Виховна година "Бій під Крутами"

Бій під Крутами

Мета заходу:

• формування  в студентів почуття  патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;
• формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків;
• формування інтересу до літератури про бій під Крутами.

Обладнання:

• фонова музика:
  • «Балада про Крути»;
  • «Реквієм»
• Відео матеріали  («Невідома Україна»,   фільм 91 «Лист без конверта» - 12хв.32 сек.).

І  згадую  чомусь я мимоволі

Великих лицарів своїх;

Лежать вони покинутими в полі

І без хрестів могили їх.

О.Олесь

Історія знає багато жертв в ім’я ідеї, але аналогічної Крутам не було.

Сьогодні ми будемо говорити про трагічну загибель студентського куреня під Крутами, яка  стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Ми будемо говорити про подвиг юнаків, які стали символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. 

• Чи потрібно  нам знати і вивчати історичне минуле нашого народу ? (відповіді студентів).
• Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле, а історія наша полита кров’ю і сльозами.

Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне.

• 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія - Ксеркс. 300 спартанців, який очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який в ночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.
• Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної України. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед болот, цілу добу відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.
• 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини. Сьогоднішнє заняття присвячується тим, хто загинув в боротьбі за волю і кращу долю України.

Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними. Такою подією є героїчна смерть під залізничною станцією Крути молодих захисників Української Держави. 29 січня 1918 року на підступах до Києва, підстанцією Крути,зустрілися в пекельному бою український підрозділи Центральної Ради та більшовицькі війська. Проти 300 українських студентів та гімназистів виступило більше 4000 червоних радянських вояків. Щоб наша держава жила, багатьом її патріотам прийшлося пожертвувати своїм життям. І надто вражає, коли на таку абсолютну самопожертву йдуть молоді люди.

      Що Вам відомо про ці події?

Виступи студентів

Студент 1: Буремний і незабутній 1917 рік. Скориставшись осабленням царської Росії в ході першої світової війни і наслідками Лютневої революції, 4 березня 1917 року в Києві з представників різних політичних партій утворилася Українська Центральна Рада на чолі з професором Михайлом Грушевським.

20 листопада 1917 року Центральна Рада проголошує Українську Народну Республіку.

А вже через пару днів у Петрограді було прийнято рішення відправити армійські частини для придушення "контрреволюції" на півдні Росії, до контрреволюції була віднесена і Центральна Рада. У грізному полум'ї громадської війни поставав 1918 рік. Окуповано Харків, Полтаву, Чернігів.

Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою. Для боротьби з «контрреволюцією» в Україну посунули війська Муравйова.

Студент 2: Не наважуючись зустріти ворога у Бахмачі, де перебувало до 2 тис. по-більшовицькому налаштованих робітників, Аверкій Гончаренко наказав відступити до залізничної станції Крути і зайняти оборону. Туди вони дісталися вже 28 січня 1918 р. Позиції, розташовані за кілька сотень метрів від самої станції, були непогано підготовлені для бою.

Командувач загону в Бахмачі Аверкій Гончаренко мав у своєму розпорядженні 4 сотні бійців, переважно студентів та юнкерів. Студентський курінь був поділений на чотири чоти (взводи) по 28-30 чол.

16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва  розпочався  бій, який  тривав 5 годин  між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва.

Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати. Приблизно у цей час на допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова

Тим часом, за свідченням очевидців, у студентів та юнкерів почали кінчатися набої і скінчилися снаряди для гармати. Наступаючі загони росіян почали обходити позиції обороняючих з лівого флангу — настала небезпека оточення і юнкери зі студентами почали відхід в напрямку Києва. Більшості вдалося відступити на потязі, який їх чекав. Коло станції Бобрик знаходився більший загін під керуванням Симона Петлюри, але отримавши звістку про повстання на заводі Арсенал Петлюра рушив на Київ, оскільки на його думку найбільша небезпека була якраз там.

Студент 3: Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві.

Великими були втрати. Майже 250 курсантів і студентів та 10 старшин поклали свої молоді голови на великому бойовищі. Особливо тяжкі муки випали на долю 32 студентів, які потрапили до рук сп’янілого від крові, ненависного ворога. Більшовики катували і дико знущалися над ними. Наступного дня 28 студентів побитих і змордованих, повели на розстріл. Але і тоді вони не зріклися України. Один із гімназистів заспівав “Ще не вмерла..." його підтримали інші полонені та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси. Решта - чотирьох поранених студентів відправили до Харкова на подальші допити. Так закінчився цей бій.

Студент 4: Вже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 27 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання.

19 березня 1918 р. до Києва приїхав сумний поїзд. Родичі, друзі, знайомі прийшли розпізнавати тіла. Та пізнати було важко. Усі мертві були по-звірячому понівечені. З 8 привезених впізнали 5 студентів університету Св. Володимира, 8 студентів Українського народного університету та 5 гімназистів. Десятьох не розпізнали — так вони були понівечені. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівцях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.

Викладач: Організаційний комітет оголосив постанову про спорудження пам’ятника полеглим героям. Та після приходу більшовицької влади могилу юних героїв було зрівняно з землею, місце поховання поглинув парк, а їх імена - морок забуття. Тепер на Аскольдовій могилі знову височіє хрест, на якому виписано імена героїв. День битви під Крутами — 29 січня — проголошено Днем Скорботи України.

Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ во ім'я воскреслої сьогодні України.

Хвилина мовчання

Підведення  підсумків.

Минуло 103 роки з дня трагічних подій біля станції Крути. Україна знову змушена захищати свою незалежність від натиску російського агресора.

У 2014-15 рр. українські солдати більш ніж 240 днів вели бій за Донецький аеропорт. Вони ціною свого життя утримували Кремлівських найманців і бойовиків. Фантастична сміливість і рішучість була властива і героям Крут.

Українці готові захищати свою батьківщину. Готові захищати свої ідеали.

За ціною перемоги і рівнем героїзму – ми, одна з найсильніших націй, яка стійка і готова виконати будь-яку бойову задачу.

Студент 

О Боже наш добрий

З високого неба

молитву сьогодні

заносим до Тебе.

За тих, що боролись

при станції Крути

за нашу Державу

із ворогом лютим,

що в битві цій впали

в цю зиму криваву...

Прийми їх до себе!

Прийми в своїх славу!

А нам від цих Триста,

о Боже, благаєм

любові та й вчитись до рідного краю.