Виховна година "Чорнобиль горе України, її незагоєна рана"

ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:

ЧОРНОБИЛЬ – ГОРЕ  УКРАЇНИ, ЇЇ НЕЗАГОЄНА РАНА

ПІДГОТУВАЛА МЕТОДИСТ

О. ВЕРЕМІЙЧИК

ЧЕРНІГІВ 2019

Мета: поглибити знання вихованців про трагедію століття – вибух на Чорнобильській АЕС;  показати подвиг ліквідаторів; виховувати високі патріотичні почуття, відданість, мужність, шану до людей, які поклали своє життя заради майбутнього України.

Форма проведення: виховна година.

Матеріали та обладнання: мультимедійне обладнання для перегляду презентації, відео «Чорнобильська катастрофа: хроніка подій»: https://www.youtube.com/watch?v=W6LbJm096Rk, хвилина мовчання https://www.youtube.com/watch?v=seL-QG7cLJo  ,  відеозапис пісні Xenia Tym «Для кого» https://www.youtube.com/watch?v=MvzTvX5b68A, фото ліквідаторів, великий аркуш білого паперу, клей, свічки, індивідуальні картки з фотографіями, пов’язаними з Чорнобильською трагедією, презентація.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.                     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Керівник гуртка повідомляє тему заняття

Епіграф заняття

Чи знаєш ти, світе,

Як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

Моєму народу болить!..

                 Б.Олійник

2.                 АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ВИХОВАНЦІВ

Запитання до вихованців:

1.                   Чи маєте ви інформацію про Чорнобильську трагедію? Яку саме?
2.                   Як ви вважаєте, що означає епіграф сьогоднішнього заняття (Слайд 2)?

3.             МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЛЬНОСТІ

Завдання вихованцям: Роздивіться фото. Що ви на них бачите? Які події відображені? Які враження у вас викликають дані фотодокументи?

      (Керівник гуртка підсумовує відповіді вихованців)

4.              СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Керівник гуртка. 33 роки болить незагоєна рана української землі. Не вгамовується біль, якого завдала нашому народові  одна з найбільших у світі техногенних радіаційних катастроф.

26 квітня 1986 року майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія на Чорнобильській АЕС. З того часу, щороку ми повертаємося до трагічних подій, забути які не можливо, віддаємо шану і вдячність тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради світлого майбутнього своїх дітей та рідних.

Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Невеличке, гарне провінційне українське містечко, потопаюче в зелені, все у вишнях та яблунях (Слайд 3). І здавалось, що дивно гармонічно і нерозривно прижилися тут краса поліської природи й заховані в бетон чотири блоки АЕС, будівництво якої розпочалося в 1971 році.

Перший енергоблок потужністю 10 млн. квт вступив у дію 1977р., згодом добудовано ще 3 енергоблоки, у 1983- 4 енергоблок.

Чорнобильська АЕС була розташована на сході  великого регіону, назва якого українське Полісся. Енергоблоки станції знаходяться на березі річки Прип’ять, яка впадає в Дніпро. Напередодні аварії в тридцяти кілометровій зоні навкруги АЕС проживало 110 тисяч чоловік, із яких половина – в місті атомних енергетиків Прип’яті і 13 тисяч – в районному центрі Чорнобиль.

Розміщення ядерно-енергетичних об’єктів поблизу великих міст, у витоках річок, на чорноземах ні в кого не викликало навіть тіні сумніву.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, час розколовся на дві нерівні частини: до і після.

На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.

Перегляд відео «Чорнобильська катастрофа: хроніка подій»(Слайд 4).

Запитання для обговорення

1.                   Чи приховувалася інформація про вибух на Чорнобильській АЕС? Чому?
2.                   Які країни постраждали від вибуху на Чорнобильській АЕС?
3.                   На вашу думку, чи можна було б зменшити наслідки аварії, якби суспільство попередили одразу про неї?
4.                   Які можливі причини аварії?

Керівник гуртка. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих.

 За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні охорони станції на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’яті на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Найпершим, у кого зупинилося серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Каменюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія Івановича так і не знайшли… Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю.

28 пожежних Чорнобильської АЕС стали першими жертвами ядерного полум’я. Вклоняємося їх великому подвигу в ім’я життя інших людей: Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Кібенок, старший лейтенант Василь Ігнатенко, старший лейтенант Микола Титенок,  сержант Микола Ващук, Шашенок  Володимир Миколайович, Акімов Олександр Федорович,  Баранов Анатолій Іванович, Бражник В'ячеслав Степанович, Вершинін Юрій Анатолійович, Дягтеренко Віктор Михайлович, Іваненко Катерина Олександрівна, Коновал Юрій Іванович, Кудрявцев Олександр Геннадійович, Кургуз Анатолій Харлампійович, Лелеченко Олександр Григорович, Лопатюк Віктор Іванович, Лузганова Клавдія Іванівна, Новик Олександр Васильович, Перевозченко Валерій Іванович, Перчук Костянтин Григорович, Проскуряков Віктор Васильович, Ситніков Анатолій Андрійович, Тішура Володимир Іванович, Телятников Леонід Петрович, Шаповалов Анатолій Іванович.

Створення куточку Пам’яті «Герої ліквідатори» . На дошці висить великий білий аркуш паперу (ватман найбільшого розміру) з заголовком «Герої ліквідатори» та словами: Душевні, добрі, сильні, вперті –

Змогли стихію подолать.

Комусь прийшлось назавтра вмерти,

Комусь – ще довго помирать.

Вихованці по черзі прикріплюють фото перших жертв Чорнобильської трагедії на аркуш та запалюють свічки (Додаток 1).

Керівник гуртка. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять Героїв ліквідаторів.

Хвилина мовчання під звук метронома (Слайд 5).

Керівник гуртка. Маловідомі факти про Чорнобильську трагедію:

•                     сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж під час вибуху в Хіросімі в 1945 році, дорівнює вибуху 500 атомних бомб;
•                     на ліквідацію наслідків вибуху було мобілізовано 600 тисяч осіб з усього Радянського Союзу;
•                     для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні суміші для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більше підвищили температуру реактора. Пожежу погасили тільки 9 травня;
•                     дороги в зоні  відчуження без єдиної вибоїни. Рівне та асфальтоване покриття покладено для того, щоб уникнути розкидання радіоактивних відходів, які перевозять у вантажівках на дослідження або зберігання. Відповідно до регламенту, ці машини повинні пересуватися зі швидкістю не більше ніж 40 км/год. Щоб вантаж не розсипався;
•                     Журнал Forbes  визнав зону навколо Чорнобильської АЕС одним із «суперекстравагантних туристичних місць, де можна відпочити і побачити те, чого немає ніде у світі».

Наслідки вибуху на Чорнобильській АЕС для України та всього людства:

•                     Значне забруднення території України. Забрудненими виявилися 16 областей України, забруднена площа становила 10 млн га.
•                     Відбулося забруднення великої території Білорусі, Росії і багатьох країн Європи: Польщі, Швеції, Австрії, Данії, Німеччини тощо.
•                     Внаслідок було виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га лісу.
•                     Загинули тисячі ліквідаторів наслідків аварії, 60 тисяч стали інвалідами.
•                     Від радіоактивного опромінення постраждалими вважають 3 млн людей, із них 1 млн дітей.
•                     Утворено 30-кілометрову зону відчуження, з якої вивезено населення до інших областей (відселено 160 тис. осіб).
•                     Прямі витрати на подолання наслідків аварії у 1988-1990 рр. становили 20 млрд крб. За рішенням Верховної Ради республіки щорічно виділялося 5 млрд крб.
•                     Погіршилося здоров’я населення, зростає кількість людей з онкологічними захворюваннями, значно зріс показник смертності.

5.                 УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання вихованцям: розташуйте події, зображені  на фотодокументах, в хронологічному порядку.

6. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Керівник гуртка. Подвиг чорнобильців увіковічений  по всій Україні у бронзі і граніті від півночі до півдня, від заходу до сходу. Це данина тим, хто вберіг від нещастя весь світ, ліквідовуючи наслідки небаченої досі ядерної загрози (Слайд 6).

Перегляд  відеозапису пісні Xenia Tym «Для кого» (Слайд 7)

 15 січня 2000 року Чорнобильську АЕС закрили. Світ зітхнув з полегшенням. Але проблеми залишилися. Сподіваємося, що подібного лиха більше не станеться,  що ми будемо обережними й далекоглядними. Хай про це нам завжди нагадують дзвони Чорнобиля, хай цей урочисто – сумний набат  не дає нам заспокоїтись, але хай він і підтримує віру в наших душах, віру у власний розум і власні сили (Слайд 8)!

Додаток 1

Орієнтовний вигляд куточку пам’яті «Герої Ліквідатори»

ЛІТЕРАТУРА

1. Герої-ліквідатори [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://chnpp.gov.ua/ua/uk/photos/category/82-24-kvitnya-2014-roku
2.  Кугно Наталія Анатоліївна.  Практичне заняття. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://super.urok-ua.com/konspekt-uroku-praktichne-zanyattya-za-temoyu-chornobilska-katastrofa-ta-yiyi-naslidki/
3. Нетрадиційні уроки. Історія / Укладачі: Л.І.Нечволод, Н.В.Томашевська – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. – с.197-203.
4. Чорнобиль…Трагедія…Пам'ять…[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://odb.km.ua/?dep=1&dep_up=430&dep_cur=432
5. «Чорнобильська катастрофа: хроніка подій» …[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=W6LbJm096Rk
6. Хвилина мовчання …[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=seL-QG7cLJo
7. Юр'єва Г. Герої нашого часу / Г.Юр'єва /Уроки мужності в середній школі: навч.-метод. посібник [Текст] / уклад. Л.В. Климко – Х.: ВГ «Основа», 2015. – с.58-64.