ВИДИ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ. ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ.

Тема:ВИДИ КОНСТРУКЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ. ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ.

Мета:

• навчальна: забезпечити засвоєння учнями знань із правил внутріш­нього розпорядку в кабінеті обслуговуючої праці, знань про натураль­ні текстильні волокна рослинного походження, тканину та її будову; формувати вміння розпізнавати текстильні матеріали рослинного по­ходження та полотняне переплетення ниток у тканині;
• розвивальна: розвивати увагу, спостережливість, уміння узагальнюва­ти й робити висновки, вміння використовувати життєвий досвід учнів;
• виховна: виховувати акуратність під час виконання практичних робіт.

Обладнання, матеріали та наочність: інструкція із БЖ «Первинний ін­структаж...», колекції тканин, пряжі, волокон: «Льон», «Бавовна», зразки тканин із різним видом переплетення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка наявності учнів, підготовленості їх до уроку. Створен­ня позитивного емоційного настрою учнів.

Учитель зачитує учням вірш Г. Гаврилюк та налаштовує їх на продуктивну співпрацю.

МІСТО ЗАКОХАНИХ В ПРАЦЮ

Є місто у школі — не схоже на клас,

Де виробів різних незмінний багаж,

Та Муза натхнення працює невпинно,

Даруючи кожному щастя хвилини.

Там мрія живе про улюблене діло,

Це місто закоханих в працю й умілих.

Постійно вирують там творчі ідеї,

А витворам рук тих позаздрять в музеях.

Живуть там чарівнії різні клубочки,

Які в візерунки складаються точно:

Картини, панно, серветки й дрібнички —

Всілякі роботи лежать на поличках.

Також люблять там куховарить, в’язати

 І вироби гарні з тканини зшивати,

Плести, прасувати і бісер низати...

Своїми руками там робиться свято.

Це місто стежину в життя прокладає,

Навчає усіх, хто бажанням палає.

Ну що ж, якщо досі ти в чомусь не певний...

Там класно! Заходь до шкільної майстерні!

ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУЗ РЕЄСТРАЦІЄЮ В ЖУРНАЛІ

Учитель. Щоб робота в майстерні приносила задоволення, не­обхідно знати, як правильно тут поводитись, знати правила безпеч­ної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.

Проводять первинний інструктаж з БЖ під час роботи в майстерні обслуговуючої праці (див. додаток 1).

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Згадаємо, чим ми займалися на уроках трудового на­вчання минулого року.

• Якими навичками й уміннями ви оволоділи?
• З якими інструментами й матеріалами ви працювали?

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На уроках трудового навчання ми й надалі будемо здобувати як теоретичні, так і практичні знання, навчимося виго­товляти багато корисних речей. Цей урок також допоможе вам у ви­борі майбутньої професії.

Головна мета трудового навчання — формування технологіч­но грамотної особистості, підготовленої до життя й активної трудо­вої діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства. Тому змінюються традиційні підходи до змісту освіти, зокрема, у трудовому навчанні. Сучасний розвиток суспільства по­требує не лише запам’ятовування та відтворення вивченого мате­ріалу, прийомів роботи з інструментами, але й застосування таких знань і вмінь на практиці — через розв’язання творчих завдань (проектів), формування відповідного досвіду.

У 6 класі ви залучатиметеся до проектної діяльності. Програмою передбачено, що школярі навчаться:

• працювати з інформаційними джерелами;
• обробляти інформацію (стосується теми проекту);
• застосовувати методи проектної діяльності;
• планувати технологічний процес із виготовлення виробу й під­бирати відповідний матеріал та інструменти.

Вивчення проектних технологій дає можливість стати успішною людиною. Але треба пам’ятати, що успіху можна досягти лише за­вдяки наполегливій праці.

И Здавна в Україні діти привчалися до праці ще змалку: допо­магали по господарству, дівчата навчалися готувати їжу, пряс­ти, шити, вишивати. Світ людей створював світ речей, виготов­ляючи їх із різноманітних матеріалів. Таких матеріалів багато. Їх називають конструкційними.

Вибір конструкційних матеріалів для виготовлення виробу за­лежить від властивостей матеріалу та призначення виробу.

• А який конструкційний матеріал найчастіше використовують для виготовлення одягу? (Текстильні матеріали, тканину)

Давайте на хвилину затамуємо подих, поглянемо один на одно­го та навколо себе. Скільки в світі різних речей! І багато із них ви­готовлено з текстильних матеріалів. А самі текстильні матеріали такі різноманітні — гладенькі і пухнасті, легкі та важкі, теплі та прохолодні, щільні та рідкі. Це пряжа й нитки, стрічки й тасьма. Та найпоширеніші серед них — тканини. Отже, пропоную всім разом помандрувати у світ чудових тканин.

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

Учитель. Сировиною для виготовлення тканин є текстильні волокна — міцні, тонкі й пружні тіла. У народі здавна казали: «Яке волокно, таке й полотно», тобто саме від властивостей волокон зале­жатимуть властивості тканин.

З давніх-давен для виготовлення тканин люди використовува­ли рослинні волокна: льон, коноплі, кропиву дикоростучу, бавовну та ін. Отже, тема нашого уроку — «Текстильні матеріали рослин­ного походження».

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель.До текстильних волокон рослинного походження на­лежать волокна бавовни, льону, коноплі, джуту тощо.

Рис. 1. Види рослинних волокон

Коноплі— волокниста рослина, яку використовують для тех­нічних потреб. Волокно конопель луб’яне, сіре, довге, міцне, цупке. З нього виготовляють парусину, канати, мішковину, шпагат, шнури, оббивні тканини, риболовецькі сітки, пожежні рукави.

Кенаф— однорічна трав’яна рослина, зі стебла якої одержу­ють міцне текстильне волокно, з якого виготовляють грубу тка­нину — мішковину.

Джут— текстильне волокно, яке одержують зі стебла одно­річної рослини. Це волокно використовують для виробництва пакувальних тканин, килимів і килимових доріжок, меблевої тканини.

•          А зараз спробуйте відгадати, про яке волокно йдеться в загадці: «Не вогонь, а печеться». (Кропив’яне)

Кропива— луб’яне волокно, з якого можна виготовляти шнури

А про яке волокно йдеться в загадці?

За селом з’явилось море,

Синє-синє, неозоре.

То не казка і не сон —

То зацвів у полі... (льон).

Льон— трав’яниста однорічна рослина, одна з найважливі­ших технічних культур. Вирощують льон в Україні, Білорусі, країнах Балтики (Естонія, Литва), багатьох областях Росії (Во­логодська, Мурманська тощо).

Висота стебла льону досягає 1 м, квітка п’ятипелюсткова, синя. Існує 40 видів льону, але найбільш поширені три види.

Льон-кучерявець йде на виготовлення олії із зерняток.

Льон-межеумок використовують у технічних цілях як клоччя.

Льон-довгунець — найкращий як текстильне волокно. Він має у стеблах лляне волокно у вигляді пучків. Це волокно називають луб’яним. Льон-довгунець — дуже давня культура. Уважається, що він походить із виду льону, який у далекому минулому вирощува­ли в гірських районах Індії, Китаю, Середземномор’я. У Х-ХІІІ ст. льон-довгунець став основною прядильною рослиною Русі й дістав назву «російське золото».

Льон проходить первинну обробку, перш ніж стане текстильним волокном. Після дозрівання стебла льон-довгунець виривають із ко­рінням, в’яжуть у снопики, обмолочують від насіння. Льняну соло­му вимочують, тоді сушать, потім мнуть, тріпають для відділення волокон від стебла, чешуть, вирівнюють, прядуть нитки, латають, тчуть на ткацьких верстатах тканину.

Волокно льону світло-жовте або світло-сіре, довге, міцне, термо­стійке, гігроскопічне, теплопровідне, на дотик цупке та холоднува­те, блискуче.

Бавовник — найпоширеніша прядильна культура, яку виро­щують із метою одержання текстильного волокна. Це — одна з найдавніших технічних рослин нашої планети. Батьківщиною бавовника вважають Індію. За любов до тепла та світла цю рос­лину назвали «дитиною сонця». В Індії, Китаї його вирощували вже в ІІІ тис. до н. е.

Зараз бавовна — один з основних видів сировини текстильної промисловості, її вирощують понад у 50 країнах світу. Планта­ції цієї рослини є у всіх районах із теплим сухим кліматом, ве­ликою кількістю сонячних днів у році — у Китаї, Індії, Бразилії,

Казахстані, Кирґизстані, Азербайджані, Вірменії, навіть на півдні України і Молдови. Бавовник — рослина заввишки 70-200 см, із ве­ликими квітами. Квітка велика, п’ятипелюсткова, жовтого кольору. Після цвітіння утворюються коробочки, у яких є насіння, вкрите тонкими волоконцями.

На одній насінині розвивається 5-15 тис. волокон завдовжки 30-50 мм. Волокно разом з насінням називають бавовною-сирцем. Після дозрівання коробочки розкриваються, їх збирають за допо­могою машин або вручну.

Конкурс «Кращий збирач бавовни»

•    Зараз ми проведемо конкурс на кращого збирача бавовни. (Учні діляться на дві команди і за допомогою зубочистки збирають «з поля» (з коробки) ватяні кульки в кошик команди.) Час збору — 2 хвилини. Команда, яка зібрала більше ватяних кульок, перемагає.

Учитель. Бавовник — технічна культура, тому що:

• із квітів виготовляють жовту фарбу;
• з лусочок коробочки і насіння виготовляють тверде покриття для доріг;
• із зерняток виготовляють олію;
• з листочків виготовляють два види кислот;
• зі стовбура виготовляють дерев’яні сувеніри; також його вико­ристовують як паливо;
• із коріння виготовляють отрутохімікати для знищення шкідни­ків у сільському господарстві.

Бавовняні волокна — це ворсинки завдовжки від 6 до 52 мм. Чим довші волоконця, тим кращої якості буде пряжа і тканина з неї. Волокно бавовни часто називають «білим золотом».

Останнім часом виведені кольорові сорти бавовни (жовтий, ро­жевий, зелений, фіолетовий, коричневий). Бавовну-сирець відправ­ляють на бавовноочисні підприємства, де здійснюють первинну об­робку (відділення волокон від коробочок, гілок, сторонніх домішок, насіння, сміття).

Потім її пресують у паки і відправляють на бавовнопрядиль­ні фабрики. На фабриках волокна піддають складній обробці, яка включає такі операції:

• чесання;
• вирівнювання (отримують рівницю);
• прядіння — витягування і скручування волокон у суцільну нитку — пряжу.

Спробуємо і ми з вами отримати нитку.

Конкурс «Виготовляємо нитку»

Команди отримують по три стрічки рівної довжини. Одна учас­ниця тримає в руці всі три стрічки, три інших учасники — другий кінець стрічки. Їхнє завдання — заплести косичку з трьох стрічок, при цьому учасницям необхідно пересуватися в певному порядку, щоб косичка була рівною. Перемагає команда, яка швидше і рівні­ше заплете косу.

Учитель. Одержану нитку намотують на спеціальні вели­кі котушки — бобіни. На фабриці цим займаються прядильниці і мотальниці, а допомагають їм спеціальні верстати: прядильні і мотальні машини.

І зараз у нас буде конкурс на кращу мотальницю.

Конкурс «Краща мотальниця

Команди отримують стрічку довжиною 10 метрів. Завдання ка­пітана команди — якнайшвидше змотати її в акуратний рулончик.

Учитель. Пряжу, змотану в бобіни, відправляють на ткацькі фабрики. Тут шляхом переплетення ниток на ткацьких верстатах виготовляють сурову тканину. Для надання тканині нових влас­тивостей її піддають спеціальній обробці: відбілюють, фарбують, наносять малюнок, обробляють хімічними речовинами тощо.

Властивості та якість тканин залежать від властивостей воло­кон, із яких вони виготовлені. Чим тонші й довші волокна, тим тонші й міцніші тканини. Бавовняні волокна легко вбирають воло­гу, мають незначну пружність, мають матовий блиск, вони тонкі, м’які, теплуваті на дотик, міцні, світлостійку гігроскопічні, краси­ві, їх легко прати, вони добре фарбуються. Тому їх використовують для пошиття всіх видів одягу. Недолік бавовняних тканин полягає в тому, що вони легко мнуться. З бавовни, крім ниток, пряжі і тка­нин, виготовляють вату, трикотаж, целюлозу, целофан, а також ви­бухову речовину — нітроклітковину.

Бавовняні й лляні тканини мають спільні властивості:

• гігроскопічні;
• термостійкі;
• досить міцні;
• погано драпіруються;
• мають значну зсідальність.

Ці тканини легко визначити на дотик за рівномірністю ниток, товщиною, м’якістю:

• бавовняні — м’які, теплуваті;
• лляні — цупкі, холоднуваті.

 Тканину виробляють у процесі ткацтва взаємним перекрит­тям повздовжніх ниток основи поперечними нитками піткання. У результаті отримують ткацький рисунок, який зветься ткаць­ким переплетенням.

Існує безліч видів ткацьких переплетень, найпростішим із яких є полотняне. У ньому нитки основи й піткання переплітаються че­рез одну. Тканини з полотняним переплетенням ниток мають одна­ковий ткацький рисунок і з лицьового, і з виворітного боків. Таке переплетення надає тканинам міцності, зносостійкості. (Учитель демонструє зразки відповідних тканин.) Більшість бавовняних тка­нин (ситець, бавовняне полотно, а також лляне і шовкове полотно виготовляють саме полотняним переплетенням.

VІІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Вправа «Сенкан»

Проведення хвилинки відпочинку (руханки)

VІІІ. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК

ПРАКТИЧНА РОБОТА«РОЗПІЗНАВАННЯ БАВОВНЯНИХ І ЛЛЯНИХ

ТКАНИН ТА ТКАНИН ІЗ ПОЛОТНЯНИМ ПЕРЕПЛЕТЕННЯМ»

1. Аналіз завдань практичної роботи

Серед запропонованих зразків тканин визначити бавовняні й лляні тканини та тканини з полотняним переплетенням.

2. Забезпечення необхідними інструментами та матеріалами

Для проведення роботи учні отримують по два зразки бавовня­них і льняних тканин (зразки пронумеровані № 1, № 2, № 3, № 4), лупу, товсту голку.

3. Правила безпечної праці, організація робочого місця та санітар­но-гігієнічні вимоги під час виконання завдань практичної роботи

(див. додаток 1,2)

4. Самостійне виконання завдань практичної роботи

Послідовність виконання роботи

1. Накресли в зошиті таблицю за наведеним нижче зразком.

2. Розглянь уважно зразки й визнач, які з них мають блискучу по­верхню, а які — матову. Заповни відповідний рядок таблиці для кожного зразка.
3. Візьми кожен зразок у руку й визнач, м’який він чи жорсткий. Заповни наступний рядок таблиці.
4. За допомогою голки витягни з кожного зразка по одній нитці й розглянь її крізь лупу. Гладка чи пухнаста нитка? Заповни рядок таблиці.
5. Розірви кожну нитку й уважно розглянь її за допомогою лупи. Яке на вигляд місце розриву — щіточки чи ватки? Заповни на­ступний рядок таблиці.
6. Розглянь уважно волокна, з яких скручені нитки. Товсті вони чи тоненькі? Заповни таблицю.
7. Уважно прочитай ознаки кожного зразка. Визнач, із бавовняної чи лляної тканини виготовлений кожен зразок, заповни таблицю.
8. За допомогою лупи уважно роздивись поверхню кожного зразка,

з лицьового боку розсунь зріз тканин голкою та визнач, які з них вироблено полотняним переплетенням. Запиши номери зразків. Полотняним переплетенням вироблено зразки №              .

9. Роботу виконуй з дотриманням правил безпечної праці.

5. Контроль учителя з метою виявлення недоліків у знаннях та вмін­нях учнів
6. Поточний інструктаж (індивідуальний, груповий, якщо необхідно)
7. Підбиття підсумків практичної роботи

ІХ. РЕФЛЕКСІЯ

Самооцінювання навчальної діяльності

Х. МОТИВАЦІЯ ОЦІНОК ЗА УРОК, ВИСТАВЛЕННЯ ЇХ У ЖУРНАЛ,ЩОДЕННИКИ

ХІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Підібрати загадки про текстильні волокна рослинного похо­дження, інструменти й пристосування для виготовлення пряжі

та ткацтва.

• Скласти колекцію лляних і бавовняних тканин.

ХІІ. ПРИБИРАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

Тканину навчились виготовляти майже 1000 ро­ків тому. Різноманітні тканини ремісники-ткачі ви­готовляли у Давній Індії, Китаї, Єгипті.

Цікаво знати!

Усі ті робочі інструменти, за допомогою яких наші предки ви­готовляли нитки і тканини для одягу, несли у своїх формах або мали на собі спеціально вирізані чи випалені символи-обереги. Серед них чільне місце належало солярному (сонячному) знаку. Ще із часів держави скіфів та антів символ сонця, що рухається навколо землі, зображали на мечах, сокирах, прясельцях веретен, жіночих прикрасах, бляхах і панцирях чи поясах чоловіків. Такі знаки можна побачити на старовинних терлицях, щітках, тріпалах, прядках, ткацьких верстатах.

Окрім солярних знаків, на цих предметах вирізали місяць і зорі, хрести й зображення тих божеств, яких особливо шанувала та чи інша родина. До речі, зображення хреста у язичників символізу­вало чотири сторони світу. Недаремно кажуть: «Йди на всі чотири сторони...»

Також окрім звичайного сонця можна побачити зображення качки, що, за легендою, перевозить на собі вночі «підземне сонце» через океан.

Саме веретено в уяві наших предків було тим стержнем, на яко­му обертається небо, а прясельце, яке «одягають» на нього знизу, означало плоску земну твердь.

Коли восени у сонячні дні пливе у небесах павутиння «бабиного літа», в народі кажуть, що «шле дарунки з небес Божа пряля».

.