Відокремлені означення

Тема: Відокремлені означення.

Мета: пояснити учням умови відокремлення і невідокремлення означень та відповідні пунктуаційні правила; удосконалювати навички самостійної роботи з текстом; виховувати любов до природи, уміння бачити її красу й багатство.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

Прочитайте текст. Визначте його стильову належність. Пригадайте, який другорядний член речення називається означенням. Знайдіть у тексті означення. Визначте, що сприяло їх відокремленню.

У травневому лісі хвилі квітів, ніжних і чистих, хлюпають під ноги. А повітря, настояне на ароматах горобини й мокрого листя, приємно дурманить голову.

Любку дволисту дуже поважають у народі. Не один старається перенести її, кудлату і біло-кремову, з лісу до себе у квітник чи садок. Але перенесена, вона, як правило, гине. Тому дехто вважає, що її, дику, взагалі не можна приручити.

(За Є. Шморгуном)

Узгоджене означення до означуваного слова приєднується зв’язком узгодження, тобто узгоджується з ним у роді, від­мінку й числі.

Узгоджені означення виражаються прикметниками, діє­прикметниками, числівниками, займенниками (крім особових його, її, їх):

• В гречках некошених стоїть барвистий мед, натруджено-густий, немов земля пахуча (А. Малишко).
• В єдиний звук мільйони струн народних злиті — у цій пшениці, в цьому ситі!(М. Рильський).

Кількісний числівник означенням у реченні виступає лише в непрямих відмінках, крім знахідного, однакового з назив­ним. Поєднання кількісного числівника в називному (знахідному) відмінку з іменником виступає як один член речення — підмет або додаток.

Неузгоджене означення до означуваного слова приєднуєть­ся зв’язком керування або прилягання.

Неузгоджені означення виражаються іменниками, особо­вими займенниками, неозначеною формою дієслова, словос­полученням:

• До мене підходить людина (яка?) середнього віку (О. Довженко).
• Година (яка?) для праці настала (Леся Українка).
• Дорога (яка?) ліворуч була наглухо закрита дубовими зава­лами (О. Гончар).
• Одні тільки бажання (які?) творити добрі діла й зостались при мені на все життя (О. Довженко).

Неузгоджені означення, виражені іменником, бувають без­прийменникові і прийменникові.

Безприйменникові неузгоджені означення виражаються словоформою в родовому відмінку:

• Шлях, мочений кров’ю і потом, нас виведе в панство (яке?) сво­боди не нині, не завтра, так потім! (П. Грабовський).
• Го­лосом (яким?) любові і скорботи нам кричать румовища німі (М. Бажан).
• З шиї звисало важке глиняне намисто різних яскравих кольорів (Леся Українка).

Прийменникові неузгоджені означення най­частіше виражаються словоформами з прийменниками з (із), в (у):

• Крива, похилена хатина, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, із забитими вікнами осель (М. Коцюбинський).
• На ній були чобітки з високими каблуками, спідниця в рубчик, тепла байкова кофта (В. Земляк).
• Під деревом стояла дивної краси ви­сока молода красуня в білому убранні, в червоній шапочці на голові (І. Нечуй-Левицький).

IІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Простежте, за яких умов угоджене означення відокремлюється, а за яких не відокремлюється. Свою відповідь аргументуйте.

Стоптана копитами коней дорога проходила ліворуч. Дорога, стоптана копитами коней, проходила ліворуч. Стоптана копитами коней, ліворуч проходила дорога.

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

Лінгвістичне спостереження.

Запишіть речення. Чи можна виділені групи слів вважати відокремленими означеннями? Свою відповідь обґрунтуйте.

Слова ті, сміливі й пекучі, здіймали в голові рої думок. (А. Шиян) Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко) Озеро, оточене густими кущами та високими вербами, було не широке, але довге, в одному місці вузенькою протокою сполучалось з річкою. (Ю. Збанацький) Над приморавськими лісами підіймалося сонце, велике, ласкаве. (О. Гончар)

Слово вчителя.

Означення відокремлюють у таких випадках:

1) якщо вони виражені прикметниковими чи, дієприкметниковими зворотами і стоять після означуваного слова: Ти пахнеш, як роси в житі, як столи, рушниками накриті, як співаюча стружка ялова, як мамина лагідна мова (Д. Павличко); Дні летять, повні сонця й музики (В. Сосюра);

2) якщо означення непоширені і стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні вогні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Леся Українка);

3) якщо означення відноситься до члена речення, вираженого особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони жадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка);

4) якщо препозитивне означення, виражене прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, має додатковий обставинний відтінок: Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А. Шиян);

5) якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (М. Карплюк);

6) якщо неузгоджені означення стоять після узгоджених: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький);

7) неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова відокремлюються лише в тому випадку, якщо є спеціальна інтонація й можна підставити слово а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної (О. Гончар).

Не відокремлюються:

1) означення, які стосуються не лише підмета, а й присудка: Стоїть ліс темний і сумний (М. Рильський);

2) означення, що стосуються неособових займенників: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам лтника;

3) означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті одлітають у тривожний дальній шлях (А. Малишко).

Тренувальна вправа.

Перебудуйте подані речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Запишіть речення. Визначте, для чого вживаються відокремлені означення.

Зразок. Змиті дощем хліба яскраво зеленіли.— Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.

Ось срібний та круглий місяць виринув з-за скелі і став серед неба. (Дніпрова Чайка) Просторе, піснувате й гаряче безлюдне подвір’я нагадувало кимось ненароком закинутий сюди шматок південної пустелі. До воріт вибігли зацікавлені появою незнайомої дівчини діти. (О. Гончар) Піднята греблею річка тече ліниво й утворює затоки й плеса. Важко дишучи, кінь зупинився знесилений. (Ю. Японський) На призьбі сиділо восьмеро дрібних та малих дітей. Оповитий туманом високий берег мріяв удалечині. (І. Нечуй-Левицький)

Пунктуаційний практикум.

Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Обґрунтуйте свій вибір.

Над нами висіла половина неба темного густо-синього з яскравими блискітками зір. Тією хвилею живою наполоханою Шептала зім’яло, притиснуло до жердин. Шептало старанно жував скошену вранці траву. Батіг злітає в червонясте небо довгий та в’юнкий тонким дротяним охвістям безжально обвиває Шепталові спину. Білий кінь з несподіванки спотикається на рівному місці і полонений страхом забуває всі недавні думки. Він кидається в гущу, в гарячі кінські тіла гніді вороні. (В. Дрозд)

V. Домашнє завдання

VI. Підсумки уроку

Гра «Закінчи речення».

— Відокремлені означення — це...

— Невідокремлені означення — це...

— Умови відокремлених узгоджених означень такі...

— Кому не ставлять при узгоджених означеннях, коли...