Виховна година «Цей день в історії»(до дня Збройних Сил України

Виховна година «Цей день в історії»(до дня Збройних Сил України)

Мета: ознайомити дітей з традицією державного свята «День Збройних Сил України», розвивати інтерес до вивчення традицій та звичаїв українського народу, їх збереження та примноження; формувати уявлення учнів про обов’язок, мужність, героїзм, виховувати почуття патріотизму, людяності, любові до своєї Батьківщини.

Хід виховної години

Вихователь: Доброго дня, діти! Незабаром 6 грудня народ України святкує День Збройних Сил України. В цей урочистий день ми вшановуємо всіх, хто причетний до цього високого звання, звання єдиного для всіх: від вкритих сивиною й увінчаних нагородами фронтовиків, до молоді, яка лише нещодавно одягла військову форму.

Як зазначив Тарас Шевченко, « у своїй хаті – своя сила, і правда, і воля», тож маємо обов’язково шанувати тих, чий святий обов’язок – захищати свою хату, боронити свою правду – своєю силою і своєю волею.

 А сьогодні хочемо зробити невеликий екскурс у минуле. Якою ж була наша армія в минулому?

 У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.

Другою частиною війська було народне ополчення – вої. До ополчення приймали міський люд, селян-хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

 Починаючи з Аскольда і закінчуючи Святославом, кожен з руських князів вважав за необхідне створити власне військо або, точніше, дружину і організувати декілька походів на Візантію. Походи їхні були дуже вдалими, що говорить про добре організоване військо. Але й доводилося не тільки ходити у походи, а ще й захищати власні території, як це робили Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Данило Галицький.

Героїчною сторінкою історії українського війська, була Запорізька Січ, незламними лицарями духу були запорізькі козаки, такі як Д.Вишневецький, П. Сагайдачний, Б.Хмельницький, І.Мазепа.

 Зараз, за допомогою інтелектуальної розминки, давайте пройдемось сторінками історії  українського козацтва. Розгадавши кросворд, ми з вами дізнаємось ключове слово, що  потрібно кожному з нас любити, не цуратись і захищати.

(Учні розгадують кросворд)

Учитель зачитує учням запитання, на які вони мають дати відповіді.

1. Зброя козака.
2. Давнє військо
3. Оборонна споруда часів козацтва
4. Зачіска козака
5. Козацький човен
6. Центр козацтва
7. Козацькі штани
8. Яку назву мала Україна за часів Б. Хмельницького?
9. Яку віру сповідували козаки?
10. Відзнаки козацької старшини
11. Хто очолював козацьке військо

Окремі клейноди:

•                  булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;
•                  бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;
•                  корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;
•                  каламар — символ влади писаря;
•                  печатка — військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника;
•                  литаври — військові клейноди, що знаходилися у довбиша^[1];
•                  гармати — загальновійськові клейноди, що були у віданні генерального чи полкового обозного, а на Січі — у пушкаря;
•                  сурми — військовий, полковий та січовий клейнод під віданням сурмача;
•                  пернач або шестопер — відзнака полковника полку і паланки;
•                  значок — заступав у будні корогву військову та полкову, відзнака сотні, куреня;

Вихователь: Молодці, ви добре справились із завданням. Отже, ключовим словом є слово «Батьківщина».

Мій край чудовий – Батьківщина!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль веде дорога в світ.

Усе найкраще і єдине,

І радощі всі, і жалі…

Мій рідний краю, Батьківщино,

Найкраще місце на землі!

Діти, що є батьківщина для кожного із вас? (Учні висловлюють свої думки)

А що ж сталося далі із козацтвом?

 Пройшли роки, пройшли віки у неспокої та боротьбі, і практично без захисту тоді, на теренах нашого краю, наприкінці 19 століття, зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв’язок з традиціями січового козацтва.

 Під час другої світової війни українці прославили себе і як оборонці рідного краю, і як патріоти. Бійці Радянської Армії та учасники партизанських загонів робили все можливе, а інколи і неможливе, для того щоб ми могли жити з вами на своїй землі в мирі. Кожне серце і сьогодні повинно берегти пам’ять про тих, кого немає більше з нами, хто поліг на полі бою.

 Довгим і тернистим шляхом йшла Україна до дня своєї самостійності. Багато випробувань та негараздів випало на долю українців у боротьбі за свободу та незалежність. І завжди в цій боротьбі поруч із народом йшов воїн-солдат.24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою. Перш за все настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку. 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні Сили України». Саме ця подія і стала підставою для офіційного встановлення свята - Дня Збройних Сил України.

Україна сьогодні – незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці сьогодні на Батьківщині. Ми любимо свою армію. Служити в ній – справа честі та обов’язку кожного справжнього патріота рідної землі.

У Конституції України сказано, що служба в Збройних силах України, захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності - почесний обов'язок кожного молодого громадянина. І ми віримо,що наші хлопці і юнаки з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Батьківщиною, і що наше українське небо буде мирним і безхмарним!

 Хлопчики, пам’ятайте, що ви не тільки майбутні інженери, лікарі, дослідники, але й воїни. Змалку готуйте себе до військової служби. Будьте витривалими, терплячими, не бійтеся труднощів. З дитинства вчіться бути вірними слову. Будьте благородними у дружбі.  Залишити товариша в біді – ганьба. Відмовитися від друга, якщо твій друг допустив помилку – безчесно. Якщо ви зустріли людину з медалями на грудях – поклоніться їй. Вони грудьми захищали твоїх рідних. Завдяки йому ви живете на світі -  щасливі і вільні

Вихователь:     А зараз я пропоную переглянути відео про нашу славну українську армію (відеоряд «Армія України - Army of Ukraine»)

Вихователь:   Я переконана в тому, що наші хлопці виростуть справжніми захисниками, адже їм є з кого брати приклад – з їхніх татусів, дідусів, які теж служили в армії.(Бесіда про те, де служили батьки).

Вихователь: Україна сьогодні - незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти рідну землю. І служать наші хлопці сьогодні Батьківщині. Служити в ній - справа честі й обов'язку...

 Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході та півдні нашої країни.

Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.

Вихователь запалює свічку, учень читає поетичні рядки.

У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами – ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: “Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина”.
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам’ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде “Слава Україні!”  над ланами.

Сьогодні , у День Збройних сил України , хочеться  згадати наших воїнів подякувати їм  за наш спокій, захист нашої Батьківщини, силу, патріотизм, мужність, стійкість. Ми пишаємося ними!

Учень. Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод -

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

І козаки, й стрільці січові

За тебе гинули в полях.

У небесах сузір'я Лева

Нам світить на Чумацький Шлях.

Стражденна чаєчко-небого,

Єдині два твої крила.

Виходим, нене, у дорогу,

Аби ти вільною була.

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна!