Виховна година на тему "Як зима з весною зустрічалися"

Як зима з весною зустрічалися

Тема. Як зима з весною зустрічалися.

Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого»; розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до звичаїв та традицій нашого народу.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, приказки.

Хід заняття

І. Організація учнів до заняття 
- Діти, встали всі рівненько! 
- Добрий день! 
(Добрий день)

ІІ. Актуалізація знань учнів 
- Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік останнього місяця зими. 
1. «Плутанка» 
Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім скажете мені, про який місяць буде йти мова.

СОНЦЕ МОРОЗ 
ЛЮТИЙ 
БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ 
А 
(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)

2. Тлумачення слів-назв лютого 
- Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну – поступово день збільшується.

- Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий, холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо.

 У багатьох народів останній місяць зими завершував річний цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли, заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги, якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між зимою і весною. 
 

ІІІ. Повідомлення теми 
- У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)
- Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням. Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Як зима з весною зустрічалися».

ІV. Основна частина 
1. Розповідь про Стрітення 
- 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було 40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва Стрітення)

На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву – Грімниця. 
 

Вірш «Ой грімнице-свічечко»

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко! 
Від біди оберігай наш майбутній урожай! 
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім! 
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи! 
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі. 
 

3. Виразне читання вірша.
Сипнула зима наостанку 
Сніжинки свої крижані… 
Раніше приходять світанки, 
Зробилися довшими дні. 
А сонечко дужче пригріло, – 
Сніжинки розтанули вмить. 
…Надворі уже потепліло. 
І зимонька стала тужить: 
Прийшла їй пора нас лишати – 
Іде вона в інші краї… 
Тож будемо весну стрічати, – 
Чекати у гості її!

4. Продовження розповіді 
- За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

5. Прислів’я та приказки 
- Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна. Давайте разо прочитаємо  прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом.

Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх. 
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл. 
Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою. 
Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна. 
Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться. 
Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна. 
Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі. 
Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.

- Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості. 
- Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде весна цього року? (Відповіді дітей)

6. Розучування заклички «Благослови мати» 
- А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості. 
- Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам'ять. Повторюйте за мною. (По два рядочки) 
Благослови мати 
Весну закликати! 
Весну закликати, 
Зиму проводжати! 
Зимонька в візочку 
Веснонька в човничку.

7. Гра-змагання «Хто краще?» 
(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички) 
- Молодці! Всі групи добре постарались. 
- А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?

V. Підсумок заняття 
- Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті? 
- Які народні приказки ви запам’ятали? 
- А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз. 
- Отже, прийшовши сьогодні додому і, промовляючи закличку, будете закликати весну. 
- Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на згадку про наше заняття.