Виховна година " Кущ калини як символ України"

Про матеріал

-після даного заходу учні поглиблять знання та уявлення про калину як рослину – символ України;
-учні зможуть показати, як оспівують її письменники у віршах, художники – у картинах, які прислів”я, загадки склав народ;
- учні зможуть розвивати мовлення учнів, художні здібності;
- учні зможуть формувати та висловлювати любов та бережне ставлення до природи та рідного краю.

Перегляд файлу

Кущ калини як символ України

Виховна година в 2 класі з використанням мультимедійних засобів

Мета:

після даного заходу учні поглиблять знання та уявлення про калину як рослину – символ України;
учні зможуть показати, як оспівують її письменники у віршах, художники – у картинах, які прислів”я, загадки склав народ;
учні зможуть розвивати мовлення учнів, художні здібності;
учні зможуть формувати та висловлювати любов та бережне ставлення до природи та рідного краю.

Святково прибрана зала, всі присутні у вишиванках, звучить ніжна музика.

Діти, у нас сьогодні незвичайна виховна година.

Озирніться довкола! Бачите скільки гостей завітало до нас?

Дорогі діти! Погляньте одне одному у вічі, посміхніться, передайте частинку свого гарного настрою іншому. Від ваших усмішок стало затишніше і світліше в класі!
Отже у всіх гарний настрій і ми можемо розпочинати.
КРОСВОРД
Сьогодні ми з вами дізнаємось багато цікавого про символ нашої країни, про калину.
Тема нашої зустрічі «Калина символ України» ( І слайд)
Давайте пригадаємо символи нашої країни…( ІІ слайд)
(ІІІ слайд )Але найбільше в Україні шанували калину, і сьогодні ми з вами з”ясуємо чому…

Україно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличень. З чим тебе порівняти? Чи з весняним ранком, чи з бездонним небом, чи з веселим шумом червоної калини?

Гарна калина в усі пори року. І на весні. Коли прикрашена квітами, і восени та взимку, коли горять багряно її спілі ягоди.

Червона калина – символ України. В усіх народів є улюблені рослини – символи: у росіян – береза, у молдаван – виноград, у канадців – клен.

А в нашому краї з давніх – давен шанують калину. Нема села, двору, де б не зацвітав навесні білим цвітом кущ калини.

Посадіть калину коло школи,

Щоб на цілий білий світ.

Усміхалась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

Посадіть калину на городі,

Щоб заквітнула земля,

Із роси- пречиста врода,

З неба- почерк журавля.

Посадіть калину коло тину,

Щоб злагода цвіла.

Буде щедрою родина,

Буде честь їй і хвала.

Посадіть калину коло хати,

Щоб на всеньке, на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

Посадіть калину в чистім полі,

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю,

Хай же й воля любить нас!

Посадіть калину коло школи.

А щоб цвіт її не стерся,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

( ІVслайд) Калини цвіт – символ незайманості і її краси

Найчастіше з калиною у цвіту порівнюють дівчину: «Дівчина, як у лузі калина», «У хустині дівчина як у лузі калина».

Є у Степана Васильченка невеликий прозовий твір «Калина».

Ішли двоє дорогою, дивляться – щось червоніє у лузі. Один каже: «Це калина спіє». Другий каже: «Коли ж вона тут виросла? Це, мабуть, щось інше».

Підійшли ближче, придивилися, аж то дівчина така там гуляла: рум”яна та гарна – ну, зовсім як калина.

З того часу, тільки де виросте дівчина хороша та рум”яна, по неї кажуть: «Та дівчина як калина».

Калина- символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати…

Твоїмім” ям, сестро, назвурослину,

яку найбільше люблю.

Коли цвіте вона, то соловей

прославляєїї красу,

а восени на нійгорять

дивнігронаягід,

налитихнібисамою кров “ю

щедроїнашоїземлі,

і тіягодиповертають

здоров “я людини.

Буде вона зватисяКалина!

Україна, мама, калина… Ці слова нероздільні. Любов до нашоїкалиновоїУкраїнипочинається з колисковоїпісні, яку співала нам мати.

А колисочки стояли на землі, булипричеплені до стелі, стояли на ослоні. Робилисяколиски для дівчатзкалини, щобдівчинабулагарна, вродлива і співуча, як калина, а для хлопців з явора або дуба – щобхлопцібулидужі і гарні. На колисцібули зарубки, коли родилась дитина, робили зарубки – метрики.Щосимволізувалипоповнення роду.

Біляколиски твориться найбільша тайна людськогобуття – переливання в душу дитининайкращихматеринськихпочуттів. Цепісняматеринськоїдуші, ласки, неповторноїніжності. А тому переплетені тут радість і біль, тривога і надія, добро і любов.

( V слайд ) калина – символ здоров”я, краси, нев”янучості, символ України, своєї рідної землі…

Калина – традиційний символ на обрядах- весіллях, народженнях дитини..

Калина і її цвіт – символ незайманості краси, коли вона відцвітає – то це знак печалі…

Якщо кущ калини хитається – це дівчина тужить за милим…

Коли опускає віття – сум, а чорніє – горе…

(VІ слайд) Народна мудрість

А ще є прислів”я, загадки, вірші про калину. Ми навіть не уявляли, що їх так багато!

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Задивляється у воду

На свою дівочу вроду.

Весною зацвіла, влітку загоріла,

Червоні корали восени наділа.

В лісі на горісі

Червоні хустки висять.

У пучечках невеличких

На кущах живуть сестрички.

Восени хто гляне – вмить добрим стане:

З гілячок звисають, вогником палають.

Що ж це за красуня дивна?

То в гаю стоїть…(калина).

(VІІ слайд) Існує 150 видів калини

Розповсюджена в помірному поясі північної півкулі та в Андах, на Антильських островах і на Мадагаскарі.

Наша звичайна калина – це кущ із зубчастим листям на черенках, схожих на зірочку з білими квітами.

Калина- це кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло- солодкими ягодами, зібраними в кетяг, а також ягоди цієї рослини. Плоди калини- невеличкі овальні ягідки яскраво- червоного кольору, зібрані в ціле гроно й особливо помітні, коли на кущах уже облетіло листя.
Після перших заморозків ягідки калини можна їсти. Вони мають гіркувато- солодкий смак. Із цих ягідок разом з яблуками готують мармелад, пастилу. З калини готують також різні смачні страви, печуть пироги, варять компоти, кисіль, варення, чай. Під час варіння ягідки калини втрачають свій гіркуватий смак.

( VІІІ слайд ) Калину використовують в виготовленні:

столярних виробів
медицині
кулінарії
обрядових дійствах

( IXслайд ) В народі побутує прислів”я: « Червона калина від ста хвороб лікує»

Калина належить до лікарських рослин. Вона лікує багато хвороб. Використовують і калиновий цвіт, і свіжозрізану кору. Екстракти із кори – гарний засіб у разі внутрішніх кровотеч, а також судом.
Плоди калини вживають у разі нервового збудження, пониження кров”яного тиску. Варені з медом плоди лікують кашель, охриплість. Якщо постійно вживати плоди калини, то поліпшується самопочуття хворого. Настій плодів калини п”ють як вітамінний загально зміцнювальний засіб. Свіжий сік використовують у дерматології та косметології.
Калина полюбила землю українську, на якій вона росте, а народ шанує її за пишну вроду та цілющі властивості. Немає такого села чи міста, де б не росла, не квітла калина, білим цвітом навесні й не рум”яніла червоними ягодами аж до зими. У народі кажуть: «Червона калина від ста хвороб лікує».

Ось рецепт приготування настою з плодів калини

10 г, або дві столові ложки сировини на 200 мл окропу. Уживати по третині склянки на день.

Пийте напій та будьте здорові!

( Х слайд) Калина для здоров”я…

( ХІ слайд) Символ України..

( ХІІ слайд ) … вона для українця рідна і священна

У народі кажуть: «Без верби і калини нема України». Росте калина по тінистих лісах, у гаях, дібровах, на схилах, на узліссях і лісових галявинах.

Садять її біля хат, адже це – найперша ознака оселі українця. Існує гарний звичай, який, на жаль, уже починають забувати. Біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджували калину. Поки посадять решту дерев у саду, кущі калини вже розростаються.

На зиму червоні кетяги калини клали поміж віконниць – їх світло і зігріває, і радує. Рубінові плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за батьківщину в боротьбі з ворогами. Насіння схоже на серце. У народі живуть легенди про дівчат, які заводили у непрохідні хащі загони завойовників Батия, прирікаючи їх на загибель. Саме з крові цих патріоток нібито й росли калинові кущі.
Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батьківської хати. У розлуці з батьківщиною людина тужить, згадує калину.

Козак у поході готується і думи важкі обступили його.

Ой зацвіла калинонька у темному лузі,

Тепер моя голівонька і серденько в тузі.

«Чи не жаль тобі, мій батеньку,

Як я піду в чужую сторіночку

Та погублю свою головочку?

Жаль, жаль тобі буде!»

Калина – це той символ. Що пам”ять людську береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, невіддільний від життя.

Козак, умираючи на чужині, просить:

Казав собі насипати високу могилу,

Казав собі посадити в головах калину…

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти.

Будуть мені приносити від родоньку вісті!

( ХІІІ слайд ) Красуня калина…

Калину і до столу подавали,

Весільнікороваїприкрашали.

Як символ долі, щастя і краси,

І чистої дівочої коси.

ЇЇ вплітали у вінок дівчата,

Садили кущ калини коло хати:

Очистить і повітрянавесні

І знадобиться у зимовідні.

Бо чай з калини – лікивід застуди.

Шануютьцюкрасунюпишну люди

І лагіднокалинонькоюзвуть,

Цілющий чай і сіккалинип'ють.

( ХІV слайд ) Поети про калину…

Казкова ніжна краса калини зачаровує людину. Її чарівну красу описано у віршах, піснях, оповіданнях.

Гарно вбралася калина

У червоні намистини.

Стиглих ягід на обід

Принесе онукам дід.

Ласуватимуть малята,

Наче в лісі пташенята.

Бабця випече пиріг-

Раптом гості на поріг?

Чай заварить на калині.

Завітайте до нас нині!

Ось калина над рікою

Віти стелить по воді,

Хто це щедрою рукою

Їй намистечко надів?

Червонясте, променисте-

Розцвітає, як вогні.

Дай хоч трішечки намиста,

Калинонько, мені!

( ХV слайд)

Щедро оспівана калина у творах українських поетів: І.Я.Франко, Лесі Українки , М.Т. Рильського, Марії Підгірянки, Миколи Зерова, Івана Драча, Дмитра Павличка, Антоніни Листопад, Т.Г. Шевченко, наприклад, дуже любив калину і в своєму «Кобзареві» слово «калина» вжив 385 разів, а взагалі у своїй творчості поет згадує це слово 965 разів.

Я калину малювала

Та історію згадала.

Малювала залюбки

Запорзьких козаків.

Це вони понад Дніпром

За переказом гуртком

Посадили зелен – гай-

Гай- калиновий розмай.

У походи мандрували,

Калинові кетяги пам’ятали.

Ось як писав про калину І. Я. Франко

23.Десь там за далекими гонами літ,

Де в травах дитинства стежина,

Стоїть біля батьківських воріт

Калина, червона калина.

Вона проводжала синів на війну,

Гілля до шинелі тулила.

Не знала в розлуці спокою і сну

Калина, червона калина.

З тих пір у далеких дніпровських краях,

Де в травах дитинства стежина,

Як мамина пам’ять стоїть по синах

Калина, червона калина..

( ХVI слайд ) Калина пам”ять про тих хто не повернувся…

( ХVIІ слайд ) Не ламай калину…

Не ламай калину коло хати,

Бо вона заплаче, начемати,

І впадутьна трави на шовкові

Серцясльозиколискові.

Не ламай калину, не ламай калину,

Бо вона в життієдина.

Не ламай калину, не ламай калину –

Кращеїйонуків принеси…

Кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки – це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш символ. Наш духовний світ. Наша спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодом. І пам’ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте.

Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Хай цей диво-кущ прикрасить ваш дім, хай у ньому соловейко зів’є собі гніздечко і співає вам пісню про незнищенність нашого українського народу.

24. Рости, донькоУкраїно, молода калина.

Твояненька, веселенька, небесами лине.

І сестер вітає,виростай же, калинонько,

В материнськімгаї.

25. Цвітиряснобілимцвітомкалино – дитино.

На відрадусвоїйненьці і всоїйродині.

Ростидонько – калинонько, бережикоріння.

Сієзорі твоя мати, твоя Україна.

26. Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як збудуєш хату – посади калину.

Білийцвіткалини – радістьУкраїни,

А вогнистігрона – наша кров червона.