МЕТА: розширити знання про українські обереги ; дати поняття про звичаї та обряди, пов'язані з плетінням українського віночка ; ознайомити учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка, навчити виготовляти квіти зі стрічок та виплітати віночки із них; розвивати пам'ять, увагу, фантазію, естетичні смаки; виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.
Майстер-клас : «Мелодія українського віночка»
МЕТА: розширити знання про українські обереги ; дати поняття про звичаї та обряди, пов’язані з плетінням українського віночка ; ознайомити учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка, навчити виготовляти квіти зі стрічок та виплітати віночки із них; розвивати пам'ять, увагу, фантазію, естетичні смаки; виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.
Наочність: українські віночки зі штучних квітів, рушники, комп’ютерна презентація, мультимедійний проектор.
Обладнання: штучні квіти, стрічки ( жовта, зелена, блакитна, жовтогаряча, коричнева, фіолетова, рожева, червона, біла ), ножиці, клей, голки, нитки, силіконовий клей, свічка, лінійка, обруч.
Тип заняття: семінар – практикум
Хід заняття
- Добрий день! Щиро вітаю Вас у нашій школі. Я, Ластенко Антоніна Іванівна, учитель початкових класів, проведу з вами Майстер-клас : «Мелодія українського віночка».
Ми прагнемо пізнати самих себе, відкриваємо джерела далеких предків, ми відчуваємо відповідальність за долю рідного краю. Треба вивчати історію рідного краю, та оберігати її!
-Що таке оберіг? (Давні і добрі символи, які оберігають людину, її домівку, родину…)
Більшість із нас вірять, що певні речі, кожному свої, (медальйони, талісмани, іграшки, квіти, прикраси тощо) приносять удачу, тобто є своєрідним оберегом.
Для українського народу здавна таким традиційним оберегом був вінок. Не лише дівчата прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку.
Зображення вінків завжди було на одязі, скатертинах, рушниках. І, звичайно, він є незмінним атрибутом свята Івана Купала, що відзначається 7 липня.
Кожна дівчина напередодні цього дня плела собі вінка, великого, гарного, яскравого... Купальські ворожіння без нього були просто неможливими. Незаміжні дівчата вірили, що той, хто спіймає її вінка, пущеного на воду, в ніч з 6 на 7 липня, і стане її супутником на все життя.
Починали носити віночок дівчата з трьох років.
Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.
У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки яблуні.
Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали
Сьогодні ці традиції, на жаль, забуваються. Я ж пропоную, ну, якщо не відновити їх, то хоча б згадати, як, з яких квітів і для чого плетуть віночки.
Ці схеми допоможуть Вам зрозуміти техніку плетіння вінка.
Не менш важливо знати, що виготовляють традиційний український вінок з 12 квітів: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль.
Одне із найпочесніших місць у вінку займає деревій. Це досить невибаглива рослина, вона росте всюди, куди занесе вітер її насіння. А тому вважається символом нескореності і непоборності.
Ромашка — символ здоров'я, добра і ніжності. Говорять, що у вінку вона повинна бути між гронами калини та хмелем.
Остання рослина символізує розум. Хміль оспіваний в багатьох легендах і піснях.
Уособленням краси, молодості, сили і здоров'я вважається волошка. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля любистку.
Квіти безсмертнику означають здоров'я. На вигляд вони маленькі, не дуже примітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою.
З легенд та пісень відомо про чудодійні властивості любистку. Його кидали в купіль дитини, аби довго жила, була милою. А ще в народі побутує думка про любисток як приворотне зілля.
Говорити про калину, мабуть, буде зайвим. Одвіку вона була і залишається символом дівочої краси, чистоти.
Незайвим буде вплести до вінку і чорнобривці. Тоді дівчина буде чорнобривою і надзвичайно гарною.
Українська традиція визначає кілька рослин для освячення. Серед них — червоний мак, що став символом дівочої краси, щирих, чистих почуттів.
Не можна уявити українського віночка без барвінку. Він став справжнім символом вічного життя, міцного кохання і шлюбу. До того ж барвінок захищає він нечистої сили.
Український вінок, окрім безліч квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука. Дівчинку завжди впізнавали по віночку. І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.
Кожна стрічка кольорова
У віночку має мову.
Кожна стрічка розмовляє,
Нам про щось розповідає?
Що вона символізує,
Серце голос стрічки чує.
Скажімо, найпершу у віночок, посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці.
- жовті стрічки — символ сонця.
- світло-зелені — символ краси і молодості.
- голубі, сині — символи неба і води, що дають силу й здоров'я.
- жовтогаряча — символ хліба.
- фіолетову — символ мудрості людини.
- малинову — символ душевності, щирості.
- рожеву — символ достатку.
- біла стрічка —символ пам'яті про померлих.
У старовину вінок з квітів був обов'язковим атрибутом нарядного костюма юних дівчат-українок. Народні традиції відроджуються. Яскравий вінок може послужити прикрасою нареченої і її подружок на весіллі у фольклорному стилі, і, звичайно, прикрасити дівочу голівку при виступі його власниці на концерті або ранку. Пропоную змайструвати своїми руками український вінок. Майстер-клас містить докладну інструкцію, як зробити український вінок.
Яскравий квітковий вінок з паперових квітів хороший тим, що він не в'яне. Вибравши для його виготовлення яскравий папір, ви можете отримати і оригінальний аксесуар.
Матеріали :
Гофрований папір різних кольорів;
дріт зеленого кольору різної товщини;
трафарети з листочками і пелюстками квітів;
клей;
стрічка;
кусачки;
ножиці;
віск; пензель.
Першою квіткою до віночку, який буде зроблений своїми руками, я пропоную ромашку. Ця квітка є основою вінка кохання, який одягали дівчата починаючи з тринадцяти років.
Крок 1. Виготовлення паперової ромашки
Наріжте більше товстий дріт шматочками по 4 - 5 см. Кількість шматочків залежить від бажаної кількості квіток у вінку.
Наріжте смужками гофровану папір зеленого кольору. Змастіть клеєм смужку паперу і починайте обертати навколо раніше нарізаних шматочків дроту. Пальцями перший виток папери утримуйте на кінці дроту, а саму папір щільно обертайте, направляючи її по діагоналі. На протилежному кінці дроту папір також закріпіть клеєм, а обріжте зайве.
Наріжте смужками гофрований папір помаранчевого кольору і, змастивши її клеєм, оберніть верхню частину зроблених заготовок. Так, ви отримаєте тичинки.
Шматочок білої гофрованого паперу складіть гармошкою і виріжте по шаблону пелюстку ромашки.
Розгорніть заготівлю, один з кінців змастіть клеєм і почніть обертати навколо тичинки.
Закріпіть квітка ще однією зеленою смужкою паперу.
Акуратно олівцем і пальцями загніть пелюстки квітки і розправте їх. Ромашка готова.
Дівчата виплітали вінок надії з волошок та польового маку. Вважали, що любов прийде, коли дівчина власноруч одягне вінок на голову обранцеві.
Крок 2. Виготовлення маку з паперу
У маку тичинка буде трохи іншої форми. Відріжте смужку паперу рожевого кольору. Наріжте її соломкою, трохи не дорізуючи її до кінця.
Змастіть клеєм смужку і оберніть її навколо одного з кінців дроту.
З гофрованого паперу оранжевого кольору виріжте прямокутник зі сторонами 7 х 13 см. Складіть смужку гармошкою і виріжте пелюстки за шаблоном.
Низ смужки змастіть клеєм і оберніть навколо тичинки. Зафіксуйте квітка на тичинки смужкою паперу зеленого кольору. Розправте квітка пальцями, надавши йому характерну форму.
Крок 3. Виготовлення паперового дзвоника
Принцип виготовлення тичинки дзвоника такий же, як і у маку. З єдиною різницею - смужку потрібно взяти трохи світло-жовтого кольору.
Навколо тичинки оберніть смужку паперу білого кольору розміром 5 х 5 см. Низ смужки намажте клеєм і оберніть навколо тичинки. Зміцніть стебло і пальцями розправте дзвіночок.
Крок 4. Виготовлення листя
Листя виготовити ще простіше. До заготовок з дротів необхідно приклеїти вирізані з паперу зеленого кольору шаблони. Листочкам надайте форму, загортаючи їх олівцем і розправляючи пальцями.
Крок 5. Обробка квіткових заготовок
Розтопіть віск і акуратно пензлем тонким шаром покрийте всі заготовлені квіти і листя.
Крок 6. Плетіння вінка
Довгий шматок дроту оберніть навколо голови і надайте йому характерну форму вінка. Дріт оберніть смужками зеленого гофрованого паперу і закріпіть її клеєм. Поступово вплітайте квітки і заготовки в вінок, фіксуючи їх зеленим папером і клеєм.
На кінцях з дротів сформуйте гачок і петельку, щоб зручно було вінок застібати. Місце застібки можете прикрасити атласною стрічкою.
Український Інститут Історії Моди оприлюднив 5 маловідомих фактів про цей національний жіночий аксесуар.
1. В Україні носили вінок лише до шлюбу. Він виконував знакову функцію – означував дівчину на виданні. Останній вінок вбирали на весілля. Заміжні жінки вінків не носили, так як обов’язково ходили із покритими головами.
2. Термін «вінок» – збірне поняття. У кожному етнографічному районі він мав свою діалектичну назву. Крім загальнослов’янських «вінок», «перев’язка», «чільце», побутували такі найменування: «лубок», «коробуля» (Поділля), «теремок» (Чернігівщина), «капелюшина», «кодина», «фес» (Буковина), «корона перта» (Закарпаття), «цвіток», «квітка» (Середнє Подніпров’я), «косиці»,«плетінє»(Гуцульщина).
3. Весільний вінок Бершадського району, Вінницької області складався приблизно з 2500 – 3000 восковиць, зроблених на шовкових нитках.
4. У весільний вінок не впліталися живі квіти (окрім барвінку), бо існувало повір’я, що кохання тоді може «зів’яти». Переважно їх виготовляли з вощеного паперу, кульок з вовни, павичевого чи гусячого пір’я тощо.
5. Вважалось, що коли помирала неодружена дівчина, її потрібно було спорядити на той світ як наречену у вінку.
Наш вінок милує око, хвилює нашу душу, міцно прив’язує наші серця до рідної домівки. Він оберігає наше щастя.
Ось і закінчився наш майстер – клас. Мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас у гості.
А тепер не баріться, вставайте рано – раненько і робіть віночки разом з доньками і онучками !
Вродливих дітей Вам,
як квіту у вінках!
Хай біда і горе минають ваш дім.
Доброго здоров’я зичу вам усім.