Відкритий урок за темою "Фразеологія"

Про матеріал

Даний урок спрямований на узагальнення і систематизацію знань з теми «Фразеологія».

Перегляд файлу

Тема. ПОДОРОЖ ДО ФРАЗЕОЛОГІЇ

Мета: узагальнити і систематизувати знання з теми «Фразеологія»; удосконалювати вміння пояснювати лексичне значення фразеологізмів, доречно використовувати їх у мовленні; збагачувати фразеологічний запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення учнів, увагу, творчу уяву; удосконалювати вміння працювати з «Фразеологічним словником»,

«Російсько-українським словником сталих виразів»; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань.

Вид уроку: урок-подорож

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

Гей, нові Колумби й Магелани,

Напнемо вітрила наших мрій!

Кличуть нас у мандри океани,

Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?

Нащо ж ми народжені тоді?

Діти, я невипадково розпочала наш урок із поезії Василя Симоненка, адже сьогодні я запрошую вас у цікаву подорож до країни Фразеології.

Протягом останніх занять ми з вами вивчали розділ мовознавства, що називається « Фразеологія». Сьогодні ж ми повинні пригадати всі отримані вами знання і підготуватися до написання контрольної роботи.

Що ви очікуєте від сьогоднішнього заняття? ( відповідь учнів) .

Щоб наша подорож була плідною та злагодженою, командам необхідно знати та дотримуватися правил роботи у групах.

(учні коментовано опрацьовують правила роботи у групах)

Правила поведінки під час роботи у групі

Бути доброзичливими.
Говорити від свого імені (я думаю, мені здається).
Чітко висловлювати думки.
З повагою ставитися до думки інших.
Не перебивати того, хто говорить.
Надати можливість всім членам групи висловити власну думку

ІІІ. Основна частина.

Отже, ми готові відправитись у путь!

( звучить запис шуму моря)

Ми опинилися на острові з незвичною назвою «Знайомі незнайомці».

На цьому острові є слова, якими користуються окремо або у вигляді тимчасових словосполучень, але бувають випадки, коли вони з’єднуються в стійкі словосполучення й таким чином утворюють фразеологізми. Отже, нагадайте мені, які словосполучення називаються фразеологізмами.

(учні записують визначення Картка1. Фразеологізми – це стійкі сполучення слів, які за значенням дорівнюють одному слову(словосполученню))

Давайте з’ясуємо, чи достатньо ви знайомі з мешканцями острова. Звернемось до картки 2. У картці вам запропоновані початки фразеологізмів, ви повинні їх закінчити. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.

Картка 2

Завдання: закінчіть фразеологізми. За потреби скористайтесь довідкою.

Варіант 1

1.Рятувати свою_____________.

2.Стріляний________________.

3.Стриміти цвяхом у _________.

4.Хоч кілок на голові_________.

5.Серце обливається__________.

6.Влучити в саме_____________.

7.Як гора з __________________.

Довідка: плеч, горобець, голові, око, кров’ю, шкуру, чеши

Варіант 2

1.Насипати на хвіст____________.

2.Тягнути за _________________.

3.Десята вода на _____________.

4.В баранячий ріг _____________.

5.Хоч до рани ________________.

6.Як кіт______________________.

7.Камінь з душі _______________.

Довідка: звалився, язика, солі, скрутити, наплакав, киселі, прикладай

Чудово! Отже, я бачу, що вам знайомі фразеологізми. Оскільки ви швидко виконали це завдання, наступне я ускладнюю. Увага на кораблях! Я пропоную вам уважно подивитися на малюнки та утворити за ними фразеологізми, окрім того, ви повинні розкрити їх значення, за потреби можете скористатися фразеологічними словниками.

Картка 3

1._________________________________________________________________

______________________________________________________________

2.______________________________________________________________

_______________________________________________________________

( матеріал для учителя)

Стріляний (старий) горобець (вовк). Досвідчена, бувала людина, яку важко перехитрити.

Біла ворона. Той, хто виділяється серед інших чимсь незвичайним, зовсім не схожий на інших.

Набиратися розуму - поповнюючи свої знання, набуваючи життєвого досвіду.

Робити / зробити з мухи слона. Надто перебільшувати щось, надавати великого значення чому-небудь незначному.

Вітаю вас, ми виконали завдання і готові вирушати далі.

( звучить запис шуму моря)

Ми на острові МОВОЗНАВЕЦЬ

Щоб вправно виконати завдання, ви повинні пригадати деякі відомості.

Пригадайте, які слова називаються синонімами… антонімами.

(відповіді учнів)

Вам відомо, що існують синонімічні фразеологізми(обдерти як липку – останню сорочку зняти) та антонімічні (виплисти на поверхню – піти на дно). Ваше завдання: 1 команда – підібрати синонімічні фразеологізми до поданих, 2 команда – антонімічні.

Картка 4

Варіант 1 Доберіть фразеологізми-синоніми до поданих.

Держати язика за зубами__________________________________________

____________________________________________________________

( ні пари з уст, язика проковтнути, води у рот набрати)

Хоч лопатами загрібай___________________________________________

____________________________________________________________

(кури не клюють, хоч греблю гати,голці ніде впасти)

Валяти дурня__________________________________________________

____________________________________________________________

(ловити окуня, байдики бити, ґав ловити)

Варіант2 Доберіть фразеологізми-антоніми до поданих.

Пасти задніх ____________________________________________________

____________________________________________________________

(іти попереду, грати першу скрипку)

Тягнути ноги___________________________________________________

____________________________________________________________

(п’ятами накивати, припуститися)

Не за горами_____________________________________________

____________________________________________________________

(за тридев’ять земель)

(Проблемні запитання)

Скажіть, чи існують фразеологізми в інших мовах? А чи можемо ми їх перекладати дослівно? Скажіть, який словник нам у цьому допоможе?

Наступне завдання. Вам потрібно перекласти фразеологізм з російської мови на українську, скласти з ним речення і визначити , якими членами речення вони виступають. До речі, нагадайте мені, якими членами речення можуть бути фразеологізми?

( Відповіді учнів)

Картка 5

Варіант 1

Белены объесться_______________________________________________

______________________________________________________________.

Варіант 2

Бить баклуши____________________________________________________

______________________________________________________________

Матеріал для учителя

Як (мов, наче...) блекоти (дурману, кукольвану, маку) наївся (об'ївся). || Говорить, мов блекоти наївся.

Байдики (байди, баглаї) бити; байдикувати (байдувати); бомки стріляти (бити); гулі правити; гаяти час; ледарювати; дармувати.

Ви гідно подолали всі перепони, що зустрілися нам на острові. Отже, ми вирушаємо далі.

( звучить запис шуму моря)

Шановні команди, ми з вами дісталися острова РОДОВІД

Адже фразеологізми теж мають історію свого походження. Згадайте, які є основні джерела походження фразеологізмів?

(відповіді учнів. Діти заповнюють таблицю Картка 6)

Картка 6

Наступний конкурс-естафета « Не помились» (учні стають у дві шеренги, один за одним підбігають до столу, беруть аркуш, на якому записаний фразеологізм і кладуть його у відповідний конверт ( «Біблія», « Усна народна творчість», «Давньогрецька міфологія»)).

« Біблія»

Співати лазаря, манна небесна, земний рай, святе сімейство, за часів Адама, до другого пришестя.

« Давньогрецька міфологія»

Троянський кінь, ахіллесова п’ята, погляд медузи, золоте руно, вогонь Прометея

« Мова народу»

Гнути спину, закопилити губу, працювати засукавши рукава, пливти за течією, язиката Хвеська, виносити сміття з хати.

Наступне завдання – дослідження з мовознавства. Вам буде запропоновано фразеологізм. Ви маєте не тільки розкрити його лексичне значення, а й пояснити походження даного фразеологізму, скориставшись матеріалом довідки.

Картка7

Варіант1

Дати відкоша

Довідка

Кіш – “козачий стан» ; літнє житло кочовиків ; табір.

Окошитися – зробити зупинку, стати табором, оселитися постійно.

Варіант2

Заварити кашу

Довідка

У давнину слово «каша» означало не тільки різновид їжі, а й весілля та розкішне весільне застілля

для учителя

дава́ти / да́ти відкоша́ (одкоша́) кому. 1. Не погоджуватися виходити заміж чи зустрічатися з кимсь; відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. — Кононенко, запримітив я, підсипається до Христі. Вона дівчина, сам знаєш, строга, дає йому відкоша. То він і ремствує (Я. Гримайло); 2. Відмовляти кому-небудь у чомусь взагалі.— Він (Яким) боїться, як би йому не пошитися в дурні з своїм управительством. Бо вже чутка йде, що Уляна Григорівна тебе хоче настановити за “хазяїна”, а Якимові дати одкоша (С. Добровольський). 3. Рішуче виступати проти кого-небудь; вступати в боротьбу з кимось у відповідь на його дії; протидіяти. )

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про

М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

(відповіді команд доповнюються повідомленнями експертів)

Повідомлення експертів

Повідомлення 1

У наш час каша – це різновид їжі, а раніше це слово мало ще інші значення – весілля, багате весільне застілля.

Про те, яке значення надавалося каші, можна дізнатися з відомостей про весілля Дмитра Донського. У ці часи кашу (весільне застілля)влаштовували у батька нареченої. Проте князь московський вважав ганебним їхати до князя нижегородського, а останній відмовився їхати у Москву до молодого Дмитра, на той час йому виповнилося 16 років. Саме тому кашу влаштували між двома містами у Коломні. Від цих клопітливих «каш», до яких було залучене ціле місто, і народився вираз заварити кашу, тобто завдати клопотів.

Повідомлення 2

Дати відкоша. Виник цей вираз ще у середовищі запорізьких козаків. Про це пише відомий український історик Дмитро Іванович Яворницький у книжці «Історія запорізьких козаків». Козаки славилися своїм товариством. Вони стояли кошем і були у них свої кошові. Горе було тим, хто нападав на кіш. Вороги діставали відсіч, бо коша захищали всі козаки. Саме тому сталі вислови дати відкоша або дати відсіч означають вступити в боротьбу, протидіяти.

Завдання виконані і ми відправляємося до останнього острова

( звучить запис шуму моря)

Ми на острові ТЕАТРАЛЬНОМУ

Фразеологізми посідають важливе місце у нашому мовленні. Пригадайте, яка роль сталих мовних висловів у мовленні? Так, фразеологізми збагачують нас досвідом минулих поколінь, роблять нашу мову виразною та образною. Давайте пересвідчимось у цьому, звернувшись до наступного конкурсу

«Поетичного» . Вашій увазі буде представлений поетичний твір. Ви повинні уважно його послухати, записати почуті фразеологізми та розкрити їх лексичне значення.

Не задовгий, не кирпатий -

Я звичайний маю ніс,

Та мені він так багато

Неприємностей приніс…

По сніжку біжать санчата:

Будем з гірки ми з’їзджати!

От і гірка, ми рядком

На санчатах із Рябком

Полетіли, покотились

І… в заметі опинились.

А дружків аж на сміх бере:

Гляньте! Носом він оре!

Дав я Петрикові м’яч,

А тепер мені – хоч плач:

Він м’яча не повертає

І щодня мене питає:

Хочеш? Завтра поверну!
І отак – усю весну…

Мама каже: То, виходить,

Він тебе за носа водить?

Взяв я вудку – і до річки,

З братом сів на бережку.

Та не ловляться плотвички,

Не тріпочуть на гачку.

Я нічого не спіймав,

Біля вудки задрімав.

Тут почув я голос брата:

Щось ти носом став клювати!

Ось дідусь струга кілок, -

Робить вулик бджілок.

Я підказую йому:

Що до чого, як, чому…

А дідусь мені ласкаво:

Йди до саду, погуляй…

Як не знаєш добре справи,

Свого носа не встромляй!

Я образився до сліз:

Ну і дався вам мій ніс!

Не ступив ніде ні кроку,

Щоб із ним не мать мороки.

Я терплю від нього й досі… -

А дідусь: - Не треба сліз!

Зарубай собі на носі,

Що не винен в цьому ніс!

Не задовгий, не кирпатий -

Я звичайний маю ніс,

Та мені він так багато

Неприємностей приніс…

По сніжку біжать санчата:

Будем з гірки ми з’їзджати!

От і гірка, ми рядком

На санчатах із Рябком

Полетіли, покотились

І… в заметі опинились.

А дружків аж на сміх бере:

Гляньте! Носом він оре!

Дав я Петрикові м’яч,

А тепер мені – хоч плач:

Він м’яча не повертає

І щодня мене питає:

Хочеш? Завтра поверну!
І отак – усю весну…

Мама каже: То, виходить,

Він тебе за носа водить?

Взяв я вудку – і до річки,

З братом сів на бережку.

Та не ловляться плотвички,

Не тріпочуть на гачку.

Я нічого не спіймав,

Біля вудки задрімав.

Тут почув я голос брата:

Щось ти носом став клювати!

Ось дідусь струга кілок, -

Робить вулик бджілок.

Я підказую йому:

Що до чого, як, чому…

А дідусь мені ласкаво:

Йди до саду, погуляй…

Як не знаєш добре справи,

Свого носа не встромляй!

Я образився до сліз:

Ну і дався вам мій ніс!

Не ступив ніде ні кроку,

Щоб із ним не мать мороки.

Я терплю від нього й досі… -

А дідусь: - Не треба сліз!

Зарубай собі на носі,

Що не винен в цьому ніс!

Картка 8

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5 Наша подорож добігає кінця. Ви гідно подолали цей шлях і наш незвичайний острів готовий поділитися з вами своїми скарбами, що знаходиться у чарівній скриньці, але задля того, щоб їх дістати, ви повинні відгадати шифр. Ви маєте виконати тестові завдання і скористатися ключем.

Тестові завдання

Серед поданих словосполучень визначте фразеологічне словосполучення.

а. варити борщ;

б. спекти пиріг;

в. варити воду;

г. розбити тарілку

2. Фразеологізм зуби замовляти має походження:

а. іншомовне;

б. з усної народної творчості;

в. біблійне;

г. з давньогрецької міфології.

3. Фразеологізм здійняти бучу є синонімічним до фразеологізму

а. наробити крику;

б. гнути кирпу;

в. носом орати;

г. байдики бити.

4. Фразеологізм хоч голки визбируй є антонімічним до фразеологізму

а. аж іскри летять;

б. хоч око виколи;

в. як море горить;

г. не за горами.

5. Фразеологізм виступає обставиною у реченні:

а. Пішов козак світ за очі;

б. Ви послухайте його і на вус намотайте;

в. Наговорив сім мішків гречаної вовни;

г. Він не виносив сміття з хати.

Ключ

а – 1; б – 2; в – 3; г – 4

Діти відкривають скриньку і зачитують крилаті вирази:

Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів.

Притчі Соломона (гл. 23, ст. 12);

Найбільше багатство — розум.

Алі ібн Абі-Таліб

( мікрафон)

Діти, як ви розумієте ці крилаті вирази?

IV. Підсумки заняття

Отже, знання – це найбільше багатство. Давайте пригадаємо, які знання ми отримали на уроці.

(діти підсумовують теоретичний матеріал)

Оцінювання.

V. Домашнє завдання

Підготувати відповіді на запитання стр. 247;
Вправа 526;
Творче завдання Вправа 528

Клас 5

Прізвище та ім’я учня___________________________________________

Фразеологія.

Урок узагальнення та систематизації знань

(опорний конспект)

Картка1.

Завдання: доповніть визначення , вставивши пропущені слова.

Фразеологізми – це ______________сполучення слів, які за значенням дорівнюють ___________________________________________________

Картка 2

Завдання: закінчіть фразеологізми. За потреби скористайтесь довідкою.

Варіант 1

1.Рятувати свою_____________.

2.Стріляний________________.

3.Стриміти цвяхом у _________.

4.Хоч кілок на голові_________.

5.Серце обливається__________.

6.Влучити в саме_____________.

7.Як гора з __________________.

Довідка : плеч, горобець, голові, око, кров’ю, шкуру, чеши.

Варіант 2

1.Насипати на хвіст____________.

2.Тягнути за _________________.

3.Десята вода на _____________.

4.В баранячий ріг _____________.

5.Хоч до рани ________________.

6.Як кіт______________________.

7.Камінь з душі _______________.

Довідка: Звалився, язика, солі, скрутити, наплакав, киселі, прикладай.