Виховна година "Стрітення Господнє"

 Стрітення Господнє

Мета:  розширити знання учнів про святкування свята Стрітення в Україні; дати поняття про етимологічне значення назви місяця «лютого»; виховувати любов і бережливе ставлення до природи, повагу до звичаїв свого народу; розвивати творчі та виконавські здібності учнів.

Обладнання: картки зі словами, ілюстрації, малюнок жайворонка, коржики-жайворонки, вишитий рушник, стрітенська свічка, приказки.

 Вітаю вас, любі друзі! 
Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, або, як кажуть у народі, найконозистий, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується. Мудро відмічено у народному прислів'ї: «Лютневий сніг весною пахне». 

А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого.
 У багатьох народів, зокрема і в нас ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року означала «очищення» (латинською — «фебруаріс»).  В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «Лютий». 
Його етимологічне коріння пов'язане з конкретним життям. Як стверджує відоме прислів'я, це пора надмірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Поруч з офіційною в багатьох регіонах України користувалися (почасти вони існують і нині) також діалектними накличками. Переважна їх більшість характеризує сувору і конозисту вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень (тобто календарна межа між зимою і весною.

 На останній зимовий місяць припадає багато свят. І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшанованіше в народі 15 лютого  — це Стрітення.

Вперше свято Стрітення Господнього в історичних документах згадується вже в IV столітті нашої ери. Це був день, який завершував цілий сорокаденний святковий цикл з дня Різдва Христового. У християнські календарі він увійшов й тому, що подія, яка згадується в цей день є не тільки знаковою, але й одною з ключових моментів, які свідчать про високу місію, яку поклав Бог на Ісуса Христа.

(Прослуховування запису про Стрітення).

За народним повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною, а раніше, коли такої пори року ще не було, то — з літом. Тобто зима, кажуть люди, йде туди де літо, а літо — де була зима. 

1.Не мети, не мети,
Зимонько, снігами.
А приходь ти до нас
З танцями й піснями.

2.Скоріш, люба Весно, до
нас прибувай, 
Щоб знову озвавсь 
соловейками гай. 
Щоб знов зеленіли
колгоспні лани.
Від сонечка сил набирались вони.
Щоб жовті кульбабки цвіли у садках,
А ми всі дівчатка, були у вінках. 

3.Весна іде, весна іде!
Весну вітайте, діти!
Вона пісні вам принесе,
Вінки, чудові квіти!

4.Беріться за руки,
У коло ставайте,
Під сонечком ясним
Танцюйте, співайте.
Та так, щоб земля під ногами гуділа,
А пісня, до сонечка щоб долетіла.

(Пісня «Ой минула вже зима»)

 За народними віруваннями цього дня – 15 лютого – зима зустрічається з весною. При зустрічі стара баба Зима і молода дівчина Весна сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися. Якщо до вечора стане тепліше – Весна виграла суперечку, а якщо холодніше – Зима.

 Зі Стрітенням пов’язано чимало різноманітних прислів’їв та приказок. Люди щиро вірили в те, що яка погода у цей день, такою й буде весна.

 Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх. 
 Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл. 
 Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою. 
 Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна. 
 Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться. 
 Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна. 
 Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще стужі. 
 Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима. 

 На Стрітення люди в церквах святять  свічки. Стрітенська свічка має велику магічну силу і допомагає відігнати злі сили, які завжди хочуть перешкодити людині або випробувати її волю. Тому ставлячи її під образами, люди звертаються до Божої Матері з проханням допомогти, зло та біди відігнати, життя оберігати. А ще кажуть, що стрітенська свічка оберігає оселю від пожежі та грому , тому їх називали «громичними», бо запалювали їх  під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. По приході з церкви запалювали таку свічку, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив.

 Також на  Стрітення святили воду в церкві. Цією ж водою кропили худобу, давали пити її. А пасічники берегли цю свячену водицю весь рік. Нею кропили вулики. А ще як були чумаки, то коли вони вирушали у дорогу, господар давав їм хліб-сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самих чумаків, промовляючи: «Боже тобі поможи!» . А коли син ішов у військо чи на війну, батько благословляв, кроплячи стрітенською водою і казав: «Боже тебе

збережи!». Віра в силу цієї води в багатьох людей зберігається і досі.

 Зараз я запалю стрітенську свічечку і ви зможете побажати те ,чого вам найбільше хочеться.

(Запалюємо свічку).

Ой, грімнице-свічечко! Святая водичечко! 
Від біди оберігай наш майбутній урожай! 
Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім! 
Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи! 
В щасті-долі щоб жили і здоров’я берегли!

Саме від громничої свічки і свято мало другу назву — Громниця.

 А ще напередодні Стрітення жінки випікали обрядове печиво, що називали «жайворонками». Це такі чудові коржики у вигляді весняних птахів. Старі люди розповідали, ніби ця пташка народилася із сонячного жару. Їх давали дітям, щоб віднесли в садок і закликали весну в гості. Люди вірили, що пташки-жайворонки несуть на своїх  крилах золоті ключі,  якими  замикають Зиму і відмикають Весну.

А зараз давайте  вивчимо закличку «Благослови мати». 
Благослови мати 
Весну закликати! 
Весну закликати, 
Зиму проводжати! 
Зимонька в візочку 
Веснонька в човничку.

 Гра-змагання «Хто краще?» 

(Група хлопчиків і дівчаток по рядах змагаються у кращому читанні заклички) 

 Малювання жайворонка. 

- Закличку ми вже вивчили, а зараз навчимося малювати провісника весни – жайворонка. 

- Діти, що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому занятті? 
- Які народні прикмети ви запам’ятали? 
- А чи пам’ятаєте ви закличку, яку ми сьогодні розучували? Давайте повторимо її ще раз. 

Благослови мати 
Весну закликати! 
Весну закликати, 
Зиму проводжати! 
Зимонька в візочку 
Веснонька в човничку.

Ось і закінчується наше свято.

 Давайте пригостимо  наших гостей жайворонками, символом весни.

Нехай Вам щастя Господь посилає,

Нехай Вас лихо завжди обминає,

Нехай Вам весняне сонечко світить.

Цього Вам бажають з любов’ю діти.                            

Якщо на Стрітення сніг зранку, буде врожай ранніх зернових, увечері – пізніх. 

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай і роїння бджіл. 

Як на Стрітення тепло і сонячно, то й весна буде теплою. 

Як цього дня мороз і похмура погода, буде рання весна. 

Якщо на Стрітення зі стріх капає, весна затягнеться. 

  Громовиця – скидайте рукавиці, близько весна. 

Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то чекай ще

стужі. 

  Як на Стрітення відлига, то ще довго буде зима.