Виховна година "Подвигу жити у віках"

Лиманська  загальноосвітня школа

I-IIIступенів № 3

Виховна година на тему: «Подвигу жити у віках»

Бондарєва В. О.

Вчитель історії,

 класний керівник 5 класу

Вчитель: Все далі відходять у вічність буремні роки Великої Вітчизняної війни. Все менше ветеранів залишається. Та вічною має бути людська пам'ять. Забувати про тих, хто ціною власного здоров'я, а часто і життя, відстояв мирне сьогодення, не можна.

Ось ми і зібралися сьогодні, щоб згадати про наших земляків, які захищал Лиманщину від німецько - фашистських загарбників. Лиманська земля горіла під ногами фашистів, бо не давали життя їм партизанські загони...

• Чи можете назвати прізвища наших земляків — партизанів?

на чолі з Григорієм Опанасовичем Іщенко, Михайлом Агафоновим, Костянтином Мележиком, Тимофієм Івановичем Чібисом.

5929 краснолиманців пішли захищати Вітчизну у лавах Радянської Армії і 3077 із них не повернулися з фронтів Другої Світової.

На території Лиманщини поховано 6340 солдат і офіцерів з різних куточків колишнього неосяжного СРСР.

1-ША ЗУПИНКА: ГЕРОЇ

Підтвердженням героїчного подвигунаших земляків є те, що 13 її синів удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, а троє стали повними кавалерами ордена слави.

■ Тож давайте згадаємо їх. Хто назве прізвища цих героїв?

/ СЛУХАЧІ НАЗИВАЮТЬ ПРІЗВИЩА ГЕРОЇВ, ВЧИТЕЛЬ ЗАЧИТУЄ НА ОСНОВІ АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ ФАКТИ ІЗ ЖИТТЯ, ПОВ'ЯЗАНІ З МІСТОМ ЛИМАН/

Лиманці можуть пишатися подвигами своїх земляків.

ЛИМАНЦІ - ГЕРОЇ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ:

•    Шморгун Миколай Іванович, с.Новопсков, Луганська обл.
• Чернишенко Віктор Семенович, с.Олександрівка, Краснолиманський р-н.
•    Зубенко Павло Васильович, с.Кіровськ, Краснолиманський р-н.
•    Усенко Костянтин Степанович, с.Кіровськ
•    Усенко Леонтій Єгорович, с.Кіровськ, Краснолиманський р-н.
•    Островерхов Іван Григорович, с.Терни, Краснолиманський р-н.
•    Бордюгов Андрій Олексійович, с.Терни, Краснолиманський р-н.
•    Войтенко Іван Федорович, м.Красний Лиман.
•    Фесенко Михайло Ілліч, м. Красний Лиман.
•    Бородін Леонід Григорович, м.Красний Лиман.
•    Давиденко Антон Корнійович, м. Кремінне, Луганська обл.
•    Бірченко Іван Кузьмич, с.Карпівка, Краснолиманський р-н.

Це не сухі цифри, це свідчення масового героїзму наших земляків.

Звільняючи рідну землю від загарбників, краснолиманці не шкодували свого життя. У 1943 році за кілька місяців загинуло понад 800 юнаків. В Святогірську біля пам'ятника Артема, на меморіальному комплексі викарбувана навіки пам'ять тих 810 лиманців, котрі віддали свої життя за наше майбутнє.

2-га  ЗУПИНКА : КРАЙ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

А ще хочеться згадати і про легендарних народних месників - партизанів, бо Лиманщина - це край партизанської слави, партизанського руху. Він бере початок у вересні 1941 року. На той час було сформовані 3 партизанські загони, які згодом стали активно діяти.

Загін "А" з 29-ти чоловік очолив Михайло Агафонов - секретар партбюро станції Лиман.

Загін "І" з 23-х чоловік очолив Григорій Іщенко — оперуповноважений Комітету Держбезпеки на станції Лиман.

Загін "М" очолив Костянтин Мележик - начальник заготконтори з 24х чоловік.

А у грудні 1942 року ще один партизанський загін очолив Тимофій Іванович Чібис.

Майже щотижня народні месники здійснювали вилази, рейди, засади, різноманітні операції. Лінія фронту проходила по Дінцю, і тому партизани тісно співпрацювали з частинами 6-ї та 9-ї армії.

У листопаді 1941року партизани загону «І» в Ізюмському районі знищили 19 кінних ворожих розвідників.

Загарбники постійно закидували в тил Радянської Армії шпигунів і диверсантів. У травні 1942-го року загін Мележика у Ямпільському лісництві ліквідував групу у складі 19 гітлерівців і поліцейських.

9 серпня 1942-го загін «М» у Дробишевському лісі вступив у бій з карателями і знищив 11 поліцейських.

16 серпня на дорозі Слов'янськ-Ізюм він підірвав 2 автомашини з боєприпасами і знищив 7 гітлерівців. Тоді ж народні месники із загону «І» між селищами Ямпіль і Зарічне підірвали автомобіль із зв'язківцями й знищили 5 солдатів. Для більш масштабних операцій по розгрому ворога необхідна була взаємодія загонів під єдиним командуванням.

У вересні 1942 року в урочищі Прилипки Кремінського району відбулося з'єднання загонів народних партизан. Командиром був назначений Яків Іванович Сиворонов – командир партизанського загону Луганщини.

Партизани були грозою для фашистів. Не допомогли загарбникам ні танки, ні літаки, які вони кидали на ліси. Кожен партизан ніс ворогам помсту і смерть. Вони здійснили рейд по тилах ворога, який тривав 14 днів. Більш ніж 250 добре озброєних партизанів рухалися на зустріч бійцям Червоної армії. Інколи во вступали в бій з фашистами. Особливо важкими був бій за село Прудківка Луганської області. Він тривав 6 годин. На полі бою залишилося більше 50 трупів німецьких солдат та офіцерів.

Партизани відбили у відступаючого ворога 32 підводи з награбованим добром, майже 700 голів худоби. У бою смертю хоробрих загинули лиманські партизани Савченко та Коваль.

Горіла земля під ногами окупантів. Активно діяли партійне і комсомольське підпілля. Так члени підпільного райкому комсомолу і його підривні групи у складі Івана Лейка, Ольги Підстепної, Василя Тертичного, Зінаїди Кучеренко, Миколи Дубоноса, Олексія    Мірошниченко, Володимира Сердюка, Володимира Зозулі та ін. Здійснювали підривні роботи.

Під час виконання бойового завдання в 1942 році в липні місяці група комсомольців на чолі з Тертичним була арештована і після тортур розстріляна: гітлерівці провели їх зв'язаними колючим дротом, роздягненими через село Райгородок, а потім розстріляли. Останки загиблих перевезли в м.Лиман і поховали в сквері ім. Кірова.

■ Як нащадки оцінили подвиг підпільників?

/Іменами вищеназваних названі вулиці нашого міста. /

ЛИМАНЦІ разом із воїнами звільняли Рубіжне, Лисичанськ, Кремінне,  село Торське, селище Зарічне і ЛИМАН.

І НА ОСТАНОК ХОЧУ СКАЗАТИ, що героїв серед лиманців було сотні, тисячі. Дякуючи їм  ми і перемогли у Другій Світовій війні...їхні імена назавжди залишаться