Виховна година на тему "Як зима з весною зустрічалися"

Про матеріал
Виховна година допоможе поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяяця "лютого".
Перегляд файлу

 

 

Як зима з весною зустрічалися

 

 

 

 

 


Тема. Як зима з весною зустрічалися.

Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення; дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого»; розвивати виконавські здібності учнів; виховувати інтерес до звичаїв та традицій нашого народу.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, приказки.

Хід заняття

І. Організація учнів до заняття 
- Діти, встали всі рівненько! 
- Добрий день! 
(Добрий день)

ІІ. Актуалізація знань учнів 
- Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже почався відлік останнього місяця зими. 
1. «Плутанка» 
Із розсипанки слів утворіть і прочитайте народну приказку, а потім скажете мені, про який місяць буде йти мова.

СОНЦЕ МОРОЗ 
ЛЮТИЙ 
БЛИЩИТЬ ТРІЩИТЬ 
А 
(Сонце блищить, а лютий мороз тріщить)

2. Тлумачення слів-назв лютого 
- Місяць лютий за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну – поступово день збільшується.

- Діти, як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Злий, холодний, жорстокий, лютий). Так, ваші думки слушні. А хотіли б ви більше дізнатися про значення лютого? Тож давайте послухаємо.

 У багатьох народів останній місяць зими завершував річний цикл. Це стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською – «фебруаріс»). Нею і сьогодні користується більшість європейців. В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «лютий». Як стверджує відоме прислів’я, це пора вітрів, морозів, снігів, відлиг. Поруч з офіційною, в багатьох регіонах України користуються також діалектними накличками: сніжень – щедрий на сніги, морози; крутень – віхоли, заметілі; криводоріг – підступні відлиги, а потім укриті льодом дороги, якими ковзали сани від узбіччя до узбіччя; межень – календарна межа між зимою і весною. 
 

ІІІ. Повідомлення теми 
- У кожного місяця є свої найбільші свята. Чи можете ви назвати свята січня? (Новий рік, Різдво, Водохреща)
- Місяць лютий може похвалитися лише одним річним святом – Стрітенням. Отже, темою сьогоднішнього заняття буде «Як зима з весною зустрічалися».

ІV. Основна частина 
1. Розповідь про Стрітення 
- 15 лютого наша свята церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Біблія розповідає, що коли маленькому Ісусові було 40 днів, батьки принесли Його згідно із законом до храму. В той час в Єрусалимі жила праведна та благочестива людина на ймення Симеон. Бог обіцяв йому, що він лише тоді помре, коли побачить Месію. Взявши Ісуса на руки, Симеон сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, владико…» Так зустрівся старий Симеон з Владикою неба і землі. (Звідси й назва Стрітення)

На Стрітення люди в церквах святять воду і свічки, які називали «грімничними», бо запалювали їх і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і, щоб мороз дерева не побив. Саме від грімничної свічки і свято мало другу назву – Грімниця. 
 

Вірш «Ой грімнице-свічечко»

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко! 
Від біди оберігай наш майбутній урожай! 
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім! 
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи! 
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

На Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. Коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою. Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі. 
 

3. Виразне читання вірша.
Сипнула зима наостанку 
Сніжинки свої крижані… 
Раніше приходять світанки, 
Зробилися довшими дні. 
А сонечко дужче пригріло, – 
Сніжинки розтанули вмить. 
…Надворі уже потепліло. 
І зимонька стала тужить: 
Прийшла їй пора нас лишати – 
Іде вона в інші краї… 
Тож будемо весну стрічати, – 
Чекати у гості її!

4. Продовження розповіді 
- За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

5. Прислів’я та приказки 
- Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна. Давайте разо прочитаємо  прислів’я та приказки, пов’язані із цим святом.


Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх. 
Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл. 
Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою. 
Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна. 
Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться. 
Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна. 
Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі. 
Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.


- Звернення до народних прикмет у лютому – явище закономірне, адже не за горами весна-красна. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, і передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості. 
- Діти, спробуймо зараз за народними повір’ями визначити, якою ж буде весна цього року? (Відповіді дітей)

6. Розучування заклички «Благослови мати» 
- А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості. 
- Зараз вивчимо закличку «Благослови мати» напам'ять. Повторюйте за мною. (По два рядочки) 
Благослови мати 
Весну закликати! 
Весну закликати, 
Зиму проводжати! 
Зимонька в візочку 
Веснонька в човничку.

7. Гра-змагання «Хто краще?» 
(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички) 
- Молодці! Всі групи добре постарались. 
- А може хтось із вас знає пісню про весну або віршик?

V. Підсумок заняття 
- Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті? 
- Які народні приказки ви запам’ятали? 
- А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз. 
- Отже, прийшовши сьогодні додому і, промовляючи закличку, будете закликати весну. 
- Дякую всім за співпрацю! Найактивніших учнів нагороджую подарунками на згадку про наше заняття.

 

 

docx
Додано
19 лютого 2021
Переглядів
2072
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку