Виховна година «Добро крокує по землі»

ДОБРО КРОКУЄ ПО ЗЕМЛІ

Мета:

- сприяти вихованню бажання творити добро;

- формування в учнів почуття чуйності, доброти, милосердя;

- заохочувати до добрих учинків та корисних справ.

Очікувані результати: вміння товаришувати, бажання надавати один одному допомогу, проява доброти у відносинах з однолітками. Вміти при потребі бути милосердним.

Обладнання: мультимедійна дошка, іграшкові острови з надписами, чарівна палиця, бейджики, свічка.

Мовна розминка: «Добро роби, добро і буде»

Учениця:

 Хай сьогодні в кожне серце

 Захід наш додасть тепла,

 А ми гостям посміхнемся,

 Побажаємо добра.

Вихователь:

Діти, на землі

 Спішіть добро творити,

 Щоб не потрапити у море зла

 Щоб кожен міг серед краси прожити

 У царстві справедливості й добра.

Словникова робота

Добро - корисна справа, вчинок людини.

Доброта - чутливе, дружнє ставлення до людей.

Вихователь:

Сьогодні, діти, ми пройдемо дорогою добра. Це дорога, якою має йти кожна людина все своє життя. Не завжди, мої любі, легка ця дорога, але саме вона допомагає прожити життя недаремно, щоб залишити по собі вічний слід.

Вихователь:

 До нас завітала незвичайна гостя – свічка. Погляньте, яка в неї вогнена зачіска. Приємно вам дивитися на полум’я? Чому? (Відповідь дітей: бо від нього йде світло)

А якщо     піднести руки ближче до вогника, що ми відчуємо? (Відповідь дітей: тепло)

 Як ви гадаєте, діти чи може людина світитися, як свічка, і дарувати тепло?(Відповідь дітей: може, коли робить гарні вчинки)

Вихователь:

 У доброї людини очі сяють, як зорі, а своїми добрими вчинками вона заспокоює, ніби притягує. Нехай свічечка залишається з нами і нагадує нам, якою людиною треба бути.

Учень:

 Добра казка, добрі сни.

 Добрі мрії, добрі вчинки,

 Добра мама, добрий я,

Добра вся моя сім’я.

  І бабуся, друзі теж,

  Добрі люди на планеті

  Крізь оточують мене

  Добрі прагнення, надії.

  Хай живе так ціле людство

  З добрим серцем назавжди.

Вихователь:

 Пропоную гру «Добрі і погані вчинки». Я буду читати речення, а ви, якщо так учиняє добра людина, плескайте в долоні, а якщо так може вчинити невихована людина, сидіть спокійно.

1. Допомагати мамі мити посуд.

2. Не вмиватися.

3. Берегти рідну природу.

4. Шанувати працю інших людей.

5. Бути вихованою дитиною.

6. Насміхатися з чужого горя.

7. Добре вчитися.

8. Не слухати батьків.

9. Допомагати друзям у біді.

10. Захищати слабкого.

11. Спати на уроках.

12. Красти.

13. Ображати тварин.

14. Бути працьовитим.

Вихователь:

 Молодці! Ви дійсно виростите хорошими людьми, а ваші вчинки будуть завжди достойними.

Учениця:

 Ти живи й твори добро,

 Бо безцінний  скарб  воно,

 Бо без нього життя неможливе,

 Пам’ятай завжди це правило  важливе.

Вихователь:

 А зараз ми і згадаємо правила доброти.

 На мультимедійній дошці діти читають по черзі.

1. Допомагай слабким та хворим.

2. Жалій  інших, а не себе.

3. Не будь жадібним.

4. Ніколи не заздри.

5. Прощай помилки іншим.

Вихователь:

 Добро, як сонце – всіх зігріває. Добра людина дарує тепло іншим, з добрим приємно спілкуватися, така людина дарує радість і посмішку.

(На мультимедійній дошці з’являється сонечко, що має очі та посмішку)

Вихователь:  Чого бракує сонечку?

Діти: У цього сонечка немає промінців.

Вихователь:

 Вірно, діти, уявіть себе промінцями цього радісного і доброго   сонечка.

(На мультимедійній дошці сонце з промінцями)

Бачите як змінилося сонечко, бо кожен його промінець – це один із вас. Я впевнена, що сонце доброти завжди сяятиме в нашому класі.

Фізхвилинка.

Вихователь:

 Як дерева покачало:

 Вправо-вліво, вліво-вправо.

 Біля парти всі присіли,

 Потім встали й полетіли.

 Руки в боки узяли,

 На всі боки повели.

 Руки вниз всі опустили

 І за парти тихо сіли.

Вихователь:

 Діти, зараз я вам прочитаю оповідання «Гарні слова та гарні вчинки». А ви уважно послухайте.

 Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі.

 Одного разу серед літнього дня захмарило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як із відра.

 Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, він тремтить від холоду. І ось один з тих хлопців, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода». Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу серед поля. Мені шкода тебе!»

 А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.

Вихователь:

 Діти, скажіть хто на вашу думку, виявив справжню турботу?

(Відповіді учнів)

Вихователь:

 У мене в руках чарівна палиця. Коли я торкаюся вас, ви повинні називати добрі вчинки, які зробили.

(Відповіді дітей)

Вихователь:

 А зараз я пропоную вам загадки

1. Розтопить серце всякого

Сердечно слово  дякую.

2. Зазеленіє старий пень,

Коли почує добрий день.

3. Коли згасає сонце у росі

Й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих, рідних голосів

Ми чуємо привітне добрий вечір.

4. Щоб знов зустрітись в годину призначену,

Щиро всім кажу я до побачення.

Вихователь:

 Діти, в народі існує така легенда: коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини Ангела-охоронця. У ві сні Ангел цілує дитя тричі: в чоло – аби воно зростало розумним, у личко – щоб було красивим, та у груди – аби мало здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу.

Вихователь:

 Наближається до кінця наша зустріч. Кожен з вас, діти, повинен робити власний вибір у житті. Подивіться на ці острови. Де б ви хотіли оселитися? Прикріпіть своє ім’я  на обраний острів (на дошці острови: «Друзі», «Доброта», «Сім’я», Гроші», «Здоров’я», «Іграшки»).

Вихователь:

 Діти, а чому ніхто з вас  не обрав острів «Гроші»?

(Відповідь учнів)

  Молодці, мої любі, ви на вірному шляху.

Вихователь:

 Сьогодні нам було затишно і приємно. І не тільки тому, що наша свічечка нас зігрівала і нам світила, а тому, що в кожного з нас, хто знаходиться   в цьому класі є доброта, кожен у цьому класі добрий. Доброта живе в наших родинах.

Вихователь:

1. Про що ми з вами розмовляли?
2. Що сподобалося?
3. Що запам’яталося?

(Відповіді учнів)

Вихователь:

 Доброта душі – сонця промінець

 Має людям у серця світити

 Доброті людській не прийде кінець,

 Якщо добрими будуть діти.

  Тож давайте всім дарувать тепло –

 Усмішки прості і щирі

 І тоді люди всієї землі

 Будуть жити у злагоді і мирі.