Виховна година у 5 класі "Рід. Родина. Рідня."

Відділ освіти Новгород-Сіверської райдержадміністрації

Новгород-Сіверський районний методичний кабінет

Рід. Родина. Рідня.

Урок українознавства

                                                                   Підготувала та провела

                                                                   вчитель історії

                                                                   Блистівського НВК

                                                                   Новгород-Сіверського р-ну

                                                               Курило Ніна Михайлівна

Мета уроку: виховання поваги до роду, родоводу, старших поколінь. Засвоєння основних понять, пов’язаних з символікою родини.

Обладнання: ікона, рушники, стіл, накритий вишиваною скатертиною, сімейні фотоальбоми, схематичне дерево роду.

Тип уроку: комбінований.

Попередня підготовка: за тиждень до уроку кожен учень отримує завдання оформити власне дерево роду, підібрати вірші, пісні про родину;оформити сімейні альбоми; написати міні-твір «Найдорожча в світі людина».

Хід уроку

Організаційний момент

Перевірити підготовку до уроку (наочність, оформлення тощо).

Засвоєння народного календаря

Урок відбувається 21 січня. Це Опанаса, Пів-Івана. Різдвяний день. Святкують його переважно жінки, бо кажуть, що «Пів-Івана полоще ложки». Цей день ще називали «виряджанням» або «проганянням свят». Власне на Різдвяний день завершувалися всі святки зимового циклу. Літні жінки, прикрасивши гребні, ходили від хати до хати, а потім збиралися в одній з них за святковим столом, після чого сідали до роботи (пряли). Це означало, що після всіх святкувань можна братися за роботу. Про цей день існує приказка: «Який Омелько, таке і літенько».

Перевірка домашнього завдання

Учитель. На минулому уроці всі отримали завдання написати міні-твір «Найдорожча в світі людина». Давайте перевіримо, як ви виконали це завдання.

(Діти читають твори)

Мотивація навчальної діяльності і активізація опорних знань

 Учитель. А тепер ми з вами напишемо невеликий родинознавчий диктант. Я буду називати визначення назв рідні, а ви запишете їх коротку назву. Отже, хто такі:

 батьків (материн) брат — дядько;

 батькова (материна) сестра — тітка;

 дядькова дружина — дядина;

 брат чоловіка — дівер;

 брат дружини — шурин;

 чоловік сестри дружини — свояк;

 чоловікова сестра — зовиця;

 діти дядька і тітки — двоюрідні брат і сестра;

 мати дружини — теща;

 батько дружини — тесть;

 чоловік дочки — зять;

батько чоловіка — свекор;

 мати чоловіка — свекруха;

 синова дружина — невістка;

Повідомлення теми і мети уроку.

Сприйняття і осмислення нового матеріалу. 

Учитель. Отже, сьогодні ми згадаємо з вами все вивчене нами про рід родину, рідню і відчуємо серцем своїм їхню значущість в житті кожного з нас.

Що означає поняття «рід»?    

Це ряд поколінь, які пішли від одного предка. Є рід по материнській лінії, а є по батьковій. Наші пращури уявляли життя людей на землі, як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому дереві має і кожен з нас. Саме слово «сім’я» означає «7 я», тобто сім поколінь людей об’єднує це поняття.

Жити на світі без зв’язків з родом, без родинної підтримки дуже важко, якщо хто з нас не засвоїть, не прийме всім серцем родовідних цінностей, то може на все життя залишитися Іваном, який не знає свого роду-племені, чиїх батьків він син, чия дитина. В народі кажуть : «Як нема роду, родиночки, то ні до кого притулитися, нікому порадоньки дати».

Згадаємо такі слова з народної пісні :

Та журба ж мене ізсушила,

Та журба ж мене зв’ялила,

Що найменша в степу птиця

Та й та мене била.

Ой, тим же вона побиває,

Що роду не має.

Ой, вийду я за ворота —

Стою як сирота,

Ніхто мене не спитає,

Що роду не має…

І навпаки, в іншій пісні читаємо:

В кого батько, в кого мати, —

Є з ким розмовляти;

В кого брати, в кого сестри, —

Є з ким погуляти.

Особливо нестерпним вважалося становище поза родом у чужому краї :

Соловейку,  маленький,

В тебе голос тоненький,

Защебечи ти мені,

Бо я в чужій стороні,

Нема роду при мені.

Ані роду, ні родини,

Ні просвітньої години…

Без зв’язку з ріднею, як і з рідною стороною, людина безпорадна. А ще, діти, страждала дівчина за своєю родиною, коли виходила далеко та ще й невдало заміж.

Згадаємо такі слова пісні :

Ой, піду я в ліс по дрова,

Склоню головоньку,

Завіз мене мій миленький

В чужу сторононьку.

А в чужій сторононьці

Ні батька, ні неньки

Тільки в саду на калині

Співа соловейко.

Співай, співай, соловейку,

Всіма голосами.

А я піду в сад зелений,

Заллюся сльозами.

Рідна домівка, рідне гніздо — так у народі називають батьківську хату, як особливе місце для людини, особливо для дитини. Ось послухайте слова з вірша українського поета Дмитра Білоуса :

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наше і сім’я.

В щасливі і в сумні години,

Куди б нам не стелився шлях,

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене серцях.

Діти, наші уроки з народознавства присвячені тому, щоб запалити серце великою любов’ю до роду, родини, рідні…

Саме вам вивчати, шанувати, берегти їх. Хай буде щасливою ваша дорога життєва! Нехай стелиться вона вам ось таким вишитим рушником (вчителька стеле рушник). Нехай буде безхмарним ваше життя, а доля чесною, незрадливою на своїй квітучій землі поміж рідних людей. А завершити хочу такими словами :

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

І вміє шанувать сучасне, —

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне!

Формування умінь і навичок учнів

А тепер ми з вами послухаємо тих, хто підготував нам вірші, приказки, пісні за темою нашого заняття (учні виконують пісні :    «Пісня про рушник» А.Малишка, «Виростеш, мій сину» Д.Павличка, «Батько і мати», «Душі криниця»).

Підведення підсумків навчальної діяльності

Питання за новим матеріалом :

1.Що таке «рід»?

2.Яке поняття ви вкладаєте в слово «родина», «сім’я»?

3.Якими словами можна звернутись до тата, мами, дідуся, бабусі ? Як звертаєтеся до них ви ?

4.Хто такі родичі ?

Виставлення балів

Повідомлення домашнього завдання

У народознавчому словничку в розділі « Наш родовід :хто кому ким доводиться » дати визначення таких понять: прадід, прабаба, прапрадід, прапрабаба, онук, онука, небіж, внучатий племінник, племінниця, вітчим, мачуха, пасинок, наречений, наречена, кум, кума, хрещений, хрещена.