Виховна година "День української писемності та мови"

Методична розробка

Підготувала

 вчитель української мови

                                                                         та літератури Макарченко О.М.

2018 рік

Тема : День української писемності та мови

Мета: ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і багатство рідної мови, її різноманітні можливості, довести, що рідна мова— це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб. Сприяти розширенню словникового запасу школярів, розвиткові творчих здібностей, бажанню берегти свою національну культуру. Розвивати почуття наці­ональної гідності. Виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею; любов до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова.

Методичне забезпечення: книжкова виставка, аудіозаписи пісень, тексти віршів українських поетів.

                            ХІД ЗАНЯТТЯ

     Учитель: Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здіб­ностей, нахилів і прагнень. Але найкраще, найдосконаліше вона має володіти рідною мовою. Рідна мова — це невід'ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.

Є мови більш і менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу. Та наймилішою і найдорожчою для людини є її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв'язує її з сучасниками. В ній чується голос предків, відлунюють пере­горнені сторінки історії свого народу. Вона є тим найдорожчим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує усі покоління народу в одне велике істо­ричне живе ціле. Мова народу — це саме життя.

          День української мови та писемності став офіційним святом у 1997 році, та історія його древня, як і сама українська мова. Сьогодні ми разом з вами поринемо у далеке минуле. А сторінками нашого Усного журналу дізнаємося про історію виникнення та традиції святкування, а також найцікавіші факти і крилаті вислови про саму українську мову.

І сторінка

Історія виникнення свята

прп. Нестор-літописець (XI ст). Скульптурна реконструкція по черепу С. А. Нікітіна, 1985 р.

Учень: Дата Дня української мови та  писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

             Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври.

Учитель: Цікавий факт про літописця: у 80-х роках судмедексперти провели дослідження мощ святого і склали його ймовірний портрет, звідти ми і дізнались, як він насправді виглядав.

Літературний диктант  «Що я знаю про Нестора?»

1. У якому столітті жив Нестор?( У XI - XII ст.)

 2. Ченцем якогось монастиря був Нестор? (Києво-Печерського)

 3. У житіє якого святого про Нестора Літописця йдеться як про автора «Повісті минулих літ»? (Преподобного Антонія)

 4. Про напад яких племен пише Нестор в «Повісті минулих літ»  

 ( Половців)

 5. Житіє якогось російського святого було написано Нестором? (Феодосія Печорського)

 6. Якого числа  православна церква відзначає день пам'яті Нестора Літописця? (27 жовтня)

 7. У список святих якої церкви, крім православної, входить Нестор Літописець? (Римсько-Католицької)

 8. Хто з російських скульпторів є автором знаменитої скульптури «Нестор Літописець»? (Антокольський М. М.)

 9. Скільки храмів Нестора Літописця у Києві?( 2)

 10. Яка приблизна дата смерті Нестора? (Початок XII ст.)

ІІ сторінка

10 цікавих фактів про українську мову

Учень:  Двоїна – втрачена ознака української мови, про яку сьогодні мало хто знає. Наприклад, казали не «два слова», а «дві слові». Двоїну примусово вилучили у 1933 році, задля знищення рис української мови, які відрізняли її від російської.

               У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. Так, значно ширшими були межі поширення української мови раніше. Слід лише поглянути на мовну карту 1871 року, де солов’їна розлітається «Від Сяну до Дону».

         За доведеними результатами дослідження вченого В.Кобилюха, наша мова сформувалась ще Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тож походження багатьох слів слід шукати в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах. Адже вони виникли значно пізніше за українську

       Надавати усім словам зменшувально-пестливуформу – це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там, навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.

          Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».

          Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф». У більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов. А ви ніколи не помічали, як старенькі люди вимовляють замість «Ф» – «ХВ»? (фіртка – хвіртка, фанера – хванера, Федір – Хведір).

            7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.

              Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

           Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма! Тому за кількістю орфографії українська мова перевершує навіть найскладнішу – монгольську.

           Івана Котляревського не дарма вважають основоположником нової української мови.Офіційно вважається, що саме після видання його «Енеїди», наша мова була прирівняна до літературної.

Учитель: А ще українську мову за останні 4 століття намагались вбити аж 134 рази! Не вірите? Детальніше про безсмертну солов’їну можете прочитати за посиланням: http://vsviti.com.ua/interesting/society/70620

ІІІ сторінка

Учитель: Кожна нація, кожний народ любить та шанує свою рідну мову. Не оминали своєю любов’ю   і наші видатні постаті. Які ви пам’ятаєте вислови українських письменників та громадських діячів?

10 влучних цитат про мову:

1. Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
2. Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
3. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
4. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
5. Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
6. Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
7. А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
8. Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
9. Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
10. Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)

І V сторінка

Міфологія

Учитель:Кожен українець чув цю давню байку, що українська мова – це суміш російської та польської, такий собі місцевий діалект. Попри те, що розповсюджувачі такої нісенітниці, не стануть слухати факти, які доводять зворотне, фактів все ж таки вистачає.

1. Українська мова відноситься до слов’янської мовної групи. Російську ж, до 17 століття відносили до фіно-угорської мовної групи.

2. Міф про те, що за часів Київської Русі, на її територіях, всі розмовляли російською мовою, від якої згодом пішла у тому числі і українська – теж лише для тих, хто не цікавиться історією. Мова, якою розмовляли на Русі – це зовсім не сучасна російська і не сучасна українська. Проте у цій мові було достатньо спільних рис з українською. Деякі слова і досі уживані в нашій мові.

3. Українська і російська мова не є спорідненими мовами. У них мало спільних рис, адже російська є найменш подібною до старослов’янської. Набагато «ріднішими» для нас є білоруська, словацька та польська мови. Про походження яких із Київської Русі – дійсно можна стверджувати.

Та аби зробити свою повсякденну українську мову оригінальнішою та цікавішою, пропоную поповнити свій словниковий запас незвичайними українськими словами.

        Для цього введіть у пошуковому рядку «Говори ккрасиво» або « Колоритні українські слова» і отримаєте добірку статей про найоригінальніші слова української мови, які варто було б вживати частіше. Адже українська мова – найгарніша у світі!

V сторінка

Сучасність

Учитель:Щороку 9 листопада відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятника Нестора-літописця. Також з 2000 року існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – «радіодиктант». По Українському радіо у цей день проводять диктант, у якому можуть узяти учать усі бажаючі.

       Не обходиться і без змагань: у цей день щорічно стартує конкурс Петра Яцика, в якому за першість змагаються знавці української мови з усього світу, а кількість учасників вимірюється у мільйонах. А хто ж такий Петро Яцик?

Учень: У 14 років, ставши сиротою, він був не просто господарем у

домі, а й батьком молодшим братам і сестрам. У дорослому віці довелось емігрувати за кордон. Ставши видатним бізнесменом, він допомагав багатьом людям. Петрот Яцик давав кошти на будівництво українських шкіл та церков у Бразилії. За його фінансової підтримки з'явилося на світ чимало важливих книжок з історії та культури України.

VІ сторінка

Творча лабораторія

• Складання сенкуану

МОВА

РІДНА, БАРВІНКОВА

ПЕРЕЛИВАЄТЬСЯ, ЧАРУЄ ЄДНАЄ

ВОНА – ЄДИНА Й НАЙЦІННІША

КРАСА УКРАЇНИ

  Заключне слово:  Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою й любов'ю до своєї мови, яка була йому на тернистих шляхах поневіряння в сумній минувшині і за єдину зброю, і за єдину втіху. Нашою мелодійною, співучою мовою милувались іноземці, що побували в Україні.

             Ми повинні цінувати нашу мову — нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину.

 Наше свято закінчилось, а рідна мова хай ще з більшою силою звучить над землею, бо ж ми всі сьогодні відчули, яка вона прекрасна