Відокремлення обставин
Майже завжди відокремлюється обставина, виражена дієприслівником або дієприслівниковим зворотом: 1. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах (Є. Гуцало ). 2. І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко).
Якщо обставина виражена іменником з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з: Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під'їзду театру панувало пожвавлення (В. Собко).
За бажанням автора може також відокремлюватися обставина, виражена іменником з прийменниками всупереч, наперекір, попри, на випадок, на відміну від, у зв’язку з, внаслідок, завдяки, згідно з, відповідно до, подібно до тощо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У виділений комами дієприслівник або дієприслівниковий зворот не повинні включатися сполучники, які не стосуються їх: Він підвівся і, не прощаючись, вийшов з хати. У цьому реченні сполучник і з ’єднує однорідні присудки, а отже, не стосується дієприслівника і не відокремлюється з ним.
Не відокремлюються обставини:
Якщо обставина виражена одиничним дієприслівником, що означає спосіб дії:
Підеш собі зажурившись гаєм по долині (Т. Шевченко).
Якщо обставина виражена дієприслів никовим зворотом фразеологічного типу: Годі вже сидіти склавши руки.
Якщо обставина виражена дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна робити добрі справи і не чекаючи похвали.
Якщо обставина, виражена дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, поєднується з іншою однорідною невідокремленою обставиною єднальним сполучником: Автобус їхав швидко й не зупиняючись на зупинках.
Якщо обставина виражена дієприслівником із словом який у складі частини складного речення: Натхнення − це музика, почувщи яку людина здобуває крила.
Вправа1. Укажіть у реченнях обставини, виражені одиничними дієприслівниками. Поясніть, що означають ці дієприслівники та як це впливає на відокремлення обставин. Випишіть речення з відокремленими обставинами, розставляючи пропущені розділові знаки)
1. Вранці прокинувшись ми побігли до озера вмитись (Я. Стельмах). 2. Життєву путь свою нерівно і хитаючись верстав я (М. Рильський). 3. Остап стояв вагаючись (М. Коцюбинський). 5. Кінь відпочивши бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі (Петро Панч). 6. Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають (Т. Шевченко). 7. Над висотою ракети хотіли сягнути неба і знесилившись гнулися і вмирали, розсипаючись холодним сяйвом (О.Гончар).
Вправа 2. Відредагувати речення, усунувши граматичні помилки
1.Додивившись цікавий фільм, настав вечір. 2. Виступаючи на концерті, зал уважно слухав виконавця. 3. Біля води ростуть, нахилив шись до неї, верби. 4. Побачивши маму, Оленка усміхнулася. 5. Вийшовши з машини, несподівано пішов дощ. 6. Прокинувшись від шуму, я побачив перед собою нашу собаку. 7. Під’їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк.
Вправа 3. Спишіть речення, розставляючи пропущені роз ділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини та присудки. Обґрунтуйте розділові знаки
1. Вже вечір в спину дневі дише заливши фіолетом даль (Д. Іванов ). 2. Климко повернувся до куреня взяв плащ-палатку і, зціпивши од напруги зуби одірвав од неї чималий клапоть (Гр.Тютюнник). 3.Троянці в човни посідавши і швидко їх поодпихавши по вітру гарно поплили (І.Котляревський). 4. Гойдаючись тіні в годині вечірній з промінням сріблястим свавільно злились і хвильку побувши у дружбі невірній безжурно і легко навік рознялись (Г.Чупринка). 6. Дніпро тече повільно величаво розливаючись безліччю рукавів (О. Гончар). 7. Верби схилившись над Дінцем розчісують коси зелені (В. Сосюра). 8. Улан присів до столу не роздягаючись (Г. Тютюнник). 9. Незважаючи на лютий холод Шовкуна все більше хилило на сон (О. Гончар).
І. Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть. (Т.Шевченко.) Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. (М.Рильський.) По вулиці ідуть співаючи дівчата, і під гармонію співають парубки. (В.Сосюра.) Заспівали ідучи хлопці-білоруси. (П.Усенко.) Співають хлопці, їдучи в кіно. (Д.Павличко.) Спочиваючи, бійці славну пісню співають. (П.Тичина.) Добре пісні співати пообідавши. (Народна творчість).
ІІ. Мати ходить гукаючи, свого сина питаючи. Згадай мене, мамо, пообідать сівши, а я тебе ізгадаю не пивши, не ївши. Лінивий сидячи спить, а лежачи робить. До роботи плачучи, а до танців скачучи. Не хвались почавши, а хавались намолотивши. Наймит ходячи наїсться, а сидячи виспиться. Ївши, гріється, а працюючи, мерзне. Багатий помирає недоївши, а бідний переївши. Більше добув лижучи, ніж відриваючи (кусаючи). Як здоров’я маємо – не дбаємо, а стративши плачемо. Пряме дерево і вмирає стоячи. Сидячи, з лісу дров не наносиш. Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати. Жити розкошуючи. Жити, горе покотивши. (Народна творчість).
Вправа9. Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки . Позначити орфограму «Буква и в суфіксах дієприслівників». Дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники підкреслити як відповідні члени речення
І.1. Буйний вітер замовк пролетівши. (Леся Українка.) 2. Жахаючи вривається в легені зловіщий вітер. (М.Бажан.) 3. Зоря вклоняючись небу падала в комиші. (Д.Павличко.) 4. Кудись біжать співаючи дроти хвилюється під сонцем стигле жито. (В.Сосюра.)5. А я іду, мій друг, з тобою одкривши серце всім вітрам! (В.Сосюра.)6. Сонце жбурляє пригорщі золота всесвітом граючи в росах тремких. (М.Самійленко.) 7.Тополі в ряд леліючи красу шумлять собі на тім яснодорожжі. (А.Малишко) 8.Джмелям і бджолам липа платить мито, медовий дух, мов світло в світ ллючи. (В.Коротич.) 9. Летять за вітром бджоли у суцвітті забувши про свої прозорі крила. (І.Драч.)10. А за березою дуби стоять тримаючи віки на своїх обважнілих руках. (М.Стельмах.)11. І розцвілися буйно клени цвітінням сплівшись угорі. (М.Стельмах.)12.Край балки проводжаючи потоки петрів батіг сміється синьооко.13.І коси розпустила ковила радіючи що злива відгула. (В.Павловський.)14. Відбившись тільки в склі минає дощик. (М.Самійленко.)
ІІ. 1.Летіла зозуля через сад куючи. 2.Та заплакав козаченько од дівчини йдучи. (Нар.творч.) 3.Чи гадав той козаченько йдучи на чужину що вернеться з його серця квітка на Вкраїну? (Леся Українка.) 4. Я змочила хустиночку дрібні сльози витираючи. 5. Видивила карі очі тебе серце виглядаючи. (Нар.творч.) 6. І в давні линучи літа дзвенить легенда золота про Довбуша і Кобилицю. (М.Рильський.) 7. Тече Десна, ласкавиться ввібравши небеса. (О.Довгий.) 8.Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами немов віками. (А.Малишко.)
Вправа 10. Попереджувальний диктант.Позначити орфограму «Буква и в суфіксах дієприслівників». З’ясувати синтаксичну роль дієприслівникових зворотів.
І.1. Сховавши фарби в зелен-вітах, підкралась осінь, наче рись. (Д.Луценко.) 2. Осіння тиша ходить на пуантах, прославши з листя тканий гобелен. (Є.Гуцало.) 3. І на долоні виваживши все, вклоняюся і осені, і літу. (М.Самійленко.)4. Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах. (Є.Гуцало.)
ІІ. 1. Теплий вітер цілує каштани, колихаючи віти смутні. (В.Сосюра.) 2.Насвистівшись між неба синіми берегами, вітер спати приліг під кручами в дерезі. (М.Самійленко.) 3. Снить врожаями нива осіння, тополями черпнувши блакить. (М.Стельмах.) 4. Наслухавшись солов’їного співу, надихавшись ароматом нічного повітря і намилувавшись місяцем, я поволеньки подався до хати (Є.Гуцало.) 5. Червона осінь сіла спочивать, а місяць гріє руки від багать, червоним золотом укривши перелоги. (А.Малишко.)
Вправа 11. Пояснювальний диктант.Дієприслівникові звороти підкреслити як члени речення. Прочитати речення, правильно їх інтонуючи.
І. 1. А день іде в красі і силі, пропахши соками землі. (М.Стельмах.) 2. І, натомивши у мандрівці ноги, лягає день спочити за горбом. (Є.Гуцало.) 3. І цей прекрасний вечір промине, розтанувши серпанком над Десною. (М.Самійленко.) 4. Шатро небес розкинувши над світом, стояла ніч. (Є.Гуцало.) 5. Пливе місяць молоденький, розігнувши роги. (Л.Боровиковський.) 6. І тільки зорі високо тремтять, розсипавшись по дивній ризі неба. (В.Самійленко.) 7. А над полями велично плив місяць, розкришуючи й розтрушуючи своє сяйво на кожне деревце, на кожну травинку. (М.Стельмах.) 8.Сонце заходить, цілуючи гай, квіти кивають йому на добраніч, шепчуть, листочки зриваючи на ніч: «Не покидай, не покидай...». (М.Вороний.)
ІІ. 1. Я, перепрошуючи музу і лавр змінивши на кашкет, річ поведу про кукурудзу. (М.Рильський.) 2.Комбайн іще блукає в кукурудзі. І буряки, лютуючи на кузов, погладжують натовчені боки. (Б.Олійник.) 3. І трактори, в ріллі загрузши до колін, встеляють світло фар до іншої планети. (А.Малишко.) 4. І, мабуть, за мною сніжок побіжить, сліди загрібаючи в жмуток. (П.Воронько.)
ІІІ. Повстають проти снігу дуби, присягаючись сонцю і літу. Повстають непокірні раби, розправляючи плечі з-під гніту. Шануй відвертих! Вершники вони... Поблискуючи гострими шаблями, мчать до мети розлогими полями, вирубують підлоти бур’яни. Шануй сміливих! Молодість твою вони в шалених битвах захищали, йдучи на подвиг, смерть перемагали або ж хоробро гинули в бою.(З творів Д.Луценка).
Диктант з коментуванням
І. Над світом встане Україна, розкривши очі молоді. Дихне озонною грозою і в ясній величі й красі піде, умившися сльозою, немов дівчина по росі. (М.Сіренко.) Гроза нарве волошок в небі синіх і, сплівши із таких квіток вінок, твоє чоло прикрасить, Україно! (Є.Гуцало.) Умій в житті бентежному і ти, затамувавши прикрощі у грудях, не шкодувати цвіту й теплоти, себе усього дарувати людям. (Д.Луценко.) Не мовчи, коли, гордо пишаючись, велегласно брухня гомонить, коли, горем чужим утішаючись, заздрість, наче оса та, бринить. (І.Франко.) В душі блукають тільки тіні і тихо плачуть ідучи. (Олександр Олесь.) Здираючи до крові босі ноги і навіть в сні не відаючи сну, орем душі своєї перелоги, орем душі своєї цілину. Здираючи із себе рештки моху, узявши щире сонце за взірець, несем епоху! (Є.Гуцало.)
ІІ. Верби дивляться в ріку, до хвиль прижовклі випроставши руки. (Д.Луценко.) А соняхи ще довго будуть тліти, схиливши обважнілі жовті голови. (І.Доценко.) Щовечора димок здіймається з долини, оповиваючи притишені маслини. (М.Рильський.) І, скинувши останнє кімоно, кривавилась шипшина в харакірі. (І.Драч.) А вечір червневий, забувши про сонячний посох, по стежці піщаній без посоха йде через ліс. (Є.Гуцало.) І листочки падають покірно, одриваючись од рідних віт. (В.Сосюра.) Тремтить береза голим тілом, роняючи останній лист. (Є.Гуцало.) Пливе над горами ніч у плащі з золотими зірками, тінь розіславши свою по землі, й місяць у неї горить на чолі. (В.Сосюра.) Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку. (І.Нечуй-Левицький.) А вже хмарище, туча грізная геть насунулась, низом стелиться, досягаючи лісу крилами, ніччю криючи небо збурене. Аж земля кругом іздригнулася, в хлющі пінявій потопаючи. (М.Старицький.)
ІІІ. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день, не годину, витримав бурі, не збився з дороги в тумані, далі і далі все мчав, пронизаний вітром холодним. (Леся Українка.) Вітру в обличчя жбурляючи піну,плив пароплав у далеку країну. (М.Пригара.) Хвиля котиться, грає, співаючи пісню дзвінку, і пустує, сміється, цілуючи скелю стрімку. (М.Вороний.) А човен вутлий, довбаний з сосни, по річці лине, пахнучи сосною. (Є.Гуцало.) До землі припавши вухом, заснуло враз нароблене село. (Б.Олійник.)
ІV. Усі поспішають, шукаючи щастя, забувши, що щастя завжди лише в нас. (Г.Чубач.) Там б’ють і клекочуть пороги, здіймаючи піну до дна. (М.Старицький.) Річка плине, берег рвучи, далі, далі, попід кручі. (Леся Українка.) Прославшись до моря стягою, Дніпро підмива береги. (Б.Грінченко.) І клени хиляться, чекаючи весни. (В.Сосюра.) І, зробившись рідним братом вітру, простору і трав, кидав я нудну роботу і в зелений степ тікав. (Олександр Олесь.) А пісня приходить з імли, із туману, злітаючи вгору над обширом тьми. (Л.Первомайський.)
Навчальний диктант
І. Для мене фашизм чужий, для мене ненависне поняття надлюдини, якої б нації вона не була. Інколи чується щось про український фашизм. Українці – нація не агресивна. Живучи в чужих країнах, між чужими націями, українці завжди шанують їх культурні надбання, пристосовуються до їх традицій, не переробляючи щось на свій копил. Живучи між іншими народами на чужих територіях, українці ніколи не принижували їхньої національної гідності. І фашизму українського ніколи не було й не буде. (За Є.Дударем; 70 сл.)
ІІ. Статечний бусел, високо підкачавши штани, критично дивиться на воду, що догори ногами перекинула верби і, мов докоряючи їй, похитує головою. Розсміявшись, Марко сполохав невдоволеного чорногуза. Той насторожено повернув червононосу голову, але одразу заспокоївся і з гідністю задибав по вогкій прибережній смужці.
ІІІ. Зручніше примостившись, Марко розмотав свою копійчану вудку, наживив гачок і майже в безнадії закинув його. До конопель придибав бусел, велично зупинився, і Марко подумав, що тепер, мабуть, у птиці і в нього буде однаковий пожиток. Але неждано поплавець затремтів, а потім пірнув у воду. Чоловік у хвилюванні, не підсікаючи, потягнув вудку. Із води, обтрушуючи бризки, випорснув райдужний злиток і впав на траву. Це був сріблястий карась. (За М.Стельмахом; 110 сл.)