Відкритий урок для 9 класу Тема: « Краса світу жінки –матері». Поема «Катерина» Т.Г.Шевченко (образ Катерини)

Відкритий урок

для 9 класу

Тема: « Краса світу жінки –матері».

Поема «Катерина» Т.Г.Шевченко

(образ Катерини)

Підготувала: вчитель української мови та літератури

Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня

 школа №56» Дніпровської міської ради

                                                     Міщенко Людмила Василівна               

Українська література. 9 клас

Тема: Краса світу жінки-матері. Поема «Катерина» Т.Г. Шевченка.

Слайд №1

Мета: а) Проаналізувати ідейно-тематичний зміст твору і розкрити перед учнями трагізм долі жінки XIX ст. З’ясувати методом дискусії причини трагічного кінця Катерини; спонукати учнів до роздумів над долею дівчинки-покритки, над долею України.

б) Сприяти розвитку комунікативно-літературних компетентностей засобами  виразного читання викликати в серцях дітей співчуття до трагічної долі Катерини, осуд і зневагу до вчинків офіцера; збудити в учнів думку, заставити їх замислитися, чому доля жінки-кріпачки так хвилювала Т.Шевченка, чому він не раз звертався до цієї теми? («Наймичка», «Катерина», «Причинна», «Сова», «Сліпа»); розвивати

             усну мовленнєву культуру та асоціативно-образне мислення учнів.

             в) Виховувати розуміння й пошанування загальнолюдських національних цінностей, іншої особистості, її права на власну думку, власне світобачення; виховувати в учнів високу мораль, відповідальність за свої вчинки.

Обладнання: слайди-портрет Т.Г. Шевченка, репродукція картини Т.Г. Шевченка «Катерина», «Кобзар» Т.Г. Шевченка, проектор, екран, технологічна карта уроку, музика Чайковського «Пори року», асоціативна схема «Жінка у творах Шевченка».

Тип уроку: Урок удосконалення і систематизація знань.

Форма уроку: урок-діалог (урок-дискусія).

(спільні відповіді на запитання; робота з текстом; дискусія; робота в групах; озвучування очікування результатів; опрацювання змісту поеми та картини; бесіда, інсценування).

Цілі уроку:

Учні повинні знати:

а) Зміст поеми;

б) Визначення ліро-епічної, соціально-побутової поеми.

Учні повинні вміти:

а) Аналізувати ідейно-художній зміст і образи поеми «Катерина»;

б) Знаходити в тексті художні засоби, прокоментувати роль ліричних відступів у поемі;

в) Скласти блок-схему до образу головної героїні і вміти користуватися нею під час аналізу поеми;

г) Провести порівняльний аналіз між поемою «Катерина» та однойменною картиною Т.Г. Шевченка.

Епіграф:

« Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Г. Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері...»

М. Рильський

І. Мотиваційний етап:

1) З’ясування емоційного стану учнів, їх готовності до роботи (технологія «Світлофор»)

2. Повідомлення теми і мети уроку:

 Дорогі діти! Тему, яку ми сьогодні розглядаємо на уроці, ми вже з вами проходили. Сьогодні інший урок - це урок узагальнення і систематизації знань (за своїм типом), і називається він (тобто тема уроку)  Краса світу жінки-матері в поемі «Катерина» Т.Г. Шевченка.

   Урок насичений, ви заздалегідь подбали про те, щоб підготуватися до уроку, бо сьогодні наш урок - це свято.

   І я, і гості, які присутні на нашому уроці, ждуть ваших вражень від Шевченкової «Катерини».

Слайд №2

-Отже, мета нашого уроку - це ще раз заставити нас замислитися, чому доля жінки- кріпачки так хвилювала Тараса Шевченка, чому він не раз у своїй творчості звертався до цієї теми.

Епіграф:

«Хай ти зроблений з каменю, але все ж ти здригнешся, коли взнаєш про жертвоздатність цієї людини; його життя є високою моральною школою для  всіх і головне - для молодого покоління.»

В.Гюго

Слайд №3

Епіграфом також є і слова М. Рильського:

«Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, у жодного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Т.Г. Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, у матері...»

Введення в тему уроку

3. Актуалізація знань учнів. Забезпечення емоційної готовності

1. Вступне слово вчителя

(Попередити: зошити відкриті, записати дату, тему)

-Діти! Тема долі жінки-матері в кріпосницькій Росії хвилювала не тільки Шевченка інших українських письменників, а й російських передових письменників, зокрема М. Некрасова. І мені хочеться почати нашу роботу словами М. Некрасова (із поеми «Мороз, красный нос»):

Три тяжкие доли имела судьба,

И первая доля: с рабом повенчаться,

Вторая - быть матерью сына раба,

А третья - до гроба рабу покоряться,

И все эти грозные доли легли

На женщину русской земли

(Ці рядки говорять нам не тільки про долю жінки-матері, а про долю матері- кріпачки. Цю ж тему ми бачимо і у Шевченка)

2. Технологія «Незакінчене речення»:

а) Читаючи поему «Катерина», я відчув...

(що у своєму пізнанні світу я піднявся на вищий щабель своєї духовної культури,     

моралі) (Я співчуваю Катрусі).

б) Читаючи поему «Катерина», я думав...

(над трагічною долею жінок-матерів-кріпачок, як наша Катерина, над тим, як

Т.Г.Шевченко безмежно любив і співчував їй).

в) Читаючи поему «Катерина», я зрозумів...

(що образ Катерини залишив у моїй душі глибокий слід на все життя; мені захотілося більше дізнатися про поета, прочитати більше його творів. Мені хочеться глибше усвідомити, в чому ж історична роль Т.Г.Шевченка як поета, за що ми його любимо і цінуємо із віку в вік)

      3. Слово вчителя

Слайд №4

«Поема “Катерина ” започаткувала тему материнства у творчості Шевченка. Тема материнства у митця особлива, оповита ореолом святості і любові. Рано залишившись без матері, поет усе життя згадував її найтеплішими, найпроникливішими словами. Від неї впало золоте сяйво не на одну жіночу постать у пізніших поетичних творах.»

Б. Лепкий

Вчитель:

     Кобзар - один з найталановитіших, найніжніших і найщиріших співців жіночої долі. Жіночі образи Шевченка - це зорі, потоптані брудними чобітьми розпусних панів, віддані на зневагу самим існуючим ладом. Серце поета обливається кров’ю, коли він бачить наругу над жінкою, думає про її страдницьке життя, мученицьку долю.

     Жінка в творчості Кобзаря виступає високоморальною, готовою до подвигу і навіть до смерті заради найдорожчого, що в неї є - дитини.

    Діти, хто доповнить?

(за період з 1843 по 1847 рік Т. Шевченко пише низку творів, у яких змальовує цілу
галерею жіночих образів. «Сова», «Відьма», «Слепая», «Наймичка» - це поеми про скривджену жіночу долю, що згустком крові запеклася в поетовій душі. Надзвичайно чуйно, сердечно, співчутливо ставиться автор до своїх героїнь)

Вчитель:

-Діти! Що ви знаєте про становище жінки, що народила позашлюбну дитину в ХІХ столітті в Україні?

(Можливі відповіді учнів)

1.        Жінка, що народила дитину поза шлюбом, вважалася «нечистою» і не мала права вийти на вулицю, поки дитину не перехрестять. А священики люто катували дівчину, змушували на колінах повзати навколо церкви, нести іншу тяжку покуту.
2.        Батьки таких дівчат дуже страждали. Вони повинні буди підкоритися давнім звичаям і вигнати дитину з дому. Багато з них від такого лиха, сорому помирало.

4. Опрацювання нового матеріалу

Вчитель:

-Що ж, підійдемо ближче до теми нашого уроку, до проблеми соціальної нерівності

і трагічної долі селянки в тогочасному суспільстві, а також розберемось, в чому ж вбачав Шевченко красу світу жінки-матері?

Діти, зверніть увагу на слова українського письменника Богдана Лепкого:

Слайд №5

«Поема “Катерина” започаткувала тему материнства у творчості Шевченка. Тема материнства у митця особлива, оповита ореолом святості і любові Рано залишившись без матері, поет усе життя згадував її найтеплішими, найпроникливішими словами. Від неї впало золоте сяйво не на одну жіночу постать у пізніших поетичних творах»

Богдан Лепкий

1. Робота в парах. Завдання: перегляньте ще раз поему і визначте, до якого типу конфліктів належать події, що розгортаються в поемі «Катерина»? Аргументуйте відповідь.

1. До моральних

а) відношення батьків, людей

б) народження дитини без батька

в) трагічна доля

2. До соціальних

 а) офіцер-пан посміявся з дівчини

            б) відмовився від Катерини і дитини

в) соціальна нерівність

5. Цілевизначення та планування навчальної діяльності

Евристична бесіда

 Вчитель:

-Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи.

Запитання:

а) Що хотів автор сказати своєю поемою?

           (До недавнього часу твір визначали як реалістичну соціально-побутову поему)

б) Як дізнатися, чи правильно ми зрозуміли автора?

(Молоде життя героїні обірвалося передчасно, що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточення. Читаючи поему, відчувай, як в душу проникло співчуття до цієї знедоленої жінки)

Слайд №6

Вчитель:

-Юні друзі! Зачепимо ваші струни. Відгукнімося добротою на доброту. Якщо ви
будете реагувати на чуже лихо чи чуже горе, може станете Людиною...

Отже, перенесімося на Київщину.

    На землю спала ніч... зійшов місяць... розсипав свої зіроньки по небу... В цей час з
невеличкої хати, що потопала у вишневому садочку, вийшла дівчина (сценка). їй було років 16. Лице було бліде, очі з надією поглядали в садочок...

-Хто це був? (Катруся, звичайно)

   Проте вона не помічала, про що шепотіли листочки, ніби попереджаючи про небезпеку.

-Катерина приходить на побачення. Кохання приходить несподівано. Це така радість! Але кохання Катерини принесло їй горе, нещастя.

а) сцена у садочку...

б) Слова «Кохайтеся, чорнобриві...» (читає учень напам’ять)

3. Робота над образом

             а) Чи журиться Катерина, чи є в неї надія? (Так! Є!)

Вчитель:

Випещена батьком і матір’ю, вона вірила в кохання.

Слайд№7

Учень читає уривок:

«Не слухала Катерина

Ні батька, ні неньки,

 Полюбила москалика,

Як знало серденько.

Полюбила молодого,

В садочок ходила,

Поки себе, свою долю

Там занапастила.

Кличе мати вечеряти,

А донька не чує;

Де жартує з москаликом,

Там і заночує.

Не дві ночі карі очі

Любо цілувала,

Поки слава на все село

Недобрая стала.

Нехай собі тії люде,

Що хотять, говорять:

Вона любить, то й не чує,

Що вкралося горе.

Прийшли вісти недобрії —

В поход затрубили.

Пішов москаль в Туреччину;

Катрусю накрили.

Незчулася, та й байдуже,

Що коса покрита:

За милого, як співати,

 Любо й потужити.

Обіцявся чорнобривий,

 Коли не загине,

Обіцявся вернутися.

Тойді Катерина

Буде собі московкою,

Забудеться горе;

У Москві свекрухи.

Не слухала моїх річей,

То її послухай.

Іди доню, найди її,

Найди, привітайся,

Будь щаслива в чужих людях,

До нас не вертайся!

Не вертайся, дитя моє,

З далекого краю...

А хто ж мою головоньку

 Без тебе сховає?

Хто заплаче надо мною,

Як рідна дитина?

Хто посадить на могилі

Червону калину?

Хто без тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Дитя моє любе!

Іди од нас...»

Вчитель:

-Катерина вже знала, що не повернеться.

Діти! Як ви думаєте, які треба якості мати людині, яка вигнана з дому, без коштів,

морально спустошена? (сміливість, велика любов до москаля, до дитини. Гордість, рішучість. Вона не уявляла, як буде далі, але пішла шукати своє щастя. І шлях цей був довгий).

Учень читає уривок напам’ять:

А поки що, нехай люде,

Що хотять, говорять.

Не журиться Катерина —

Слізоньки втирає,

Бо дівчата на улиці

Без неї співають.

Не журиться Катерина —

Вмиється сльозою,

Возьме відра, опівночі

Піде за водою,

Щоб вороги не бачили;

Прийде до криниці,

Стане собі під калину,

Заспіває Гриця»

- Чому вона така безпечна?(бо зна, вірша, що милий повернеться, бо вона довірлива дуже).

 Вчитель:

-А плітки вже ходили по селу, докори батька і матері стають нестерпними.

Слайд №8

Сцена (учні розігрують сцену, хата, батько і мати).

Учень: «Сидить батько кінець стола,
              На руки схилився,

Не дивиться на світ Божий:
Тяжко зажурився.

Коло його стара мати
  Сидить на ослоні,

За сльозами ледве-ледве
  Вимовляє доні:

 Мати:  «Що весілля, доню моя?

А де ж твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре?

В Московщині, доню моя!

Іди ж їх шукати,

Та не кажи добрим людям,

 Що є в тебе мати.

Проклятий час-годинонька,

Що ти народилась!

Якби знала, до схід сонця

Була б утопила...

Здалась тоді б ти гадині,

Тепер — москалеві...

Доню моя, доню моя,

Цвіте мій рожевий!

Як ягодку, як пташечку,

Кохала, ростила

На лишенько... Доню моя,

Що ти наробила?..

Оддячила!.. Іди ж, шукай

Учень: «За Києвом, та за Дніпром,

               Попід темним гаєм,

Ідуть шляхом чумаченьки,

Пугача співають.

Іде шляхом молодиця,

Мусить бути, з прощі.

Чого ж смутна, невесела,

Заплакані очі?

У латаній свитиночці,

На плечах торбина,

В руці ціпок, а на другій

Заснула дитина.

Зострілася з чумаками,

Закрила дитину,

Питається: «Люде добрі,

Де шлях в Московщину?»

«В Московщину? Оцей самий.

Далеко, небого?»

«В саму Москву. Христа ради,

Дайте на дорогу!»

Бере шага, аж труситься:

Тяжко його брати!..

Та й навіщо?.. А дитина?

Вона ж його мати!

Заплакала, пішла шляхом,

В Броварях спочила

Та синові за гіркого

 Медяник купила.

Довго, довго, сердешная,

Все йшла та питала;

Було й таке, що під тином

               З сином ночувала...»

 Сцена зустрічі з коханим (Катерина, офіцер, коні і інші).

  Учень читає уривок: «Реве, свище завірюха...»

Слайд № 9

(під музику І. Чайковського «Пори року. Зима»)

Вчитель:

-Ще раз проаналізуємо цю сцену. В яких рядках радість довгожданої вистражданої зустрічі?  («Любий мій, Іване!)

-І тут же гіркий подив, непорозуміння? («Чого утікаєш? Хіба забув Катерину?»)

-Коли ж настає прозріння і з грудей виривається знесилений розпачливий докір? («Боже мій, Іване! І ти мене покидаєш? А ти ж присягався!»)

-Так, мужня, терпляча, вона йшла, не знаючи втоми... І що знайшла

Учень читає уривок: «Не питайте, чорнобриві...»

Вчитель:

-Шевченко любив свою Катерину. В яких рядках це підкреслено? («Не плач, Катерино...»)

-На що був схожий пошук Катрусі? (На подвиг, віяв людської волі, наполегливості, подвиг матері в ім’я сина).

-Настав час назвати того, хто винен в трагедії Катерини! (Це Іван, москаль...)

-Що свідчить про його непорядність? (Покинув Катерину в тяжку хвилину, жорстокий, облудний...)

-А як би порядна людина поступила? (Якщо так трапилося, то міг би прийти до батьків. Батьки мали б моральну підтримку. Міг би допомагати і коштами; і з походу написати листа і т.д.)

  Зачитати уривок, як Катерина втопилася.

Вчитель:

-Чому вона так зробила? (Їй нікуди було подітись, безвихідне становище, гірка образа, біль душевний – все разом охопило Катрю).

-Діти! Чи не здається вам, що це було протестом проти мерзенного ладу, побудованого на несправедливій основі? Який був конфлікт? (і соціальний, і побутовий, соціальна нерівність, старі звичаї, це повість у віршах - соціально-побутова)

4. Робота з текстом

1. Перегляньте ще раз поему. Подумайте:

а) Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?

б) Чи був у неї вихід з цієї ситуації?

(Діти! Це було вам попереджувальне завдання. Робота в малих групах),(3 групи працює).

Вчитель:

-Свою відповідь ви повинні були оформити у вигляді блок-схеми. Обґрунтуйте значущість складових блок-схеми.

Слайд №10

Блок-схема І групи (кольоровий спектр).

Слайд №11

Блок – схема ІІ групи

Відповідь III групи

    Наша група спробувала дослідити настрої Катерини протягом твору. Ми
створили асоціативний ряд.

Слайд №12

1. Надія на обіцяне коханим щасливе родинне життя;

2.  Віра в коханого;
3. Біла хустка - символ чистоти;
4. Довге очікування;
5. Спів невеселих пісень;
6. Сором;
7. Відчай;
8. Сподівання на зустріч, яка вирішить усі проблеми;

9. Розчарування - розпач;

10. Трагічний кінець

Запитання дискусійного характеру:

Вчитель:

-Чи мала право Катерина залишати сина напризволяще?(Я думаю, що ні!)

Слайд №13

Метод «Займи позицію»

Готуючись до уроку, я зрозумів:

(Загальнолюдська кривда довела Катерину до самогубства. Великий реаліст Т.Шевченко мужньо дивився у вічі долі і бачив, як підневільне життя здеморалізувало найширші верстви простих, покріпачених людей, їхнє здичавіння, їхню деградацію... Люди гірші за собак - отакий остаточний присуд знедоленій героїні, такий же підтекст усієї поеми Шевченка)

Вчитель:

-Яка доля судилася Івасю? (Його підібрав лісничий і виховав потім віддав у поводирі).

Слайд №14

Хлопчина з кобзарем, Т.Г.Шевченко.

Слайд №15

Хлопчик під тином, Т.Г.Шевченко, вірш «І золотої й дорогої»

Вчитель читає:

І золотої й дорогої

Мені, щоб знали ви, не жаль

Моєї долі молодої.

А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу!

А ще до того, як побачу

Малого хлопчика в селі:

Мов одірвалось од гіллі, 

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині...

Мені здається, що се я, 

Що се-ж та молодість моя:

Мені здається, що ніколи

Воно не бачитиме волі, 

Святої воленьки! Що так

Даремне, марне пролетять

Його найкращії літа, 

Що він не знатиме, де дітись

На сім широкім, вольнім світі, 

І піде в найми, і колись, 

Щоб він не плакав, не журивсь, 

Щоб він де-небудь прихиливсь, 

То оддадуть у москалі...

  Слайд №16

   Розгляд картини Т. Шевченка «Катерина» (Олія, 1842 рік)

   (однойменна картина, в якій зображено епізод розлуки)

Вчитель:

-Картина віддзеркалює всю складність ситуації у поемі. Сучасні шевченкознавці
вбачають у ній шляхетний образ прекрасної, але зневаженої України.

Повідомлення членів групи художників-мистецтвознавців (учні).

1.     Сюжет із сучасного життя розробив Шевченко в картині «Катерина» (1842р.).
   У картині чіткіше виявлена соціально-критична позиція майстра. Своїми
   формально-виражальними засобами (розвитком дії, предметно-пейзажним
   оточенням) вона належить до романтичного напрямку в живописі.
2.     У картині «Катерина» Шевченко одним з перших у вітчизняному мистецтві
   висловив протест проти безправного становища жінки. Митець вибрав типове
   явище царської Росії, зіставивши чистоту народних звичаїв і бруд розпусти. З
   особливою любов’ю написана постать Катерини - вродливої селянки, простої
   і довірливої. На її обличчі - вираз глибокого жалю, терплячості, затамованих
   сліз. Глядач відчуває смуток героїні...

Слайд №17.

Завдання-дослідження

Дослідіть роль художньої деталі у творі Шевченка-художника «Катерина» (Робота в парах)

6. Узагальнення і систематизація.

Міні-дискусія

-      Яке враження справила на вас поема в цілому?

-      Ваше ставлення до вчинків Катерини (наприклад, у сцені зустрічі Катерини й Івана ми бачимо зрілу думку про моральну вищість людини з народу. Катерина за моральними якостями стоїть набагато вище за панів з вищого світу, розумних, освічених).

-      Чи є актуальними в наш час проблеми, порушені у творі?

(Так, вони є! Проблема дівочої гордості, проблема поваги до батьків, вчителів; проблеми чоловічого благородства, честі, відповідальності)

-      Чому ми читаємо «Катерину», хвилюємося, для чого нам треба вивчати «Катерину»?

(Нас хвилює її доля, її вчинки, чому вона так зробила; соціальна нерівність...)

Слайд №18.

Рефлексія навчальної діяльності («Мікрофон»)

а) Що ви дізналися нового на сьогоднішньому уроці? (Я зрозуміла, що образ героїні Катрусі залишив у мене в душі глибокий слід. Той, хто пролив сльози за Катерину і її безталанного сина Івася, той, ставши дорослою людиною, не скривдить рідну матір, не зневажить честь коханої дівчини)

б) Що було найцікавішим? (З душі поета вирвався зойк! Це голос протесту проти рабства)

в) Що видалося найважливішим? (Образ Катерини, Наймички - це вічна кара тим соціальним деспотам, що їх знедолили)

г) Які ж риси характеру Катерини вам найбільше сподобались? (Любов до дитини, вірність у коханні...)

д) Чи є запитання, які залишилися без відповіді? (Немає)

е) Вірш «Катерина»

7. Домашнє завдання.

   Написати твір на тему: «Які думки і почуття викликає в мене читання поеми Т.Г. Шевченка «Катерина».

Використана література

1. О.Авраменко «Українська література», 9 кл. к. «Грамота»,2022.
2. ДОСХ Матеріали до ЗНО, українська мова та література (роки життя, літературний напрям, програмний твір, жанр).
3. Т.Г. Шевченко «Катерина» к. Основа, 2017.
4. О. Ірванець. Пєси,к. «Грамота», 2021.
5. Т. Прохасько «Бо так є», к. «Грамота»,2011.
6. Т.Г. Шевченко. «Заповіт» Великого Кобзаря, Д. «БАО»,2008.

Презентація до уроку

https://docs.google.com/presentation/d/185cNBxjmpjAlV0hJphw_6wVJsKPye2Gy/edit?usp=sharing&ouid=100370911472275586501&rtpof=true&sd=true