Виховна бесіда за круглим столом: "Мово рідна - вічна таємнице!"

Красноїльський ліцей

Верховинської селищної ради

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Красноїльського ліцею

Жиколяк Таміла Іванівна

2023 р.

Мета:

     збагатити знання учнів про історію виникнення письма, розвитку писемності Київської Русі, історію виникнення свята «День української писемності та мови»;

     формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава;

     розширювати знання про красу і багатство української мови;

     розвивати в учнів акторські навички, вміння працювати в колективі;

     пробудити почуття національної гідності;

     виховувати любов та повагу до рідної мови.

Обладнання: ілюстрації за тематикою виховної бесіди, музичний супровід.

Хід виховної бесіди

І. Організаційний момент. Декламування віршів учнями про мову.

Вчитель.

Добрий день,  шанувальники рідного слова! Вітаю вас у нашій мовній  світлиці. 27 жовтня Україна відзначала День української писемності та  мови . Відомо, що мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Сьогодні ми повернемося в ті далекі часи, коли люди спілкувалися лише усно, коли вперше людський розум створив букви і знайшов спосіб записати ними слова. А допоможе нам у цьому невеличкий екскурс у минуле, з якого ми довідаємось про те, як виникла писемність і як далі розвивалася наша мова.

Ну що б, здавалося, слова...

 Слова та голос –

 Більш нічого.

 А серце б’ється – ожива,

 Як їх почує!...

Учениця 1.

Мова — краса спілкування, 
Мова — як сонце ясне, 
Мова — то предків надбання, 
Мова — багатство моє.

Учень 2.

Мова — то чиста криниця, 
Де б'є, мов сльоза, джерело, 
Мова — це наша світлиця, 
Вона як добірне зерно.

Учениця3.

Мова — державна перлина, 
Нею завжди дорожіть: 
Без мови немає країни — 
Мову, як матір, любіть!

Виконання духовного гімну «Боже, великий, єдиний!»

ІІ.  Повідомлення теми і мети виховної бесіди

–                   Діти, сьогодні у нас незвичайне навчальне заняття. Ми проведемо його у формі  виховної бесіди за круглим столом. Ми повинні збагатити знання про історію виникнення Дня української писемності і мови, формувати розуміння того, що мова – це наш скарб, без якого не може існувати народ, нація, будемо розвивати уміння працювати в колективі та виховувати любов і повагу до рідного слова.

–                   Зверніть увагу на вислови видатних людей про українську мову!

–                   А що для вас означає «мова»? (Запишіть на сердечках та прикріпіть на дошку).             

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти знання про світ та природу. Перші спроби письма відносяться до 35-50 віків до нашої ери: спершу це була гілочка пальми - знак миру, пізніше - так зване вузликове письмо. Вузлики були  різних кольорів, які древні люди вміли розуміти. Дещо пізніше схематично зображувались предмети й навіть явища, потім були ієрогліфи.  Пройшло  не одне століття аж поки  створилися літери... 

Перше ж слов'янське письмо з'явилося у IX столітті нашого літочислення, а алфавіт створили брати Кирило та Мефодій у 862 році... На основі давньоболгарських діалектів брати створили старослов’янську мову, яка прийшла до Київської Русі разом з прийняттям християнства. Нею писалися релігійні та офіційні тексти. 

2. Бесіда «Як з’явилися перші книги?»

Люди вже давно збагнули, що треба навчитися записувати побачене й придумане так, щоб воно залишалось надовго і щоб про нього могли дізнатися інші. Вони  пробували писати на різних матеріалах: глиняні дощечки, березова кора, на шовковій тканині, на металевих пластинах, навіть на пальмовому листі – папірусі.

Нарешті люди винайшли пергамент - дуже тонку, спеціально вичинену і відбілену шкіру тварин. Ось тоді вперше й народилося таке диво, як книги. Вони старанно писалися від руки, прикрашалися різними малюнками. Обкладинку виготовляли з дерев’яної дошки, обтягнутої товстою шкірою, оздоблювали її дорогоцінним камінням золотою застібкою. Та коштували книги дуже дорого: за одну книгу можна було виміняти череду корів або табун коней. Зрозуміло, що такі дорогі книги могли бути лише у дуже багатих людей.

3. Бесіда «Нестор-літописець»

Одним з найосвіченіших людей Київської Русі того часу був  Нестор-літописець. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало  володів грецькою мовою. Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерського монастиря. Був працьовитим, чесним, богослухняним. Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством  його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання. З його праць збереглися розповіді про життя святих. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій.    

Помер Нестор – літописець 9 листопада бл. 1113 р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-літописця.

4. Святкування Дня української писемності та мови в Україні.

А в Україні, починаючи з  листопада 1997 р.,  згідно Указу Президента України встановлено  День української писемності та мови, який відзначали щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”, цього ж року святкували 27 жовтня.

5. Рубрика «Цікаво знати!

У День української писемності та мови за традицією:

покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;

У мовознавчім колі ми дійсно – одна родина,

Якою може по праву пишатися вся Батьківщина!

Тепер пропоную вам імена славетних пригадати,

Хто життя присвятив тому, щоб мови права захищати!

Загадка і відповідно після відгадки – виходять по черзі з портретами учні

Автори абетки – «кирилиці» (Кирило й Мефодій)

Ченець, письменник, перший історик Руси-України (Нестор Літописець)

Зачинатель нової української літературної мови (Іван Котляревський)

Основоположник сучасної української літературної мови (Тарас Шевченко)

Реформатор українського правопису (Пантелеймон Куліш)

Автор «Словника української мови» (Борис Грінченко)

Великий Каменяр, корифей українського слова (Іван Франко)

Вона сказала словами своєї героїні: «Ні, я жива… Я буду вічно жити!» (Леся Українка)

Ця горда сучасна письменниця, що оспівала Марусю Чураївну, завжди боролася й бореться донині за повноправ’я рідного Слова (Ліна Костенко)

Це символічне коло пошани – данина тим сотням, тисячам, мільйонам патріотів,

Що берегли нашу мову для нащадків – цей вічний символ українського народу!

Фотопарад (коло з портретами, щоб усі учасники могли запам’ятати імена славетних)

6. Конкурс знавців української мови ім.Петра Яцика.

У нашому ліцеї щороку починаючи з третього класу, учні беруть участь у конкурсі знавців української мови ім.Петра Яцика.

У 14 років, ставши сиротою, він  був  не просто господарем у домі, а й батьком молодшим братам і сестрам. У дорослому віці довелось емігрувати за кордон. Ставши видатним бізнесменом, він допомагав багатьом людям.

Петро Яцик  давав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з'явилося на світ чимало важливих книжок з історії та культури України.

7. Конкурс-вікторина «І буде слово українське!»

 Перший конкурс  -  вікторина «Дивослово»

Другий конкурс    «Народ скаже , як зав‘яже»

Слово не горобець . . . (Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.)

 Не кажи не вмію . . . ( Не кажи не вмію, а кажи навчусь.)

 Зробив діло . . . ( Зробив діло, гуляй сміло).

 Книга вчить . . .( Книга вчить, як на світі жить.)

Більше діла….(менше слів)

Гостре словечко….(коле сердечко)

Що маєш казати…(наперед обміркуй)

Добре слово…(краще за гроші)

Говори мало….(слухай багато)

Яка головонька….(така й розмовонька)

ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів.

Виготовлення мінікнижечки «День української писемності та мови»

 Заключне слово вчителя.

- Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо наша українська мова.

Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.