Відеопрезентація "декоративно-ужиткове мистецтво"

Декоративно-ужиткове мистецтво.

Декоративно-ужитковим мистецтвом називають вид художньої діяльності, продукти яких є водночас і естетичними, і практичними у своєму використанні.

Декоративно-ужиткове мистецтво –це вид художньої діяльності створення і оздоблення художніх виробів, що мають практичне призначення у побутіВитинанка. Гончарство. Писанкарство. Флористика. Батик. Гравіювання. Лозоплетіння. Ткацтво. Кермікаа. Кування. Декоративний розпис. Художнє литво. Художнє рьбізлення. Вишивка. Карбування

Основні осередки. Основними художніми осередками є Опішня, що знаходиться у Полтавській області (художня кераміка), Решетилівка – у Полтавській області (килимарство), Дігтярі – у Чернігівській області (килимарство, рушники та плахтові тканини), Петриківка – у Дніпропетровській області (петриківській розпис), Кроловець – у Сумській області (кроловецькі рушники), Бубнівка – у Вінницькій області (центр традиційного гончарства), Клембівка – у Вінницькій області (художня вишивка), Косів – у Івано-Франківські області (вироби з дерева, кераміка, килими), Вижниця – у Чернівецькій області (вироби з дерева, оздоблені різьбленням та випалюванням).

Декоративний розпис. Декоративний розпис – давній український розпис дерев’яних побутових предметів: скринь, мисок, ложок, мисників, саней, упряжі, іграшок. Декоративний розпис бере початок із розпису стін дерев’яних церков в часи Київської Русі. Частиною декоративного розпису є розпис стін мазанки, печі, візерунки на вікнах.

Декоративний розпис

Декоративний розпис

Витинанка. Витинанка – художнє оформлення стін хати візерунком, вирізаним з кольорового паперу або тканини. Найпопулярнішим зображенням був «вазон».

Витинанка

Писанкарство. Писанкарство – прикрашання візерунками та орнаментом яєць. Орнамент може бути геометричним, рослинним чи тваринним. Найпоширенішою технікою розпису є воскова, хоча часто застосовують дряпанку і шкрябанку.

Українська вишивка — один із видів народного декоративного мистецтва українців; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат.

В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння тощо).

Рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були своєрідними оберегами, що захищали людину від злих сил.

Сьогоднішня українська вишивка — результат унікальної духовно-матеріальної еволюції нашого народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою.

Ткацтво. Ткацтво – сукупність виробничих процесів виготовлення тканини на ткацькому верстаті шляхом переплетення ниток. Нитки використовують із льону, конопель, вовни. З тканини виготовляють серветки, одяг, килими, рушники та ін.

Килимарство

Гончарство. Гончарство – виготовлення з опаленої глини різноманітних виробів, зокрема посуду, кахлів, іграшок. Глина є дуже м’яким та еластичним матеріалом під час роботи і достатньо міцним після випалювання. Це мистецтво нараховує близько 8 тис. років.

Художнє різьблення. Художнє різьблення – прикрашання дерев’яних побутових речей шляхом різьблення чи випилювання на них певних узорів, надання їм певних форм (напр. ручка ложки у формі голови звіра). «Канавки», які утворюються на предметах могли заповнюватися фарбою.

Лозоплетіння. Лозоплетіння – виготовлення з лози кошиків, стільців та інших меблів і предметів побуту.

Лозоплетіння

Художнє литво. Художнє литво – виготовлення різноманітних виробів із скла. Майстрів цієї справи називали “гутниками”.

Кування

Карбування

Гравіювання

Бажаю успіхів у здобутті практичних навичок.Інструктаж з ПБППРАКТИЧНА РОБОТАВиконання проекту