Виховна година на тему: "Шлях до себе" приурочена до Дня захисту дітей.

Обладнання:

           комп’ютер, телевізор, фотогалерея з дитячими фотографіями.

Вид заходу: виховний діалог - дискусія.

Тип заходу: «круглий стіл».

Завдання: організувати фотосесію з учнів училища «Щаслива посмішка мого дитинства» і зробити виставку кращих фото на інформаторі.

   

 

Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А. Барбюс

 

Вступ

(Демонстрація відео ролика «Щасливі обличчя маленьких громадян»)

З 1998 року в Україні відзначають 1 червня Міжнародний день захисту дітей. Це свято було засновано в листопаді 1949 році на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок у Парижі і саме тоді було прийнято рішення, що вже  перший День захисту дітей відсвятковуватимуть в 1950 році. Цей день відзначають для того, щоб суспільство пам’ятало про права дітей і з повагою ставилося до них.

ООН підтримала ініціативу відзначення міжнародного дня і оголосила захист прав, здоров’я і життя дитини – одним із пріоритетів у своїй діяльності. У дітей повинні бути свої права. Саме тому міжнародне співтовариство в особі Організації Об'єднаних Націй вже кілька десятиліть працює над тим, щоб створити дітям усього світу якнайкращі умови життя і розвитку.

 Жінки, які організували міжнародну демократичну федерацію заприсяглися «боротися за міцний мир як єдину гарантію щастя дітей».

Безперечно діти – є найдорожчим скарбом для кожного з нас. Діти - це радість, турбота, врешті решт - це наше майбутнє, тому саме  ми, дорослі, повинні бути завжди поруч з ними.

Хто ж повинен піклуватися про дітей і допомагати твердо стати на ноги? Звичайно родина, навчальний заклад, органи влади та громадськості, які зобов’язані  подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей української юні, забезпечити їй належний рівень виховання і дотримання прав дитинства.

 

Основна частина

Викладач.

Що ми знаємо про дитинство?

Дитинством вважають безтурботне життя маленьких громадян. Так це чи ні?  Дійсно важке запитання, я б сказала, що це життєве запитання, бо однозначної відповіді не існує.

 (Відповіді учнів)

………………………     ……………………..   …………………….    .

 

(Учені читають вірші про  дитинство)

 

Іду до тебе, дитинство моє

В обіймах стиглої пшениці

Гаптую маками стежину.

Знаходжу в колючках ожину.

Вдихаю сонця паляницю.

 

Ліплю із глини я котлети.

З ошатних мальв з’явились ляльки.

Лопух зірву... Шукаю палки...

Є він, вона, дитя...Сюжети...

 

Зелене поле бараболі.

Трава зіп’ялась. Справ багато.

Смичок коси в руках у тата.

І пісня мами зве... до болю...

                               Автор: Наталія Безсонова 

 

 

Викладач

Як здійснити шлях до себе?

Хто може вказати цей шлях дитині?

Чи можливо це зробити без допомоги дорослих?

 

(Лунають різні відповіді від учнів)

……………………..         ………………………..         ………………………    .

 

Скільки б не було запитань, відповідей завжди більше, бо у кожного з вас є своя думка. З них я бачу, що ви виховуєтесь батьками, вчителями в гармонії зі щастям, теплоти, турботи, у дусі толерантності, злагоди, миру, дипломатії. Це дуже добре. Ще  В. Бєлінський сказав, що немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою. Ви такими є.

А як же бути тим дітям, які  не можуть бути впевненими у сьогоденні?

У 2003 році дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ оприлюднив шокуючи факти. «Половина дітей у світі живуть у сім’ях, де фізичне і психологічне насильство повсякденна реальність. А кожна десята дитина регулярно стає жертвою агресивної поведінки дорослих. А в слаборозвинених країнах діти щодня проходять випробування недоїданням та хворобами».

Що ж до нашої країни, то Верховна Рада України впродовж років незалежності прийняла закон щодо охорони дитинства та ратифікувала Конвенцію ООН, яка набула чинності 27 вересня 1991 року. Міжнародні зобов’язання нашої держави – це свідчення того, що Україна гарантує свободу і гідність своїх дітей і створює умови їх всебічного розвитку.

На превеликий жаль сьогодні не всім дітям поталанило мати щасливе безтурботне дитинство. Адже за статистикою, все більше їх народжується з патологією, з малою вагою та дітей-інвалідів, росте дитяча злочинність, дитяча наркоманія та алкоголізм. Серед дітей поширюється СНІД, венеричні захворювання, туберкульоз. Прикро про це говорити, але  бувають випадки, коли діти страждають від насилля з боку близьких їм людей, коли їх просто покидають, як непотрібну річ. 

Хто і як повинен допомогти таким дітям? Чи потрібно когось наказувати за «покалічені маленькі душі»?

(Відповідають учні)   

……………………….    ……………………………    …………………….    .

 

Викладач

Отже, ми бачимо, що в реальності остаточно вирішити всі проблеми, пов’язані з дітьми не можливо. Одна думка зачіплює іншу.

Колись О.Герцен сказав: «Чи не від того люди мордують дітей, а інколи й дорослих, що їх так важко виховувати, а шмагати так легко? Чи не помщаємося ми покаранням за нашу нездатність?».

Чи виховують вас батьки «через ремінь»? Невже краще розуміється і засвоюється «ременеве» виховання, а ніж морально - етичне?

(Відповіді учнів)

……………………         ………………………     ……………………….. .

Викладач.

Споконвічні питання дітей: Чи мають вони права? Які саме? А відповідь ми знайдемо в Конвенції про права дитини.

Значним наслідком роботи Організації Об'єднаних Націй, повноправним членом якої є Україна, у сфері охорони дитинства став ряд міжнародних документів, що стосуються прав дитини та забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей. Серед цих документів - документом надзвичайної ваги є Конвенція ООН про права дитини. Конвенція про права дитини була прийнята і відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Слід зазначити, що кожна країна доклала чимало зусиль до розробки статей Конвенції і 44-а сесія Генеральної Асамблеї ООН прийняла цю Конвенцію на засадах консенсусу, за загальною згодою без голосування. Конвенція про права дитини - це найбільш повне усвідомлення прав дитини, прийняте міжнародним співтовариством, після чого права дітей отримали силу норм міжнародного права.

З Конвенції про права дитини з частина І, статті 1 ми дізнаємось, що «… дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше».

(Перегляд статей Конвенції про права дитини з коментарями учнів і викладача

………………………    ………………………    ……………………….   .

Викладач

Прокоментуйте слова О.Толстого: « Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні»

(Відповіді учнів)

………………………..   ……………………..     ……………………….. .     

Викладач

(Демонструється відео ролик під супровід пісні Софії Ротару «Дадим шар земной детям»)

Отже, підбиваючи підсумки можна сказати, що тільки через любов і піклування, ще з раннього дитинства потрібно виховувати в  дитині повагу до  прав, якими вона наділена, а саме на життя, здоров’я, освіту, на захист від фізичного та психологічного насильства, на інтелектуальний та культурний розвиток, для того, щоб  вона виросла  здорова, мудра, яка в  майбутньому створить здорову націю для розвитку благополучного суспільства.

І тільки загальними зусиллями, ми зможемо зробити все, щоб захистити, уберегти наших дітей від гіркоти розчарувань і зневіри. І тільки «тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є» (А.Чехов).  Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців. Тому давайте прислухаємось до слів М.Чернишевського, який сказав, що  «дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка усвідомлює свою гідність». Будемо і ми гідні виховувати і виховуватись на традиціях ввічливості, турботи, поваги один до одного, для співпраці і співжиття в  великій державі нашій Україні, яка є для всіх нас  великим міцним будинком, в якому не можливо не почути дитячий веселий гомін.

Я думаю, що сьогодні ми з вами розглянули не байдужі для кожного з нас питання, відповіді яких зможуть стати вам  дороговказом на шляху до себе, як сьогодні так і у майбутньому.

 

(Учень читає вірш «Дитинство» юного поета Борзаниці Дмитра)

Як в травні вийдеш на зелені трави,

На гору, оповиту ними скрізь.

Почувши аромати ці ласкаві,

Душа зрадіє і зрадіє світ.

 

Мелодії пташині й конвалії тонкі,

Нагадують дитинство, повернуть в давні дні.

І знов біжиш маленький

По стежечці вузькій.

Веселий, безтурботний у ті дитячі дні.

 

А зараз ти великий,

І радості нема.

Дитинство ж бо, як море,

Бурлить і не стиха.

 

Використані література та ресурси:

В.М. Скляренко та інші, Україна, вид «Фоліо», 2003р.

Л.Л. Маляренко, Країна «Дитинство», вид. «М.М.С.», 1992р.

Конвенція ООН про права дитини(витяг)

http://lyrik.rc-svit.com/gedicht1197765.html

http://lyrik.rc-svit.com/gedicht1198018.html

http://lyrik.rc-svit.com/gedicht1198877.html