1
ВИХОВНА ГОДИНА НА ТЕМУ:
ЧОРНОБИЛЬ – ГОРЕ УКРАЇНИ, ЇЇ НЕЗАГОЄНА РАНА
ПІДГОТУВАЛА МЕТОДИСТ
О. ВЕРЕМІЙЧИК
ЧЕРНІГІВ 2019
Мета: поглибити знання вихованців про трагедію століття – вибух на Чорнобильській АЕС; показати подвиг ліквідаторів; виховувати високі патріотичні почуття, відданість, мужність, шану до людей, які поклали своє життя заради майбутнього України.
Форма проведення: виховна година.
Матеріали та обладнання: мультимедійне обладнання для перегляду презентації, відео «Чорнобильська катастрофа: хроніка подій»: https://www.youtube.com/watch?v=W6LbJm096Rk, хвилина мовчання https://www.youtube.com/watch?v=seL-QG7cLJo , відеозапис пісні Xenia Tym «Для кого» https://www.youtube.com/watch?v=MvzTvX5b68A, фото ліквідаторів, великий аркуш білого паперу, клей, свічки, індивідуальні картки з фотографіями, пов’язаними з Чорнобильською трагедією, презентація.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Керівник гуртка повідомляє тему заняття
Епіграф заняття
Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить!..
Б.Олійник
Запитання до вихованців:
Завдання вихованцям: Роздивіться фото. Що ви на них бачите? Які події відображені? Які враження у вас викликають дані фотодокументи?
(Керівник гуртка підсумовує відповіді вихованців)
Керівник гуртка. 33 роки болить незагоєна рана української землі. Не вгамовується біль, якого завдала нашому народові одна з найбільших у світі техногенних радіаційних катастроф.
26 квітня 1986 року майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія на Чорнобильській АЕС. З того часу, щороку ми повертаємося до трагічних подій, забути які не можливо, віддаємо шану і вдячність тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради світлого майбутнього своїх дітей та рідних.
Чорнобиль походить від назви гіркого полину чорно-билки. Невеличке, гарне провінційне українське містечко, потопаюче в зелені, все у вишнях та яблунях (Слайд 3). І здавалось, що дивно гармонічно і нерозривно прижилися тут краса поліської природи й заховані в бетон чотири блоки АЕС, будівництво якої розпочалося в 1971 році.
Перший енергоблок потужністю 10 млн. квт вступив у дію 1977р., згодом добудовано ще 3 енергоблоки, у 1983- 4 енергоблок.
Чорнобильська АЕС була розташована на сході великого регіону, назва якого українське Полісся. Енергоблоки станції знаходяться на березі річки Прип’ять, яка впадає в Дніпро. Напередодні аварії в тридцяти кілометровій зоні навкруги АЕС проживало 110 тисяч чоловік, із яких половина – в місті атомних енергетиків Прип’яті і 13 тисяч – в районному центрі Чорнобиль.
Розміщення ядерно-енергетичних об’єктів поблизу великих міст, у витоках річок, на чорноземах ні в кого не викликало навіть тіні сумніву.
Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, час розколовся на дві нерівні частини: до і після.
На четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства.
Перегляд відео «Чорнобильська катастрофа: хроніка подій»(Слайд 4).
Запитання для обговорення
Керівник гуртка. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих.
За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні охорони станції на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’яті на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Найпершим, у кого зупинилося серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Каменюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія Івановича так і не знайшли… Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю.
28 пожежних Чорнобильської АЕС стали першими жертвами ядерного полум’я. Вклоняємося їх великому подвигу в ім’я життя інших людей: Герой Радянського Союзу, лейтенант Віктор Кібенок, старший лейтенант Василь Ігнатенко, старший лейтенант Микола Титенок, сержант Микола Ващук, Шашенок Володимир Миколайович, Акімов Олександр Федорович, Баранов Анатолій Іванович, Бражник В'ячеслав Степанович, Вершинін Юрій Анатолійович, Дягтеренко Віктор Михайлович, Іваненко Катерина Олександрівна, Коновал Юрій Іванович, Кудрявцев Олександр Геннадійович, Кургуз Анатолій Харлампійович, Лелеченко Олександр Григорович, Лопатюк Віктор Іванович, Лузганова Клавдія Іванівна, Новик Олександр Васильович, Перевозченко Валерій Іванович, Перчук Костянтин Григорович, Проскуряков Віктор Васильович, Ситніков Анатолій Андрійович, Тішура Володимир Іванович, Телятников Леонід Петрович, Шаповалов Анатолій Іванович.
Створення куточку Пам’яті «Герої ліквідатори» . На дошці висить великий білий аркуш паперу (ватман найбільшого розміру) з заголовком «Герої ліквідатори» та словами: Душевні, добрі, сильні, вперті –
Змогли стихію подолать.
Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь – ще довго помирать.
Вихованці по черзі прикріплюють фото перших жертв Чорнобильської трагедії на аркуш та запалюють свічки (Додаток 1).
Керівник гуртка. Вшануймо хвилиною мовчання пам'ять Героїв ліквідаторів.
Хвилина мовчання під звук метронома (Слайд 5).
Керівник гуртка. Маловідомі факти про Чорнобильську трагедію:
Наслідки вибуху на Чорнобильській АЕС для України та всього людства:
Завдання вихованцям: розташуйте події, зображені на фотодокументах, в хронологічному порядку.
Керівник гуртка. Подвиг чорнобильців увіковічений по всій Україні у бронзі і граніті від півночі до півдня, від заходу до сходу. Це данина тим, хто вберіг від нещастя весь світ, ліквідовуючи наслідки небаченої досі ядерної загрози (Слайд 6).
Перегляд відеозапису пісні Xenia Tym «Для кого» (Слайд 7)
15 січня 2000 року Чорнобильську АЕС закрили. Світ зітхнув з полегшенням. Але проблеми залишилися. Сподіваємося, що подібного лиха більше не станеться, що ми будемо обережними й далекоглядними. Хай про це нам завжди нагадують дзвони Чорнобиля, хай цей урочисто – сумний набат не дає нам заспокоїтись, але хай він і підтримує віру в наших душах, віру у власний розум і власні сили (Слайд 8)!
Додаток 1
Орієнтовний вигляд куточку пам’яті «Герої Ліквідатори»
ЛІТЕРАТУРА