Виховна година «Державні символи України»

                         Нетішинська  загальноосвітня  школа  І-ІІІ  ступенів  №2

 

 

 

 

 

 

 

                          Державні символи України.

 

 

 

 

 

                                                                     Підготувала Стремедловська Л. Л.,

                                                                                    вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Державні символи України.

Мета: Ознайомити учнів з державними символами України; формувати національну свідомість школярів. Розвивати пізнавальну активність. Виховувати патріотів рідної держави.

Обладнання: Комплект плакатів "Державні символи України", аудіо запис державного гімну, прапорці, фарби, пензлики.

 

Ми всі — діти українські,

Український славний рід.

Дбаємо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світі.

Все, що рідне, хай нам буде.

Найдорожче і святе,

Рідна мова, рідна віра,

Рідний край наш — над усе.

 

Вчитель: Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню, пішла стежиною до школи. Ці почуття вічні.

Учень:

Що таке Батьківщина? Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата, під тополями хата,

Під вербою криниця, в чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека. І діброва далека.

Учениця:

У всіх людей одна святиня, куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня, а ніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини.

 

Вчитель: Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій ми народилися, де живуть наші батьки рідні, де поховані наші предки. Це наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу має свої символи. А що означає слово "символ"?

Учень: Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

Вчитель: У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано "Державними символами України є Державний Прапор України, Державний герб, Державний Гімн України". Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона представляє її підтверджує її існування.

З глибини віків до нас дійшла така легенда. Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя. Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб. Середньому синові мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам’ятали його і назвали Прапором. А найменший син отримав в дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Гімн. Так і донині по всьому світу золотий Тризуб, синьо-жовтий Прапор, і урочистий Гімн прославляють рідну неньку — Україну.

Учень: Герб — розпізнавальний знак держави. На Україні — це золотий тризуб на блакитному тлі. Він був родовим знаком Рюриковичів. Згодом карбувався на срібних на срібних монетах князя київського Володимира Великого. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій повітря, води й землі, а, можливо, відображення триєдність життя: батько—мати—дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

Учениця: Після проголошення Української Народної Республіки в листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь знавці українського мистецтва, гербознавці. На ній пропонувалися такі символи майбутнього герба України: архангел Михаїл, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Було вирішено зупинитися на символі тризуба. 30серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність України, був прийнятий Національний Державний герб — золотий тризуб на блакитному тлі.

Учень: Знак країни головний —

Це тризуб золотий.

Він — як сонце в небі синім,

В ньому слова, в ньому сила,

В нім священне слово " воля",

Що рятує від недолі.

Будь же, рідна Україно,

Під гербом цим вільна й сильна.

Хай про тебе в цілім світі

Знають всі: дорослі й діти.

Вчитель: Давайте з'ясуємо, яку роль відігравав прапор у різні часи.

Учень: Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів.

Найчастіше це був шматок тканини, прив’язаний до списа чи держала і вказував місце збору воїнів. Наші предки обожнювали прапори, освячували їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.

Вчитель: Який вигляд має прапор української держави?

А чому саме синьо-жовтий кольори є основою прапора?

Учениця: Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя усьому сущому на землі. Жовтий колір — це колір теплого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайній хліб.

Учень: Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба.

А невже без живлющої води визрів би, заколосився б хліб?

От вам і ще один блакитний колір — колір цариці води.

Вчитель: Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних установах України. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях. Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи усьому світу: "Є у світі Україна!"

Учениця:

Синьо-жовтий прапор України —

 Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ — і вільний, і щасливий.

Учень:

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

Прапор — символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави.

Практична робота учнів.

Учні розфарбовують прапорці, що лежать у них на столах. Звучить тиха музика.

Учень: Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній надія на майбутнє,

України слава.

Нею сонце зустрічає

Нашу Батьківщину,

День новий розпочинає —

Сильна, неподільна

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном.

Вчитель: А що означає слово "гімн"?

Учень: Слова гімн-грецького походження (дослівний переклад — похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності. Слова національного гімну " Ще не вмерла Україна" написав у 60-х роках ХІХ ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику Михайло Вербицький. Це ті слова і музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народу, його прагнення до волі.

Звучить Гімн України.

Вчитель:

Діти любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку. Вона вас зростила. Шануйте наші державні символи, бо вони є ознакою нашої держави і несуть в собі нашу історію.