Відокремлені прикладки. Матеріали до уроків

Відокремлення прикладок

 Прикладка − це різновид означення, що дає предметові нову назву і виражається іменником.

Прикладка відокремлюється комами

Зверніть увагу! Якщо прикладка починається словом як, відокремлюється тільки тоді, коли має обставинний відтінок причини. Якщо прикладка означає «в ролі кого чи чого виступає предмет», то вона не відокремлюється:

Як митець слова, Василь Симоненко завжди допитливий, неспокійний у творчих шуканнях ( О.Гончар). Не треба забувати заслуг М.Рильського як перекладача.

Прикладка відокремлюється тире     

Вправа 1. Прочитайте речення, виділяючи інтонацією відокремлені прикладки. Поясніть умови відокремлення прикладок і розділові знаки.               1. А он уже видніє з далини столиця Вишневецького − Лубни (Л. Кос­тенко). 2. Під нами прокидався туман, а над нами падало й падало листя − золоті сльози осені (М. Стельмах). 3. А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (Т.Шевченко). 4. Із тебе, першої моєї, почав я відкривати білий світ (В. Тара сенко). 5. А рідна сестра його − мла волохата − заводить на ніч солов’їв голосних (Д. Іванов). 6.Як та балка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю. Збанацький ).7.І їдете ви компанією, тобто колективом, так чоловік з п’ять, бо дика качка любить іти в каструлю з-під колек­ тивної праці (Остап Вишня). 8. Серед пам’яток архітектури Подолу привертає увагу будинок Києво-Могилянської академії − взірець укра­їнського бароко ХVІІІ cтолілтя (Д. Степовик).

Вправа2. Перепишіть речення.Поставте,де потрібно,розділові знаки.  1.Так-от, у Сквирі, в тихій книгозбірні, живе мій друг старий казкар вечірній (М.Рильський). 2. І лиш могили древні дідугани нагадують колишні буйні дні (М.Драй-Хмара). 3.Ліс зустрів мене як друга (М.Рильський). 4.Серце святая святих людського організму перед допитливим оком хірурга розкрило свої таємниці (М.Коломієць). 5.Вигнані із-за Дніпрових порогів селились по наших степах та байраках люди загадкових ворожбитських можливостей так звані характерники (О.Гончар). 6.Ми пробираємось горами уламок колись сильного численного загону який ще кілька тижнів тому підготували до відправки за межі Іспанії (Ю.Покальчук). 7. У Каневі стародавньому місті й фортеці постійно стоїть один козацький полк (Г.Боплан). 8.Пристрасний мисливець палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М.Рильський).

Вправа 3. Складіть і запишіть речення, використавши підмет поданих визначень як означуване слово, а присудок - як прикладку. Прикладку приєднайте за до­ помогою слів тобто, або (тобто), чи (тобто).

 1.Астрономія − наука про небесні тіла. 2. Фонетика − вчення про звуки мови. 3. Ягуар − американський тигр. 4. Острів − частина суші, оточена водою. 5. Вальдшнеп − лісовий кулик. 6. Міфологія − фантастичне уявлення про світ.

 Укажіть речення з відокремленими прикладками. Відповідь  обгрунтуйте

Вправа 4. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкрес­літь члени речення. Які речення ускладнені відокремленими прикладками?

 1. Спитають вони що ви думали вчора батьки? (О. Головко). 2. Для мене особисто Житомир місто моєї душі (В.Шевчук ). 3. Благословенні ви вітрила лазурові життя і юності жадоби і любові. (М. Рильський ). 4. Іван Дробот молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем хвилювався (О. Довженко). 5. Найменша дочка його Соломія студентка  сільськогосподарського інституту підвівши голову пильно оглядала обсипану плодами  яблуню (М. Стельмах). 6.Я зима не сива я зима красива (В.Василашко). 7. Бережімо честь народу найкоштовнішу перлину(П.Тичина). 8.За спиною в пухнастих фіолетових кущах ляскотить батогом і ніжно ухкає соловейко рідкісний гість Німеччини (В.Винниченко).

Вправа 5. Прочитайте речення, з’ясуйте, у яких із них прикладки, що починаються словом як, мають обставинний відтінок. Випишіть ці речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки.

 1.Тарас Шевченко увійшов в історію нашої і світової літератури як поет і як поет здобув собі безсмертя (М.Рильський). 2. Сьогодні найменші читачі знають Івана Франка як автора "Лиса Микити" (З підручника). 3. Григорій Сковорода як уважний і вимогливий учитель диференційовано підходив до кожного учня й оцінки знань (З підручника). 4.Весь світ знає Довженка як великого режисера. Ми знаємо ще й як великого письменника (Д.Павличко). 5. Борис Савович як колишній моряк  цілком серйозно підтримав Марисю (О.Гончар). 6. Як професійний педагог патріот і гуманіст С.Васильченко може бути уособленням поняття народний учитель (О.Гончар). 7. І як у справжнього митця були у нього тяжкі часи неспокійного роздуму болючих шукань гострого невдоволення своєю роботою (О.Донченко). 8. Як учений етнограф і фольклорист Іван Франко все життя з палким інтересом ставився до народної творчості (М.Рильський).

Вправа 6. Запишіть речення під диктовку. Звірте написане з надрукованим. Поясніть вживання розділових знаків.

 1. Велет з невичерпною енергією, богатир волі, мислі й духу, він, не зупиняючись, все далі йшов,вперед все далі (П.Тичина). 2. Провісниця революції,вона бажала скінчити свій шлях, як і починала: із співом на устах! (О.Гончар). 3. Ліс, або, як кажутьсерби, шума, − то не просто сосни та дуби… (М.Рильський). 4. Ось і він, Дніпро, величний і древній, народна українська ріка! (Ю.Яновський). 5. Син коваля,він (Іван Франко) сам став у лави ковалів народного щастя, свободи,братерства (П.Тичина). 6. Він, Максим, добре знав, як згубно опускати руки у скрутну хвилину, як страшно спинятися на половині дороги (Н.Рибак). 7. Глибоке розуміння того, що Шевченко як співець духотворної краси, сили й величі української нації стає ознакою з найбільших її святинь − символом України, її невід’ємною суттю, прозвучало не в одній із прощальних промов (В.Мовчанюк). 8. Тихо-тихо стікає на землю зерно- перестиглі сльози степів (М.Стельмах). 9.Оптимістка за характером, Соломія знала лише один спосіб перемогти- зробити краще (В.Врублевська). 10. У Прикарпатті поряд з нафтою є ще друга, споріднена з нею корисна копалина − озокерит, тобто гірський віск (З підручника).         11. З усіх усюд повзуть вони сюди − новітні чингісхани і монголи (В.Пугач).