Виховна година "Образи душать. Сліз холодна злива лягла в душі крижиною на дно"

                                                                       …треба жити й Бога не гнівити

       Любов’ю вмитись і простити зло,

       А ворогів своїх – благословити,

       Й провітрити душі святе житло.

          Н. Горик

        

Мета: підготувати учнів до ситуації, коли необхідно зрозуміти, прийняти і
                  пробачити людину, проявивши співчуття та співпереживання.

 

Завдання: 1) вчити знаходити конструктивні способи вирішення проблемних
                  ситуацій;

         формувати почуття єдності з колективом;

                  2) розвивати рефлексію та емпатію, вміння осмислено сприймати
                   інформацію;

                  3) виховувати толерантність, почуття відповідальності за свої
                  слова і вчинки;

                  4) допомагати учням усвідомити необхідність прощати і
                  отримувати від цього задоволення.

 

Методи: направлена бесіда, групова дискусія, елементи арт-терапії
                  (казкотерапія, музикотерапія), екскурсія.

 

Оформлення: столи розставлені півколом, куточок учнівських робіт –
                  «Музей почуттів», репродукція картини Рембрандта «Повернення
                  блудного сина», аркуші з написаними на них фазами прощення,
                  Біблія.

 

Обладнання:  DVD – плеєр, аудіозапис «Місячної сонати» Бетховена і
                 музичної композиції «Yesterday» ансамблю Beatles.

 

Підготовча робота:

                 1. Створення і робота інформаційного центру (лікаря, психолога,
                 бібліотекаря).

                 2. Підготовка малюнків на тему «Гнів. Агресія. Злість. Помста».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

 

Вступне слово класного керівника

 Сьогодні у нас важлива тема заняття, цікаві і актуальна для кожного з нас. І розпочати її я хочу з притчі.

 

Притча-блюз

 Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і загадав забивати їх по одному в паркан щоразу, коли він втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня юнак забив 37 цвяхів. З часом він навчився опановувати себе, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися контролювати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

 Нарешті настав день, коли не було забито жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху тоді, коли він жодного разу за день не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні, і згодом у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі й сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки залишилося дірок...».

 Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, залишаєте по собі рани, схожі на ці дірки. І вони залишаються незалежно від того, скільки разів потім ви попросите вибачення. Слова здатні завдати такого самого болю, як і фізичне насильство.

 Відомо, що для багатьох підлітків немає більшої радості, як подражнити когось, насміхатися або обзивати. Причому, знайти привід для цього завжди не складно - особливості зовнішності, мови, рухів, постави, одяг, наявність окулярів і т. д. і т. п.

 

Бесіда по темі заняття

 Вчитель

 Чи є серед вас той, хто коли-небудь був кимось ображений? Підніміть руки, будь-ласка... Кожен з вас у своїй образі не одинокий... Давайте назвемо почуття, які нас переповнюють, коли ми ображаємось.

 Відповіді учасників (всі відповідають по черзі в колі)

- Гнів, роздратування, образа, біль, злість, бажання помститись.

-  Людина бореться з тим, хто її образив, навіть в думках, витрачаючи на це фізичну і інтелектуальну енергію.

- Виникають сумніви у існуванні справедливості.

- Життя міняється в негативну сторону...

 Вчитель

 Чи є серед вас той, хто сам ніколи нікого не ображав? Кожному траплялось образити когось і бути ображеним кимось. А які відчуття переживає людина, котра когось образила?

 Для того, щоб отримати повну відповідь на поставлене запитання завітаємо до цікавого закладу — «Музею почуттів».

 

Ознайомлення з експонатами музею.

 

 Відповіді учасників (всі відповідають по черзі в колі)

- Гнів, агресію, біль, почуття провини.

- Потребу примирення.

- Він переоцінює існуючу справедливість чи себе самого.

 

Повідомлення інформаційного центру

 

 Лікар

 Ображати будь-кого не тільки некрасиво, а й небезпечно для здоров'я. Дратівлива людина частіше хворіє на ГРЗ, хвороби печінки. Людина, яка не може пробачити образи близьких людей, а пам'ятає їх і переживає через це, може занедужати на рак. Ті, хто полюбляють критикувати інших людей, часто хворіють на радикуліт. До захворювань нирок схильні люди, які полюбляють нав'язувати усім свою волю. Про все це докладно пише у своїх працях Луїза Хей — американський лікар. Вона розповідає про те, як занедужала на рак легень і вилікувалася, пробачивши всі образи.

 На своєму прикладі вона довела, що від хвороби можна вилікуватися, ставши добрішим, толерантнішим, стриманішим і шанобливішим до інших.

 Психолог

- Як  позбутися  стану,  що  виник  під  впливом   негативних  емоцій? Насамперед   навчіться   контролювати   свій   настрій,   якщо   він   зіпсувався, з'ясуйте причини цього. Можливо, ви не завжди умієте відрізнити головне від другорядного або ставите занадто великі вимоги до інших людей чи до себе. А   може,   ви   просто   перевтомилися   і   вам   необхідно   добре   відпочити, виспатися.

 Не зважаючи на причину поганого настрою, його треба поліпшити. В цьому допоможе фізична праця, рухи, прогулянка або цілющий вплив природи.

 Бібліотекар

- Існує ще одне, мало досліджене джерело життєрадісності і бадьорого настрою, спосіб запобігання захворюванням і продовження життя. Це твори літератури і  мистецтва. Відомий англійський дослідник Чарльз Дарвін у своїй книзі «Автобіографія» писав: «...Якби мені довелося знову прожити своє життя, я встановив би для себе правило читати певну кількість віршів і слухати   певну   кількість   музичних   композицій   хоча   б   раз   на  тиждень: можливо, шляхом цих постійних вправ мені вдалося б зберегти активність тих частим мозку, які зараз атрофувалися. Ця втрата рівнозначна втраті щастя і позначається на розумових   здібностях,   моральних   якостях,   тому   що слабшає емоційна сторона нашої природи».

 Цей здогад видатного вченого давнини підтверджується даними сучасної науки. Дослідження вчених-медиків свідчать, що переключення уваги від звичних занять необхідне для психічного відпочинку й відновлення стомленої нервової системи. Зміни, що відбуваються внаслідок споглядання

творів  образотворчого  мистецтва,  прослуховування  музики,  відвідування театру, кіно, позитивно впливають на багатьох людей.

 Отже, якщо у вас поганий настрій, поставте улюблену музику, прочитайте вірші улюбленого поета, тобто будь-яким способом увійдіть у світ мистецтва, де інший темп і ритм. Можливо, ця мелодія додасть вам гарного настрою.

 Лікар

- Під час суперечки людина перебуває у стані емоційного збудження. Переважають агресивні емоції: гнів, злість, роздратування, розчарування. Науковці   визначили,   що   кожна  конфліктна  ситуація   не   проходить  для організму  безслідно.  Нервова  система регулює  емоційний  стан людини. Емоції впливають на стан і функціонування внутрішніх органів. Образа, суперечка, горе, злість, заздрість або прагнення помститися — усе це знижує захисні сили організму та скорочує життя. Негативні емоції спричиняють глибокі  зміни  в серцево-судинній системі.  Вони часто супроводжуються завмиранням серця, болем і неприємними відчуттями у серці, підвищенням артеріального тиску.

 Науковці всіх країн докладають багато зусиль у боротьбі з усім, що руйнує людський організм, - старістю, передчасною смертю. Узагальнивши досягнення науки в цьому питанні, можна зробити висновок, що віддалення старості і продовження активного життя залежить від багатьох чинників, де найголовніші — генетична запрограмованість і раціональне харчування, а також уміння контролювати свої емоції та керувати ними.

 

 Вчитель

 Останній чинник вкрай важливий, адже досить часто після конфлікту, що супроводжувався образою, агресією, бажанням помститись треба жити поруч з кривдником, вчитися з ним в одній групі. А якщо ця людина – брат чи сестра, тато чи мама? Як бути тоді?

 Згадайте хоча б одну таку ситуацію з власного життя і дайте відповідь:

«Чого хочуть обоє?»

 Відповіді учасників

-    Примирення

-    Вибачитись за вільно чи невільно нанесені образи, пробачити...

 Вчитель

А чи завжди будь-який людський вчинок можна пробачити?

 Відповіді учасників

- Якщо ми бачимо, що людина покаялась, відчуває муки совісті, визнає себе винною, їй можна дати можливість відчути, що вона пробачена.

-  Якщо ситуація не принижує почуття власної гідності, то не варто пестити в собі образу, пророщувати зло і бажання помститись.

Звучить "місячна соната" Бетховена.

 

Вчитель

 В психотерапії є такий напрямок - казкотерапія. Душу людини намагаються зцілити казкою. Я також хочу розповісти вам маленьку казочку.

 

Казка "ПРОБАЧ"

 

 Одного разу там, де потрібно було вимовити Слово, зустрілось Мовчання з Мовчанням. За крок до біди пізнали один одного дві гіркі образи, їх погляди виражали самотність і пустоту.

 Раптом між ними утворилась безодня, а за спиною повстали непрохідні гори. Жахнулись Мовчання і Мовчання. Вони побачили кінець своєї дороги і усвідомили, що їм не суджено жити разом, а суджено разом померти.

 Німі губи стинулись, а уста шукали Слово. Сили їх були на межі... І потягнулись руки назустріч, і народилось Слово: "Пробач!".

 Вчитель

 В чому суть цієї казки? Кому варто її розповісти і чому? Який висновок ви зробите?

 Учасники відповідають

 Вчитель

 Сьогодні ми з вами говоримо про здатність кожного з нас прощати, про важкий шлях прощення. Мій обов'язок - допомогти, вам усвідомити життєву необхідність прощення, відчути світлу радість його. Я думаю, що наша зустріч буде сприяти тому, що ви і сьогодні і в подальшому вашому житті будете проявляти милосердя та великодушність до людей. Тільки тонко налаштована душа людини здатна прощати навіть самі сильні образи.               Психологи рахують, що процес прощення проходить чотири фази.

(Поступово за ходом розповіді потрібно розміщувати листи з написаними на них фазами на дошці).

 Фаза відкриття. Наявність гніву, постійні думки про образу, порівняння себе з образником, усвідомлення почуття сорому і провини, якщо вони мають місце.

 Фаза прийняття рішення. Оскільки попередні стратегії поведінки не звільняють від образи, людина готова розглядати прощення як домінуючий вибір, готова пробачити кривдника.

 Фаза дій. Відкривається примірка на себе різних ролей, щоб "влізти в шкіру" кривдника, "поглинання" болі, емпатія до образника, знаходження для себе особистого сенсу у прощенні.

 Фаза результату. Зменшення негативних почуттів і ріст позитивних. Людина, що пробачає, усвідомлює свою недосконалість і недосконалість інших людей. Таким чином послаблюється думка про кривдника, налагоджуються відносини з ним. У того, хто пробачив, підвищується самоповага, самооцінка.

 Прощення - вільний вибір особистості. Неможливо нікого змусити проявити милосердя. Шлях позбавлення від міжособистісних образ можна уявити графічно: це переміщення від помсти через переживання, подолання негативних емоцій, думок, поведінки до позитивних емоцій, думок та поведінки - до прощення.

 

Обговорення ситуації

 Вчитель

 Я пропоную зараз обговорити і вирішити примиренням конфліктну ситуацію, що склалась в одній сім'ї.

 Донька поділилась з матір'ю тим, що їй дуже подобається хлопчик, що живе у сусідньому під'їзді, але він не звертає на неї увагу. Мама пообіцяла про це нікому не розповідати. Сама ж натякнула про все батькові, котрий почав підсміюватись над дівчинкою та засуджувати її вибір. Брат же, зрозумівши у чому річ, пообіцяв розповісти все цьому хлопцеві. Після цього донька назвала маму зрадницею, почала грубити на репліки тата, посварилась з братом, замкнулась в собі. У сім'ї склалась гнітюча атмосфера.

 

 Як розв'язати ситуацію, що склалася? Як почати розмову про прощення? Хто з членів родини повинен першим зробити крок назустріч?

 В результаті обговорення учасники приходять до висновку, що першим прощає той, хто найбільш милосердний, хто стоїть на найбільш високій сходинці особистісного розвитку.

 Бесіда по темі заняття

Звучить композиція ансамблю Веаtlеs "Уеsterdау".

 Вчитель

 У християнстві прощенню відведений навіть спеціальний день - день духовного очищення від гріхів вільних і невільних - останній день Масляниці перед Великим постом. Це - Прощена неділя. Вважають, що гріхи, відпущені людям в цьому світі, не будуть зараховані Богом і в світі іншому.

 

Розповідь священника про прощення в християнстві

 

 Тема прощення проходить червоною ниткою через Біблію, яка являється джерелом моральних канонів для деякої частини людей. До цієї теми звертались і великі люди минулого тисячоліття. Один з них -голандський художник Рембрандт, для якого біблійна "Притча про блудного сина" послужила сюжетом для написання знаменитої картини.

Демонструється картина

Син,    ведучи    розпусний    спосіб    життя,    промотав    свою    частку батьківського спадку. Проте повернувся до батька, і батько його пробачив.               Учні розповідають  «Притчу про блудного сина» із Євангелія від Луки.

 

 Вчитель

 Дана тема була близька і самому Рембрандту. Після смерті коханої дружини колекцію його картин і все майно продали з молотка за борги. Напевно, і самому Рембрандту було кого і за що прощати.

 Ця картина стала лебединою піснею великого художника. Знаходиться вона в Ермітажі м. Санкт-Петербурга.

Отже, що ж означає тепер для вас слово "прощення".

 Відповіді учасників:

- Перестати гніватись і звинувачувати іншу людину.

- Не докоряти людину за спричинену образу.

- Не   чекати,   поки   інший   виправить   помилку   і   першим   прийде миритись.

- Позбавити людину від почуття провини.

- Повернутим і свої і іншому почуття впевненості в собі.

- Справитися з депресією та тривожністю.

- Не ставити людині у провину необдуману думку чи вчинок.

- Відноситись терпляче до чужих проступків.

- Розірвати коло злоби та помсти.

- Повністю реалізувати свої можливості, показавши оточуючим приклад співчуття, великодушності та мудрості.

 Вчитель

 Що ми відчуваємо, коли прощаємо себе і інших?

 Відповіді учасників

-    Здивування.

-    Позбавлення від тяжких мук і образ.

-    Щастя, полегшення.

-    Радість.

-    Бажання почати нове життя.

 Вчитель

 А як дати людині зрозуміти, що ти пробачаєш її?

 Відповіді учасників

- Якщо людина усвідомила свою провину і просить вибачення потрібно прийняти їх.

- Зробити добру справу тому, хто спричинив тобі неприємності.

- Можна написати дружній лист тому, хто потребує прощення.

 Вчитель

А які якості поможуть нам це зробити?

 Відповіді учасників

- Сміливість, співпереживання, великодушність.

- Любов.

- Повага.

- Почуття відповідальності.

 Вчитель

 Прощення - складний процес, що потребує сил та енергії, який дарує зцілення від образ, погано впливає на фізичне і психічне здоров'я людини. Прощення подібне рятувальному кругу. Який в ситуації образи не дасть потонути в потоці гніву і агресії, звільнить нас від тяжких мук, які ми часом несемо через все життя.

 І нехай скептики говорять, що прощення протилежне торжеству справедливості, що воно - проява слабкості, що воно може стати відмовою від боротьби за власну точку зору, виявом переваги і поблажливості. Деякі люди вважають, що просити пробачення - значить принизитись перед іншою людиною. Але прощення - це внутрішнє, власне звільнення від образи і боротьба за звільнення іншого з полону негативних емоцій.

 

Підведення підсумків

 

 Наше заняття добігає кінця. Я хочу, щоб ви завжди пам’ятали, що “Прощення – не заперечення власної правоти в судженнях, а можливість поглянути на кривдника із співчуттям, милосердям, любов’ю в той час, коли він, здавалось, повинен бути позбавленим права на них”, хочу, щоб в кожній конфліктній ситуації ви слідували заповіді Р.Кіплінга:

 «Владей собой среди толпы смятенной,

 Тебя клянущей за смятенье всех,

 Верь сам в себя, наперекор вселенной,

 И маловерам отпусти их грех;

 Пусть час не пробил, жди не уставая,

 Пусть лгут лжецы, не снисходи до них;

 Умей прощать и не кажись, прощая,

 Великодушней и мудрей других».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Додаток 1

    

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

 

 В одного чоловіка було два сина, і сказав молодший з них батькові: "Батьку! Дай мені належну частину спадку". І батько розділив їм майно.

 Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов в далекі краї і там розтратив все майно, ведучи розпусний спосіб життя.

 Коли ж він витратив все, в тій країні настав голод. І пристав молодший син до одного з мешканців країни, а той послав його пасти свиней.

 Тоді молодший син сказав: "Скільки найманців у батька мого їдять хліб, а я помираю від голоду! Встану, піду до батька свого і скажу: "Отче! Я згрішив проти неба і перед тобою і вже не вартий називатись сином твоїм; прийми мене в наймити".

 Встав і пішов до батька.

 І коли він був ще далеко, батько побачив його, змилостивився і наказав рабам своїм: «Принесіть найкращий одяг і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги. І приведіть годоване теля і заріжте його; станемо їсти та веселитись! Бо цей син мій був мертвий і ожив; згинув та знайшовся". І почали веселитись.

 Старший же син його був на полі і, повертаючись, почув спів.

 Він розізлився і не хотів заходити. Батько ж його кликав. Проте почув у відповідь: "Я стільки років служу тобі і ніколи не порушував слова твого, а ти ніколи не дав мені і козеняти, щоб повеселитись із друзями моїми. А коли молодший син, що витратив спадщину з блудницями, прийшов, ти зарізав для нього годоване теля". На що батько відповів: "Сину мій! Ти завжди зі мною, і все моє - твоє. А тому потрібно радуватись і веселитись, що брат твій був мертвий і ожив; пропав і знайшовся".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                 Додаток 2

 

ПОРАДИ ДЛЯ ТИХ, КОГО ОБРАЖАЮТЬ

 

 Будь впевненим в тому, що кожна людина унікальна, кожне життя безцінне. І ти також унікальний. Ніколи не дозволяй зламати себе.

 Для того, щоб менше стикатись, з такими неприємностями, треба знати і уникати тих місць, де тебе може підстерігати небезпека.

 Слід намагатись вибирати коло товаришів, які не практикують такий стиль спілкування, не ображають, не насміхаються, можуть підтримати тебе. Не треба боятися поділитися своїми проблемами з батьками. Ніхто не буде вважати тебе боягузом чи "маминим синком". Адже іноді справді буває, що втручання батьків - єдиний спосіб припинити знущання.

 Коли людина сама собою незадоволена, не поважає себе, тоді їй здається, що можна вирости в своїх очах через приниження іншого. Саме це частіше стоїть за показною "сміливістю" тих, хто ображає.

 Не забувай, що все робиться для того, щоб ти втратив внутрішню рівновагу, страждав, плакав, нервував, адже той, хто ображає, чекає саме цього - подивитись, як ти страждаєш. Твої випади у відповідь, злість чи крики, сльози в очах тільки посилять бажання продовжувати в тому ж стилі. Не давай їм задоволення побачити, що вони тебе "дістали". То, може, не треба робити те, що він так добивається?

 Часто найкращим способом примусити когось залишити тебе в спокої — просто не звертати на нього увагу. Невже ти такий чутливий до його думки про тебе? Наскільки все те, що ти чуєш в свою адресу, об'єктивне? Ти сам знаєш, який ти є  гідний поваги і нормального поводження з собою. Можна поставитись з гумором. Спробуй відповісти добром на зло.

 Отже, бажання насміхатися над кимось виникає частіше у невпевнених у собі, заздрісних людей, які не дуже високо себе цінують. Чи варто тобі втрачати душевну рівновагу і самоповагу тільки через те, що цього немає у якогось хлопця чи дівчини?

 Вибирай собі хороших друзів. Хто з мудрим спілкується - мудрішає сам. Разом зі своїми друзями - ви сила, яка може вистояти  і перебороти труднощі.