Кобзар бачив у жінці духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, не прощав аморальності і жорстокості у ставленні до жінки. Рано залишившись без матері, письменник гостро відчував нестачу материнської любові і турботи. Самому йому теж не вдалося створити власну сім`ю. І тому через всю його творчість червоною ниткою проходить тема трагічної й нещасливої жіночої долі, що було зовсім не дивним для українського суспільства в XIX столітті.

Перегляньте відеокліп гурту «Хочу ще!» на сюжет балади Шевченка «Тополя». Сюжет кліпу як і однойменної балади демонструє сумну історію кохання, у якій дівчина відпустила свого коханого на війну, а він не повернувся. Поштовхом до написання «Тополі» послужила народна балада «Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси», яку Тарас з сестрою Катериною співали у дитинстві. Змальовуючи в баладі перетворення дівчини на тополю, Шевченко підкреслює нерозривний зв'язок людини з природою.

«Тополя» (гурт «Хочу ще!)

Ведуча: Поетичним вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому, висловлюючи свої погляди на відношення поезії до дійсності, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом. Перебуваючи далеко від України, автор живе думками й спогадами про неї, бо розлука з Батьківщиною нестерпно його гнітить. І лише думки є його розрадою й утіхою на чужині і він просить їх полинути до своїх земляків, щоб привітати їх та розповісти про свої почуття.

Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. Він проявив себе як художник-живописець, офортист, майстер рисунка, акварелі, сепії та гравюри, пробував себе в скульптурі та різьбі.

Перегляньте відеоролик гурту «Мандри» на вірш Шевченка «Думи мої, думи мої». Кліп створено з живопису, графіки та рукописів Тараса Шевченка. Автором музики і режисером кліпу виступив фронтмен групи Сергій Фоменко. Пісня виконана у дещо незвичному для нашої музики стилі реггі-госпел.

«Думи мої, думи мої» (гурт «Мандри»)

Ведучий: У 1847 році, знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавлівської фортеці, Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…» В ті сумні дні самотності та очікування вироку, можливо, під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї, він загадував мальовничі картині рідної України. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Яковом Степовим.

Цей вірш - світовий шедевр пейзажної лірики. У поезії перед нами, наче наочно, постає вечір в українському селі та селянська родина за вечерею. Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий вірш! Надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що такий життєрадісний твір написаний за похмурими тюремними ґратами.

Подивіться, будь ласка, екранізацію вірша у вигляді мультфільма, який виконаний у пластиліновій техніці.

«Садок вишневий коло хати…»

Ведуча: Повернувшись із заслання у 1858 році, поет прагнув одружитися. Його пригнічувала самотність, він нетерпляче рвався в Україну.

Вірш «Тече вода з-під явора» написано Т.Г.Шевченком за кілька місяців до смерті. Відчувається замилування поета рідною природою. Ця поезія ніби малюнок – пейзаж. Тому цей вірш належить до пейзажної лірики. Квітучий і чарівний куточок України зображено тут: червона калина пишається, явір молодіє, хлюпочуться качаточка.

На тлі чарівної природи діють люди – родина, в якій батько, мати, дівчина. Настрій добрий, панує злагода. Автор змальовує чудові українські символи — вода, калина, верба, явір. Сім’я — це святе для поета, тому він милується навіть качиним виводком, гармонією довколишнього природного світу. Цей вірш, його думки, ідеї пов’язані з нашим часом, реальним життям. Незамінними залишилися краса природи, її вплив на людину, цінність щирих родинних стосунків, збереження сім’ї.

Перегляньте, будь ласка, сучасну музичну інтерпретацію цієї поезії за участю братів Осічнюків на шоу «Україна має талант».

«Тече вода з-під явора»

Ведучий: Не так давно, чотири року тому, в Україні відбувалися буремні й трагічні події, які ввійшли в історію під назвою «Революція Гідності». Тарас Шевченко давно став символом боротьби для українців. І Майдан був ще одним підтвердженням цього. Революційна поезія Кобзаря вкотре стала рушійною силою жаги до змін.

На Майдані Шевченко був у дуже різних формах: ґрафіті, малюнках, плакатах у поєднанні з цитатами з його поезії із закликами до бою, революції. Шевченко став одним із майданівців. Ці зображення по-особливому близько сприймалася молодим поколінням, яке раніше ставилося до Шевченка прохолодно, радше як до поета, який десь собі був і який не є поетом тут і зараз. Це плакати і графіка, зображення, доповнені цитатами з віршів Шевченка, мали схилити до роздумів, змусити підготуватися до внутрішніх змін, перегляду своєї позиції. Шевченко не тільки візуально був присутнім на Майдані. Регулярно його вірші лунали зі сцени, теж у формі музичних композицій, що додавало бойового духу, відваги, «розігрівало» майданівців і додавало сил продовжувати боротьбу за основні цінності. Велич Шевченка полягає в тому, що його творчість є актуальною в будь-який час і його не можна вмістити в одному визначенні.

До вашої уваги відеоролик на слова Шевченкової поезії «Заповіт», в якому показані події Євромайдану та Революції Гідності.

«Заповіт» Шевченка-Героям слава!

Ведуча: Як зазначають науковці, греків створив Гомер, римлян — Вергілій, а українців — Шевченко. Це аксіома: Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна. Не знайти у світі сили, що змогла би відділити їх одне від одного, вони — синоніми на всі часи й віки. У багатьох українських сім’ях портрет митця-пророка висів на стіні поряд з іконою. Ця традиція жива й донині. Його «Кобзар» часто порівнюють зі Святим Письмом за вмістом думки, мудрості й любові.

Пророча сила його поезії тому й пророча, що завжди стосується часу, в якому цю поезію сприймаємо. В цьому унікальність «Кобзаря» — книги на всі віки. А сьогодні він ще необхідніший, ніж будь-коли. Необхідні його справедливість, непохитна віра і надія на перемогу.

У день народження Тараса Шевченка візьмімо у руки «Кобзаря» і ще раз пізнаймо знайомого-незнайомця. Учімося в нього великої і святої науки — любити Україну, бути синами й дочками якої нам накреслено долею. І, можливо, саме тоді здійсниться мрія великого поета:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Ось уже дві з лишком сотні літ людство зачаровано вслухається в його пророче слово. І що тоді, що нині воно справляє приголомшливе враження:

Свою Україну любіть,

Любіть її…

Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Те, якою буде Україна — залежить тільки від нас. Політики не створять "диво-країну", де всі будуть щасливі. Лише ми своїми щоденними вчинками можемо збудувати ту країну, про яку мріяв Тарас і нам заповідав. Бережи Україну!

Відеокліп гурту «Хочу ще!»- «Україна»

 

Посилання на відеокліпи на You Tube

 

1. «Зацвіла в долині червона калина» «Гайдамаки».

2. «Реве та стогне Дніпр широкий» Чингіз Мустафаєв та Аняня Удогво.

3. «Тополя» «Хочу ще!»

4. «Думи мої, думи мої» «Мандри»

5. «Садок вишневий коло хати…»

6. «Тече вода з-під явора» брати Осічнюки або «Спів братів»

7. «Заповіт» Шевченка-Героям слава!

8. «Україна» «Хочу ще!»

docx
До підручника
Українська література 9 клас (Борзенко О.І., Лобусова О.В.)
Додано
8 лютого 2018
Переглядів
1458
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку