"Виготовлення українського віночка"

Майстер-клас :   «Мелодія українського віночка»

 

МЕТА: розширити знання про українські обереги ; дати поняття про звичаї та обряди, пов’язані з плетінням    українського  віночка ;  ознайомити учнів із символічними значеннями квітів та кольорів стрічок, що входять до складу традиційного українського вінка, навчити виготовляти квіти зі  стрічок та виплітати віночки із них; розвивати  пам'ять, увагу, фантазію, естетичні смаки;  виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.

Наочність: українські віночки зі штучних квітів, рушники, комп’ютерна презентація, мультимедійний проектор.

Обладнання: штучні квіти, стрічки ( жовта, зелена, блакитна, жовтогаряча, коричнева, фіолетова, рожева, червона, біла ), ножиці, клей, голки, нитки, силіконовий клей, свічка, лінійка, обруч.

Тип заняття: семінар – практикум

 

Хід заняття

- Добрий день! Щиро вітаю Вас у нашій школі. Я, Ластенко Антоніна Іванівна, учитель початкових класів, проведу з вами Майстер-клас :   «Мелодія українського віночка».

Ми прагнемо пізнати самих себе, відкриваємо джерела далеких предків, ми відчуваємо відповідальність за долю рідного краю. Треба вивчати історію рідного краю, та оберігати її!

-Що таке оберіг?  (Давні і добрі символи, які оберігають людину, її домівку, родину…)

 

Більшість із нас вірять, що певні речі, кожному свої, (медальйони, талісмани, іграшки, квіти, прикраси тощо) приносять удачу, тобто є своєрідним оберегом.

Для українського народу здавна таким традиційним оберегом був вінок. Не лише дівчата прикрашали ним себе, а й досить часто його використовували як елемент декорування будинку.

Зображення вінків завжди було на одязі, скатертинах, рушниках. І, звичайно, він є незмінним атрибутом свята Івана Купала, що відзначається 7 липня.

Кожна дівчина напередодні цього дня плела собі вінка, великого, гарного, яскравого... Купальські ворожіння без нього були просто неможливими. Незаміжні дівчата вірили, що той, хто спіймає її вінка, пущеного на воду, в ніч з 6 на 7 липня, і стане її супутником на все життя.

Починали носити віночок дівчата з трьох років.

Перший — для трирічної дівчинки — плела мама, вимочувала в росах, коли на небі сонце зійде. І купала його в росах сім днів, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, а ромашка серце заспокоювала.

 У чотири рочки плели інший віночок. Усі кінчики пелюсток вже були розсічені, доплітався безсмертник, листочки  яблуні.

 Для шестирічної доньки у вінок вплітали мак, що давав сон та беріг думку; крім того, вплітали й волошку.

 Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок. І вперше квіт яблуні вплітали

Сьогодні ці традиції, на жаль, забуваються. Я ж пропоную, ну, якщо не відновити їх, то хоча б згадати, як, з яких квітів і для чого плетуть віночки.

Ці схеми допоможуть Вам зрозуміти техніку плетіння вінка.

Не менш важливо знати, що виготовляють традиційний український вінок з 12 квітів: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль.

Одне із найпочесніших місць у вінку займає деревій. Це досить невибаглива рослина, вона росте всюди, куди занесе вітер її насіння. А тому вважається символом нескореності і непоборності.

Ромашка — символ здоров'я, добра і ніжності. Говорять, що у вінку вона повинна бути між гронами калини та хмелем.

Остання рослина символізує розум. Хміль оспіваний в багатьох легендах і піснях.

Уособленням краси, молодості, сили і здоров'я вважається волошка. Розташовуватися вона повинна обов'язково біля любистку.

Квіти безсмертнику означають здоров'я. На вигляд вони маленькі, не дуже примітні, але їх користь для людини є надзвичайно великою.

З легенд та пісень відомо про чудодійні властивості любистку. Його кидали в купіль дитини, аби довго жила, була милою. А ще в народі побутує думка про любисток як приворотне зілля.

Говорити про калину, мабуть, буде зайвим. Одвіку вона була і залишається символом дівочої краси, чистоти.

Незайвим буде вплести до вінку і чорнобривці. Тоді дівчина буде чорнобривою і надзвичайно гарною.

Українська традиція визначає кілька рослин для освячення. Серед них — червоний мак, що став символом дівочої краси, щирих, чистих почуттів.

Не можна уявити українського віночка без барвінку. Він став справжнім символом вічного життя, міцного кохання і шлюбу. До того ж барвінок захищає він нечистої сили.

Український вінок, окрім безліч квітів, обов'язково мав бути прикрашений стрічками. Довжина стрічок не перевищувала довжину кіс дівчини. В'язати стрічки слід у певній послідовності, це ціла наука. Дівчинку завжди впізнавали по віночку. І сором був тій дівчині, у якої стрічки пов'язані недбало або не за порядком. В'язати стрічки треба теж уміти і символи їхні знати.

 Кожна стрічка кольорова

У віночку має мову.                                                         

 Кожна стрічка розмовляє,

 Нам про щось розповідає?

Що вона символізує,

 Серце голос стрічки чує.

Скажімо, найпершу у віночок, посередині, в'яжуть світло-коричневу стрічку — символ землі-годувальниці.

- жовті стрічки — символ сонця.

-  світло-зелені — символ краси і молодості.

- голубі, сині — символи неба і води, що дають силу й здоров'я.

-  жовтогаряча — символ хліба.

 - фіолетову — символ мудрості людини.

 - малинову — символ душевності, щирості.

- рожеву — символ достатку.

-  біла  стрічка —символ пам'яті про померлих.

У старовину вінок з квітів був обов'язковим атрибутом нарядного костюма юних дівчат-українок. Народні традиції відроджуються. Яскравий вінок може послужити прикрасою нареченої і її подружок на весіллі у фольклорному стилі, і, звичайно, прикрасити дівочу голівку при виступі його власниці на концерті або ранку. Пропоную змайструвати своїми руками український вінок. Майстер-клас містить докладну інструкцію, як зробити український вінок.

Яскравий квітковий вінок з паперових квітів хороший тим, що він не в'яне. Вибравши для його виготовлення яскравий папір, ви можете отримати і оригінальний аксесуар. 

Матеріали :
Гофрований папір різних кольорів; 
дріт зеленого кольору різної товщини; 
трафарети з листочками і пелюстками квітів; 
клей; 
стрічка; 
кусачки; 
ножиці; 
віск; пензель. 

 

Першою квіткою до віночку, який буде зроблений своїми руками, я пропоную ромашку. Ця квітка є основою вінка кохання, який одягали дівчата починаючи з тринадцяти років.
Крок 1. Виготовлення паперової ромашки 
Наріжте більше товстий дріт шматочками по 4 - 5 см. Кількість шматочків залежить від бажаної кількості квіток у вінку. 

Наріжте смужками гофровану папір зеленого кольору. Змастіть клеєм смужку паперу і починайте обертати навколо раніше нарізаних шматочків дроту. Пальцями перший виток папери утримуйте на кінці дроту, а саму папір щільно обертайте, направляючи її по діагоналі. На протилежному кінці дроту папір також закріпіть клеєм, а обріжте зайве. 

Наріжте смужками гофрований папір помаранчевого кольору і, змастивши її клеєм, оберніть верхню частину зроблених заготовок. Так, ви отримаєте тичинки. 

Шматочок білої гофрованого паперу складіть гармошкою і виріжте по шаблону пелюстку ромашки. 

Розгорніть заготівлю, один з кінців змастіть клеєм і почніть обертати навколо тичинки. 

Закріпіть квітка ще однією зеленою смужкою паперу. 

Акуратно олівцем і пальцями загніть пелюстки квітки і розправте їх. Ромашка готова. 

Дівчата виплітали вінок надії з волошок та польового маку. Вважали, що любов прийде, коли дівчина власноруч  одягне вінок на голову обранцеві.

Крок 2. Виготовлення маку з паперу 

У маку тичинка буде трохи іншої форми. Відріжте смужку паперу рожевого кольору. Наріжте її соломкою, трохи не дорізуючи її до кінця. 

Змастіть клеєм смужку і оберніть її навколо одного з кінців дроту. 

З гофрованого паперу оранжевого кольору виріжте прямокутник зі сторонами 7 х 13 см. Складіть смужку гармошкою і виріжте пелюстки за шаблоном. 

Низ смужки змастіть клеєм і оберніть навколо тичинки. Зафіксуйте квітка на тичинки смужкою паперу зеленого кольору. Розправте квітка пальцями, надавши йому характерну форму. 

Крок 3. Виготовлення паперового дзвоника 
Принцип виготовлення тичинки дзвоника такий же, як і у маку. З єдиною різницею - смужку потрібно взяти трохи світло-жовтого кольору. 

Навколо тичинки оберніть смужку паперу білого кольору розміром 5 х 5 см. Низ смужки намажте клеєм і оберніть навколо тичинки. Зміцніть стебло і пальцями розправте дзвіночок. 

Крок 4. Виготовлення листя 

Листя виготовити ще простіше. До заготовок з дротів необхідно приклеїти вирізані з паперу зеленого кольору шаблони. Листочкам  надайте форму, загортаючи їх олівцем і розправляючи пальцями. 

Крок 5. Обробка квіткових заготовок 
Розтопіть віск і акуратно пензлем тонким шаром покрийте всі заготовлені квіти і листя. 

Крок 6. Плетіння вінка 

Довгий шматок дроту оберніть навколо голови і надайте йому характерну форму вінка. Дріт оберніть смужками зеленого гофрованого паперу і закріпіть її клеєм. Поступово вплітайте квітки і заготовки в вінок, фіксуючи їх зеленим папером і клеєм. 

На кінцях з дротів сформуйте гачок і петельку, щоб зручно було вінок застібати. Місце застібки можете прикрасити атласною стрічкою. 

 

 

 

Український Інститут Історії Моди оприлюднив 5 маловідомих фактів про цей національний жіночий аксесуар.

1. В Україні носили вінок лише до шлюбу. Він виконував знакову функцію – означував дівчину на виданні. Останній вінок вбирали на весілля. Заміжні жінки вінків не носили, так як обов’язково ходили із покритими головами.
2. Термін «вінок» – збірне поняття. У кожному етнографічному районі він мав свою діалектичну назву. Крім загальнослов’янських «вінок», «перев’язка», «чільце», побутували такі найменування: «лубок», «коробуля» (Поділля), «теремок» (Чернігівщина), «капелюшина», «кодина», «фес» (Буковина), «корона перта» (Закарпаття), «цвіток», «квітка» (Середнє Подніпров’я), «косиці»,«плетінє»(Гуцульщина).
3. Весільний вінок Бершадського району, Вінницької області складався приблизно з 2500 – 3000 восковиць, зроблених на шовкових нитках.
4. У весільний вінок не впліталися живі квіти (окрім барвінку), бо існувало повір’я, що кохання тоді може «зів’яти». Переважно їх виготовляли з вощеного паперу, кульок з вовни, павичевого чи гусячого пір’я тощо.
5. Вважалось, що коли помирала неодружена дівчина, її потрібно було спорядити на той світ як наречену у вінку.
 

Наш вінок милує око, хвилює нашу душу, міцно прив’язує наші серця до рідної домівки. Він оберігає наше щастя.

Ось і закінчився наш майстер – клас.  Мені хочеться подякувати всім, хто прийшов до нас у гості.

 А тепер не баріться, вставайте рано – раненько і робіть віночки разом з доньками і онучками !

Вродливих дітей Вам,

як квіту у вінках!

Хай біда і горе минають ваш дім.

Доброго здоров’я зичу вам усім.