Узагальнення досвіду роботи Палацу дітей та юнацтва "Місце туристсько-краєзнавчої та військово-патріотичної роботи в загальній моделі національно-патріотичного виховання "

Місце туристсько-краєзнавчої

та військово-патріотичної роботи в загальній моделі

національно-патріотичного виховання Палацу дітей та юнацтва.

Роль музеїв закладу позашкільної освіти

у формуванні громадянина України.

Помазан Тетяна Ігнатівна,

заступник директора

Палацу дітей та юнацтвам

 м. Ізмаїл

«…патріотами не народжуються.

Ними стають у процесі

становлення особистості…».

Олександр Антонович  Захаренко

Національно-патріотичне виховання в Палаці дітей та юнацтва розглядається як цілеспрямований і свідомо здійснюваний педагогічний процес організації і стимулювання активно-творчої діяльності дітей та юнацтва, оволодіння ними знаннями про культурно-історичний досвід народу, формування в них ціннісного ставлення до Батьківщини, суспільства, самих себе та праці.

            Туристсько-краєзнавчий та військово-патріотичний напрямки  позашкільної освіти є одними з ефективних засобів національно-патріотичного виховання учнівської молоді, які  сприяють формуванню цілісної  особистості, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ. 

          У сучасних умовах Палацу дітей та юнацтва властива функція, головною тенденцією якої є формування системи ціннісного ставлення підлітка до оточуючого світу, до самого себе та гармонійне поєднання інтересів підлітка, суспільства і держави у формуванні патріотів.

      Модель формування патріота – процес становлення відповідальної особистості та формування духовно-моральних принципів.

        Головна мета – створення виховного середовища, яке сприяло б становленню громадянина незалежної України з яскраво вираженими рисами патріота нашої держави. Наша модель виглядає як веселкове коло, де у центрі

• Я – особистість (фіолетовий колір) з відповідальним відношенням до самого себе
• Я у власній родині (синій колір) – виховання сімейних цінностей, вивчення історії власного роду, культивування кращих рис української ментальності
• Блакитний колір – формування особистості-патріота свого Палацу, вивчення історії закладу, традицій, досягнень, формування почуття гордості за свій Палац
• Зелений  - виховання любові до свого міста. Ізмаїл – чудове місто, зелене та чисте, історичне та сучасне. А ще  Ізмаїл – це прикордонне місто, яке має велике стратегічне значення та військову історію. Не випадково,  гасло дитячого самоврядування «Ми в місті, з містом, для міста!».
• Наше Придунав’я та Одещина – сонячний багатонаціональний  край, саме тому він жовтого кольору. Дуже важливо формувати толерантне ставлення до інших народів та національностей, культур і традицій та одночасно розуміння нашої єдності.
• Формування відповідальності за свою країну допомагає  усвідомити взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю.
• Відповідальне ставлення до своєї планети – це формування екологічної культури, утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства

Таким чином, я – це патріот своєї сім’ї, Палацу, міста, краю, країни та планети.

Модель національно- патріотичного виховання в ПДЮ

Мета: становлення громадянина-патріота України

Підхід до діяльності: особистісно-орієнтований

Принципи: демократії і гуманізації, органічної єдності національного і загальнолюдського, природо та культуро відповідність, гармонізації родинного і суспільного виховання, неперервності і наступності

       Сформований освітньо-виховний позашкільний простір дозволяє забезпечувати національно-патріотичну спрямованість навчання та виховання в гуртках і творчих об’єднаннях усіх напрямів та профілів позашкільної освіти.

Відповідно до цієї моделі зміст національно-патріотичного виховання розкривають такі розділи:

• навчальна діяльність, організація соціальної практики гуртківців ПДЮ;
• робота музеїв ПДЮ (музей Дунайської флотилії, музей історії Палацу)
• дитячо-юнацька асоціація «ІСТР», штаб лідерів «Бригантина»;
• клуб «Джура» та «Джура-прикордонник», співпраця з військовими частинами;
• науково-дослідницька діяльність;
• туристсько-краєзнавча робота;
• громадянське та правове виховання;
• робота над загальноміськими проектами (проект «Козацькими шляхами»);
• формування здорового способу життя;
• організація роботи власних ЗМІ, соціальних мереж (формування медіа грамотності);
• соціальне партнерство з батьками;
• співпраця з   громадськими організаціями та закладами освіти.

Хочу одразу зазначити, що на практиці всі розділи знаходяться у тісному взаємозв’язку, залежать один від одного. І лише за цієї умови утворюють систематичну, цілісну національну спрямованість патріотичного виховання.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна робота, організація волонтерського руху. Ефективними залишаються  такі форми роботи:

• зустрічі з випускниками  різних поколінь, визначними людьми, ветеранами педагогічної праці та ІІ Світової війни;
• екскурсії (оглядові, тематичні,), виставки, лекції;
• вікторини, брейн-ринги;
• пошукові експедиції, походи;
• тематичні виставки.

• соціальні та науково-дослідницькі проекти (проект «Творити диво своїми руками»);
• інтерактивне опитування;
• створення мультимедійних проектів за розділами експозицій музеїв та  окремих тем, випуск буклетів;
• гра-квест;
• бінарні екскурсії.

Проект «Козацькими шляхами»

        Ефективним засобом формування компетентностей є проектна діяльність, яка змінює акценти освітньої діяльності: засвоєння знань, вмінь і навичок, що в умовах глобальної інформатизації надзвичайно швидко втрачають актуальність, не може бути самоціллю, в той час як дослідницькі навички та практичний досвід, набуті у процесі проектної діяльності, сприятимуть прискоренню адаптації молоді до мінливого соціально-економічного життя.

      Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів.

Проект «Козацькими шляхами» реалізується в місті вже третій рік та складається з п’яти турів:

• «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо» (1 тур, який розпочинається 14 жовтня у День українського козацтва та Покрова Пресвятої Богородиці)
• «Різдвяні свята в Україні» (2 тур)
• «Видатні постаті України» (3 тур)
• гра-квест «Козацька Держава» (4 тур)
• «Козацький герць» (5 тур)

Більш детально з проектом можна ознайомитись на нашому сайті.

«Джуру» та «Джура-прикордонник»

Вже  2 роки на базі ПДЮ працює клуб «Джура». Головне завдання клубу: допомога закладам освіти в підготовці, організації  та проведенні шкільних етапів Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Джура». У трьох секціях  займаються учні навчальних закладів міста:

• «Історія козацтва»
• «Козацькими стежками» (спортивно-туристська підготовка)
• «Муштровий впоряд» (виконання стройових прийомів)

 Соціальною практикою для них є підготовка шкільних роїв. Більш детально з досвідом ви зможете ознайомитись під час презентації в школі № 9.

У серпні 2018 року вже вдруге учасники клубу «Джура» взяли участь у вишколі з нового напряму національно-патріотичного виховання, а саме «Джура-Прикордонник», який проходив  у Львіській області. Першій вишкіл відбувався в Оршанці Черкаської області на базі центру підготовки молодших спеціалістів Держприкордонслужби імені генерал-майора Ігоря Момота. Представники міста Ізмаїл очолили делегацію Одеської області з 6 районів. 

Туристсько-краєзнавча робота та розвиток велосипедного руху

      Організатором спортивно-туристської роботи в місті є спортивно-туристський клуб «Альгадра» Палацу дітей та юнацтва. Кожного місяця проходять змагання з видів туризму в рамках міського Кубку:

• техніка водного туризму;
• техніка пішохідного туризму;
• техніка велосипедного туризму;
• змагання в закритих приміщеннях.

       Як звичайну шкільну спортивну залу переобладнати для тренувань з техніки спортивного туризму розповість на базі школи №9 методист ПДЮ Михайленко Т.А.

      Палац дітей та юнацтва став ініціатором створення юнацької велосипедної Ліги в місті, а гуртки «Велосипедного туризму»  стали осередком популяризації велосипедного спорту. Популярними серед молоді міста стали

• велосипедні марші;
• вело фестивалі та змагання;
• велосипедна олімпіада;
• відкриті майстер-класи;
• велосипедні екскурсії містом;
• краєзнавчі вело походи по рідному краю;
• віртуальні консультації з фахівцями;
• стрім-трансляції юнкорів-велосипедистів

Про це детальніше розповість методист ПДЮ Сарвіров І.Г.

• вивченню і роз’ясненню ідейно – теоретичних засад державної незалежності та суверенітету, ролі і місця Збройних Сил України, значення військової служби та військового обов’язку в забезпеченні територіальної цілісності держави;
• вивченню історії Збройних Сил України, історичних та духовних джерел, пропаганді подвигів і заслуг військовослужбовців у воєнний та мирний час, життя і діяльності видатних військових і громадських діячів, борців національного руху;
• співробітництву з державними органами влади, громадськими організаціями, засобами масової інформації з питань військово – патріотичного виховання, військово – фахової орієнтації молоді та підготовка її до служби в лавах Збройних Сил України.

      Вся робота з військово-патріотичного виховання спрямована на формування в молоді позитивної мотивації до виконання патріотичного обов’язку –  захисту України. Сьогодні ви зможете самі стати учасниками бінарної екскурсії на території військової частини.

Технологічне забезпечення навчально-виховного процесу

• ігрові технології
• інтерактивні технології
• проектні
• проблемно-пошукові
• нові інформаційні технології
• особистісно-орієнтовані
• інтегративні

Керівники гуртків комбінують їх в залежності від навчально-виховної мети заняття або заходу. Зупинимося тільки на деяких з них.

Інтегративні технології

• міждисциплінарні (ОБТМ, історія, література)
• внутрішньої  інтеграції (інтегративні заняття гуртків одного або різних профілів чи навіть напрямів)
• зовнішньої інтеграції (це наше партнерство, у кожного гуртка є своє коло взаємодії: наприклад гуртки журналістики та велосипедного туризму є організаторами майстер-класів для студентів гуманітарного університету)

Інформаційні технології

• мультимедійні (користуються майже всі гуртки, супровід масових заходів)
• мережеві (велике значення має сайт Палацу)
• дистанційні (консультаційна робота педагогів)

Особистісно орієнтовані технології

• колективне творче виховання
• створення ситуації успіху
• формування розуміння власного  значення для ПДЮ, міста, країни

Методи  національно - патріотичного виховання (зверну увагу тільки на деякі з них)

• метод проектів
• рефлексивно-експліцитний метод (за І.Д.Бехом): усвідомлення свого внутрішнього світу (емоцій, почуттів, мотивів, цінностей, потреб, інтересів, прагнень)
• ситуативно-рольові ігри
• наративний (повчальна біографія відомої людини, героя): користуються всі педагоги, під час презентації музеїв зверніть увагу, яке велике мотиваційне значення цього методу

Форми роботи

• масові – колективні – індивідуальні
• прості – комплексні – складні

Модель випускника ПДЮ – громадянина-патріота:

• сформована національна самосвідомість;
• закладений духовно-естетичний потенціал;
• він – гуманіст з високими моральними якостями;
• з екологічною культурою;
• він – толерантна людина, яка вміє спілкуватися;
• має інтелектуальний потенціал та має бажання вчитися далі;
• він – професійно орієнтований;
• соціально адаптований;
• з відповідальним відношенням до свого Палацу, родини, міста, країни

           Таким чином, туристсько-краєзнавчий  та військово-патріотичний напрямки  позашкільної освіти є одним з ефективних засобів національно-патріотичного виховання учнівської молоді, який дає можливість сприяти  гармонійному розвитку особистості кожної дитини і любові до Батьківщини.