Тема:  Розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: відпрацювати вміння учнів уживати розділові знаки складного безсполучникового складного речення, визначаючи відношення між його частинами на основі здобутих знань про типи речень;  формувати інтерес до розв’язання творчих завдань.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.

Обладнання: макет п’ятипелюсткової квітки з роздрукованими завданнями, прикріплені на пелюстки; уривок із повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя та поезії Д. Павличка; пам’ятка «Розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення»:

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Визначення очікуваного результату.

   На цьому уроці ми маємо відпрацювати вміння і навички розставляти розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення, застосовуючи здобуті на попередніх уроках знання, вирізняти з-поміж інших типів складні безсполучникові складні речення, обґрунтовуючи власні висновки. Тему розглянемо на творах Д. Павличка та М. Гоголя.

Запитання:

1. Чого ви очікуєте від уроку?
2. Які знання ви сподіваєтесь здобути?
3. Які вміння і навички хотіли б удосконалити?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Знайомство з учасниками уроку, за допомогою гри.

Я така (такий) як усі, тому що…

Я не така (не такий) як усі, тому що…

2. Закінчити речення.

- Складне речення, частини з’єднуються за допомогою інтонації в усному мовленні, а на письмі розділовими знаками, називаються…

- Якщо між частинами безсполучникового складного речення існують смислові відношення одночасності, послідовності, сумісності дій, то між його частинами ставиться…

- Якщо друга частина безсполучникового складного речення пояснює причину того, про що йдеться в попередньому, пояснює, доповнює його зміст, вносить додаткове повідомлення, тоді між частинами ставиться …

- Якщо між частина безсполучникового складного речення існують смислові відношення умови, часу, наслідку або частини безсполучникового складного речення ілюструють різке протиставлення чи швидку зміну подій, то між частинами ставиться…

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота в групах ( об’єднання учнів у 5 груп) .

Словникова робота.

Конари (діал.) – грубі гілки, що ростуть від стовбура дерева.

Страма (заст.) – сором, ганьба.

Рантух (діал.)- тонка бавовняна тканина.

- Інтерактивна вправа «П’ятипелюсткова квітка».

Умова. Учням пропонується квітка з п’ятьма пелюстками, закритими картками, на яких розміщено завдання для кожної групи.  Члени команди протягом 10 хв. виконують завдання. Один із учасників надає відповідь.

1.Вилучити з-поміж наведених речень «зайве». Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.

-  Не жди ніколи слушної пори –

  Твоє мовчання може стать ганьбою!

- Одна Голгофа споконвік була:

  Розбійник і Творець висіли поруч…

- Це дуже тяжко – написати пісню,

  Що, мов колиска, йде із роду в рід,

  Від маминих очей до зір гойдає.

- Заходить сонце в золотих лісах,

  На стовбурах палахкотить живиця,

  Краєчок хмари, наче блискавиця,

 Горить у надвечірніх небесах.

2. Вилучити з-поміж наведених речень те, що відповідає схемі [    ] : [  ] ,[   ].

Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.

- Себе я безнадійно вчу:

  Дай більше сміху, ніж плачу,

 Не нарікай на тьму, злостиво,

А краще засвіти свічу. 

- На осінній оболоні

  Розгадав я ці нитки:

 Нитка біла – то на скроні,

 Нитка синя – думки.

- Щасливим був я двічі: як на сіні

 Мене віз батько в присмерки осінні,

 І я відчув, що в мене в серці є

Те, що належить тільки Україні.

- Ми знали: був голодомор

  І розстріли в підвалах,

 Та, як вогонь із пащ потвор,

Лякав нас правди спалах.

3. Вилучити з-поміж наведених речень те, що відповідає такій характеристиці: безсполучникове складне речення, що складається з трьох частин, між першою та двома наступними смислові відношення причини. Обґрунтовувати вибір, підкреслити граматичні основи.

- Та вірю я в майбутні й благовісні –

  Постане нація об’єднана, як в пісні,

 І люди, не раби, візьмуть до керма.

- Тепер не коле вже мене стерня,

  Я  на хребті осідланого слова,

 Дзвенить залізна рима, як підкова…

- Все на цьому світі , все – твоє:

 Земля, перелатана нивами,

 Пустеля,перенизана маревами,

Білогриві океани з золотими пляжами..

-  Я все життя в печальній ностальгії:

  Я бачив Київ на Говерлі в мрії,

  Тепер я Бачу золото полин

 На непогаснім куполі Софії.

4.Перебудувати сполучникові речення на безсполучникові, розставити й пояснити розділові знаки, підкреслити граматичні основи.

- Старі черешні і яблуні

  Буйно розквітають.

  І на дубові конари,

 На грабові листочки

 З вітром злітає біла метелиця…

- Я знаю, що час, немов хлоп’я збитошне,

 Камінчик затиснув у кулаці.

- Вождів багато, а рядових нема,

 О, Україно, це твоя страма…

- Свобода як нива.

  Якщо працюєш, то дзвенить колисками,

 Якщо не працюєш, то бур’яном заросте.

5.Розставити й пояснити розділові знаки у безсполучникових складних реченнях, підкреслити граматичні основи.

- Вернись до мене хай дзвенить навкруг

  Надтятий голос в зоряній скорботі.

- І мить була така зайшов я під кожух

 Відчув долонею сорочечки рантух

 Молитву заспівав із вдячності до Бога.

- Колись я думав радощів – це путь

 У  світ незнаний із моїх Покуть.

 Тепер я знаю радість – то дорога

 До яблунь що в Стопчатові цвітуть.

- Україно в дамбі твоя воля

 Хочеш жити – дамбу розвали!

Підводимо підсумки роботи в групах.

Робота з текстом.

Умова:

1. Читаємо текст.
2. З кожного рядка вибираємо по два слова, які найбільше сподобалися.
3. З поданих слів залишаємо 10, які найбільше вам подобаються.
4. З 10 слів залишаємо 5.
5. З 5 словами складаємо речення.
6. Зачитуємо складені речення.

Уже з тиждень Тарас Бульба жив зі своїми синами на Січі. Остап з Андрієм не дуже дбали про військову науку. Січ не любила турбувати себе військовими вправами і гаяти час надаремно; юнацтво виховувалося й набиралося досвіду тільки на ділі, в самому розпалі боїв, що з тієї причини були майже безнастанними. Козак занудився б, якби на дозвіллі навчався якої-небудь там дисципліни, опріч хіба що стрільби в ціль та, зрідка, кінських перегонів і гонитви за звіром у степах та луках; увесь інший час вони бенкетували — на ознаку широкого розмаху душевної волі. Уся Січ була якимсь надзвичайним явищем: це було безнастанне бенкетування, учта, що галасливо почалася й загубила свій кінець. Дехто, правда, брався за ремесло, інші тримали крамнички й крамарювали; але переважна більшість гуляла з ранку до вечора, поки в кишенях ще бряжчала спроможність і здобуте добро ще не перейшло до крамарських і шинкарських рук. Це загальне бенкетування мало в собі якийсь чар. Не було це якимось збіговиськом гультяїв, що напиваються з горя, — ні, це було просто якесь шалене буяння веселощів. Кожен, хто сюди ускочив, тут же забував і покидав усе те, що його колись цікавило.

V. Підсумок уроку.

  Бесіда з учнями:

1. Які форми роботи практикувалися на уроці?
2.  Які знання ви здобули та закріпили?
3. Що вдалося вам легко й було цікавим? Що викликало труднощі?

Самооцінка:

Учням роздаються картки  для заповнення самоконтролю.

1. Прізвище, ім’я ________________________________________
2. Оцініть себе за роботу на уроці від 0-10 _____________________
3. Ви брали активну участь у роботі групи __________________
4. Ви вносили пропозиції, які брали до уваги члени групи______________
5. Що нового ви хотіли б побачити на наступному уроці___________________________________________________
6. Чи сподобалися Вам інтерактивні вправи на уроці__________________