Відкритий урок "Скарби родинної скрині – мережки"

Методичний  кабінет

Овруцького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель  трудового навчання:

Дубовська  Світлана  Володимирівна

                              

            2019  рік                             

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Скарби  родинної  скрині – мережки.

 

Мета:  Ознайомити  учнів  з  особливостями  української  народної 

вишивки;  асортиментом вишиваних  виробів,  а  також технологією  виконання  наскрізних  швів.  Навчити  виконувати  наскрізні  лічильні  шви,  готувати  тканину  для  їхнього  виконання.  Розвивати  фантазію,  творче  мислення; виховувати  старанність,  акуратність  при  виконанні  практичних  робіт  з  вишивання,  інтерес  та  любов  до  творчості.

 

Обладнання:  Зразки  швів  і  виробів  оздоблених  вишивкою,  ілюстрації  з  журналів,  книг,  брошур.

 

Інструменти  та  матеріали:  Тканина  полотняного  переплетення,  нитки,  голки,  ножиці  (з  гострими  кінцями),  наперсток.

 

Тип  заняття:  Комбіноване.

 

                              Хід  заняття:

 

І.  Організаційний  момент.

 

ІІ.  Актуалізація  опорних  знань  та  вмінь  учнів.

Робота  в  парах.

Учитель  роздає  учням  картки  із  зразками  швів.  Учні  мають  схарактеризувати  шви  за  такими  критеріями:  спосіб  і  техніка  виконання,  однобічний  чи  двохбічний.  Один  з  учнів  складає  характеристику,  інший  оцінює  її  правильність.

 

ІІІ.  Вивчення  нового  матеріалу  з  практичним  закріпленням.

 

   Мистецтво  вишивання  сягає  сивої  давнини.  Розвиток  його  ніколи  не  переривався.  Вишивкою  прикрашали  одяг  ще  в  прадавні  часи.  Майже  в  кожній  хаті  ткали  полотно  й  шили  з  нього  одяг.  Прикрашали  одяг  вишивкою.  Одяг  був  свого  роду  характеристикою  майстерності  дівчини,  її  працьовитості.

   Вишивка -  це  духовний  символ  українського  народу,  рідного  краю,  батьківської  оселі,  тепла  материнських  рук.  З  нею  пов’язана  вся  багатовікова  історія  українського  народу,  його  творчі  пошуки,  радість  і  горе,  його  перемоги  і  поразки,  сподівання  на  майбутнє.

    Вишивка  є  найбільш  поширеним  видом  оздоблення  ужиткових  предметів  і  задоволення  естетичних  потреб  українців.  Для  оздоблення  виробів  використовують  різноманітні  техніки  вишивання.  Дуже  поширеними  є  техніки  прозоро-рахункової  групи – наскрізні  лічильні  шви:  «одинарний  прутик»,  «черв’ячок»,  «вівсяночка»,  «  подвійний  прутик»,  «роздільний  прутик»  тощо.

   Мережка – це  ажурна  вишивка,  виконана  на  смужці  тканини,  з  якої  витягують  нитки  піткання  або  основи.  Нитки,  які  залишились  не витягнутими,  обплітають  робочою  ниткою.

   Мережки  можуть  бути  різними  за  шириною,  складністю.  В  основному  їх  виконують  нитками  під  колір  тканини,  що  створює  додатковий  ефект  прозорості  вишивки.  Але  деякі  види  мережок  виконують  кольоровими  нитками  (муліне  або  котушковими).  Широкі  мережки  нагадують  справжнє  мереживо. 

   Оригінальний  вигляд  мережок,  що  відрізняє  їх  від  уже  відомих  нам  швів,  характеризується  наступними  особливостями  їх  виконання:

1. Для  мережок  необхідна  тканина  полотняного  переплетення;
2. Для  роботи  підходять  котушкові  нитки  № 40,  50,  60,  80,  а  також  нитки  муліне;
3. Виконання  мережок  починають  із  підготовки  на  виробі  доріжки  висмикнутих  ниток  у  тому  місці,  де  буде  розміщуватися  вишивка.

 

4. Практична  робота.  Підготовка  тканини  для  виконання  мережки.

Інструменти  та  матеріали:  Ножиці,  голка,  кілочок,  котушкові  нитки.

Послідовність  виконання:

1. Визначити  місце  розташування  мережки.
2. На  початку  мережки  зробити  закріпку  швом  «качалочка»  (через  одну  нитку  тканини  знизу  нагору).  Висота  закріпки  повинна  на  2-4  нитки  перевищувати  висоту  мережки.  Ширина  закріпки – 3-5  ниток  тканини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Таку  ж  закріпку зробити  з  іншого  боку,  на  кінці  мережки.

 

 

 

 

4.  Підрізати  та  висмикнути  нитки  з  тканини.  Кінці  ниток  вивести  на  зворотний  бік  та  відрізати.

 

 

 

 

 

 

 

Під  час роботи  вчитель  контролює  роботу  учнів,  дотримання  правил  безпечної  роботи.

     Для  мережок  будь-якого  виду  існують  загальні  правила:

--  оформляють  краї  мережок  закріпками  (качалочками);

--  усі  ряди  мережок  виконують  справа  наліво;

--  кінці  ниток  закріплюють  у  «качалочках»  із  виворітного  боку; 

--  на  початку  роботи  робочу  нитку  закріплюють  петлею  біля  основи  правої  «качалочки».

     Мережки  є  дуже  різноманітними  за  технологією  виконання  та  зовнішнім  виглядом,  вони  можуть  застосовуватися  як  самостійна  техніка,  так  і  в  сполученні  з  іншими  вишивальними  швами.

     Види  мережок:

а)  мережка  «одинарний  прутик»  є  найпростішою  та  використовується  як  основа  для  інших  видів  мережок;

б)  мережка  «подвійний  прутик»;

в)  мережка  «роздільний  прутик»  (черв’ячок);

г)  складні  варіанти  мережок  «ляхівка»,  «стовпчики»,  «гречка»,  «із  настилом»  тощо.

 Технологія  виконання  мережки  «одинарний  прутик».

1.  Підготувати  на  тканині  доріжку  з  висмикнутих  ниток;

2.  Біля  основи  правої  закріпки  закріплюємо  робочу  нитку  петлею  на  двох  нитках  тканини;

3.  Голку  вводимо  під 4-5  вертикальних  ниток  справа  наліво;  при  цьому  нитка,  проходячи  під  витягнутими  нитками,  утворює  петлю,  що  охоплює  вертикальні  нитки;

4.  Злегка  протягуємо  нитку,  голкою   вколюємо  зі   зворотного  боку  тканини  зліва  від  зібраного  пучка  вертикальних  ниток – прутика – на  2-3  нитки  нижче  від  краю  мережки;

5.  По  закінченню  вивести  голку  на  виворітний  бік  тканини  та  закріпити  нитку  під  стібками  «качалочки».

  

 

 

 

  Технологія  виконання  мережки  «  подвійний  прутик».

1. Підготовити  на  тканині  доріжку  з  висмикнутих  ниток,
2. Виконати  нижній  ряд  мережкою  «одинарний  прутик»;
3. Тканину  повернути  так,  щоб  нижня  частина  стала  верхньою;
4. Обплести  робочою  ниткою  ті  самі  пучки  вертикальних  ниток,  виконуючи  другий  ряд  «одинарного  прутика»;
5. Утворюється  мережка  «подвійний  прутик».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Технологія  виконання  мережки  «роздільний  прутик».

1. Підготувати  на  тканині  доріжку  з  висмикнутих  ниток;
2. Виконати  нижній  ряд  мережкою  «одинарний  прутик»;
3. вивести  голку  на  лицьовий  бік  тканини  біля  верхнього  краю  лівої  «качалочки»;
4. Тканину  повернути  на  180°;
5. Виконати  другий  ряд  «одинарного  прутика»,  підхоплюючи  голкою  по  дві  нитки  попереднього  та  дві  нитки  наступного  стовпчика;
6. Утворюємо  мережку  «роздільний  прутик».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Практична  робота.

  Учні  готують  інструменти  та  матеріали  до  роботи.

Учитель  демонструє  прийоми  виконання  мережок.

Учні  виконують  2  види  мережок:  «подвійний  прутик»,  «роздільний  прутик».

Під  час  роботи  вчитель  контролює  дотримання  учнями  технології  виконання  вишивки,  санітарно-гігієнічних  вимог  і  правил  безпечної  роботи,  заохочує  учнів  та  розповідає  цікаву  казку…

   Розповідь  учителя:

  «Жив-був  собі  кравець.  Мав  він  гарний  будинок,  який  дуже  сподобався  домовичку  Кузі  і  він  вирішив  оселитися  в  ньому.

   Якось  одного  разу  домовичок  спостерігав  за  роботою  кравця.  І  здалося  йому,  що  той  уже  дуже  довго  возиться  зі  своїм  шиттям.  Дуже  часто  в  голку  нитку  вставляє.  Поки  відірве  нитку,  поки  в  голку  вставить,  а  час – то  йде.  І  подумав  тоді  домовичок:  «Я  швидше  б  упорався  з  шиттям».  Подумав  і  гукнув  кравця:

-  Ей,  кравець,  давай  посперечаємося,  що  я  швидше  зроблю  твою  роботу.

   Кравець  здивувався  таким  хвалькуватим  словам,  задумався  на  хвилинку  і  погодився  на  пропозицію.  Узяли  вони  по  шматку  тканини,  нитки  і  голки  та  взялися  за  роботу.  Кузя,  не  будучи  простаком,  відмотав  нитку  довжелезну,  втягнув  в  голку  і  став  нею  орудувати.  Проткне  тканину  голкою  і  біжить  в  інший  кут  хати,  нитку  за  собою  тягне,  потім  назад  біжить  до  столу,  а  сам  плутається  в  нитці,  лається.  А  кравець  сидить  собі  на  місці,  знай  відриває  нитки  невеликої  довжини,  шиє  собі  та  шиє.  Кузя  і  однієї  строчки  ніяк  не  закінчить,  а  у  кравця  вже  вся  робота  готова».

    Запитання:  У  чому  ж  секрет  кравця?

    Відповідь:  У  тому,  що  він  відриває  нитку  завдовжки  зі  свою  руку – від  пальців  до  ліктя.  Це  найзручніша  довжина  нитки – і  плутатися  не  буде,  і  швидше  робота  йтиме.

   Із  відповіді  стало  зрозуміло,  яка  довжина  нитки  має  бути  при  виконанні  ручних  робіт.

   Додаткова  інформація.

  Різні  види  мережок  добре  поєднуються  з  іншими  вишивальними  техніками  (наприклад,  « хрестиком»,  «кривулькою»  тощо).  Причому  мережки  можуть  бути  основною  частиною  малюнка  (центром  композиції)  або  розміщуватися  знизу  та  зверху  від  основної  частини  вишивки,  тобто  відмежовувати  її.

  Розроблення  композиції  вишивки  має  проводитися  у  відповідності  з  призначенням  виробу.  Наприклад,  на  столовій  серветці  узор  можна  розмістити  в  центрі  або  на  ріжку,  на  рушнику – уздовж  коротких  країв,  на  диванній  подушці – по  всій  її  поверхні.

  Демонструючи  малюнки,  ілюстрації,  готові  вироби,  звертається  увага  учнів  на  правильний  підбір  кольору  ниток  під  час  вишивання – мережка  виконується  зазвичай  світлими  нитками,  інші  шви – більш  яскравими. 

 

6. Закріплення  нових  знань  та  вмінь  учнів.

Гра  «  Строката  діжка»

Записки  із  запитаннями  знаходяться  в  діжці.  Кожен  з  учнів  бере  записку,  зачитує  запитання  і  відповідає  на  нього.

Запитання:

• Мережки  -  це  лічильні  шви?  (так);
• Для  виконання  мережок  підходить  будь-яка  тканина?  (ні);
• Голки  для  вишивання  мають  бути  короткими  з  подовженим  вушком?  (так);
• Стіл  зі  всіма  пристосуваннями  й  інструментами  повинен  стояти  так,  щоб  світло  падало  на  роботу  з  правого  боку?  (Ні);
• Яким  швом  виконуються  закріпки  для  мережок?  (шов  «качалочка»);
• Мережка  «роздільний  прутик» - це  шов  наскрізний  чи  глухий?  (наскрізний);
• При  виконанні  мережок  у  тканині  підрізають нитки  в  вертикальному  чи  горизонтальному  напрямках?  (горизонтальні);
• Від  чого  залежить  ширина  закріпки  мережки?  (від  товщини  ниток);
• Після  закінчення  роботи  голку  необхідно  уколоти  в  одяг?  (ні);
• Що  ми  робимо  на  початку  і  в  кінці  шва? (закріпку);
• відстань  між  очима  і  роботою  має  бути  від  25  до  30  см?  (Так).

  Підводячи  підсумки  гри,  учитель  аналізує  типові  помилки,  допущені  учнями.

 

VІІ. Підсумки  заняття.

  Заключне  слово  вчителя.

Учитель  підводить  підсумки  практичних  робіт,  відзначаючи  кращі  результати  та  аналізуючи  допущені  учнями  помилки.

  Орнаменти  виконані  технікою  «мережки»,  дуже  витончені  та  прозорі.  Вони  є  чудовою  прикрасою  одягу,  столової,  постільної  білизни.

 

VІІІ. Домашнє  завдання.

1. Підготувати  матеріали  та  інструменти  для  вишивання.
2. Продумати  композицію  вишивки  виробу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мережка  «Роздільний  прутик»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мережка  «Складний  перекручений  прутик»