"Відлітають мої ластів’ята"

Сценарій свята

4 клас

"Відлітають мої ластів’ята"

Новосьолова Світлана Ігорівна

Вчитель

Сьогодні ми зібрались на чудове свято, бо наші дорогі діти, наші довірливі ластів’ята закінчили початкову школу, а це не так і мало, бо є міцний фундамент, на якому закладатиметься надбудова знань, умінь, навичок, які необхідні у житті. Останній дзвоник у цьому навчальному році сповістив, що починаються великі літні канікули, а потім всі діти прийдуть у п’ятий клас, де на них чекатимуть нові предмети, нові вчителі, які стрінуть вас з теплом і любов’ю і поведуть у чарівну Країну Знань. 

Виходить двоє дітей — хлопчик і дівчинка — з шкільним дзвоником, дзвонять.

Дівчинка

Школа нам до світла знань відкрива віконечко.
Рік за роком вчитися ми йдемо у клас.
А у класі вчителька — наше рідне сонечко,
Усмішкою щирою зустрічає нас!.

Хлопчик

Перша наша вчителько! Ми вас не забудемо!
Доброту і людяність в серці понесем!
Ви були, як мама, нам, ми вас дуже любимо,
Але кожен травень ми старшими стаєм!

Дівчинка

Ми, неначе ластівки, крильця розправляємо
І гніздечко затишне нам стає малим.
Нам летіти хочеться, ми вас покидаємо!
А майбутнє вабить нас променем ясним!

Хлопчик

Ми до вас не раз іще будем повертатися,
Із сльозами й радістю прийдемо до вас!
Бо у школі довго нам, довго ще навчатися,
Хоч і кажуть: «Швидко так пролітає час!»

Дівчинка

А сьогодні будемо ще в гніздечку нашому
Мріяти, сміятися і співать пісень.
Нас навчала вчителька усього прекрасного
Терпеливо й радісно, мудро кожен день!

Хлопчик

Вся Земля заквітчана людям усміхається,
Закликає в світі нас всіх — добро творить!
Ластів’ята перший раз із гніздом прощаються.
Вперше мама-ластівка з ними не летить!

Дівчинка

І тривожно серденьку, і летіти хочеться,
Бо вже крильця виросли, просяться в політ.
Хвиля суму й радості в серденьку проноситься!
Треба далі вчитися, пізнавати світ!

Хлопчик

Знов покличе вересень, щоб іти навчатися,
А до вас малесенькі діти прийдуть знов.
Дуже-дуже шкода нам з вами розлучатися,
Та у серці нашому лишиться любов!

Дівчинка

Найсвітліші й радісні спогади: залишаться,
Доброту і людяність в серці понесем!
Хай усмішка сонечком на вустах засвітиться,
Дорога учителько, ми від вас ідем!

Учень

У кожного в житті своя стежина,
Хоч, ніби, й разом всі йдемо у світ.
Ось розправляє крилечка дитина
І робить перші проби на політ.

Та кожному по-різному вдається
Піднятись вгору, у небесну синь.
Комусь-же дуже просто це здається,
І огортає його серце лінь.

А як не вийшло, крила заніміли,
То і бажання — наче й не було!
І вже не хочеться, немає більше сили,
А в серці заздрість селиться і зло.

Учень

А хто злетіти в небо хоче вище,
Той пробує і падає, й летить.
Хоч біль пече і сил немає більше,
Але старається, тому й настане мить,

Що даль безмежна синя підкориться
І мрія стане дійсністю життя.
І серце знову щастям заіскриться,
І стане світлим-світлим майбуття!

В житті нічого просто не буває,
За все потрібно відповідь нести!
Дитино, знай! Хай серце пам’ятає!
Що ти господар долі! Тільки ти!

Тому трудись, лети у синь небесну
Без скарг і відчаю, сміливо, без вагань.
Не пропусти щасливу мить чудесну:
Поки малий — торуй стежки до знань!

Учитель.   Час  летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинcтвом і юністю.  Швидкоплинний час творить чудеса. І ось одне з них – перед вами.

((Четверокласники співають)

Учень

               Ми сьогодні вже йдемо від вас 

               По стежині шкільній в п’ятий клас.

               Не сумуйте за нами, рідненька,

               Ми завжди пам’ятатимем вас.

Учень

                І будуть спогади аж через вінця литись,

                Солодка гіркота, як щастя втрачене…

                За все вам вдячно хочемо вклонитись,

                Й не «прощавайте» вам сказать,

                А лише «до побачення»!

Учень

                Роки пройшли, мов мить чудова,

                Мов вихор, пронеслись повз нас,

                Ми розлучаємось сьогодні,

                Але ніколи не забудем вас.

Учень

                Ми вас любимо так щиро!

                Пам’ятайте й ви про нас.

                А тепер для вас цю пісню

                Заспіває весь наш клас!

Пісня  для першої вчительки

Вчителька.    

Дорогі діти! Ваші слова ще раз нагадали мені про те, що

наша стежина привела нас до того місця, де неодмінно потрібно розлучатися… Моя стежина закінчилася і я мушу повертатися назад, а ви підете далі, в нове, світле, незвідане життя. Ідіть гордо, прямо, не звертайте вбік, не схиляйтеся перед труднощами.

 Але перед тим як піти з нашого класу, ви залишите для мене на  пам’ять гарні спогади про теплі зустрічі, уроки, свята, свої райдужні мрії.

Кожен з вас записав свою мрію на аркушику і вкинув до «чарівної скриньки», тому що всі мрії-секрети, що ви їй довірили, – збудуться. Через 7 років, у 11-му класі, ви розгорнете ці папірці і пригадаєте далекий рік прощання з початковою школою.

    А ще я вам дарую по кульці в якій в середині записане побажання на майбутнє. Візьміть по одній кульці на згадку, а вдома прочитаєте, що там написано.  Звісно, на вас чекає прекрасне майбутнє.

Діти беруть кульки з побажаннями.

Потрібно жити кожним днем,

Не відкладаючи на потім,

Що має бути – не минем

В своїх стараннях і турботі.

Нам треба жити кожним днем,

Не ждать омріяної дати,

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Щоб завтра теж могло настати.

В. Крищенко

КОНКУРСИ

 «Пінгвін та фламінго»

 «Ви прибули на станцію «Пінгвін та фламінго». Обираємо одного «Пінгвінчика» за допомогою лічилки. Всі інші – фламінго. Як рухається пінгвін? Правильно,руки біля тулуба, кроки маленькі. А які рухи у фламінго? Вірно, граціозні, махає крилами, робить великі кроки. Отже завдання для «пінгвіна» перетворити всіх «фламінго» на «пінгвінів», торкнувшись до них будь-якою частиною тіла. До кого доторкнулися – стає «пінгвінчиком» та виконує його місію по перетворенню фламінго у пінгвінів.

 «Ідеальний школяр»

Для того, щоб отримати фант, вам необхідно намалювати ідеального школяра. Але вас багато! Тоді будете малювати по одній деталі: хтось око, хтось рота  і т. д. Встаємо в чергу та починаємо»

«Хто Я?»

Для того щоб отримати фант відгадайте загадане слово. Тема «школа». Для цього нам необхідно обрати одну людину. Одягаємо на голову капелюха. Решта читає слово та допомагає відгадати слово, відповідаючи а питання «так» чи «ні». В кого на голові капелюх, може використовувати лише закриті запитання, наприклад, я живий, мене можна їсти, я з дерева тощо. Почнемо!» 

«Комплімент»

 «Щоб тримати фант, треба вміти казати компліменти. Подивіться на свого партнера і скажіть щось приємне! Внутрішнє коло родить крок ліворуч. Опинившись біля нового партнера, повторимо!»