Виховна година на тему: Подорож у Країну Добра.

Подорож у  Країну Добра.

Мета: формувати в учнів ціннісну орієнтацію, здатність формулюва­ти моральні судження, розвивати вміння відрізняти погане від доброго, виховувати позитивне світосприйняття. Шляхом створення психологічних ситуацій вибору підвести учнів до розуміння важливості взаємодопомоги в колективі, сприяти створенню дружнього дитячого колективу. Виховувати чемне ставлення учнів одне до одного.

Виховний захід відбувається в класі. На класній дошці вгорі написано назву виховного заходу та прилаштовані плакати з приказками та прислів'ями на тему «Доброта».

На дошці написаний епіграф без останнього слова, яке учні повинні назвати в кінці заходу.

У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, це – (доброта).

Звучить музика

(Слайд 1)

1.Учитель. Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя — це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху. І ця духовна сила буде необхідна нам сьогодні під час нашої бесіди, вона допоможе збагатити ваші душі новими відчуттями. Тож візьміться за руки, потиском долоні передайте краплинку своєї чистоти товаришам, щоб бути відкритими і відвертими один перед одним.

2.Учитель. Ця історія трапилась дуже давно у старовинно­му місті, де мешкав один мудрець.

Показ відео фрагменту «Притча про добро»

 Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чо­ловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пі­шов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в до­лонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.

Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і на­справді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».

Учитель Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові?

Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре».

Учитель. Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.

Учитель звертає увагу учнів на плакати з приказками та прислів'ями.

(Слайд2)

3 Учитель..- Сьогодні 17 лютого відзначається День Доброти з ініціативи міжнародних благодійних організацій. Свято має загальносвітове значення, святкують його всім світом, незалежно від громадянства, національності і релігійних переконань. Друзі, сьогодні ми поведемо розмову про доброту — дуже важливу і потрібну для кожного з нас чесноту.

     (Слайд 3)

І здійснимо подорож до країни Добра.

Але спочатку давайте спробуємо скласти невеличкий словничок «добрих» слів — слів, частиною яких є слово «добро».

Учні перелічують: «Добрий, добросердний, доброзичливий, добродійний, добропорядний, добродушний, доброчесний, добросусідський». Учитель допомагає учням дібрати слова з коренем «добр».

(Слайд 4)

Учитель. Діти, а як ви розумієте це слово? Що означає бути добрим по-справжньому?

Учні висловлюють власні думки щодо запитань.

Учитель .Правильно, бути добрим — це значить допомагати одне одному в біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати молодших і піклуватися про старших.

Вчитель: Давайте задумаємось над тим, що таке доброта? Звичайна людська доброта? Добросердечність? Чуйність? Справді, різні люди є на світі, з різними натурами, характерами, інтересами і смаками. А все ж хочеться вірити, що хороших людей більше.

Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших людей, руйнує себе як особистість. На злі далеко не заїдеш. Зла людина ніби постійно обкрадає себе, не вміє по-справжньому радіти, сміятися, любитиОтже, добро — не наука, воно — дія. Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці.

(Слайд 5)

 Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди ще у сиву давнину.

(Слайд 6)

Учень: У Вавилоні був такий звичай; недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

(Слайд 7)

Учень: Такий звичай побутував і в ассирійців, і в єгиптян — звичай чинити добро безкорисливо. Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років, Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в XVII столітті, плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

(Слайд 8)

 Учень: Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі.  Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, бо не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними, близькими, коли потрапляють у скруту. Григорій Сковорода був переконаний, що досконалість людини — це здатність давати добро і користь ближньому.

(Слайд 9)

  Учень: Про велику силу доброти свідчать спогади ленінградця, який пережив страшну блокаду під час Великої Вітчизняної війни.
Двоє ленінградських хлопчиків-сиріт вирішили продати батьків бушлат, щоб на одержані гроші викупити хліб у булочній за картками. Молодший братик залишився вдома, а старший (йому не було й 11 років) пішов на товкучку. Покупець знайшовся швидко, хлопець навіть не встиг роздивитися його, не запам'ятав обличчя. Щасливий, він повернувся додому. Розтуливши кулачок з грішми, зойкнув. Згадав, що в кишені проданого бушлата були хлібні картки. «По хліб піду завтра», — сказав меншому брат і ліг. А про себе подумав: може, вночі й помремо. Взимку темніє швидко, а цієї довгої зимової ночі так і не заснув старший. Допомоги чекати нізвідки, а він уже знав, що буває з людиною, в якої нема хліба. Лише вранці хлопчик, зморений безсонням, стулив повіки, як почув стукіт у двері. «Не буду відчиняти», — промайнула думка, Але все ж підійшов до дверей, прочинив їх. Від такої несподіванки, здавалося, завмер.

На порозі стояв покупець батькового бушлата. «Ти що ж хлібні картки забув?!» — сказав і протягнув хлопчикові ці рятівні листочки (тоді у картках писалася адреса і прізвище). Незнайомець швидко зник, а брати плакали від радості, Бо справжня людина за будь-яких умов не могла вчинити інакше.

Учитель Перемогло добро. Людська порядність, доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує; тварин, рослин.

(Слайд 10)

Недаремно говорять, що криниця без води — просто яма, так і людина без доброти — сама тільки оболонка.

 Учитель..Діти, скажіть будь ласка, заради чого ви ходите до школи? Так, усе, що ви сказали, правильно. Та все ж найважливіше для кожного з нас – виховати в собі людину.

(Слайд 11)

 В. Сухомлинський писав: «Інженером можна стати за п’ять років, учитися ж на людину треба все життя» - і закликав: «Виховай у собі людську душу!». А що таке душа? Чи є вона взагалі? Адже її не можна побачити, до неї не можна доторкнутися.

(Слайд 12)

Та все ж таки ми спробуємо зараз побачити, якою може бути душа, станемо свідками дива.

У склянці прозора рідина – речовина луг. Уявіть собі, що це людська душа – чиста, не заплямована ні обманом, ні злими жорстокими вчинками. Та ось щось трапилось з людиною – і вона скоїла злий учинок (капає по капельці фенолфталеїн, вода стає рожевого кольору, дедалі темнішого), потім – ще щось недобре, погане. Поступово Душа темніє, їй важко, вона страждає, болить, мучиться. І, не витримавши цих душевних мук, людина знову починає творити добро (у розчин по капельці додається будь-яка кислота, і він знову стає безбарвним, прозорим). І сталося диво – душа знову поступово очистилася, стала красивою.

- А яка вона, людина з чистою, красивою душею? Чим відрізняється від інших? (Відповіді дітей.)

Учитель Так, дійсно, така людина завжди готова прийти на допомогу іншим від щирого серця. Вона відрізняється від інших своїми вчинками, вона омита святим бажанням любити. І ця чистота, ця краса робить людину добрішою, мудрішою. І хоч до душі не можна доторкнутися, її можна легко зруйнувати, тому треба мати в душі святе, чисте, прекрасне, бо без цього ми вже не люди, бо переступимо через закони людяності, доброти, честі.

(Слайд 13)

Учитель.  проводить гру. «Збери приказки та прислів'я»

Учитель.  роздає  учням картки з  приказками або прислів'ями. Завдання учнів — закінчити вислів і пояснити його значення.

Добре діло твори... (сміливо.)

Добрі діла тихо ходять, а злі... (як дзвони дзвонять.)

Від добра добра... (не шукають.)

Хто людям добра бажає, той... (і собі має.)

Добрі вісті... (не лежать на місті.)

Без доброго діла немає... (доброго імені.)

Добре слово  і … (мороз зігріє)

Добре слово людині, … (що дощ в посуху).

Роби добро скільки можеш — від цього... (не занеможеш.)

За добро... (добром і платять.)

Добре слово дім будує, а … (зле – руйнує)

Слово – ключ, яким … (відкривають серця)

(Слайд 14)

Учитель. Тепер друге випробування. Не менш складне. А називається воно «Конституція доброти». Річ у тім, що в королівстві Добра діють злі закони, які заважають мешканцям королівства потоваришувати одне з одним. Повсюди тут сварки, негаразди, ворожнеча. Тож вам потрібно придумати такі закони, що об'єднають мешканців королівства і зроблять їх добри­ми і дружніми.

Вам разом  за дві хвилини придумати якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства

 Орієнтовний список законів:

— завжди прислухатися одне до одного;

— не брехати одне одному;

— не кривдити та не обзивати одне одного;

— завжди підтримувати одне одного;

— не залишати одне одного в біді;

— завжди чинити по справедливості;

— завжди поступатися одне одному;

•            допомагати одне одному.

Учитель. Ці та інші закони доброти, любові і дружби, записані в пам’ятці. Пам’ятайте їх, дотримуйтесь і тоді у вас буде багато друзів, які вас любитимуть і поважатимуть.

Ознайомлення iз пам’яткою

Пам’ятка добрих i корисних справ

• Завжди дотримуйся свого слова.

• Не будь самовпевненим.

• Не лiнуйся.

• Нiколи не вимагай винагороди.

• Виконуй все вчасно.

• Допомагай людям сам, не чекай, доки тебе проситимуть.

• Завжди виконуй тiльки добрi справи, за якi нiколи не червонiтимеш.

завжди прислухатися одне до одного;

• не брехати одне одному;

• не кривдити та не обзивати одне одного;

• завжди підтримувати одне одного;

• не залишати одне одного в біді;

• завжди чинити по справедливості;

• завжди поступатися одне одному;

•допомагати одне одному.

(Слайд 15)

Вчитель: Цей звіт добрих законів я обов'язково передам мешканцям королівства Доброти. Але для того, щоб вони змогли їх прочитати, вам потрібно подарувати їм чарівну «Абетку доброти», тобто до кожної літери абетки дібрати добре слово.

До залу вносять великий аркуш паперу, на якому в стовпчик написані літери абетки. Учні добирають до літер відповідне слово.

 «Абетка доброти»

А — акуратність

Б  — бадьорість

В  — веселощі

Г  — гідність

Ґ  — ґречність

Д  — доброта (дружба)

Е  — ерудованість

Є  — єдність

Ж — життєрадісність

З  — злагода

І   — інтелігентність

К — красота

Л — любов

М — милосердя (мудрість)

Н — надійність

О — освіченість

П — повага

Р  — радість

С  — сміливість

Т  — талановитість

У — уміння

Ф — фантазія

X  — хоробрість

Ц — цілеспрямованість

Ч — чесність

Ш — шанування

Щ — щирість (щедрість)

Ю — юність

Я  — ясність

Молодці! Ви упорались з усіма випробуваннями

(Слайд 16)

Гра «Добрi чарiвники»

Учитель. А зараз я пропоную вам стати добрими чарiвниками. У мене є чарiвна паличка. Кожен iз вас буде передавати паличку iншому i називати тiльки хорошi вчинки дiтей класу або ваших друзiв. (Дiти беруть паличку i називають хороший вчинок свого однокласника, друга, знайомого...)

(Слайд 17)

Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемось i надалi берегти i примножувати цi добрi вчинки. Щоб вашi обличчя були завжди радiснi вiд того, що ви зробили доброго, а на обличчi нiколи не зникала усмiшка.А ще ,нехай у вашому житті ніколи не трапляються такі історії,які ви зараз побачите.

(Слайд 17)

 

Учень. Вітько-бідак страждає так,

Аж здригає ногами!

Він — за столом, він пише твір:

«Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе

та супить брови грізно,

але нічого — хоч умри! —

до голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

в його кімнату мама.

Вітюнь, будь ласка, в магазин

сходи за сірниками.

Ідея! — вигукнув синок, а мамі...

Ну й морока! Сама іди!

Я твір пишу, роблю важкі уроки.

І мама вийшла... А Вітько

швиденько пише в зошит:

«Я в магазин завжди ходжу,

коли мене попросять...».

Хвилин за десять мама знов

з'являється у дверях:

«Вітюнь, картопельки начисть,

а я зварю вечерю».

Сама начисть! — кричить Вітько,

та так, що ледь не лопне.

Я твір пишу! Я — зайнятий!

Сама вари картоплю!

Виходить мама, а синок

писати знов сідає.

«Я мамі сам варю обід,

вечерю і сніданок...».

Радіє син. Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна!

І геть не думає про те,

що він радіє марно...

Музика 2

Кімната. Звучить голосно музика, хлопчик витанцьовує з книжкою, старенька бабуся лежить, потім встає з паличкою.)

Бабуся. Семене, трішки приглуши.

Голова вже гуде.

Онук. Ой, лежиш собі й лежи.

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я – Сем,

Не понятно вам, чи що?

Ви, бабулю, вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз саме реп у моді.

Відчуваєте прилив?

Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі!

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа на дворі,

Чуєш пісню солов’їв?

Онук.  Ви насправді, бабцю, хворі.

Це давно старі пісні:

В них ні кайфу, ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся. Ой, не чула я ніколи,

Щоб ковзани весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот, як біс, поліз…

Онук.  Ой, бабан, ну досить, годі,

А то ще добавиш сліз.

Сапка – це у прошлом вєкє.

Современна жизнь бурлить,

Зараз мисль о человеке.

Вже пора перекусить.

Бабуся. Ось картопелька тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж, прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук.  Ой, наївсь, тепер поспати б.

Я люблю відпочивати.

Бабуся. Та щоб їсти, треба дбати,

Працювати й зароблять.

Онук.  Йди вже, бабцю, на городик,

Поспілкуйся з бур’янцем.

Бабуся. Спину ломить на погоду.

Онук.  Ця гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся. Може, й правда розімнуся,

Хай дитина ще поспить.

(бере паличку) Боже ж мій, я не нагнуся,

(виходить) Ой болить, болить, болить.

 

Учень. Ми молоді, енергійні й завзяті,

Старість нехай відпочине уже,

Будем навчатися і працювати,

Здоров’я вже літніх людей збережем.

Вони віддали всю енергію й силу,

Щоб ми виростали, як квіти в саду,

Для творчості зміну надійну зростили,

Від нас відвернули воєнну біду.

Особливо турбуємось про ветеранів,

Це вони незалежність для нас зберегли,

Ще й сьогодні  болять закривавлені рани.

Їх суворі шляхи крізь вогонь пролягли.

(Слайд 18)

Учитель. Давайте подивимось, як каже про доброту народна байка.

Далі відбувається інсценування народної байки

Музика 1

«Сонце і Блискавка». Звучить музика. Наперед виходять Сонце та Блискавка.

Чарівник. Якось зустрілись на небі Блискавка та Сонце

Блискавка (звертаючись до Сонця). Скажи, Сонечко, чому люди тебе люблять, а мене ні? Твоїй появі радіють, а моєї лякаються? Адже я така ж яскрава, як і ти.

Сонце. Хіба ти не знаєш, що і тварина, і людина тепло  любить та ласку.

Блискавка. Якщо я вдарю у сухе дерево і воно спалахне, людям також буде тепло від полум'я. Та це їх не влаштовує.

Сонце. Річ у тім, Блискавко, що твого тепла вистачає лише на короткий спалах, та й він більше лиха приносить, ніж користі. А моє тепло тривале, і від нього все квітує й радіє.

Чарівник (звертаючись до учнів). А ви, друзі, кому симпатизуєте: Блискавці чи Сонцю? Чому?

Учні висловлюють власні думки щодо запитання.

Учитель.  - А от послухайте ще одну байку.

 Трапилася ця історія в лісі. Якось маленьке білченя стри­бало з гілки на гілку й раптом зірвалося і впало на сплячого вовка. Вовк прокинувся і схопив білченя.

«Не їж мене, вовче, відпусти»,— стало проситися мале.

«Гаразд,— відповів вовк,— я відпущу тебе. От тільки скажи мені, чого ви, білки, завжди такі веселі. Як погляну на вас, ви весь час стрибаєте та граєте. А мені увесь час сумно».

«Спочатку пусти мене на дерево, а звідти я скажу тобі, чого ти весь час сумуєш».

Вовк відпустив білченя. Воно скочило на гілку й сказало вовкові: «Ти хочеш знати, чого тобі завжди сумно? Тому що ти злий. Тобі злість серце пече. А ми веселі тому, що добрі й ні­кому зла не робимо».

Так відповіло вовку білченя й пострибало собі далі.

Учитель.

• Скажіть, чого навчає ця байка?

Учні відповідають: «Якщо чиниш добре, то і на серці добре, а злі справи нікому радості не приносять, навіть тому, хто їх чинить».

Учитель.. Поспішайте, друзі, робити добро!

Нехай ніколи не затьмарить вашу душу справа.

Сонце. Хай тепло ваших сердець зігріває всіх — і рідних, і друзів, і навіть незнайомих людей.

Блискавка. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю важливу справу — приношу людям радість!».

(Слайд 19)

Вправа «ТАК» чи «НІ» 
— Коли вам краще жити: 
Коли сміються діти? 
А чи тоді, як всі кричать, 
І їм не можна ради дать. (Відповіді дітей.) 
— Бабусі хлопчик допоміг. Він, діти, добрий хлопчик? (Так) 
— Тепер усі скажіть мені: У сварці жити добре? (Ні) 
— А як немає забіяк, Тоді усім прекрасно? (Так) 
— А як серця у всіх ясні, То вам погано, діти? (Ні) 
— Співає хлопчик гарно як! А вам подобається? (Так) 
— А як обличчя всіх пісні, Похмурі, злі? Вам добре? (Ні) 
— Реве і трощить все чудак, Це теж погано, діти? (Так) 
— Тоді іще скажіть мені: Як діти б'ються, добре? (Ні) 
— Звичайно, краще в мирі жити 
І з усіма дітьми дружити. 
Щоб всі веселими були, 
У мирі й злагоді жили! 

Вчитель: Тож хай світлими і чистими будуть ваші помисли, а всі справи — добрими. Не шкодуйте своє добро  роздавати родичам, друзям, незнайомим, не лінуйтесь щодня робити найлегшу справу — дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. І негаразди щезнуть.

Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть, підтримають. І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?» Тож пам'ятайте, що доброта — ознака сили, а не слабкості.

(Слайд 20)

 І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т.Шевченка: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне».

Віддані людям тепло і душевна доброта обов'язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам.  

 

Учень. Сказав Мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро  і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Учень. Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

 

Учень:

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Учень:

 Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Учень:

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти

 

(Відео фрагмент 2)

Діти співають пісню «Дорогою добра»

 

Учень:

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

 

Учень:

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану

(Чи перший біль, чи то останній)-

Коли б то знати наперед!

Учень:

 Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком,

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві

Кажімо більше ніжних слів...

(І.Вовк)

(Слайд 21)

Учитель. — Мабуть, добре буде, коли всi виконуватимуть нашi правила, тодi не буде проступкiв, а залишаться лише добрi справи та гарнi вчинки.

 Наш клас – це маленька сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у нашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наш клас – це ще й частинка більшої сім’ї – нашої школи. Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб наша школа стала територією Добра.

Мультфільм «Просто так!»

 Хай ваші помисли будуть добрими та чистими. Радуйте оточуючих кожну хвилину. Творіть добро безкорисливо, просто так

…   А наостанок я хочу звернутися до епіграфа. Якого слова не вистачає у вислові?

(Слайд 22)

Щоб наша зустріч вам запам’яталась я хочу подарувати вам таку картку із серцем. Зберігайте її і щоб кожен раз коли ви на неї поглянете ви задумувались :- А що я зробив чи зробила доброго сьогодні?

Дарую картки

Отож, творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж, поспішайте робити Добро, ставайте добродіями!

(Слайд 23)