Відкритий урок на тему Розв’язування задач на зміну агрегатного стану речовини

Тема уроку. Розв’язування задач на зміну агрегатного стану речовини.

Мета уроку:

навчальна: закріпити знання учнів про зміну агрегатного стану речовини;

розвивальна: сформувати уявлення про процеси випаро­вування та конденсації; плавлення та кристалізації;

виховна: формувати вміння спостерігати фізичні явища й аналізувати факти при спостереженні явищ.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, відео фрагменти, скельця.

Методи навчання: бесіда, розповідь, інтерактивні методи, частково пошукові, творчі.

План уроку:

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань та вмінь.

IІІ. Закріплення знань та вмінь.

ІV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

Природа так про все подбала, 

що  всюди ти знаходиш,

чому вчитися.

Леонардо да Вінчі

(слайд 1)

І. Організаційний етап.

Перевірка домашнього завдання; контроль знань.

Перевірку домашнього завдання провести у такий спосіб як «Коментування розв’язання домашніх задач».

Сьогодні на уроці ми поринемо у світ рідної природи, поспостерігаємо за деякими цікавими її явищами.

У вас на столах лежать скельця. Подихайте на них.

Що ви спостерігаєте? Як називається це явище? (Випаровування і конденсація).

Де ви могли спостерігати ці явища в природі та побуті? (Учні наводять приклади)

II. Актуалізація опорних знань та вмінь.

«Мозковий штурм»

• В яких агрегатних станах може перебувати речовина?
• Чим різняться той чи інший агрегатний стан?
• Який зв’язок між швидкістю рухів молекул і температурою?
• Що таке внутрішня енергія? Від чого вона залежить?
• Чим характеризується процес плавлення?

IІІ. Закріплення знань та вмінь.

Робота в зошитах.

(слайд 2)

Намалюйте в зошитах посудину з рідиною. Зобразіть молекули цієї рідини у вигляді кульок. На якій відстані вони будуть розташовані одна від одної? (щільно притиснуті одна до одної). Це молекулярна модель рідини. Яким молекулам легше всього покинути рідину? Вкажіть стрілочками напрямок їх руху.

Висновок: рідину можуть покинути молекули, що знаходяться на поверхні, кінетична енергія яких більше потенційної енергії їх взаємодії із сусідніми молекулами.

Намалюйте в зошитах як відбувається руйнування кристалічної гратки?

Висновок: атоми відриваються від своїх стабільних положень.

Застосовування отриманих знань при вирішенні якісних задач.

(слайд 3)

• Вийшовши в жаркий день з річки, ви відчуваєте прохолоду. Це відчуття посилюється у вітряну погоду. Поясніть, чому це відбувається?
• Що охолоне швидше за однакових умов: жирний суп або чай? Поясніть, чому?
• Нам часто доводиться прати і сушити білизну. У яку погоду це найкраще робити? Що необхідно, щоб білизна швидше висохла?

(слайд 4)

• Чому температура води у відкритих водоймах в літню пору майже завжди нижче температури навколишнього повітря?

(слайд 5)

Застосовування отриманих знань при вирішенні кількісних задач.

Задача 1. Полярники одержують воду розтоплюючи лід. Яка кількість теплоти потрібна щоб отримати 40 кг води за температури 50⁰С, якщо температура навколишнього середовища -30⁰С?

Задача 2. Срібло масою 20 г узято при температурі плавлення. Скільки енергії виділиться під час його кристалізації і подальшого охолодження до температури 60°С?

Цікаві факти.

Виявляється, не тільки люди в житті використовують знання про такі процеси, як випаровування і конденсація, але і багато тварин.

1. В пустелях температура земної поверхні може підвищуватися до 70-80⁰С вдень і падати до 4⁰С до кінця ночі. У цих умовах більшість ящірок шукає притулок. Крім того ящірка здатна міняти положення тіла і його забарвлення, а коли температура стає високою, може також зменшити поверхню тіла, втягуючи ребра. (слайд 6)

2. Шерсть у собак дуже тепла, а потових залоз в шкірі практично немає (Є тільки на пальцях лап). Собаки ніколи не пітніють. Влітку їм стає особливо спекотно. Щоб охолодити себе, собака широко розкриває рота і висовує язик. Слина починає інтенсивно випаровуватися, і температура тіла знижується до нормальної. (слайд 7)

3. У слона в шкірі немає жодної потовій залози. Але водойма у слона завжди під рукою. Набирає слон слини з рота хоботом і розмазує по тілу. Відразу полегшення відчувається - адже слина добре випаровується. (слайд 8)

4. У зайця великі вуха, але зовсім не для того, щоб слухати, а для того щоб ними... потіти. Кожен квадратний сантиметр вуха випромінює до 10 калорій тепла на годину. У спеку заячі вуха відводять третину тепла, що утворюється при обміні речовин. (слайд 9)

ІV. Підсумок уроку.

Які фізичні процеси повторили на уроці?

Від чого залежать ці процеси?

Яка інформація запам’яталась найкраще?

Спостерігаючи за природою можна робити відкриття!

V. Домашнє завдання.

Повторити §13. Вправа 13 письмово в зошиті.

Комунальний заклад загальної середньої освіти

«Ліцей №142 імені П’єра де Кубертена»

Дніпровської міської ради.

Відкритий урок

в 8 – Б класі

на тему:

Провела:

вчитель фізики

Тереб Л.В.

Дніпро

2020